Приговор № 138942328, 12.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23029/26

Провадження № 1-кп/127/604/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.09.2025 року за № 12025025020000207, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , уродженця села Вінницькі Хутори, Вінницького району, Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , розлученого, офіційно непрацюючого, раніше судимого:

- 23.08.2024 Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , маючи незняту і непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за вироком Вінницького міського суду від 23.08.2024, який набрав законної сили 24.09.2024, на шлях виправлення не став та вчинив ті самі дії протягом року після засудження за цією статтею, а саме, в невстановлений досудовим розслідуванням час, дату та місці (точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, але не пізніше 17.09.2025), маючи умисел на незаконне придбання і зберігання психотропних речовин без мети збуту, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено -PVP та зберігав її при собі без мети збуту.

В подальшому, 17.09.2025 до чергової частини відділу поліції № 1 Вінницького РУП ГУНГІ у Вінницькій області надійшло повідомлення від оперативних працівників того самого відділу про те, що 17.09.2025 близько 12 год 15 хв в с. Вінницькі Хутори (Вінницької міської об`єднаної територіальної громади), по вул. Шевченка, неподалік буд. 93, під час несення ними служби був помічений та зупинений ОСОБА_4 , який на запитання працівників поліції про наявність при ньому заборонених речовин, усвідомлюючи, що його дії, спрямовані на незаконне зберігання психотропних речовин, будуть викриті, перебуваючи у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, повідомив, що у нього при собі, а саме в нагрудній сумці, яка знаходиться у нього в рюкзаку, наявна особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, яку він зберігав для власного вживання без мети збуту.

В подальшому, в ході проведення огляду місця події в с. Вінницькі Хутори (Вінницької міської об`єднаної територіальної громади) по вул. Шевченка, неподалік буд. 93, в період часу з 13 год 28 хв по 13 год 34 хв 17.09.2025 ОСОБА_4 добровільно видав працівникам поліції із нагрудної сумки полімерну ємкість із кристалічною речовиною, яку було вилучено та направлено на проведення експертного дослідження.

Згідно висновку експерта встановлено, що надана на експертизу кристалічна речовина, містить у своєму складі психотропну речовину - PVP. PVP відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. В кристалічній речовині, масою 0,5676 г, маса PVP становить 0,4533 г.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому діянні визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає обсяг доказів, що підлягають дослідженню, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визначити допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що його характеризують, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

По суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_4 надав суду покази аналогічні обставинам викладеним у обвинувальному акті. Пояснивши суду, що в телеграм-каналі (який саме не пам`ятає), з метою власного вживання, придбав психотропну речовину PVP, у розмірі 0,5 грам, за ціною 800 гривень. Замовляв один раз на два тижні. розрахунок здійснював на карту. Забирав в лісі, координати отримував в телеграм-каналі. Про те, що здійснює купівлю забороненої речовини, знав, працівникам поліції видав добровільно, висновки для себе зробив.

Крім того, ОСОБА_4 підтвердив, що уже був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у штрафу, однак, через відсутність коштів та постійного заробітку довго не сплачував штраф, на даний час штраф сплатив у повному обсязі державному виконавцеві. Місце проживання змінював, тому що хотів змінити оточення.

ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, та зазначив, що щиро кається, просить призначити покарання у виді штрафу, який він сплатить, оскільки має роботу, хоч і не офіційну, заробіток за місяць складає близько 28 000 гривень, а також йому може позичити кошти для сплати штрафу сестра ОСОБА_6 , яка внесла за нього заставу.

Заслухавши показання обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 2 статті 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, протягом року після засудження за статтею 309 КК України.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами статей 65-67 КК України, враховує практику Верховного Суду щодо призначення судами кримінального покарання, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно з вимогою про судимість вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024 був засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Відповідно до листа начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі №24597 означений штраф було сплачено в порядку виконавчого провадження (стягнуто) 20.10.2025 року, в результаті чого виконавче провадження закінчено 23.10.2025 року.

Згідно відповіді з Вінницького міського відділу філії державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області від 18.09.2025, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.10.2024 перебував на обліку Вінницького міського відділу філії державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області, згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024. Станом на 18.09.2025 ОСОБА_4 не надав підтверджуючих документів про факт сплати штрафу до Вінницького міського відділу філії державної установи «Центр пробації». 10.04.2025 Вінницьким міським судом Вінницької області було видано виконавчий лист стосовно ОСОБА_4 ..

Згідно відповіді начальника Вінницького відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області від 08.10.2025 № 42650/22.1-34, 05.05.2025 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо ОСОБА_4 . Станом на 08.10.2025 виконавче провадження № 77920653 перебувало на виконанні, заборгованість становила 17 000 гривень. Відповідно до листа начальника Вінницького відділу ДВС у Вінницькому районі №24597 означений штраф було сплачено в порядку виконавчого провадження (стягнуто) 20.10.2025 року, в результаті чого виконавче провадження закінчено 23.10.2025 року.

Таким чином, станом на 17.09.2025 судимість ОСОБА_4 за попереднім вироком за ч.1 ст. 309 КК України погашена не була, і строк її погашення відповідно до ч.5 ст. 90 КК України було перервано вчиненням нового кримінального правопорушення.

Згідно постанови слідчого СВ Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про оголошення розшуку підозрюваного від 27.10.2026 підозрюваний ОСОБА_4 оголошувався в розшук, оскільки, під час підготовки до слідчих дій було встановлено, що останній за місце проживання відсутній, місцезнаходження не відоме. Постановою від 27.10.2025 досудове розслідування було зупинено, а постановою слідчого від 26.06.2026 року відновлено в зв`язку з розшуком підозрюваного. Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2026 щодо ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді взяття під варту з визначенням застави; заставу було внесено ОСОБА_7 17.07.2026 року та звільнено ОСОБА_4 з під варти.

Згідно з характеристикою за місцем проживання, виданої головним спеціалістом заступником старости Вінницько-Хутірського старостинського округу, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , характеризується позитивно, скарг від жителів старостинського округу не надходило.

Згідно з довідкою КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 31/9834 від 22.09.2025, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 18.09.2025 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, наркологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Згідно з довідкою КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 69/4095 від 22.07.2026, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та стат. відділу станом на 21.07.2026 року на лікуванні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною, наркологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Відповідно до довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР», вих. № 1837 від 17.09.2025 вбачається, що згідно висновку медичного огляду ОСОБА_4 17.09.2025 о 14 год 40 хв, перебував у стані наркотичного сп`яніння LPVP.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 : раніше судимий за вчинення кримінального проступку; за місцем проживання характеризується позитивно; за медичною психіатричною, неврологічною, наркологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався; на момент вчинення кримінального правопорушення перебував у стані наркотичного сп`яніння LPVP; вину у вчинені кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, в чому щиро розкаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

Частиною другою статті 50 КК України передбачено чотири види мети покарання: - кара; - виправлення засуджених; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими; - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень іншими особами.

Відповідно до положень частини 1 статті 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості кримінального правопорушення, наявності обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого у виді щирого каяття; наявності обтяжуючої обставини перебування обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння LPVP; особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий за вчинення кримінального проступку до штрафу і попередній вирок виконано повністю; за місцем проживання характеризується позитивно; за медичною психіатричною, неврологічною, наркологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався; вину у вчинені кримінального правопорушення обвинувачений визнав, в повному обсязі в чому щиро розкаявся, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки призначення саме цього виду і розміру покарання визнано судом найбільш відповідним досягненню мети покарання, визначеної ст. 50 КК України.

Суд враховує, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024 був за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень. Однак, як повідомив обвинувачений та його захисник, та підтвердив прокурор, а також вбачається з листа начальника Вінницького районного ДВС штраф за попереднім вироком було погашено, тобто попередній вирок виконано, а відтак підстави звернення штрафу за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024 до самостійного виконання у цьому вироці відсутні.

Суд відхиляє аргументи прокурора про необхідність призначення ОСОБА_4 альтернативного виду покарання за ч.2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі з тих підстав, як зазначила прокурор, що у межах означеного кримінального провадження ОСОБА_4 був оголошений у розшук, а також з підстав не сплати ним штрафу за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024, зважаючи на наступне. Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, обвинувачений (на той час підозрюваний) ОСОБА_4 був оголошений у розшук з підстави відсутність за місцем проживання. Доказів того, щоб ОСОБА_4 вчиняв активні дії, направлені на ухилення від слідства, і які могли б з негативної сторони характеризувати особу обвинуваченого суду прокурором не надано. Означені обставини також були враховані слідчим суддею Вінницького міського суду при постановленні ухвали від 26.06.2026 року про обрання запобіжного заходу в якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому не враховуються в якості обставин, які характеризують особу обвинуваченого, зважаючи також і на те, що після внесення застави 17.07.2026 року під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 процесуальних обов`язків не порушував. Зазначені прокурором обставини несплати ОСОБА_4 штрафу в сумі 17000 грн. за попереднім вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.08.2024, в якості аргументу необхідності призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, судом відхиляються, оскільки 20.10.2025 року штраф за попереднім вироком було погашено, як зазначено державним виконавцем, з коштів ОСОБА_4 ..

Суд враховує показання ОСОБА_4 про фінансову можливість сплати ним штрафу, в тому числі з урахуванням можливої допомоги сестри обвинуваченого ОСОБА_7 , якою було внесено за обвинуваченого заставу.

Згідно частини 5 статті 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Суд, враховуючи попереднє ув`язнення ОСОБА_4 , не вбачає підстав для пом`якшення покарання у виді штрафу або звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання.

Відповідно до вимог ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_4 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати, а саме, документально підтверджені витрати на залучення експертів: висновок експерта № СЕ-19/102-25/20463-НЗПРАП від 23.09.2025 вартістю 3565,60 гривень.

Під час судового розгляду за ОСОБА_4 відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2026 року було внесено заставу.

З наданої копії квитанції № 2389-4303-8814-0036 від 17.07.2025 року випливає, що ОСОБА_7 внесла 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок в якості застави за ОСОБА_4 ..

Згідно з частиною першою статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Правові підстави для звернення застави у дохід держави визначені частиною восьмою статті 182 КПК, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Відповідно до частини одинадцятої статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Згоди заставодавця ОСОБА_7 на звернення внесеної нею застави на виконання вироку в частині майнових стягнень з обвинуваченого до суду не надходило, відтак застава підлягає поверненню заставодавцеві.

Отже, враховуючи те, що правові підстави для звернення застави у дохід держави в судовому засіданні встановлені не були, суд дійшов до переконання, що заставу у розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок необхідно повернути заставодавцю - ОСОБА_7 .

Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 72, 309 КК України, статтями 100, 124, 174, 182, 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні в сумі 3565,60 гривень (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Заставу, внесену ОСОБА_7 на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2026 року (справа № 127/22638/26) відповідно до квитанції № 2389-4303-8814-0036 від 17.07.2026 року в сумі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок повернути заставодавцю ОСОБА_7 негайно після набрання цим вироком законної сили.

Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2025 у справі № 127/29605/26 на майно, яке було вилучено 17.09.2025 під час огляду місця події, за адресою: с. Вінницькі Хутори, вул. Шевченка, неподалік буд. 93, а саме на полімерну ємкість із кристалічною речовиною, яку поміщено до спец. пакету НПУ №ICR 0164859 з підписами понятих та спеціаліста скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: полімерну ємкість із кристалічною речовиною, яку поміщено до спец. пакету НПУ №ICR 0164859 з підписами понятих та спеціаліста, та після проведення експертизи поміщено до сейф-пакету № 5688829 знищити.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той самий строк з дня вручення їй копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: