Постановление суда № 138942233, 04.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26224/26

Провадження №1-кс/127/9896/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області, клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Фірмовий смак», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 (справа № 127/9523/26) в рамках кримінального провадження № 42025022130000101 внесеного до ЄРДР 27.11.2025, за фіксації судового розгляду технічними засобами,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Фірмовий смак», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 (справа № 127/9523/26) в рамках кримінального провадження № 42025022130000101 внесеного до ЄРДР 27.11.2025.

Клопотання мотивовано тим, що 24 березня 2026 року, слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/9523/26 (провадження № 1-кс/127/3803/26), розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025022130000101 від 27.11.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 239, ч. 2 ст. 364 КК України накладено арешт на майно, яке вилучено 20.03.2026, а саме 14 проб ґрунту із земельної ділянки з кадастровим номером 0521081400:06:001:0070, що за межами с. Сідава, Жмеринського р-н, Вінницької обл., які поміщено до спец. пакету НПУ PSP 2382635 та вилучено до Жмеринського РВП та бочку для вивезення нечистот. В частині накладення арешту на трактор марки «ХТЗ», моделі «242К», державний номерний знак « НОМЕР_1 », що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмовий Смак», код ЄДРПОУ: 37996962, який було вилучено та залишено під відповідальне зберігання з забороною користування та відчуження, опломбовано номерними бирками - відмовлено.

Так, 20.03.2026 в період часу з 15:44 год. по 16:59 на польовій ділянці із кадастровим номером 0521081400:06:001:0070, площею 5,7349 га, що за межами с. Сідава, Жмеринського р-н, Вінницької обл., працівниками поліції було проведено огляд місця події, в ході якого було відібрано 14 проб ґрунту із вищевказаної ділянки, які поміщено до спец. пакету НПУ PSP 2382635 та вилучено до Жмеринського РВП.

Окрім цього, на вищевказаній ділянці, знаходився трактор марки «ХТЗ», моделі «242К», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з бочкою для вивезення нечистот, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірмовий Смак», код ЄДРПОУ: 37996962. Даний транспортний засіб з бочкою для вивезення нечистот, було вилучено в якості речового доказу та залишено під відповідальне зберігання з забороною користування та відчуження, опломбовано номерними бирками.

Відповідно до статті 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченого цим кодексом.

Частиною 11 статті 170 КПК України закріплено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

З моменту накладення арешту на бочку для вивезення нечистот наразі минуло більш ніж 4 місяці.

За вказаний період ТОВ «Фірмовий смак» як власник арештованого майна фактично несе значні збитки та труднощі, пов`язані із відсутністю можливості використання означеної бочки для нечистот, яка є важливим резервуаром, який може використовуватись у технологічному процесі під час здійснення господарської діяльності підприємством.

Основним видом діяльності ТОВ «Фірмовий смак» є 01.46 розведення свиней, інші види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 10.11 Виробництво м`яса, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.23 Оптова торгівля живими тваринами, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.22 Роздрібна торгівля м`ясом і м`ясними продуктами в спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.10 Складське господарство, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

Враховуючи, що згідно технологічного процесу переробки відходів тваринного походження із застосуванням лагун, а саме подальшого завершення процесу перетворення таких відходів у покращувач ґрунту (добрива) та відповідно очищення лагун №№1,2 для продовження процесу за особливою технологією біоферментації, вивезення такого покращувача ґрунту із лагун має здійснюватись саме за допомогою бочок. Відсутність належних засобів для очищення лагун від отриманих результатів переробки відходів тваринного походження суттєво порушує і зупиняє процес переробки органічних відходів та фактично за умови безперервності процесу вироблення таких відходів може призвести до складних екологічних наслідків. Окрім того, на думку представника власника майна, що з моменту накладення арешту на означену бочку у органу досудового розслідування було більш ніж достатньо часу для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій із вказаним майном, а відомості про прийняте кінцеве рішення у вказаному кримінальному провадженні наразі відсутні.

Арешт майна не може призводити до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

З огляду на вказане, арешт на бочку для вивезення нечистот призводить до обмеження здійснення господарської діяльності товариством та використання належного йому майна за призначенням.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 174 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Таким чином, враховуючи, дана бочка для вивезення нечистот була вилучена в якості речового доказу та залишена під відповідальне зберігання з забороною користування та відчуження, опломбована номерними бирками, а Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 24 березня 2026 року у справі № 127/9523/26 накладено арешт на цю бочку, подальше позбавлення права ТОВ «Фірмовий смак» використовувати бочку для вивезення для нечистот внаслідок накладеного арешту на вказану бочку в будь-якому випадку порушує право ТОВ «Фірмовий смак» на мирне володіння своїм майном.

На підставі викладеного адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Фірмовий смак» просила слідчого суддю скасувати арешт, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 року у справі № 127/9523/26 (провадження № 1 кс/127/3803/26) на бочку для вивезення нечистот в частині позбавлення права власника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірмовий смак» використовувати вказану бочку для вивезення нечистот.

Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала за обставин викладених у ньому та просила задовольнити у повному обсязі, наполягала на розгляді клопотання за відсутності слідчого та прокурора.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені завчасно та належим чином, про причини неприбуття суд не повідомили.

Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши пояснення адвоката, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 (справа № 127/9523/26) було задоволено клопотання слідчого СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та накладено арешт на майно, яке вилучено 20.03.2026 а саме на 14 проб ґрунту із земельної ділянки з кадастровим номером 0521081400:06:001:0070, що за межами с. Сідава, Жмеринського р-н, Вінницької обл., які поміщено до спец. пакету НПУ PSP 2382635 та вилучено до Жмеринського РВП та бочку для вивезення нечистот.

Слідчий суддя постановляючи ухвалу про накладення арешту на дане майно виходив з того, що таке майно має істотне значення для кримінального провадження, оскільки безпосередньо містить відомості щодо обставин злочину та може бути використано під час проведення судових експертиз.

Разом з тим, у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про зворотнє.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що при накладенні арешту слідчий суддя вказував на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Так, обґрунтованість арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, у випадку, коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України.

Слід звернути увагу, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження протягом його дії. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених уст. 174 КПК України- необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Частинами 1, 2 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Проте, доказів, що в органу досудового розслідування відпала потреба у накладеному арешті, слідчому судді не надано.

Під час розгляду клопотання про арешт майна органом досудового розслідування було доведено існування обставин, які передбачені ст. 170 КПК України.

Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. Існують ризики того, що у разі не накладення арешту можливо відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна в порядку п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину або за рахунок доходів від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Арешт майна, з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту, поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від дій останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що арешт майна накладено у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що представником власника майна, ні в самому клопотанні, ні в ході судового розгляду, не наведено належних та достатніх доводів щодо того, що обставини провадження з часу постановлення ухвали про накладення арешту на майно змінились настільки, що можна дійти висновку про те, що встановлені під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, ризики відпали та не є актуальними, а тому з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вказаного майна, проведення необхідних експертиз, слідчий суддя вважає, що до вирішення питання по кримінальному провадженню та розгляду справи по суті, арешт майна скасуванню не підлягає.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що в клопотанні не доведено підстав вважати, що в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відпала потреба, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Фірмовий смак», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 (справа № 127/9523/26) в рамках кримінального провадження № 42025022130000101 внесеного до ЄРДР 27.11.2025, є недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 170 172, 174, 309, 369, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Фірмовий смак», про скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, що застосовано ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 24.03.2026 (справа № 127/9523/26) в рамках кримінального провадження № 42025022130000101 внесеного до ЄРДР 27.11.2025 відмовити.

Ухвала слідчого судді є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя