Постановление суда № 138937532, 11.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про питання виконання рішення у цій справі

11 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/13997/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 у справі № 440/13997/25 ухвалено наступне:

"Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 із військового обліку на підставі відомостей, що містяться у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019.

Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_4 оформлену листом від 07.09.2025 №6/13980 про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з метою усунення невідповідності відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689 про виключення ОСОБА_1 із військового обліку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 із військового обліку, на підставі відомостей зазначених у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 №4/905 від 30.08.2019 та довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2016 №689.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та звернення до Національної поліції для доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративні правопорушення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомити Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколу про адміністративні правопорушення, щодо якого надсилалося звернення, відповідно до вимог пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.

У іншій частині позовних вимог відмовити".

24.07.2026 до суду від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 23.07.2026, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невиконання абзацу шостого резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 440/13997/25, яким ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов`язано внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. 3. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинені після набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 440/13997/25, що полягають у збереженні та подальшому використанні відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, які суд зобов`язав виключити, а саме у відображенні в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста (застосунок «Резерв+») повідомлення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» з пропозицією сплати штрафу у розмірі 8 500 гривень та попередженням про примусове стягнення 34 000 гривень;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виконати абзац шостий резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 440/13997/25 у повному обсязі, а саме внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та виключити відомості про порушення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правил військового обліку, у тому числі відомості, на підставі яких сформовано повідомлення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та нараховано штраф у розмірі 8 500 гривень, а також забезпечити припинення відображення таких відомостей в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 подати до суду звіт про виконання абзацу шостого резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 440/13997/25 у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання відповідної ухвали суду, із зазначенням: дати, часу та номера запису про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також посадової особи, яка вчинила відповідну дію; переліку всіх записів (позначок, статусів, службових даних), які містили або містять відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, із зазначенням щодо кожного з них -виключено його чи ні; -підстави формування повідомлення «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та конкретного запису Реєстру, з якого таке повідомлення сформовано; -причин збереження відображення в електронному кабінеті ОСОБА_1 повідомлення про порушення правил військового обліку та пропозиції сплати штрафу після набрання рішенням суду законної сили, а також вжитих заходів щодо усунення такого відображення; відомостей про наявність або відсутність відкритих щодо ОСОБА_1 проваджень у справах про адміністративні правопорушення та винесених постанов про накладення адміністративних стягнень, із зазначенням їх реквізитів. 6. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 на підтвердження виконання абзацу шостого резолютивної частини рішення суду від 21 січня 2026 року у справі № 440/13997/25 надати ОСОБА_1 письмове підтвердження відсутності щодо нього відомостей про порушення правил військового обліку, відкритих проваджень у справах про адміністративні правопорушення, чинних штрафів та звернень до органів Національної поліції щодо його розшуку, адміністративного затримання або доставлення;

- накласти на керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення суду, штраф у максимальному розмірі, передбаченому частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, - сорок розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з розподілом суми штрафу відповідно до частини 3 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи оцінку вказаній заяві, у якій по своїй суті об`єднано 3 заяви (в порядку ст. 382 КАС України, ст. 383 КАС України, про накладення штрафу на керівника відповідача), суд виходив із наступного.

Щодо заяви, поданої в порядку ст. 382 КАС України.

Згідно зі ч. 1, ч. 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно зі частиною першою статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини п`ятої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

З огляду на викладене, заява позивача про встановлення судового контролю у справі підлягає вирішенню в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Положеннями Кодексу адміністративного судочинства України визначені загальні та спеціальні способи судового контролю.

Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому статтями 287 та 382 КАС України, а спеціальний - закріплений у статті 383 цього Кодексу.

Так, згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №235/7638/16-а.

Судовий контроль підлягає імперативному встановленню за заявою стягувача тільки у певній категорії справ: у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника.

Дана справа не відносить до категорії справ, в яких імперативно суд встановлює судовий контроль за заявою особи.

Вказане є достатньою та самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Разом з цим, суд враховує, що у силу частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач отримував 3 виконавчі листи у даній справі 05.03.2026.

Суд зауважує, що подана ініціатором звернення заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі не містить відомостей про те, що у загальному порядку виконання судового рішення вжиті всі можливі та необхідні заходи під час примусового виконання рішення суду, але такі заходи не дали очікуваного результату - матеріали справи наразі не містять відомостей про вжиття державним виконавцем заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з метою примусового виконання рішення суду.

Суд не знаходить достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання.

За таких обставин, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю належить відмовити.

Щодо заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України.

Статтею 129 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, зазначаються:

- відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

- інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

- інформація про хід виконавчого провадження.

Згідно ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач отримував 3 виконавчі листи у даній справі 05.03.2026.

Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Положенням статті 18 Закону №1404-VIII вказано, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).

Разом з тим, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.

Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

Також, у постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.»

Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.

Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.

Суд звертає увагу, що заявником не надано суду доказів того, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Відтак, заявником подана заява, яка не відповідає вимогам частини 2, 3, 4 статті 383 КАС України, що є достатніми підставами для повернення такої заяви позивачу без розгляду.

Суд звертає увагу на те, що частина п`ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18.

Щодо заяви позивача про накладення штрафу на керівника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення суду, штраф у максимальному розмірі, передбаченому частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, у межах розгляду заяви позивача від 23.07.2026 судом відмовлено у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, водночас відповідно до ч.ч.3,4, 10 ст. 382-3 КАС України У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, заява позивача про накладення штрафу на керівника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення суду за відсутності ухвали суду про задоволення заяви позивача про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, поданого відповідачем звіту як такого є безпідставною на необґрунтованою, тому підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 167, 248, 256, 382, 383 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути заявнику.

Заяву ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідального за виконання рішення суду, штраф у максимальному розмірі, передбаченому частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза