Решение № 138948398, 12.08.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/77/26

н/п 2/174/198/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 24.05.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 502343550 на суму 3 000,00 грн, який підписано електронним підписом останньої, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора РТМХ4683.

При укладенні кредитного договору відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.

Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 3 000,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 5 300,00 грн.

28.11.2018, між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого сторони підписали реєстр прав вимоги № 130 від 20.04.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. У подальшому до договору факторингу укладались додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору.

05.08.2020, між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, на виконання якого сторони підписали реєстр прав вимоги № 11 від 31.08.2023, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025, між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 28 545,96 грн.

Право вимоги по кредитному договору відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги/ Акту прийому-передачі Реєстру боржників, які оформлені належним чином та вже після укладення кредитного договору.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 28 545,96 грн, яка складається з: 5 215,89 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 330,07 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 25.02.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

21.04.2026, через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Григор`єва Д.В. надійшло клопотання про витребування доказів від позивача, яке задоволено судом (а.с.101-104, 106-108).

19.06.2026, через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Григор`єва Д.В. надійшло клопотання про витребування доказів від позивача, яке задоволено судом (а.с.115-116, 118-119).

22.06.2026, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів від 19.06.2026, з підстав викладених в ньому (а.с.122-124).

29.07.2026, від представника відповідача Григор`єва Д.В. надійшли письмові пояснення, в яких він просив у задоволенні позову відмовити з підстав викладених в поясненнях, судове засідання проводити без його участі та без участі відповідача (а.с.207-209).

30.07.2026, через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких останній просив задовольнити позовні вимоги з підстав викладених в них (а.с.210-219).

В судове засідання, учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, в обґрунтування позовних вимог позивачем подано копію заявки на отримання грошових коштів в кредит від 24.05.2020 (а.с.16) та копію договору кредитної лінії № 502343550 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , який підписаний електронним підписом останньої. Згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі кредитного ліміту у розмірі 3 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позивальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Кредит надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. В цей період нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,51 % від суми кредиту за кожен день користування ним. За межами цього строку умови нарахування за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування ним (а.с.17). Крім того, ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором підписала графік розрахунків, який є додатком № 1 до договору (а.с.17 зворот). Додатковими угодами до кредитного договору продовжувався строк його дії та збільшувалась сума кредиту на суму 1 000,00 грн, 200,00 грн, 1 100,00 грн(а.с.18-21).

На підтвердження перерахування коштів, позивачем надані копії платіжних доручень від 24.05.2020, згідно якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» переказало ОСОБА_1 кошти в сумі 3 000,00 грн, згідно договору № 502343550 від 24.05.2020 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.23 зворот), від 20.06.2020 на суму 1 000,00 грн (а.с.23), від 29.06.2020 на суму 200,00 грн (а.с.22 зворот), від 30.12.2020 на суму 1 100,00 грн, (а.с.22) та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.26-27).

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 25.02.2026, АТ КБ «ПриватБанк» надало лист на підтвердження перерахування коштів в 24.05.2020 в сумі 3 000,00 грн, 20.06.2020 в сумі 1 000,00 грн, 29.06.2020 в сумі 200,00 грн, 30.12.2020 в сумі 1 100,00 грн та виписки по рахунку (а.с.132-135).

На підтвердження розміру заборгованості по кредитному зобов`язанню, позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 502343550 від 24.05.2020, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 , становить 28 545,96 грн, яка складається з: 5 215,89 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 330,07 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.12, 13), розрахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.13-14), виписку з особового рахунку за кредитним договором № 502343550 від 24.05.2020 (а.с.15).

Позивачем надані до суду Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.28-30), Алгоритм дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.31-33), Алгоритм дій ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладання кредитних договорів (а.с.34).

28.11.2018, між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором, серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с.35-37, 38-43).

05.08.2020, між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором (а.с.44-46), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 28 545,96 грн (а.с.48).

11.07.2025, між ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 502343550 від 24.05.2020, передачу якого зафіксовано в акті прийому передачі реєстру боржників за цим договором (а.с.49-51, 56, 57).

Відповідно до копій платіжних інструкцій, ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснювало плату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.52-55).

Згідно платіжної інструкції № 33070 від 19.01.2026, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн (а.с.1).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст.519 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення ч.1 ст.203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній уповноважений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом п.1 ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , 24.05.2020 відповідно до укладеного в електронній формі між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитного договору № 502343550, отримала кредит у розмірі 3 000,00 грн, та в подальшому отримувала кредитні кошти окремими траншами, що в сукупності склали 2 300,00 грн, а всього з першим траншем 5 300,00 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Свої зобов`язання належним чином не виконувала, не вносила платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 28 545,96 грн, яка складається з: 5 215,89 грн - заборгованість по тілу кредиту; 23 330,07 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 502343550 був укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 24.05.2020, в свою чергу договір факторингу № 28/1118-01, за яким ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги ТОВ «Таліон Плюс», був укладений 28.11.2018, тобто на момент укладення цього договору боргові зобов`язання за кредитним договором від 24.05.2020 ще не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору на час укладення договору відступлення права вимоги від 28.11.2018, таким чином у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

На час укладення договору відступлення права вимоги сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, предмет не індивідуалізовано належним чином. Інформація про ОСОБА_1 , як боржника надана у витягу з реєстру прав вимоги № 130 від 20.04.2021 ТОВ «Таліон Плюс», тобто більше ніж рік після укладення договору відступлення права вимоги.

Отже, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» на час укладення договору відступлення прав вимоги 28.11.2018, не були погоджені його істотні умови в частині обсягу вимог, що перейшли до нового кредитора, і вочевидь, договором не могли бути охоплені зобов`язання відповідача, які виникли після укладення цього договору.

Оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов`язанні, не набуло, то таке право не було передане цим товариством на підставі договору факторингу від 05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу не передало таке право позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу.

Отже, ТОВ «ФК «ЕЙС» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від ОСОБА_1 сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 24.05.2020 між нею та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «ФК «ЕЙС».

Згідно сталої практики Верховного Суду доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Тож, встановивши, що кредитним договором № 502343550, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 24.05.2020 не порушуються права і законні інтереси ТОВ «ФК «ЕЙС», суд дійшов висновку, що останнє не має права вимагати від ОСОБА_1 стягнення заборгованості за вказаним вище кредитним договором, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати віднести на рахунок позивача.

На підставі ст.ст.525, 526, 610-612, 615, 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268, 274, 277-279 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк