Постановление суда № 138937161, 10.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16332/26

У Х В А Л А

з питань сплати судового збору

10 серпня 2026 року м.Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., розглянув клопотання про відстрочення від сплати судового збору у справі за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 з вимогами :

- стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРОПУ: НОМЕР_3 ) кошти у сумі 5 083,92 грн за вчинення майнової шкоди.

Разом з тим, позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору на період до ухвалення рішення у даній справі.

В обґрунтування зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною організацією, яка повністю фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та призначена для виконання завдань оборони держави. Сплата судового збору органами військового управління та військовими частинами здійснюється за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки» відповідно до затвердженого кошторису. Станом на момент подачі позову фінансування видатків Військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 для сплати судового збору відсутнє, що підтверджується довідкою фінансово-економічної служби Військової частини НОМЕР_1 . Усі наявні бюджетні асигнування та фінансові ресурси частини першочергово спрямовані на забезпечення бойової готовності, матеріально-технічне забезпечення особового складу та виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності України.

При вирішенні клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан позивача.

Позивачем у цій справі є суб`єкт владних повноважень.

Утім, обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Адже незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору. Аналогічна за змістом правова позиція наведена в ухвалі Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 560/15783/23.

Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано належних доказів, які б свідчили про його незадовільний майновий стан.

Довідка військової частини про те, що відсутні бюджетні асигнування та відкриті фінансові ресурси за відповідними кодами економічної класифікації видатків, які можуть бути використані для сплати судового збору, не є доказом, який підтверджує незадовільний майновий стан позивача.

З огляду на вищевказане слід дійти висновку про відсутність підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.

З урахуванням наведеного, а також того, що відповідно до чинної на час подання позовної заяви редакції Закону України «Про судовий збір» військова частина НОМЕР_1 не наділена пільгами щодо сплати судового збору, у зв`язку з чим клопотання про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 132, 133, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

У задоволенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору у справі за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 майнової шкоди - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Коморний О.І.