Постановление суда № 138936939, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у задоволенні відводу судді

11 серпня 2026 року Київ № 320/29761/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності,

в с т а н о в и в:

До Київськго окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у задоволенні заявлених вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.06.2026 рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі №320/29761/25 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 23.06.2026 для нового розгляду адміністративного суду призначено суддю Марича Є.В.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову, заявлених позивачем у заяві, зареєстрованій канцелярією суду 25.06.2026 за вхідним номером 24484 та прийнято адміністративну справу №320/29761/25 до провадження. Новий розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Оскільки, у зв`язку із особливостями діловодства Київського окружного адміністративного суду, матеріали адміністративної справи та вищеозначена заява про забезпечення позову отримані судом тільки 25.06.2026, за один робочий день до запланованої відпустки призначеного судді, судом на час прийняття справи до розгляду не було вирішене питання про витребування доказів.

Від ОСОБА_1 до Київського окружного адміністративного суду, надійшла заява від 29.06.2026 про відвід судді Марича Є.В. в адміністративній справі №320/29761/25.

Згідно з ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. від 10.08.2026, суд визнав відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В., в справі №320/29761/25 необґрунтованим, а матеріали адміністративної справи №320/29761/25 передав до Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Горобцову Я.В. суддею, яка буде вирішувати питання про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. у справі №320/29761/25.

Згідно з частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частини 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марича Є.В., а також врахувавши додаткові пояснення, подані позивачем через підсистему «Електронний суд» від 11.08.2026, суд зазначає наступне.

Заява про відвід судді мотивована посиланням позивача на сукупність обставин, пов`язаних із процесуальними діями судді Марича Є.В. та особливостями їх мотивування під час нового розгляду справи, які, на думку позивача, у своїй сукупності можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо безсторонності судді.

Зокрема, позивач посилається на неврахування, на його думку, обов`язкових висновків Верховного Суду щодо дослідження первинних документів військового обліку, відсутність індивідуального аналізу поданих письмових доказів в ухвалі про забезпечення позову, використання формулювань, які, на думку позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, зазначення неналежного порядку апеляційного оскарження, а також наведення правових стандартів без їх належного застосування до конкретних обставин справи.

Вказує, що у заяві про відвід прямо зазначено, що її підставою є не окрема процесуальна ухвала і незгода з її законністю та обгрунтованістю, а сукупність уже вчинених після направлення справи на новий розгляд процесуальних дій та особливостей їх мотивування, які оцінювалися з погляду об`єктивного критерію безсторонності, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 37 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Відповідно до вимог частини 1 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи (частина 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1 - 3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Оцінивши доводи, наведені позивачем у заяві про відвід та додаткових поясненнях, суд зазначає, що за своїм змістом вони стосуються оцінки процесуальних дій судді Марича Є.В., прийнятих ним процесуальних рішень, а також повноти та належності їх мотивування.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Саме по собі критичне сприйняття учасником справи змісту процесуальних рішень, їх мотивування чи способу оцінки судом доказів не є достатнім для висновку про наявність об`єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не підтверджують наявності особистої упередженості судді та не створюють об`єктивно обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або об`єктивності, а відтак не свідчать про наявність підстави для відводу, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

При цьому посилання позивача на сукупність зазначених обставин не змінює їх правової природи, оскільки наведені доводи фактично спрямовані на оцінку правильності, обґрунтованості та законності процесуальних дій і рішень судді під час розгляду справи.

Також суддя звертає увагу, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (відповідно до пунктів 49-52 рішення Європейського суду з прав людини справа Білуха проти України (Заява № 33949/02) від 09.11.2006) вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 27, 28 і 30 рішення у справі «Фей проти Австрії» (заява від 24.02.1993 №255), п.42 рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява №33958/96).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Щодо об`єктивного критерію слід визначити, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Отже, з аналізу наведених положень суддя зазначає, що кожен має право на розгляд справи, зокрема, безстороннім судом, наявність безсторонності визначається за суб`єктивним та об`єктивним критеріями у даній справі, стосовно суб`єктивного критерію, то безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного, для об`єктивного критерію вирішальним є те, чи можна вважати причини побоювання заінтересованої особи об`єктивно обґрунтованими.

Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого - є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників в реалізації механізму безпідставного затягування строків розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтями 126, 129 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Отже, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не підтверджують наявності особистої упередженості судді та не створюють об`єктивно обґрунтованих сумнівів у його неупередженості або об`єктивності, а відтак не свідчать про наявність підстави для відводу, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. в адміністративній справі №320/29761/25 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 36, 37, 40, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В. в адміністративній справі № 320/29761/25 - відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.

Суддя Я.В. Горобцова