Решение № 138938009, 12.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 р. № 520/27762/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати Рішення № 13/4-3500 від 08.10.2025 про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване Рішення № 13/4-3500 від 08.10.2025 про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 позовну заяву Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання незаконним та скасування рішення залишено без руху та надано позивачу термін п`ять календарних днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду Рішення № 13/4-3500 від 08.10.2025 та доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання оскаржуваного Рішення № 13/4-3500 від 08.10.2025.

Представник позивача, на виконання ухвали судді від 22.10.2025 через підсистему "Електронний суд" 23.10.2025, подав до суду заяву про усунення недоліків, в якій ним зазначив, що 17.10.2025 КП «Харківводоканал» звернулося до Північного МУ ДПС з листом від 17.10.2025 № 11-11/10946, копія якого додана до заяви про усунення недоліків, щодо надання копії оскаржуваного Рішення № 13/4-3500, однак відповіді на свій лист не отримало.

28 жовтня 2025 року ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду, подав апеляційну скаргу до Другого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" - задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року по справі №520/27762/25 - скасовано. Справу № 520/27762/25 направлено для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.01.2026, справу №520/27762/25 передано на розгляд судді Панову М.М.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

У період з 27.07.2026 по 09.08.2026 суддя Панов М.М. перебував у щорічній відпустці, тому вирішення даної справи здійснюється в перші робочі дні після відпустки.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

З позовної заяви вбачається, що Акціонерним товариством «ВСТ БАНК» на підставі Рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 08.10.2025 № 13/4-3500 (далі Рішення № 13/4-3500) з рахунку Комунального Підприємства «Харківводоканал» за платіжною інструкцією від 15.10.2025 № 2142075 АЕС було стягнуто грошові кошти на загальну суму 675 240,00 грн. з подальшим їх спрямуванням на погашення податкового боргу Підприємства.

Слід зазначити, що вказане Рішення є вимогою Контролюючого органу до Позивача (без повідомлення останнього), що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами платіжної системи з подальшим спрямуванням його на погашення податкового боргу Підприємства.

КП «Харківводоканал» не погоджується ані з Рішенням № 13/4-3500, ані з діями податкового органу, з підстав їхньої протиправності та незаконності у зв`язку з чим звернулося до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п. 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі ПКУ) контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Податковий борг може погашатися платником добровільно або в примусовому порядку шляхом стягнення.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 ПКУ.

Податковий кодекс надає право контролюючому органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п.95.1 ст.95 ПКУ).

Норма статті 95 ПКУ передбачає організаційно-правові заходи погашення податкового боргу, а саме:

1. подання позовів до суду про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у СЕА ПДВ (п.95.3 ст.95 ПКУ);

2. подання позовів до суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (п.95.4 ст.95 ПКУ);

3. приймання рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи без звернення до суду. (умови: борг, не сплачений 90 календарних днів)( п.95.5 ст.95 ПКУ).

4. приймання рішення керівника за рахунок готівки, без звернення до суду; (умова борг не сплачений 90 календарних днів) (п.95.5 ст.95 ПКУ). Законом України від 30.11.2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» уточнено передбачену абзацом другим пункту 95.5 ст.95 ПКУ процедуру згідно з якою стягнення коштів здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у випадках, коли податковий борг утворився через несплату платником податків понад 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку його сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та за умови відсутності зобов`язання держави повернути такому платнику податків помилково або надміру сплачені кошти й рішення суду не потрібне.

Таким чином, Податковий кодекс України надав контролюючому органу право обирати в який спосіб буде здійснено стягнення в рахунок погашення податкового боргу платника.

Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків обрано та застосовано спосіб здійснено стягнення в рахунок погашення податкового боргу на підставі п. 95.5 ст. 95 ПКУ шляхом стягнення коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи без звернення до суду.

Тобто, це право Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків обирати та застосовувати в який спосіб буде здійснено стягнення в рахунок погашення податкового боргу.

Тож, у зв`язку з несплатою Позивачем самостійно задекларованих та узгоджених сум грошових зобов`язань (на підставі п.54.1 ст.54 роз.ІІ ПКУ та які не підлягають оскарженню згідно з п.56.11 ст.56 розд.ІІ ПКУ), в установлені законодавством строки, керуючись вимогами п.59.1 ст. 59 ПКУ підприємству надіслано податкову вимогу від 07.06.2016 року за № 7-17.

КП «Харківводоканал» постійно з 2016 року має несплачений податковий борг, податкова вимога не втратила своєї юридичної сили на теперішній час.

Законом України N 3219-IX від 30.06.2023 року внесені зміни до ст. 69 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 69.40 п. 10 р. ХХ ПКУ, тимчасово з 01.08.2023 контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року, зокрема:

- щодо платників податків - суб`єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.

Харківська міська територіальна громада внесена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі активних бойових дій, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за №380/43786 зі змінами станом на 11.09.2025.

Відповідачем, Північним міжрегіональним управлінням, проаналізовано історію виникнення недоїмки КП «Харківводоканал» (код ЄДРПОУ 03361715) згідно АІС «Податковий блок» на предмет відповідності до умов п. 69.40 ст. 69 ПК України та встановлено наступне.

До оскаржуваного Рішення заступника начальника Північного міжрегіонального управління увійшла Податкова декларація з ПДВ за травень 2025 №9179087038 в сумі 675 240,0 грн.

Тобто рішення керівника (уповноваженої особи) контролюючого органу прийнято у відповідності до п.95.5. ст. 95 ПКУ, якою передбачені умови за яких приймається рішення керівника (уповноваженої особи), а саме:

- у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків / електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг / емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Зарахування коштів до державного бюджету України відбувається відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ. Так, у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, за очевидними ознаками наявного податкового боргу, який виник після 24.02.2022 в сумі в сумі 675 240,0 грн., він підлягав стягненню за рішенням заступника начальника Північного міжрегіонального управління від 08.10.2025 № 13/4-3500, яке прийнято на підставі п.95.5 ст. 95 ПКУ, оскільки, сума боргу не сплачена протягом 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ контролюючому органу надано право на здійснення заходів щодо погашення платником податків податкового боргу.

За відсутності податкового боргу у платника податків, у контролюючого органу будуть відсутні підстави для винесення рішення та складання платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) коштів.

Тобто, контролюючим органом проведено необхідний перелік дій, визначений законодавцем відповідно до ст. 95 ПК України щодо стягнення коштів платника в рахунок погашення податкового боргу КП «Харківводоканал» за рішенням контролюючого органу без звернення до суду відповідно до умов п.95.5 ст.95 ПКУ та з урахуванням пп. 69.40 ПКУ.

Щодо необхідності здійснення заходів стягнення контролюючим органом виключно на підставі ст. 96 ПКУ, суд зазначає наступне.

Відповідні організаційно-правові заходи, згідно ст. 96 ПКУ застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу згідно ст. 95 ПКУ за рахунок коштів або продажу майна, яке знаходяться у власності платника, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила питання повного погашення податкового боргу.

Норми ст.96 ПКУ встановлюють особливий порядок погашення податкового боргу певних видів суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, зокрема таких, як комунальні підприємства, що діють на основі комунальної власності територіальної громади.

При цьому, передумовою правозастосування заходів, передбачених ст.96 ПКУ є проведення, відповідно до вимог ст. 95 ПКУ публічного продажу внесеного в податкову заставу майна комунальних підприємств та державних підприємств, які не підлягають приватизації. При цьому отримана від такого продажу сума грошових коштів не покриває суму податкового боргу зазначених видів підприємств і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у таких боржників власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Тобто, відповідна норма п. 96.1 ст. 96 ПКУ застосовуються до комунальних підприємств (державних підприємств) виключно за умови якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з відповідним поданням щодо прийняття рішення про погашення податкового боргу.

Положення ст. 96 ПКУ регулюють порядок погашення податкового боргу комунального підприємства тільки тоді , якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного у заставу майна комунального підприємства не покриває суму його податкового боргу або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що не може бути внесено в податкову заставу.

Заходи передбачені нормою ст. 96 ПКУ, стосуються обставин погашення податкового боргу, коли є недостатність коштів отриманих від продажу внесеного в заставу майна комунального підприємства, тобто не стосуються обставин, які є предметом розгляду по суті відповідно до ст.95 ПКУ.

Посилання позивача на 96.1 ПКУ є передчасним, оскільки обов`язок звернення контролюючого органу з поданням в порядку пункту 96.1 ст. 96 ПКУ до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків - комунального підприємства боржника, виникає виключно після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу.

Отже, необхідною умовою для застосування заходів, спрямованих на погашення податкового боргу комунального підприємства в порядку наведеного припису п. 96.1 ст. 96 ПКУ, є недостатність коштів, отриманих від продажу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу та витрат на проведення публічних торгів.

Тобто, до обов`язку контролюючого органу щодо звернення до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно передує захід по продажу майна цього підприємства на публічних торгах з метою погашення його податкового боргу, відповідно до п.95.3 ст.95 ПКУ.

Визначена й позиція Верховного Суду відносно того, що застосування ст. 96 ПКУ застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена ст. 95 ПКУ, не вирішила питання погашення боргу з будь-яких причин, викладена у постановах від 07.04.2015 року по справі № 21-104а15 та від 28.02.2018р. по справі №К/9901/5069/17 , яка кореспондується з позицією податкового органу.

Суд враховує, висновки Верховного суду, що викладені в постанові від 28.02.2018р. по справі № 813/2851/17 (адміністративне провадження № К/9901/5069/17) за позовом ГУ ДФС у Львівській області до Радехівської міської ради Львівської області, яке є засновником МКП «Радехівтеплоенерго» про стягнення заборгованості, а саме Верховний суд зазначив: «…Податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платника податків (у т.ч. комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутися до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо всі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені ст. 96 ПКУ для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Крім того, відповідно до вимог Податкового кодексу України та судової практики, Постановою Верховного суду від 28.02.2018р. по справі №813/2851/17 (провадження №К/9901/5069/17) судом зроблено висновок, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених в ст.95 ПКУ.

Також, щодо правильності такого алгоритму викладено в Постанові Верховного Суду від 11.09.2019 року по справі №826/8951/15: «Нормами Податкового кодексу України встановлено загальний порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме стягнення коштів, які перебувають у власності боржника, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна боржника, яке перебуває у податковій заставі.

Нормами Податкового кодексу України також встановлено особливий порядок погашення податкового боргу державних підприємств (стаття 96 Податкового кодексу України), проте такі особливості не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Норми статті 96 Податкового кодексу України застосовуються лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.

Тобто, особливості погашення податкового боргу державних підприємств, що визначені статтею 96 Податкового кодексу України стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, зокрема і в тому разі, коли сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства не покриває суму податкового боргу такого платника податків.»

Крім того, у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 09.03.2021 по справі №160/2598/20 (адміністративне провадження №К/9901/36670/20) за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Камянської міської ради, третя особа Комунальне підприємство Камянської міської ради «Зеленбуд», про звернення стягнення податкового боргу, - Постанові Верховного Суду від 21.05.2019 по справі №804/6995/13-а адміністративне провадження №К/9901/8299/18 за позовом Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції до Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Північне» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості,

- Постанові Верховного Суду від 04.04.2019 по справі №816/2436/16 адміністративне провадження №К/9901/40040/18 за позовом Полтавської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Зачепилівської сільської ради про стягнення податкового боргу, де зазначено , що

«…Водночас наведені особливості погашення податкового боргу комунального підприємства не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу з платника податків, визначених статтею 95 ПК України…… Так, згідно з пунктом 95.1 цієї статті ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі….»

…. «У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього.»

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року по справі №820/4771/17 зазначено що «…Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що відповідач після набрання чинності ПК України здійснив усі необхідні заходи, враховуючи організаційно-правову форму Підприємства, які дають контролюючому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу та прийняття відповідно до вимог абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України оскаржуваного рішення №1 від 02.10.2017.»

Таким чином, Верховним Судом у справі №820/4771/17 розглядалися аналогічні обставини стосовно стягнення податкового боргу з комунального підприємства.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо застосування ст.95 ПКУ, а не ст. 96 ПКУ для погашення податкового боргу платником податку в т.ч. й погашення боргу комунальних підприємств, суд зазначає, що в ст. 95 ПКУ є пряме посилання на це у п.95.9, яким передбачено реалізацію майна, яке перебуває у комунальній власності.

Тобто, особливості погашення податкового боргу державних та комунальних підприємств, що визначені ст. 96 ПКУ стосуються вже стадії коли контролюючим органом було виконано повний перелік дій, встановлених Податковим кодексом України щодо порядку стягнення податкового боргу, у тому числі внаслідок складання рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках в рахунок погашення податкового боргу згідно п.95.5 ст.95 ПКУ.

Крім того, статутом КП «Харківводоканал» визначено, що «Метою діяльності комунального підприємства є здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності для повного та якісного задоволення потреб населення, суб`єктів господарювання в комунальних послугах, забезпечення групового, індивідуального водопостачання, водовідведення м. Харкова та населених пунктів Харківської області … з метою отримання відповідного прибутку».

Виходячи зі сфери діяльності комунального підприємства надавача послуг з водопостачання та водовідведення м. Харкова та населених пунктів Харківської області - підприємство має на своїх рахунках значну суму коштів, яку щодня отримує від споживачів (мешканців) за сплаченими квитанціями КП «Харківводоканал» в яких враховано й суму ПДВ за послуги водопостачання та водовідведення.

Оплата за послуги водопостачання здійснюється громадянами кожного дня, шляхом перерахування коштів на рахунки Позивача із банківських карток громадян, рахунків підприємств та до каси самого КП «Харківводоканал».

Позивач щомісяця в середньому отримує грошові кошти за свої послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість та фінансовою звітністю КП «Харківводоканал».

Тому, посилання позивача стосовно стягнення з рахунків державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває КП «Харківводоканал» відповідно до ст. 96 ПКУ є передчасним, оскільки КП «Харківводоканал» може власними коштами здійснити погашення усієї суми податкового боргу, а також вчасно сплачувати за поточними грошовими зобов`язаннями, які самостійно визначає у податкових деклараціях або в уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність Рішення №13/4-3500 від 08.10.2025 про стягнення безготівкових коштів з рахунків/електронних гаманців платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Конторська, буд. 90, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, ЄДРПОУ 03361715) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61052, ЄДРПОУ 44131658) про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов