№ 138942155, 11.08.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1881/26

Провадження № 3/147/767/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Головного управління ДПС у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ «Тростянецьзерно», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення №707 від 25.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «Тростянецьзерно», (ЄДРПОУ 34927974) порушила ведення податкового обліку, а саме: занижено податок на прибуток в сумі 434451 гривень, в тому числі в 2020 році- 3900 гривень , в 2025 році- 286897 гривень, І квартал 2026 в сумі 143654 гривень , податок на додану вартість в сумі 558627 гривень, в тому числі: за вересень 2019 року- 10003 гривні, червень 2020 року 161301 гривня, серпень 2021 року -70 гривень, листопад 2021 року 8333,00 гривень, березень 2023 року 32972,00 гривень, серпень 2023 року 205002 гривень, вересень 2023 року 136989,00 гривень, липень 2024 року 3957 гривень, податок на нерухоме майно в сумі 3064193,94 гривні в тому числі 2019 рік 13987,00 гривень, 2020 рік 170171,00 гривень, 2022 рік 371575,00 гривень. 2023 рік 383008 гривень, 2024 -405875,05 гривень, 2025 рік 1083748 гривень, І квартал 2026 292834,74 гривень, чим було порушено вимоги ст. 44 п.п.144, п.п. 134.1.1, п.134.1 ст134, п.п. 138.3.1 п. 138.3, ст. 138, п.п. 198.1, п.198.2 п. 198.3, п.198.5, п.198.6, ст.198, п.189.1, ст.189, п.199.1, ст.199, п.201.10 ст. 201, п.266.2.1, п.266.2.2, ст.266, п.266.3.1, 263.1, п. 266.33, п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.10.2010 зі змінами та доповненнями.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, судом вживалися заходи для повідомлення особи, що притягається до адміністративного правопорушення про час та місце розгляду справи, шляхом скерування судової повістки, яку остання отримала. Причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Крім того, ст. 268 КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.

Дослідивши зміст протоколу про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов такого висновку.

Диспозиція ст. 163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Пунктом 44.1.ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п.134.1.1. ПК України, об`єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Відповідно до 138.3.1. ПК України, розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво,спорудження,створення) необоротних активів (утому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фондута/абопри передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вестио блік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання ослуг,місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до 198.5 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

Відповідно до п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платника податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.п.266.2.1. ПК України, об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. (п.п.266.3.3. ПК України)

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, вина ОСОБА_1 згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення обґрунтована наступними доказами:

- протоколом №707 від 25.06.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , головний бухгалтер ТОВ «Тростянецьзерно», (ЄДРПОУ 34927974) порушила ведення податкового обліку, а саме: занижено податок на прибуток в сумі 434451 гривень, в тому числі в 2020 році- 3900 гривень , в 2025 році- 286897 гривень, І квартал 2026 в сумі 143654 гривень , податок на додану вартість в сумі 558627 гривень, в тому числі: за вересень 2019 року- 10003 гривні, червень 2020 року 161301 гривня, серпень 2021 року -70 гривень, листопад 2021 року 8333,00 гривень, березень 2023 року 32972,00 гривень, серпень 2023 року 205002 гривень, вересень 2023 року 136989,00 гривень, липень 2024 року 3957 гривень, податок на нерухоме майно в сумі 3064193,94 гривні в тому числі 2019 рік 13987,00 гривень, 2020 рік 170171,00 гривень, 2022 рік 371575,00 гривень. 2023 рік 383008 гривень, 2024 -405875,05 гривень, 2025 рік 1083748 гривень, І квартал 2026 292834,74 гривень, чим було порушено вимоги ст. 44 п.п.144, п.п. 134.1.1, п.134.1 ст134, п.п. 138.3.1 п. 138.3, ст. 138, п.п. 198.1, п.198.2 п. 198.3, п.198.5, п.198.6, ст.198, п.189.1, ст.189, п.199.1, ст.199, п.201.10 ст. 201, п.266.2.1, п.266.2.2, ст.266, п.266.3.1, 263.1, п. 266.33, п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.10.2010 зі змінами та доповненнями.

- Актом №17660/02-32-07-09/34927974 від 25.06.2026 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тростянецьзерно», (ЄДРПОУ 34927974) податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2019 по 31.03.2026, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в якому за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ТОВ «Тростянецьзерно» п.266.2.1, п.266.2.2, ст.266, п.266.3.1, 263.1, п. 266.33, п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.10.2010 зі змінами та доповненнями, а саме: в результаті чого занижено податок на на нерухоме майно , відміне від земельної ділянки, в сумі 3064193,94 гривні в тому числі 2019 рік 13987,00 гривень, 2020 рік 170171,00 гривень, 2022 рік 371575,00 гривень. 2023 рік 383008 гривень, 2024 -405875,05 гривень, 2025 рік 1083748 гривень, І квартал 2026 292834,74 гривень

При вирішення питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності приходжу до таких висновків.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №707 від 25.06.2026 та Акту №17660/02-32-07-09/34927974 від 25.06.2026 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Тростянецьзерно», (ЄДРПОУ 34927974) податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2019 по 31.03.2026 вбачається, що порушення вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.10.2010 зі змінами та доповненнями, було вчинено у 2020 році, 2025 році та у першому кварталі 2026 року, вересні 2019 року, червні 2020 року, серпні 2021 року, листопаді 2021 року, березні 2023 року, серпні 2023 року та вересні 2023 року, порушення вимог нарахування податку на нерухоме майно було вчинено у період з 2019 року по 2025 рік та у першому кварталі 2026 року.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

За таких обставин у даному випадку слід встановити, чи правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є триваючим та чи не пропущені строки накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 111.5 Податкового кодексу України триваюче правопорушення це безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.

У постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 804/401/17 та від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 зазначено, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Дана правова позиція підтверджується висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17, постанові КАС ВС від 11 грудня 2018 року у справі N 242/924/17 (провадження N К/9901/38815/18).

Враховуючи вищевикладене, суддя доходить висновку, що адміністративне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , не носить характер триваючого.

При разовому правопорушенні строк притягнення до адміністративної відповідальності обчислюється виходячи з часу вчинення конкретної одноразової дії, яка сама по собі містить склад адміністративного правопорушення.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Відповідно до п.7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Суддею установлено, що правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 було вчинено у 2020 році, 2025 році та у першому кварталі 2026 року, вересні 2019 року, червні 2020 року, серпні 2021 року, листопаді 2021 року, березні 2023 року, серпні 2023 року та вересні 2023 року, порушення вимог нарахування податку на нерухоме майно було вчинено у період з 2019 року по 2025 рік та у першому кварталі 2026 року, виявлене 25 червня 2026 року, таке правопорушення не є триваючим, справа до суду надійшла 29.07.2026, а відтак, на момент розгляду даної справи судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП.

Оскільки судом встановлено, що на час розгляду справи закінчились строки, передбачені ч. 2 ст. 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Також суддя враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.

Керуючись ст. ст, 38, 163-1, 245, 247, 251-252, 283-285, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна