Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 570/2732/26
13 серпня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
представника позивача не з`явився
відповідача не з`явився
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №570/2732/26 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 12.12.2021 ОСОБА_1 встановив мобільний додаток monobank з метою отримання банківських послуг АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», підписав у додатку анкету-заяву та уклав в електронній формі кредитний договір з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», за умовами якого останньому було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на видану йому АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» кредитну картку у розмірі 15000 грн на умовах платності та повернення, який у подальшому було збільшено.
Відповідач умови кредитного договору не виконав, допустив порушення порядку повернення кредитних коштів і станом 06.04.2026 заборгованість останнього становить 44627,40 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь та судові витрати на судовий збір у розмірі 3328 грн.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, у позові просив розгляд справи проводити у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити, проти винесення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України, судова повістка, а з нею і копія позовної заяви з додатками, надсилалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача, яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Згідно з матеріалами справи, повернутий на адресу суду поштовий конверт містить відмітку оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, або зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Зазначена процесуальна норма узгоджується зі сталою практикою Верховного Суду, яка сформована, зокрема, у постановах від 17 березня 2023 року у справі №760/17314/17, від 10 травня 2023 року у справі №755/17944/18, а також у довідкових узагальненнях Касаційного цивільного суду.
Верховний Суд наголошує, що неотримання стороною судової кореспонденції, яка направлялася за належною (офіційно зареєстрованою) адресою, є особистим процесуальним ризиком цієї сторони. Належне функціонування та перевірка поштової скриньки за місцем реєстрації є обов`язком самого громадянина.
Сам по собі факт фізичного неотримання відповідачем судових повісток у зв`язку з його відсутністю за місцем реєстрації не спростовує факту належного інформування та не є безумовною поважною причиною для неявки у судове засідання, оскільки держава виконала свій обов`язок щодо забезпечення доступу до правосуддя, здійснивши відправлення на офіційну адресу учасника справи.
При цьому, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року за № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
З огляду на викладене, оскільки суд вжив усіх передбачених законом заходів для сповіщення відповідача, а останній не скористався своїм правом на подання відзиву чи участь у засіданні, суд визнає відповідача належним чином повідомленим та вбачає законні підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд встановив.
Так, 12.12.2021 між Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК» та ОСОБА_1 на підставі Анкети-заяви укладено договір про надання банківських послуг «Monobank» у вигляді електронного документа відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням передбачених Законом України «Про електронну комерція» особливостей, згідно якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка зі строком кредитування 25 років з правом автоматичного продовження та збільшення ліміту за рішенням банку.
Відповідно до п. 5.9, 5.10, 5.11, 5.15 - 5.19 Умов договору відповідач зобов`язався погашати кредит щомісячними платежами в розмірі 4% від заборгованості, сплачувати відсотки за пільговою відсотковою ставкою в розмірі 0,00001% річних та за базовою відсотковою ставкою в розмірі 3,1% на місяць. У разі прострочення виконання зобов`язання боржник зобов`язався сплатити банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, а саме 6,2%, а також штраф та пеню у розмірі, передбаченому Тарифами.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконало повністю, надало позичальнику можливість користуватися та розпоряджатися кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.
При цьому, як вбачається із довідки про встановлення ліміту від 06.04.2026, кредитний ліміт відповідачу збільшувався, а саме: 28.05.2025 на суму 15000 грн та 16.09.2025 на суму 15000 грн.
Відповідач своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, порушив порядок та періодичність внесення платежів у рахунок погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06.04.2026 утворилася заборгованість за кредитом у сумі 44627,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 35213,04 грн.; заборгованість за пенею 9414,36 грн.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно приписів ст.1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» кредитний договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19; від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 , від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19 і від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.12.2021 не виконав і має заборгованість станом на 06.04.2026 в сумі 44627,40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 35213,04 грн.; заборгованість за пенею 9414,36 грн. і доказів сплати відповідачем заборгованості на користь позивача матеріали справи не містять.
Разом з тим суд враховує, що відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, у стягненні з відповідача заборгованості за пенею в сумі 9414,36 грн. слід відмовити.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає задоволенню частково в сумі 35213,04 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 35213,04 грн.
Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом частково, а саме на 78,90%, з урахуванням приписів частини першої статті 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме в сумі 2625,80 грн.
Керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.12.2021 у розмірі 35213 /тридцять п`ять тисяч двісті тринадцять/ гривень 04 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати на судовий збір в сумі 2625,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом Рівненської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про позивача: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», місцезнаходження: вул.Оленівська 23, м.Київ, 04080, Код ЄДРПОУ: 21133352.
Відомості про відповідача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 13 серпня 2026 року.
СуддяВ. В. Левчук
Судебное решение № 138947332, Костопільський районний суд Рівненської області было принято 13.08.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти ключевые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить ключевые данные.
то решение относится к делу № 570/2732/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: