Решение № 138937569, 12.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6377/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участі:

секретаря судового засідання Георгієвої К.Н.,

представника позивача Васильєвої Л.М.,

представників відповідачів - Журавльова Д.Д., Таргонської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Київській області, у якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 111-113/, просить:

1) визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ у Київській області та Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році у розмірі 2481 грн., 2023 році у розмірі 2684 грн., у 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328 грн.;

2) визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328 грн.;

3) зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Київській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2022 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX у розмірі 2481 грн., у 2023 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року №2710-IX у розмірі 2684 грн., у 2024 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році - виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб за рахунок фонду оплати праці;

4) зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 за період 13 лютого 2024 року по 01 травня 2026 року грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн., у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX у розмірі 3028 грн., встановленого абзацом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX у розмірі 3328 грн., за рахунок фонду оплати праці;

5) зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-IX у розмірі 3328 грн. за рахунок фонду оплати праці та грошову компенсацію за невикористані дні відпусток за 2022, 2023, 2024, 2026 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік у розмірі 2481 грн.; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» - 2684 грн , статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX у розмірі 3028 грн.; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» - 3028 грн.; статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» - 3328 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 із 04.11.2022 по 10.05.2023 працював на посадах у Територіальному управлінні БЕБ у м. Києві та Київській, із 10.05.2023 по 12.02.2024 - працював на посадах в Територіальному управлінні БЕБ Київській області, з 13.02.2024 по 01.05.2026 працював на посадах в Бюро економічної безпеки України. Вказує, що нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірні періоди було здійснено відповідачами без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, чим, за твердженням позивача, порушено приписи статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ та статей 7 Законів України Про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024, 2025, 2026 роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6377/26. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

09 червня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Бюро економічної безпеки України на позовну заяву /а.с. 34-43/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що статтею 7 Законів України «Про Державний бюджет України» на 2022-2026 роки встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі у 2021 році 2 270 грн, у 2022 році 2481 грн, у 2023 році 2684 грн, у 2024 та 2025 роках 3028 грн, у 2026 3328 грн. Водночас, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (у тому числі податкових та митних органів), у всі зазначені роки встановлено у фіксованому розмірі 2102 грн. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (стаття 19 Закону про БЕБ), яка врегульована спеціальним законом, для визначення посадових окладів працівників БЕБ застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами встановлено на рівні 31 грудня 2025 року, тобто 2102 грн. Вважає, що показник у розмірі 2102 грн підлягає застосуванню для визначення посадових окладів працівників системи органів БЕБ у 2022 2026 роках. Вказує, що оскільки базовий показник для обчислення грошового забезпечення у спірний період залишався незмінним (2102 грн), відсутні будь-які правові підстави для його перегляду при визначенні розміру одноразової грошової допомоги та для здійснення перерахунку грошової компенсації за невикористані відпустки із застосуванням іншого показника прожиткового мінімуму.

У відзиві відповідачем Бюро економічної безпеки України заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у справі №440/6377/26.

10 червня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Територіального управління БЕБ у Київській області на позовну заяву /а.с. 64-70/, у якому відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 2684 грн, а для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні. Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні. З огляду на те, що служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру (ст. 19 Закону 1150-ІХ), яка врегульована спеціальним законодавством, вказаний розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, визначеними статтею 7 Законами №2710- ІХ, № 3460-ІХ, розповсюджується на оплату праці працівникам ТУ БЕБ у Київській області. Отже, саме цей показник у розмірі 2102 грн підлягає застосуванню для визначення посадових окладів працівників ТУ БЕБ у Київській області у 2023 2024 роках. Відповідач зазначає, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання Територіального управління здійснити перерахунок та виплату заявлених сум саме за рахунок фонду оплати праці є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, оскільки суперечить вимогам бюджетного законодавства України.

У відзиві відповідачем Територіального управління БЕБ у Київській області заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у справі №440/6377/26.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 червня 2026 року клопотання Бюро економічної безпеки України та Територіального управління БЕБ у Київській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №440/6377/26 задоволено. Вирішено перейти до розгляду справи №440/6377/26 за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12:00 год. 24 червня 2026 року.

12 червня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача Бюро економічної безпеки України Чеберяк Оксани Василівни про участь у судовому засіданні, призначеному 24.06.2026 на 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №440/6377/26. /а.с. 86-87/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року клопотання представника відповідача Бюро економічної безпеки України Чеберяк Оксани Василівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

18 червня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача Територіального управління БЕБ у Київській області Ніколаєнко Анастасії Олександрівни про участь у судовому засіданні, призначеному 24.06.2026 на 12:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №440/6377/26 /а.с. 99-100/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 червня 2026 року клопотання представника відповідача Територіального управління БЕБ у Київській області Ніколаєнко Анастасії Олександрівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

24 червня 2026 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, у якій позивач викладає у новій редакції пункти 2, 4, 6 прохальної частини позовної заяви /а.с. 111-113/.

Ухвалами суду від 24 червня 2026 року прийнято до розгляду та приєднано до матеріалів справи заяву позивача ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 24 червня 2026 року. Встановлено порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, під час розгляду справи по суті: дослідження письмових доказів. Закрито підготовче провадження та призначено справу №440/6377/26 до судового розгляду по суті на 15:00 06 серпня 2026 року.

03 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача Бюро економічної безпеки України Журавльова Данила Дмитровича про участь у судовому засіданні, призначеному 06.08.2026 на 15:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №440/6377/26.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2026 року клопотання представника відповідача Бюро економічної безпеки України Журавльова Данила Дмитровича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання, призначене на 15:00 06 серпня 2026 року, вирішено провести за участю представника відповідача Бюро економічної безпеки України Журавльова Данила Дмитровича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача Територіального управління БЕБ у Київській області Таргонської Оксани Сергіївни про участь у судовому засіданні, призначеному 06.08.2026 на 15:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі №440/6377/26.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року клопотання представника відповідача Територіального управління БЕБ у Київській області Таргонської Оксани Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено. Судове засідання, призначене на 15:00 06 серпня 2026 року, вирішено провести за участю представника відповідача Територіального управління БЕБ у Київській області Таргонської Оксани Сергіївни в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник позивача у судовому засіданні 06 серпня 2026 року підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 червня 2026 року.

Представники відповідачів у судовому засіданні 06 серпня 2026 року проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

На підставі наведеної вище норми права у судовому засіданні 06 серпня 2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення - 09:00 12 серпня 2026 року.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

У період з 04 листопада 2022 року по 10 травня 2023 року ОСОБА_1 проходив службу на посадах в Територіальному управлінні БЕБ у м. Києві та Київській області, у період з 10 травня 2023 року по 12 лютого 2024 року позивач проходив службу на посадах в Територіальному управлінні БЕБ у Київській області, у період з 13 лютого 2024 року по 01 травня 2026 року позивач проходив службу на посаді в Бюро економічної безпеки України, що підтверджується витягом з послужного списку архівної особової справи ОСОБА_1 /а.с. 11/ та довідкою ТУ БЕБ у Київській області №28.9/25/12/4669-26 від 04.06.2026 /а.с. 75/.

Пунктами 1, 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 281 «Деякі питання територіальних органів Бюро економічної безпеки» утворено як юридичні особи публічного права територіальне управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області. Ліквідовано як юридичну особу публічного права територіальне управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та Київській області. Визначено територіальне управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та територіальне управління Бюро економічної безпеки у Київській області правонаступниками територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та Київській області на відповідних територіях.

Отже, Територіальне управління БЕБ у Київській області є правонаступником територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві та Київській області на відповідних територіях.

Довідками ТУ БЕБ у Київській області №26 від 04.06.2026, №27 від 04.06.2026 підтверджено, що при розрахунку грошового забезпечення за період з 04 листопада 2022 року по 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 був врахований розмір прожиткового мінімуму в сумі 2102 грн. /зворот а.с. 74, а.с. 74/.

При розрахунку грошового забезпечення за період з 13 лютого 2024 року по 01 травня 2026 року ОСОБА_1 був врахований розмір прожиткового мінімуму в сумі 2102 грн., що підтверджено довідкою БЕБ України №112/09-Ф від 01.06.2026 /а.с. 56/.

Наказом Бюро економічної безпеки України №134-к/ДСК-ДП від 30.04.2026 ОСОБА_1 звільнений із служби в Бюро економічної безпеки України 01 травня 2026 року за власним бажанням.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо визначення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані дні відпусток без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році у розмірі 2481 грн., 2023 році у розмірі 2684 грн., у 2024 році у розмірі 3028 грн., у 2025 році у розмірі 3028 грн., у 2026 році у розмірі 3328 грн., позивач звернувся до суду з позовом у цій справі 05 травня 2026 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі по тексту - Закон №1150-ІХ).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону №1150-IX Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.

Діяльність Бюро економічної безпеки України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Закон України "Про центральні органи виконавчої влади", інші закони, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Бюро економічної безпеки України та його працівників у частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 статті 14 Закону №1150-IX передбачено, що Бюро економічної безпеки України є юридичною особою публічного права та здійснює свої повноваження через центральний апарат і територіальні управління. Територіальні управління Бюро економічної безпеки України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Територіальні управління Бюро економічної безпеки України утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються Кабінетом Міністрів України. Структура Бюро економічної безпеки України може включати підрозділи детективів, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні та інші підрозділи. Структура, штатний розпис Бюро економічної безпеки України, положення про структурні підрозділи центрального апарату та територіальних управлінь, посадові інструкції працівників Бюро економічної безпеки України затверджуються Директором Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону №1150-IX до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України.

Служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Частиною 4 статті 19 Закону №1150-IX встановлено, що трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону №1150-IX держава забезпечує соціальний захист працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.

Грошове забезпечення та оплата праці працівників Бюро економічної безпеки України врегульовано статтею 31 Закону №1150-IX, відповідно до якої заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов`язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації.

Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Посадовий оклад державних службовців та інших працівників Бюро економічної безпеки України не може становити менше трьох розмірів посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади.

Заробітна плата (грошове забезпечення) працівників Бюро економічної безпеки України складається з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; 4) доплати за спеціальне звання або ранг державного службовця; 5) доплати за науковий ступінь; 6) премії (розмір якої у разі її встановлення не може перевищувати 30 відсотків посадового окладу).

Посадові оклади працівників, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України та проходять стажування, встановлюються з понижувальним коефіцієнтом 0,5.

З аналізу вказаних положень Закону чітко вбачається, що встановлення розміру грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, делеговано Уряду, тобто зазначене питання є сферою правового регулювання Кабінету Міністрів України.

На виконання частини третьої статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.10.2021 № 1068, якою затверджено Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки (далі по тексту - Умови №1068).

Відповідно до пункту 1 Умов №1068 ці Умови визначають особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників БЕБ.

Згідно з пунктом 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні;

працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року № 2710-IX установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;

працездатних осіб - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

Пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року № 2710-IX установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, та органу досудового розслідування, на який відповідно до частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України покладається функція із здійснення досудового розслідування корупційних та пов`язаних з корупцією кримінальних правопорушень.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2563 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

працездатних осіб - 3028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;

осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.

Пунктом 20 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.

Оплата праці, грошове забезпечення працівників центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, а також запобігання вчиненню нових, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, посадові оклади яких визначено у трьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік.

Оплата праці працівників центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, з урахуванням абзацу четвертого статті 7 цього Закону.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2563 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;

працездатних осіб - 3028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;

осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня;

осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.

Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, становить: з 1 січня 2025 року по 31 липня 2025 року - 1600 гривень, з 1 серпня 2025 року по 31 грудня 2025 року - 2102 гривні.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року № 4059-IX установлено, що дія абзацу шостого статті 7 цього Закону не поширюється на працівників Національного агентства з питань запобігання корупції, Національного антикорупційного бюро України та Державного бюро розслідувань.

Оплата праці, грошове забезпечення працівників Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України, посадові оклади яких визначено у трьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.

Оплата праці працівників Національного агентства з питань запобігання корупції здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.

Оплата праці державних службовців Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, посадові оклади яких визначено у чотирьох розмірах до посадового окладу, встановленого Кабінетом Міністрів України для працівників, які займають відповідні посади в центральних органах виконавчої влади, здійснюється відповідно до умов, встановлених на 2024 рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року № 4695-IX установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2817 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень;

працездатних осіб - 3328 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року;

осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень;

осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення за рішеннями суду, - 1600 гривень.

Отже, цими Законами встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року, зокрема, для цілей визначення базового розміру посадового окладу працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, у розмірі 2102 гривні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24 зазначила, що у правовій доктрині розрізняють різні види конкуренції правових норм: та, що пов`язана з колізією норм у законодавстві, й та, що не пов`язана з такою колізією. Тобто категорія конкуренції різних правових норм є більш загальним поняттям. Колізія (від лат. сollisio - зіткнення) у законодавстві - це різновид юридичних колізій, що виникають за наявності розбіжності (зокрема, суперечності) між нормами права, які закріплені в законодавстві та регулюють одній і ті самі суспільні відносини. За наявності колізії зміст однієї норми права повністю чи частково заперечує зміст іншої, що призводить до ситуації, за якої правовідносини по-різному регулюються окремими нормами. Серед колізій у законодавстві розрізняють, зокрема, темпоральну (залежно від часу прийняття правової норми), ієрархічну (залежно від юридичної сили документа, в якому визначена відповідна норма) та змістову (між загальними і спеціальними нормами права) колізії. Інший різновид конкуренції правових норм - та, що не пов`язана з колізією в законодавстві, - виникає тоді, коли норми права прямо не суперечать одна одній. Тобто така конкуренція правових норм має місце в ситуації, коли на врегулювання одного і того ж аспекту суспільних відносин претендують одночасно дві або більше правові норми, які за своїм змістом не суперечать одна одній, мають тісний взаємний зв`язок і залежність.

Нормами Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік" не встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, ці Закони не містять норм, якими було б визначено, що особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються не Кабінетом Міністрів України, а отже стаття 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ, якою передбачено, що особливі умови та що розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України та посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, не входить у суперечність з нормами Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

А отже, у спірному випадку відсутня колізія норм Законів, про яку зазначає позивач.

Законами України Про Державний бюджет України не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, про яку зазначено у Законі України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальним законом.

Наведені вище норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік", якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, - 2102 гривні, є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Закони України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у ієрархії нормативно-правових актів мають вищу юридичну силу по відношенню до Умов та розміру оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 №1068.

У цій справі Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, - 2102 гривні, а позивач ОСОБА_1 входив до категорії працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, зокрема, Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ.

Законами України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік" чи іншими законами України у спірному періоді не було встановлено застережень щодо не поширення наведеної вище норми права на категорію працівників, до яких відносився позивач.

А отже, у спірному випадку врахуванню підлягали норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік", якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, - 2102 гривні.

Таким чином, застосовуючи норми Законів України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", "Про Державний бюджет України на 2023 рік", "Про Державний бюджет України на 2024 рік", "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік", які є чинними та не визнані неконституційними, для визначення посадового окладу позивача, відповідачі діяли на законних підставах.

Відповідно до приписів статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Згідно з пунктом 1 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1333, це Положення визначає порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання БЕБ, у частині, що не суперечить законодавству про державну таємницю, а також їх права та обов`язки, особливості обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років таким особам, регулює питання про надання їм відпусток, призначення, переведення та звільнення їх із служби.

Пунктом 67 цього Положення передбачено, що особі, яка має спеціальне звання БЕБ, яка звільняється із служби в БЕБ, виплачується грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічної основної та щорічної додаткової оплачуваної відпусток.

Таким чином, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби та грошова компенсація за всі не використані під час проходження служби дні щорічної основної та щорічної додаткової оплачуваної відпусток обчислюються з урахуванням посадового окладу, який за спірний період з 04 листопада 2022 року по 01 травня 2026 року був обрахований відповідачами відповідно до вимог частини 3 статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-IX, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX, статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року № 4695-IX.

За приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, обов`язковими для врахування судом першої інстанції є висновки щодо застосування норм права, викладені виключно в постановах Верховного Суду.

Частиною 7 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Таким чином, правова оцінка, надана судами апеляційної інстанції певному факту (фактам) при розгляді інших справ та викладена в постановах суду апеляційної інстанції, на які посилається позивач у позові, не є обов`язковими для врахування судом першої інстанції у справі, що розглядається, тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням на постанови суду апеляційної інстанції в інших справах.

Щодо посилання сторін на висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, реквізити яких зазначені у заявах по суті, суд зазначає наступне.

Стосовно подібності (неподібності) правовідносин Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 констатувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо оцінки подібності правовідносин на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Тож, суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Невідповідність правозастосовному висновку Верховного Суду (висловленому за наслідками розгляду (іншої) справи у касаційному порядку) матиме місце тоді, коли суд (суди) попередніх інстанцій, розглядаючи справу за схожих предмета спору, підстав позову, обставин справи та правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо суті заявлених вимог, застосувавши норму права по-іншому, аніж це роз`яснив суд касаційної інстанції (в іншій подібній справі).

Висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених обставин у кожній конкретній справі окремо. Тому адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, здійснені на підставі відмінних фактичних обставин справи.

Такої правової позиції дотримується також Верховний Суд, зокрема у постанові від 18 серпня 2025 року у справі № 320/11622/22.

Разом з тим, обставини у справах, постанови у яких перелічують сторони у заявах по суті, не є релевантними обставинам даної справи.

У постановах Верховного Суду, на які посилаються сторони, не викладено висновків щодо застосування статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ, пункту 2 Умов та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 № 1068, у сукупності зі статтею 7, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02 грудня 2021 року № 1928-IX, статтею 7, пунктом 7 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03 листопада 2022 року №2710-IX, статтею 7, пунктом 20 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX, статтею 7, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03 грудня 2025 року № 4695-IX, у наведених сторонами справах відносини не є подібними цій справі.

У наведених справах Верховний Суд викладав висновки щодо вибору і застосування інших норм права у відносинах, які врегульовані нормами інших нормативно-правових актів та не стосується Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», обставини зазначених сторонами справ не є релевантними обставинам справи, що розглядається.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 130/1001/17, на підставі аналізу положень статей 346 та 347 КАС України, Верховний Суд зазначив, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати касаційного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів касаційного суду, висновки об`єднаної палати - над висновками палати чи колегії суддів касаційного суду, а висновки ВП ВС - над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.

Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над правовими висновками Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у справі №240/9028/24, тобто у постанові, що ухвалена пізніше за постанови від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22, на які посилається у позові позивач, та має перевагу на правовими висновками Верховного Суду, викладала такі висновки щодо застосування норм права « 105. Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. 106. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді».

При цьому, суд повторює, що у зазначених постановах Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування норм статті 31 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та обставини у перелічених справах не є релевантними обставинам даної справи.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 77, 139, 229, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 44168316), Територіального управління БЕБ у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 3Б, м. Київ, 03151, ідентифікаційний код 44923091) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12 серпня 2026 року.

Суддя С.С. Сич