Постановление суда № 138947085, 13.08.2026, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/489/26

Номер провадження 2/948/500/26

13.08.2026

УХВАЛА

іменем України

Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря

судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», яка подана представником позивача Омельяненко Романом Руслановичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник зазначив, що 01.12.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 01.12.2023-100000212. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 42 дні, дата повернення кредиту 11.01.2024. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, процентна ставка «Стандарт» у розмірі 2,5% в день.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором належним чином та в повному обсязі, перерахувавши кредитні кошти позичальнику. В свою чергу, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 5940,00 грн, що складається з 3000,00 грн тіло кредиту, 2940,00 грн відсотки.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 5940,00грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 28.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін. Розгляд справи призначено на 15.07.2029.

15.07.2026 розгляд справи відкладено через неявку відповідача на 29.07.2026 о 10-45.

13.08.2026 представник позивача в судові засідання будучі належним чином повідомлений про дату,час, місце розгляду, шляхом направлення судової повістки через електронний кабінет не з`явився (а.с.50-51, 54). В позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності (а.с.8).

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, проте повістки не отримав,повернуті на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», а також шляхом направлення повістки через електронний кабінет (а.с.52, 70 56,57, 73,74).

15.07.2026 у справу вступив представник відповідача, адвокат Бульбах Н.М. (а.с.59-60).

29.07.2026 до початку розгляду справи по суті від представника відповідача Бульбах Н.М. надійшло клопотання про закриття провадження по справі, у зв`язку з тим, що 29.07.2026 відповідачем повністю сплачено суму боргу за кредитним договором на загальну суму 5940,00 грн. На думку сторони відповідача, вищевказані обставини свідчать про відсутність предмету спору та є підставою для закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

29.07.2026 сторони не брали участі в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 29.07.2026 розгляд справи був відкладений з метою забезпечення права позивача надати до суду свою думку з приводу розподілу судових витрат, суд вважав за необхідне розгляд справи відкласти на 13.08.2026.

13.08.2026 сторони в судове засідання не з`явились.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

01.12.2023 року ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку до кредитного договору № 01.12.2023-100000212 від 01.12.2023 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 3000,00 грн (п. 2); строком на 42 дні (п.3); дата повернення кредиту 11.01.2024 (п.4). Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом перших 14 днів з дня отримання чергового траншу (п.7). Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ» (п.8). (а.с.25зв-29).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е859.

З клопотання представника відповідача про визнання позову відповідачем та закриття провадження по справ вбачається, що ОСОБА_1 не заперечуються обставини справи, укладення кредитного договору та отримання кредиту. Також відповідач повністю визнав позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про стягнення заборгованості в сумі 5940 грн. за кредитним договором № 01.12.2023 100000212 від 01.12.2023 року (а.с.75-77).

Відповідно до квитанцій від 29.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 повністю сплатив суму боргу у розмірі позовних вимог на загальну суму 5940,00 грн, двома платежами на суму 5900,00 ргн та 40 грн. (А.С.79,80)

Суд, розглянувши клопотання відповідача дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження по даній справі.

Так, підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов?язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року справа № 638/3792/20.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачена сума заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку що провадження по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», яка подана представником позивача Омельяненко Романом Руслановичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає закриттю.

Згідно з ч.2 ст.255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України - у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат є імперативною нормою для суду. Суд зобов`язаний здійснити належний розподіл як за заявою учасника, так і з власної ініціативи, забезпечуючи захист майнових інтересів позивача та державного бюджету.

Вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем (див.: постанова Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 березня 2026 у справі № 917/1161/25). Указане спростовує відповідні доводи касаційної скарги.

Сплата позивачем суми судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн, підтверджується долученими до матеріалів справи копією платіжної інструкції №СЦ00106712 від 19.05.2026 .

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Також, позивачем у позовній заяві зазначений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, зокрема на правничу допомогу, яку позивач очікує понести в розмірі 6000 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі орієнтовно 150,00 грн (а.с.7 на зв.,8).

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частини перша статті 81 ЦПК України, визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, на момент ухвалення судового рішення, документального підтвердження (квитанцій, договорів) понесених витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача до суду не надав. У зв`язку з чим, питання визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх можливого стягнення судом не вирішується.

У частині стягнення в відповідача на користь позивача витрат за відправку документів відповідачу в розмірі 150,00 грн, суд зазначає, що вказана витрати відповідно ч.3 ст.133 ЦПК України не відноситься до витрат, пов`язаних з розглядом справи, у зв`язку з чим стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.142, 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Закрити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», яка подана представником позивача Омельяненко Романом Руслановичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.Л.Тимофєєва