№ 138942091, 12.08.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1561/26

Провадження № 3/930/589/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2026 року Суддя Немирівського районного суду

Вінницької області Алєксєєнко В.М.

розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692660 від 14.06.2026 року за ч.2 ст. 130 КУпАП, у якому зазначено, що 14.06.2026 року о 10:30 год. по вул. Соборній у м. Немирові Немирівської міської територіальної громади Вінницької області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінкою, яка не відповідає обстановці, розширеними зіницями очей, які реагують на світло, неприродною блідістю обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та на місці зупинки транспортного засобу відмовився, що зафіксовано за допомогою нагрудних відеореєстраторів.

Під час оформлення адміністративних матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року повторно вчинив аналогічне правопорушення, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином за адресою місця проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколу та розглядом справи, є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебресурсі «Судова влада України» відомості про розгляд його справи.

Отже, ОСОБА_1 не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, мав можливість самостійно цікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ, суддя вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пунктів 13, 14 протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692660 від 14.06.2026 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , від надання пояснень під час складання протоколу відмовився. У подальшому своїм правом надання пояснень не скористався, письмових пояснень до суду не надав, у судове засідання не з`явився.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Як регламентовано п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.2 ст.130 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, п.4 ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п.6 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015) .

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 14.06.2026 року о 10:30 год. по вул. Соборній у м. Немирові Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки можливого наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, розширені зіниці очей, які реагують на світло, неприродна блідість обличчя.

У зв`язку з наявністю зазначених ознак ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду також зафіксований на відеозаписі, що міститься на диску № 1 із портативного нагрудного відеореєстратора. Зміст відеозапису узгоджується з відомостями, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, направленні на огляд та акті огляду.

Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Разом із тим для правильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП суду необхідно встановити факт повторного протягом року вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Комунарівського районного суду Запорізької області від 22.01.2026 року у справі № 333/11039/25 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 03.04.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Комунарівського районного суду Запорізької області від 22.01.2026 року без змін.

Отже, на момент вчинення ОСОБА_1 нового адміністративного правопорушення 14.06.2026 року зазначена постанова суду була чинною та набрала законної сили, а з часу вчинення попереднього адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не минув один рік.

Таким чином, встановлений судом факт попереднього притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та вчинення ним нового правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, 14.06.2026 року свідчить про наявність у його діях ознаки повторності, передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП. Повторність у таких випадках визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Суд також бере до уваги довідку ВП № 5, відповідно до якої посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане ОСОБА_1 13.08.2015 року, рахується таким, що підлягає вилученню, оскільки постановою Комунарівського районного суду Запорізької області від 22.01.2026 року його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до ч.3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи надані докази, суд не знаходить підстав ставити під сумнів їх достовірність та допустимість. Протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, акт огляду, довідка органу поліції, копії судових постанов та відеозапис у своїй сукупності підтверджують обставини, викладені у протоколі, та узгоджуються між собою.

Суд також враховує, що для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у випадку відмови водія від проходження огляду визначальним є встановлення факту керування транспортним засобом та відмови від проходження огляду у встановленому порядку, а не фактичне встановлення стану наркотичного сп`яніння за результатами медичного огляду, від якого особа відмовилася.

Отже, сукупність досліджених судом доказів є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 14.06.2026 року, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а зазначене правопорушення вчинене ним повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про адміністративне стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, яке становить підвищену небезпеку для безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини вчинення правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення та був позбавлений права керування транспортними засобами, однак до закінчення строку такого стягнення вчинив нове правопорушення.

Обставин, які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує відповідальність, є повторне протягом року вчинення однорідного адміністративного правопорушення.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які пом`якшують адміністративну відповідальність, та наявність обставини, що обтяжує відповідальність, а саме повторного протягом року вчинення однорідного адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним і достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що транспортний засіб марки «Hyundai Santa Fe», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить йому на праві приватної власності.

За відсутності доказів належності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 на праві приватної власності підстав для застосування до нього додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, а право приватної власності є непорушним. З огляду на наведене застосування оплатного вилучення транспортного засобу за відсутності доказів його належності порушнику суперечило б вимогам закону.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.40-1,130,251,268,280,283,284,289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України) отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником в установу банку України (отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/м.Немирів/ 21081100; код за ЄДРПОУ: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 768999980313040106000002796; код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи, Немирівський районний суд), не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 (трьох) місяців з дня її винесення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В.М. Алєксєєнко