Решение № 138944541, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2124/26

2/154/1383/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

26 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (далі - ТОВ «ФК «ПОЗИКА») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10 650,00 грн.

Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 66045378, відповідно до якого відповідачу надано кредитні кошти у сумі 3 000,00 грн.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитодавець перерахував відповідачу кредитні кошти у сумі 3 000,00 грн на визначений ним картковий рахунок.

У подальшому відповідач належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, унаслідок чого утворилась заборгованість.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/1, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 66045378 від 04 жовтня 2021 року.

Посилаючись на набуття права вимоги та невиконання відповідачем кредитних зобов`язань, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 66045378 від 04 жовтня 2021 року у загальному розмірі 10 650,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 7 650,00 грн - заборгованість за процентами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500,00 грн.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою суду від 04 червня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заочного розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів не заперечував.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених позовних вимог не подав, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надсилав.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно до суду не з`явився, причин неявки не повідомив, відзиву не подав, а позивач проти заочного вирішення справи не заперечував, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статей 223, 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

04 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 66045378.

Відповідно до п. 1.3 договору особою, якій адресовано пропозицію про його укладення, визначено ОСОБА_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Згідно з п.п. 1.7, 1.8 договору він вважається укладеним з моменту одержання товариством відповіді клієнта про прийняття пропозиції. Акцептування пропозиції здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який передається товариством клієнту у текстовому повідомленні засобами мобільного зв`язку на номер телефону, зазначений ним в особистому кабінеті або інформаційній системі.

Відповідно до п. 3.1 договору ТОВ «ФК «ІРБІС» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 3 000,00 грн, а останній - повернути отриманий кредит та сплатити передбачені договором проценти у визначені ним строки та на встановлених умовах.

Пунктом 3.2 договору передбачено загальний строк кредитування 90 календарних днів. Перші 30 календарних днів - з 04 жовтня 2021 року по 03 листопада 2021 року - визначено пільговим періодом із застосуванням пільгової процентної ставки 2,5 % на день. Наступні 60 календарних днів - з 04 листопада 2021 року по 02 січня 2022 року - визначено стандартним періодом із застосуванням стандартної процентної ставки 3 % на день.

Відповідно до п. 3.4 договору метою кредитування визначено задоволення власних потреб клієнта, не пов`язаних із підприємницькою або незалежною професійною діяльністю.

Згідно з п. 4.1 договору надання кредиту мало здійснюватися протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення договору шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені клієнтом в особистому кабінеті та визначені ним як основна платіжна картка.

Пунктом 4.2 договору встановлено обов`язок клієнта повністю повернути кредит та сплатити нараховані за ним проценти до 02 січня 2022 року.

Відповідно до п. 4.4 договору клієнту надано право повторно скористатися пільговою процентною ставкою за умови сплати процентів за користування кредитом не пізніше трьох днів після останнього дня попереднього пільгового періоду. Після обрання наступного пільгового періоду сторони мали підписати додатковий договір, яким визначалися строк наступного пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування.

Пунктами 5.4-5.8 договору передбачено, що проценти за кредитом нараховуються за період з дня списання суми кредиту з поточного рахунку товариства до дня повернення клієнтом суми кредиту, за день видачі кредиту - як за повний день, за день повернення кредиту - не нараховуються, а саме нарахування здійснюється за кожний календарний день на залишок суми кредиту.

Згідно з п.п. 5.11, 5.11.1 договору протягом пільгового періоду діяла фіксована процентна ставка у розмірі 2,5 % на день.

Додатком № 1 до договору № 66045378 від 04 жовтня 2021 року визначено графік погашення боргу та загальну вартість кредиту. За цим графіком 03 листопада 2021 року підлягали сплаті проценти у сумі 2 250,00 грн, а 02 січня 2022 року - 3 000,00 грн основної суми кредиту та 5 400,00 грн процентів. Загальна сума процентів за 90 днів кредитування становила 7 650,00 грн, загальна вартість кредиту - 10 650,00 грн, реальна річна процентна ставка зазначена у розмірі 1034 %.

У розділі 14 договору зазначено анкетні та контактні дані клієнта: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації та фактичного проживання - АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_3 . Від імені клієнта договір містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором «557496».

Згідно з п.п. 13.1-13.3 договору він визначений сторонами як електронний договір, оформлений в електронній формі та підписаний із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «ІРБІС» про ідентифікацію клієнта від 16 лютого 2026 року ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , був ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства. У довідці зазначено номер телефону клієнта НОМЕР_4 та електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У цій же довідці зазначено, що акцепт оферти позичальником здійснено 04 жовтня 2021 року шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором «557496», направленим на номер мобільного телефону НОМЕР_4 . Як платіжний засіб клієнта зазначено картку № НОМЕР_5 . Водночас у графі щодо акцепту оферти довідка містить посилання на договір № 1234173413469.

З листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих. № 3152_251023173540 від 23 жовтня 2025 року вбачається, що між цим товариством та ТОВ «ФК «ІРБІС» укладено договір на переказ коштів № ФК-П-21/04-21 від 06 квітня 2021 року.

Відповідно до зазначеного листа 04 жовтня 2021 року о 04 год 20 хв 11 сек на платіжну картку № НОМЕР_5 було успішно перераховано 3 000,00 грн. Номер транзакції у системі iPay.ua - НОМЕР_6 , призначення платежу - зарахування 3 000,00 грн на картку № НОМЕР_5 .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 66045378, складеним ТОВ «ФК «ІРБІС» станом на 01 вересня 2025 року, за ОСОБА_1 обліковується заборгованість у загальному розмірі 10 650,00 грн, з яких 3 000,00 грн - залишок основного боргу та 7 650,00 грн - заборгованість за процентами.

З розрахунку вбачається, що 04 жовтня 2021 року відповідачу видано кредит у сумі 3 000,00 грн.

У період з 04 жовтня 2021 року по 03 листопада 2021 року проценти нараховувалися у розмірі 75,00 грн за день, що відповідає 2,5 % від суми кредиту 3 000,00 грн. За цей період загальна сума нарахованих процентів становила 2 250,00 грн.

Починаючи з 04 листопада 2021 року розмір щоденного нарахування процентів становив 90,00 грн, що відповідає 3 % від суми кредиту 3 000,00 грн. Таке нарахування здійснювалося до 02 січня 2022 року включно.

За весь період кредитування у розрахунку відображено нарахування процентів у загальному розмірі 7 650,00 грн. Відомостей про здійснення відповідачем платежів у рахунок погашення тіла кредиту або процентів розрахунок не містить.

Станом на 01 вересня 2025 року залишок основного боргу за договором становив 3000,00 грн, заборгованість за процентами - 7 650,00 грн, а загальна сума заборгованості - 10 650,00 грн.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІРБІС» відступило, а ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог.

01 вересня 2025 року сторони підписали акт приймання-передачі реєстру прав вимог, за яким фактор прийняв реєстр щодо 25 419 боржників із загальною сумою заборгованості 213 674 446,94 грн.

З витягу з реєстру прав вимог вбачається, що до ТОВ «ФК «ПОЗИКА» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 66045378 від 04 жовтня 2021 року в сумі 10 650,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 7 650,00 грн - заборгованість за процентами.

Платіжною інструкцією № 6054383 від 02 вересня 2025 року підтверджується перерахування ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на користь ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472,17 грн як суми фінансування за договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року.

Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо укладення кредитного договору та виникнення зобов`язання.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а підписання електронного правочину може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Верховний Суд у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 зазначив, що укладення договору в електронній формі із застосуванням передбаченого законом способу електронного підписання відповідає вимогам щодо письмової форми правочину.

Аналогічний підхід щодо допустимості укладення кредитних договорів в електронній формі викладений Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

У цій справі кредитний договір № 66045378 від 04 жовтня 2021 року містить відомості про ОСОБА_1 , його РНОКПП, електронну адресу, номер телефону та інші персональні дані, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором «557496».

Довідкою про ідентифікацію клієнта підтверджено використання ОСОБА_1 номера телефону НОМЕР_4 , електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразового ідентифікатора «557496» та платіжної картки № НОМЕР_5 .

Наведені у довідці ідентифікаційні дані повністю узгоджуються з даними спірного договору, а факт подальшого перерахування кредитних коштів підтверджений окремим незалежним доказом.

Сукупність договору, персональних та контактних даних позичальника, електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відомостей про належний йому платіжний засіб підтверджує волевиявлення ОСОБА_1 на укладення кредитного договору № 66045378 від 04 жовтня 2021 року.

Отже, суд установив, що кредитний договір між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ОСОБА_1 був укладений у належній електронній формі та є обов`язковим для сторін.

Щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» підтверджено, що 04 жовтня 2021 року на платіжну картку № НОМЕР_5 було перераховано 3 000,00 грн, номер транзакції в системі iPay.ua - 112264210.

Маска картки, на яку були перераховані кошти, повністю збігається з маскою картки, зазначеною у довідці про ідентифікацію ОСОБА_1 .

Таким чином, доказами у їх сукупності підтверджено не лише укладення договору, а й фактичне виконання кредитодавцем свого обов`язку з надання відповідачу 3 000,00 грн кредитних коштів.

Отже, у ОСОБА_1 виник обов`язок повернути отримані 3000,00 грн та сплатити передбачені договором проценти.

Щодо розміру заборгованості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За змістом статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, а її тип і розмір визначаються кредитним договором.

Сторони погодили строк кредитування 90 календарних днів - з 04 жовтня 2021 року по 02 січня 2022 року. Протягом перших 30 календарних днів договором встановлена процентна ставка 2,5 % на день, а протягом наступних 60 календарних днів - 3 % на день.

З наданого розрахунку вбачається, що у період з 04 жовтня 2021 року по 03 листопада 2021 року нараховувалося по 75,00 грн процентів за кожний день, що становить 2,5 % від 3 000,00 грн, а загальний розмір процентів за цей період склав 2 250,00 грн.

З 04 листопада 2021 року по 02 січня 2022 року проценти нараховувалися по 90,00 грн за день, що становить 3 % від 3 000,00 грн. Загальний розмір процентів за весь погоджений сторонами строк кредитування становить 7 650,00 грн.

Нарахування процентів після 02 січня 2022 року позивачем не здійснювалося.

Розрахунок заборгованості повністю відповідає погодженому сторонами графіку платежів, за яким загальна вартість кредиту становила 10 650,00 грн, у тому числі 3 000,00 грн основного боргу та 7 650,00 грн процентів.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем будь-якої частини основного боргу або процентів. Відповідач розрахунку позивача не спростував та власного розрахунку суду не подав.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 66045378 становить 10 650,00 грн, з яких 3 000,00 грн - основний борг та 7 650,00 грн - проценти за користування кредитом.

Щодо переходу права вимоги до позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА» укладено договір факторингу № 01092025/01.

Актом приймання-передачі реєстру прав вимог та витягом із цього реєстру підтверджено передачу ТОВ «ФК «ПОЗИКА» права вимоги саме до ОСОБА_1 за кредитним договором № 66045378 від 04 жовтня 2021 року в загальному розмірі 10 650,00 грн, з яких 3 000,00 грн - основний борг та 7 650,00 грн - проценти.

Виконання фактором умов договору щодо фінансування підтверджується платіжною інструкцією № 6054383 від 02 вересня 2025 року про перерахування ТОВ «ФК «ПОЗИКА» на користь ТОВ «ФК «ІРБІС» 3 490 472,17 грн.

Отже, позивач належними та достатніми доказами підтвердив перехід до нього права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором у заявленому обсязі.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд установив, що ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 66045378 від 04 жовтня 2021 року, отримав за ним 3000,00 грн, взятого на себе обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 10 650,00 грн, а право вимоги цієї заборгованості у встановленому порядку перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Відповідач доказів погашення заборгованості, іншого її розміру або інших обставин, які б спростовували вимоги позивача, суду не подав.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «ФК «ПОЗИКА» про стягнення з ОСОБА_1 10 650,00 грн заборгованості за кредитним договором є доведеними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю здійснюється судом за клопотанням іншої сторони.

Такого клопотання відповідачем у цій справі не заявлено.

Разом із тим вирішення питання про зменшення витрат відповідно до статті 137 ЦПК України та вирішення питання про їх розподіл відповідно до статті 141 ЦПК України є різними процесуальними правовідносинами.

При розподілі судових витрат суд відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та значення справи для сторін.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності таких витрат, їх необхідності та розумності розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 розмежувала зменшення витрат на правничу допомогу за клопотанням іншої сторони та розподіл судових витрат судом, зазначивши, що при вирішенні питання про їх розподіл суд оцінює обґрунтованість і пропорційність витрат до предмета спору.

Європейський суд з прав людини також виходить із того, що компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними і необхідними, а їх розмір - розумним. Такий підхід, зокрема, сформульований у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» (заява № 19336/04, рішення від 23 січня 2014 року).

На підтвердження заявлених витрат позивач надав договір про надання правової допомоги № 39493634/03 від 02 січня 2026 року, додаткову угоду від 08 травня 2026 року, детальний опис виконаних робіт та акт наданих послуг від 08 травня 2026 року.

Згідно з актом та детальним описом робіт загальна вартість правничої допомоги визначена у сумі 5 500,00 грн, з яких: 500,00 грн - письмова консультація щодо спірних правовідносин; 1 500,00 грн - правовий аналіз обставин та надання рекомендацій; 3 000,00 грн - складання позовної заяви, у тому числі розрахунку судових витрат; 500,00 грн - формування додатків до позовної заяви.

Суд встановив, що такі послуги пов`язані з розглядом цієї справи, а їх надання документально підтверджене.

Водночас ця справа є малозначною, типовою за характером спірних правовідносин, не потребувала дослідження значного обсягу складних або суперечливих доказів, проведення експертиз, підготовки складних процесуальних документів чи участі представника позивача у судових засіданнях.

Ціна позову становить 10 650,00 грн, тоді як заявлені витрати на правничу допомогу - 5 500,00 грн, тобто перевищують половину ціни позову.

Крім того, зазначені в акті письмова консультація, правовий аналіз обставин справи та складання позовної заяви за своїм змістом частково охоплюють одні й ті самі дії з опрацювання матеріалів кредитної справи та формування правової позиції позивача. Формування додатків до позовної заяви також не становило окремої складної юридичної роботи.

За таких обставин покладення на відповідача всіх заявлених позивачем 5 500,00 грн витрат не відповідало б критеріям розумності та пропорційності судових витрат до предмета спору.

Тому суд, не здійснюючи зменшення витрат у порядку частини п`ятої статті 137 ЦПК України, визначає відповідно до статті 141 ЦПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу, який належить покласти на відповідача, у сумі 3 000,00 грн.

Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПОЗИКА» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-282 ЦПК України, статтями 202, 204, 207, 512, 514, 516, 526, 530, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 66045378 від 04 жовтня 2021 року у загальному розмірі 10 650 (десять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких:

- 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту;

- 7 650 (сім тисяч шістсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 39493634, адреса: 07406, м. Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Р. Вітер