Решение № 138948281, 27.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/18789/25

Провадження № 2/932/6172/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Тимощук К.А.

позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у заочномувідкритому судовому засіданні в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 24.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір № 1460512 про надання споживчого кредиту.

27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27062025, згідно з якими ТОВ «СЛОН КРЕДИТ відступило фактору права грошової вимоги за договором № 1460512 від 24.02.2024 до відповідача.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1460512 від 24.02.2024 в розмірі 36000 грн 00 коп., яка складається з: 4000 грн 00 коп. сума заборгованості з тіла кредиту; 30000 грн 00 коп. сума заборгованості за процентами; 2000 грн 00 коп. сума заборгованості за штрафними санкціями та судові витрати, які складаються з 2422 грн 40 коп. судового збору та 10000 грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві прохав розглянути справу без його участі. Додатково зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач до суду не з`явилась, повідомлялась про виклик до суду у встановлений цивільним процесуальним законодавством спосіб, відзиву, а також будь-яких заяв або клопотань судові не надала.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 19.01.2026 року по справі було відкрито провадження та призначено судове засідання на 09.30 год. 28 квітня 2026 року.

28.04.2026 у зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладений на 07.07.2026.

В судовому засіданні 07.07.2026 через повторну неявку відповідача, що повідомлявся належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання ним відзиву, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 24.02.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 1460512 про надання споживчого кредиту, за умовами якого кредитодавець надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 4000, 00 грн строком на 360 дні, стандартна процентна ставка дорівнює 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту.

Згідно з п.5.1 Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно з Графіком платежів, крім випадку визначеного пп.5.3. Договору.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

Частина перша ст.641 ЦК України вказує, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За положеннями ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу приписів ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч.1 ст.517 ЦК України).

27.06.2025 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 27062025, згідно з якими ТОВ «СЛОН КРЕДИТ відступило фактору права грошової вимоги за договором № 1460512 від 24.02.2024 до відповідача.

Як вбачається із з реєстру боржників до Договору факторингу № 27062025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» передало ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права вимоги за договором № 1460512 від 24.02.2024 до ОСОБА_1 на суму заборгованості за основною сумою боргу 4000 грн 00 коп., суму заборгованості за відсотками 30000 грн 00 коп., суму заборгованості за пенею 2000 грн 00 коп., а всього 36000 грн 00 коп.

Отже, позивач набув статусу нового кредитора відповідача за вищевказаним Кредитним договором.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Таким чином, враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, суд доходить висновку про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1460512 від 24.02.2024 в розмірі 34000 грн 00 коп., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 4000 грн 00 коп.; суми заборгованості за відсотками 30000 грн 00 коп., відповідно до наданих позивачем розрахунків, оскільки невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань порушує права та інтереси позивача.

Щодо стягнення заборгованості за штрафами санкціями у сумі 2000 грн 00 коп. за кредитним договором № 1460512 від 24.02.2024, суд зазначає наступне.

Пунктом 5.5.1 кредитним договором № ABH0CT155101710496602613 визначено, що у випадку допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів(новому графіку платежів) для Споживача може мати наступні наслідки:- - - необхідність сплати штрафу у розмірі та порядку, що визначені в п.6.4 Договору.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від12.06.2024 у справі№ 910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження№ 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що хоч умовами кредитними договорами сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником штрафу, пені за невиконання та/або неналежного виконання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором № 1460512 у сумі 2000 грн 00 коп., слід відмовити.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задовольняються судом повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім при пред`явленні позову судовий збір в сумі 2422, 40 грн.

Щодо розподілу судових витрат понесених у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якої останній прохає стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Виконання договору від 10.12.2024 року з боку адвоката Столітнього М.М. підтверджується актом № 12081 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження №61-15005св19).

Таким чином, визначення у договорі розміру гонорару, опис наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги від 10.12.2024 року, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи та тривалістю розгляду, кількістю проведених судових засідань; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт значення справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судових витрат на правову допомогу у сумі 3000 грн 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,141,259,263-265,279 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»(вул. Загородня, 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822) до ОСОБА_1 (останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 1460512 від 24.02.2024 у загальному розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрати на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Шевченківським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.08.2026.

Суддя І. В. Петунін

27 липня 2026 року