Решение № 138936796, 12.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м. Київ справа №320/3885/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрум Трейд» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрум Трейд» з позовом до Житомирської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101070/2024/000150 від 24.09.2024.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання контракту від 12.06.2024 № 12/06/2024, укладеного з компанією Pilkington Polska Sp. z o.o., ним було імпортовано скло Pilkington Optifloat Bronze та Pilkington Optifloat Grey загальною вартістю 17 273,85 євро. Для митного оформлення товару позивач подав митну декларацію № 24UA101070006293U7 та документи на підтвердження заявленої митної вартості, зокрема контракт, проформу-інвойс, інвойс, CMR, сертифікат EUR.1, банківські документи про оплату, документи щодо транспортних витрат, прайс-лист виробника та експортну декларацію країни відправлення. Митну вартість товару було визначено позивачем за основним методом - за ціною договору.

Позивач указує, що митний орган безпідставно поставив під сумнів заявлену митну вартість та дійшов висновку про наявність розбіжностей у поданих документах. Зокрема, митниця послалася на те, що вартість упаковки нібито не включена до ціни товару, на відсутність перекладу окремих документів, а також на ненадання додатково витребуваних документів, зокрема виписки з бухгалтерської документації та висновку спеціалізованої експертної організації.

Щодо вартості упаковки позивач стверджує, що відповідно до умов контракту та фактичних умов поставки витрати на пакування окремо покупцем не сплачувалися і не були виділені продавцем із загальної вартості товару. Зазначення у прайс-листі доплати за дерев`яні ящики у розмірі 61 євро за ящик, на переконання позивача, саме по собі не підтверджує фактичного понесення ним таких додаткових витрат, оскільки відповідна доплата мала застосовуватися лише за умови її окремого зазначення в інвойсі, чого у спірній поставці не було. У зв`язку з цим позивач вважає безпідставним додавання митницею вартості упаковки до заявленої митної вартості.

Стосовно зауважень щодо відсутності перекладу експортної декларації позивач зазначає, що документ складений польською мовою, а його форма та зміст є уніфікованими, при цьому митниця не обґрунтувала, які саме відомості з цього документа потребували перекладу для перевірки заявленої митної вартості. Крім того, вимога про надання перекладу не була включена до запиту митного органу про надання додаткових документів.

Позивач також вважає неправомірними посилання митниці на ненадання всіх витребуваних документів. За його твердженням, поданий під час митного оформлення комплект документів у сукупності підтверджував ціну товару, факт її оплати, умови поставки, транспортні витрати та інші складові митної вартості. При цьому витребувані митницею виписка з бухгалтерської документації та експертний висновок, на думку позивача, не стосувалися виявлених митним органом розбіжностей та не були необхідними для перевірки заявленої митної вартості.

Окремо позивач зазначає про неналежне обґрунтування застосування митницею другорядного методу визначення митної вартості. На його переконання, у спірному рішенні не наведено достатніх відомостей про характеристики товару, який був використаний як джерело цінової інформації, умови його поставки, обсяг партії, комерційні умови та проведені коригування, що унеможливлює встановлення фактичної співставності такого товару з імпортованим позивачем. Позивач також звертає увагу, що митницею використано інформацію про іншу поставку за значно меншого обсягу товару, а сама різниця між заявленою ним ціною та ціною раніше оформлених товарів не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, позивач вважає, що подані ним документи містили достатні та достовірні відомості для визначення митної вартості за ціною договору, а відповідач не довів наявності передбачених Митним кодексом України підстав для відмови у застосуванні основного методу. Оскільки картка відмови № UA101070/2024/000150 була прийнята у зв`язку з винесенням оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, позивач вважає її похідною від такого рішення та також просить скасувати.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази по справі від позивача та відповідача.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 24.09.2024 позивач подав митну декларацію на імпорт листового тонованого скла Pilkington Optifloat Grey та Pilkington Optifloat Bronze разом із товаросупровідними документами. Під час контролю правильності визначення митної вартості митницею було проведено порівняння заявленого рівня митної вартості з інформацією автоматизованої системи митного оформлення та рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких уже завершено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість раніше ввезених схожих товарів.

За твердженням митниці, подані декларантом документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей щодо ціни, фактично сплаченої або такої, що підлягає сплаті за товар. Зокрема, відповідач звернув увагу на питання вартості упаковки: у митній декларації зазначено тип упаковки «деревні риштування», пунктом 6.1 контракту передбачено доставку товару в упаковці, яка забезпечує його збереження та поверненню не підлягає, водночас пунктом 4.4 контракту визначено, що вартість упаковки не включена до вартості товару. Крім того, у прайс-листі зазначено надбавку за упаковку в дерев`яні ящики в розмірі 61 євро за ящик. На думку відповідача, це свідчить про те, що вартість упаковки мала бути окремо врахована у митній вартості.

Окремо митниця зазначила про ненадання перекладу українською мовою копії митної декларації Республіки Польща № 24PL341010Е0234510. Відповідач вказав, що 24.09.2024 декларанту було направлено повідомлення про необхідність подання перекладу, однак такий переклад надано не було, у зв`язку з чим зазначений документ не міг бути використаний для перевірки правильності визначення митної вартості.

Крім того, митниця поставила під сумнів достовірність заявлених транспортних витрат. У відзиві зазначено, що директором перевізника та директором ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» є одна й та сама особа - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, на думку відповідача, така особа є зацікавленою при визначенні вартості перевезення, що могло вплинути на зменшення відображених у документах транспортних витрат. Відтак митниця вважає, що відомості про транспортні витрати не базуються на об`єктивних і документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Також відповідач зазначив, що декларантом не були надані всі додаткові документи, витребувані відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, а саме: виписка з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а також каталоги і специфікації виробника товару. На думку митниці, сукупність виявлених розбіжностей та ненадання витребуваних документів давала підстави для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Щодо обрання другорядного методу відповідач зазначив, що з декларантом було проведено консультацію та запропоновано інформацію щодо вартості ідентичного товару. Митну вартість визначено за методом 2а на підставі митної декларації від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 щодо аналогічного скла Pilkington Optifloat Bronze та Grey за умов поставки FCA PL Sandomierz на рівні 8,4050 євро/мІ. У подальшому товар було випущено у вільний обіг за іншою митною декларацією, а різниця митних платежів, за даними відповідача, становила 163 894,55 грн.

Відповідач окремо наголосив, що сама по собі різниця між заявленою митною вартістю та рівнем вартості раніше оформлених товарів не була безпосередньою підставою для автоматичного коригування. Така інформація, за позицією митниці, слугувала лише підставою для поглибленого контролю та детального аналізу поданих документів, а рішення про коригування було прийнято вже за результатами такого аналізу.

ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» у відповіді на відзив зазначило, що доводи Житомирської митниці не спростовують обставин та аргументів, викладених у позовній заяві, а оскаржувані рішення залишаються, на його думку, необґрунтованими та протиправними.

Щодо вартості упаковки позивач повторно наголосив, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України витрати на упаковку підлягають включенню до митної вартості лише за умови, якщо вони не включені до ціни товару, фактично мали місце у зв`язку з ввезенням, були сплачені або підлягають сплаті покупцем та документально підтверджені. За твердженням позивача, у спірній поставці додаткова плата за упаковку окремо не нараховувалась і не сплачувалась: ні проформа-інвойс, ні інвойс не містили примітки про окрему плату за упаковку, а відповідні витрати були враховані продавцем у загальній вартості товару. Позивач також звернув увагу, що у наступних поставках, коли вартість упаковки вже була виділена окремо, митниця однаково скоригувала митну вартість до 8,4050 євро/мІ, що, на його думку, свідчить про формальний характер цього аргументу митниці.

Стосовно відсутності перекладу польської експортної декларації позивач зазначив, що у запиті митниці про надання додаткових документів вимога про подання перекладу не містилася. Крім того, відповідач, на думку позивача, не пояснив, які саме відомості з експортної декларації були необхідні для перевірки митної вартості та чому вони не могли бути ідентифіковані без перекладу, зважаючи на уніфіковану форму такого документа. Також позивач послався на міжнародні домовленості України з Республікою Польща у митній сфері та статус польської мови як офіційної мови Європейського Союзу.

Щодо доводів митниці про сумнівність транспортних витрат позивач зазначив, що ця обставина взагалі не була покладена в основу оскаржуваного рішення та не досліджувалась під час його прийняття, а тому не може бути використана відповідачем як додаткове обґрунтування законності вже прийнятого акта. Крім того, позивач заперечив твердження про можливе заниження транспортних витрат через те, що директором перевізника та ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» є одна особа. Він зазначив, що заявлені ним транспортні витрати становили 25 000 грн, або 543,56 євро, тоді як у митній декларації, використаній митницею як джерело для коригування, відповідні витрати були навіть меншими - 481,35 євро. Також наголошено, що для цілей визначення митної вартості значення має пов`язаність покупця і продавця, а не покупця та перевізника.

Щодо ненадання додаткових документів позивач зазначив, що митниця витребувала виписку з бухгалтерської документації та експертний висновок про вартісні характеристики товару, однак ці документи не мали відношення до виявленої митницею розбіжності щодо вартості упаковки та не могли її усунути. Позивач зауважив, що обов`язок декларанта надати додаткові документи виникає лише за їх наявності. При цьому ним уже були подані документи, які, на його думку, повністю підтверджували ціну товару, її оплату та транспортні витрати, зокрема проформа-інвойс, інвойс, SWIFT-платіж, банківська виписка, сертифікат EUR.1, прайс-лист, експортна декларація, CMR, заявка на перевезення, довідка про транспортні витрати, рахунок перевізника та платіжна інструкція. Експертний висновок позивач не замовляв, а каталоги та специфікації виробником не надавалися і контрактом їх надання не передбачалося. Тому відсутність таких документів, на його думку, не могла бути достатньою підставою для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Позивач також заперечив аргументацію митниці щодо використання інформації про раніше оформлені товари. Він наголосив, що різниця між заявленою митною вартістю та інформацією з цінової бази сама по собі не свідчить про недостовірність заявлених відомостей та не є достатньою підставою для коригування митної вартості.

Окремо позивач додатково оспорив обґрунтованість застосування митницею методу 2а. Зазначив, що як джерело інформації митниця використала митну декларацію від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153, тоді як спірний товар було ввезено 24.09.2024. На думку позивача, використання вартості товарів, імпортованих більш ніж за 90 днів до ввезення оцінюваних товарів, суперечить положенням статті 59 МК України та принципам Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Житомирська митниця у запереченнях на відповідь на відзив підтримала раніше викладену позицію щодо правомірності рішення про коригування митної вартості від 24.09.2024 № UA101070/2024/000007/1 та картки відмови № UA101070/2024/000150 і просила відмовити ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» у задоволенні позову в повному обсязі.

Щодо вартості упаковки відповідач не погодився з твердженням позивача про те, що витрати на пакування були включені продавцем до загальної вартості товару. Митниця повторно зазначила, що у графі 31 митної декларації декларантом вказано тип упаковки «деревні риштування», пунктом 6.1 контракту передбачено поставку товару в упаковці, яка забезпечує його збереження та поверненню не підлягає, тоді як пунктом 4.4 контракту прямо визначено, що вартість упаковки не включена у вартість товару. Додатково відповідач послався на прайс-лист, у якому передбачена надбавка за упаковку в дерев`яні ящики у розмірі 61 євро за ящик. На думку митниці, це свідчить про необхідність окремого врахування вартості упаковки у митній вартості.

Стосовно ненадання перекладу польської експортної декларації митниця зазначила, що в оскаржуваному рішенні прямо було вказано на необхідність перекладу цього документа для використання відомостей про ціну продажу товару під час перевірки числових значень заявленої митної вартості. Відповідач також наголосив, що 24.09.2024 декларанту надсилалося окреме повідомлення про необхідність надання перекладу українською мовою, однак такий переклад поданий не був. Оскільки польська мова не належить до офіційних мов СОТ, митниця вважає вимогу про переклад правомірною.

Щодо транспортних витрат відповідач повторно звернув увагу на те, що довідка про транспортні витрати, рахунок на оплату та заявка на перевезення підписані ОСОБА_1 , який одночасно є директором перевізника та директором ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД». На думку митниці, така обставина ставить під сумнів об`єктивність сформованої інформації про вартість перевезення та могла вплинути на її визначення у бік зменшення. Тому відповідач вважає, що заявлені транспортні витрати не підтверджені об`єктивними даними, які піддаються перевірці та обчисленню.

Стосовно ненадання додаткових документів митниця зазначила, що за наявності розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення, вона мала право відповідно до частини третьої статті 53 МК України витребувати додаткові документи. Відповідач повторно вказав, що декларантом не були надані виписка з бухгалтерської документації, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а також каталоги та специфікації виробника. На думку митниці, сукупність таких обставин давала підстави для відмови у застосуванні першого методу визначення митної вартості.

Відповідач також повторив, що з метою вибору другорядного методу було проведено консультацію з декларантом, після чого митну вартість визначено за методом 2а на підставі митної декларації від 07.06.2024 № UA100060/2024/216153 щодо аналогічного скла Pilkington Optifloat Bronze та Grey за умов поставки FCA PL Sandomierz на рівні 8,4050 євро/мІ. У подальшому товар було випущено у вільний обіг, а різниця митних платежів, за даними митниці, становила 163 894,55 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи не звертались до суду з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

12.06.2024 між ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» та компанією Pilkington Polska Sp. z.o.o. (Польща) укладено Контракт № 12/06/2024, предметом якого є постачання на адресу ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» товару - скло пласке (п. 1), умовами поставки визначено СА м. Сандомеж, IncoterMs 2000 (п. 3.1), умови оплати - 100% передоплата (п. 5.2). Відповідно до п. 4.1 Контракту Вартість кожної партії Товару зазначається у відповідних Рахунках-фактурах, ціни, зазначені в інвойсах, визнаються сторонами прайсовими (п. 4.3).

11.09.2024 компанією Pilkington Polska Sp. z.o.o. для ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» виставлено проформу інвойс № 6101646861 на товари: скло Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210x2250 в кількості 1 256,28 м2, вартістю 7,90 Євро/м2, та скло Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210x2250 в кількості 1 046,90 м2, вартістю 7,90 Євро/ м2, на загальну суму 17 273,85 Євро.

20.09.2024 ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» на користь компанії Pilkington Polska Sp. z.o.o. внесено 100% передоплату за проформою інвойсом № 6101646861 на суму 17 273,85 Євро.

23.09.2024 компанією Pilkington Polska Sp. z.o.o. для ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» виставлено інвойс № 6180240198 на товари: скло Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210Ч2250 в кількості 1 256,28 м2, вартістю 7,50 Євро/м2, та скло Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210х2250 в кількості 1 046,90 м2, вартістю 7,50 Євро/ м2, на загальну суму 17 273,85 Євро.

24.09.2024 товари: скло Pilkington Optifloat Bronze 4.00 mm 3210х2250 в кількості 1 256,28 м2, вартістю 7,50 Євро/м2, та скло Pilkington Optifloat Grey 4.00 mm 3210Ч2250 в кількості 1 046,90 м2, вартістю 7,50 Євро/ м2, на загальну суму 17 273,85 Євро, переміщені через митний кордон України на підставі інвойсу № 6180240198 (проформа інвойс № 6101646861).

24.09.2024 зазначені товари заявлено до митного оформлення в Житомирську митницю за МД № 24UA101070006293U7. Разом з МД № 24UA101070006293U7, а також додатково, в тому числі для підтвердження заявленої митної вартості надано:

- Проформа інвойс 11.09.2024 № 6101646861;

- Інвойс від 23.09.2024 № 6180240198;

- CMR від 23.09.2024;

- Сертифікат EUR.1 № PL/MF/AT0067261;

- Квитанція SWIFT № 001417078;

- Довідка про транспортні витрати від 23.09.2024 № 2309/1;

- Заявка на перевезення від 19.09.2024 № 22;

- Рахунок на сплату вартості перевезення від 19.09.2024 № IT-113;

- Прайс лист виробника від 10.09.2024;

- Експортна декларація № 24PL341010E0234510;

24.09.2024 щодо товару, заявленого за МД № 24UA 101070006293U7, Житомирською митницею винесено Рішення про коригування митної вартості № UA101070/2024/000007/1 та картку відмови № UA101070/2024/000150.

24.09.2023 товар оформлено за МД № 24UA101070006335U5 відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, тобто зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Доводи митного органу зводяться до того, що як слідує з гр. 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA101070/2024/000007/1: «За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Документи, подані для митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар: 1. В гр.31 митної декларації в графі тип упаковки зазначено «деревні риштування», так як це являється упаковкою то в контракті №12/06/2024 від в пункті 4.4. зазначено, що вартість упаковки не включена у вартість товару; 2. Відповідно до пункту 6.1 контракту від 12.06.2024 №12/06/2024 зазначено, що товар повинен бути доставлений Продавцем в упаковці, яка забезпечує збереження вантажу під час транспортування та поверненню не підлягає, натомість пунктом 4.4. зазначено, що вартість упаковки не включена у вартість товару 3. В поданому до митного оформлення прайс-листі зазначено, що надбавка до ціни скла для упаковки в дерев?яні ящики становить 61 євро/ящик;

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну (ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України). Згідно із ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов?язаних із продавцем осіб для виконання зобов?язань продавця. Згідно із ст. 254 Митного кодексу України митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Враховуючи наведене вище, відомості про ціну продажу товару, викладені у Додатково надана копія митної декларації Республіки Польща №24PL341010E0234510 та прайс-лист від 17.06.2024 б/н можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу.

Відповідно до ч.3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; Згідно із ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 24 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначена за методом 2а за МД від 07.06.2024 № UAI00060/2024/216153 - « 1. Скло будівельне, листове, неармоване, тоноване (забарвлене по всій масі) ,термічно поліроване (флоат-скло) без поглинального відбивального або невідбивального шару, кольорове Pilkington Optifloat розм. 3210 х 2250 товщ. 4 мм: Bronze - 58 листів, 418.76 кв.м, Grey - 58 листів, 418.76 кв.м. Виробник: «Pilkington». Торговельна марка - «Optifloat» Країна виробництва - ВЕ.» з врахуванням умов поставки «FCA PL Sandomierz» та ваги одиниці за кілограм і складає - 8,4050 Євро/м2 з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Джерело інформації: Митний кодекс України від 13.03.2012 № 4495-VI, інформація щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, які містяться в ціновій базі ЄАІС ДМСУ».

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно зі статтею 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту й достовірність відомостей про заявлену митну вартість товарів; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Як зазначено вище, відповідач, посилаючись на п. 4.4 Контракту від 12.06.2024 №12/06/2024, де зазначено, що вартість упаковки не включена у вартість товару, а також на прайс-лист, відповідно до якого, надбавка до ціни скла для упаковки в дерев?яні ящики становить 61 євро/ящик, стверджує, що вартість упаковки, не включена до митної вартості заявленого товару.

Суд звертає увагу на те, що в прайс-листі вказано: Ціна без ПДВ. Ціни поширюються на поставки тільки повними вантажами (приблизно 22 тонни), однорідними або змішаними, повними упаковками / упаковками. У вартість не входять транспортні витрати. Доплата до ціни скла для упаковки в дерев?яні ящики (примітка в рахунку «Додаткова плата за упаковку»).

Отже, відповідно до прайс-листа додаткова плата за упаковку в розмірі 61 Євро/ящик, рахується окремо від ціни товару виключно за умови внесення до рахунку (інвойсу) примітки «Додаткова плата за упаковку».

Проте, ані проформа інвойс 11.09.2024 № 6101646861, ані інвойс від 23.09.2024 №6180240198, на підставі яких проведено оплату та товар переміщено через митний кордон України, такої примітки не містять.

Таким чином, по даній поставці вартість упаковки не виділена окремо та врахована продавцем при визначенні вартості товару.

Отже, суд дійшов висновку, що фактично витрати на пакування товару не були виділені з його загальної вартості, окремо не підлягали сплаті, а відтак не були понесені покупцем та не мають документального підтвердження.

При цьому, враховуючи узгоджені умови контракту, в тому числі щодо не включення вартості пакування до ціни товару, продавцем - компанією Pilkington Polska Sp. z.o.o., в жовтні 2024 року як прайс-лист, так і фактури відкориговані, фактурна вартість товару відповідно знижена, а вартість пакування обрахована окремо з розрахунку 61 Євро/ящик, зокрема прайс-лист від 07.10.2024, проформа від 08.10.2024 № 6101649324, інвойс від 11.10.2024 № 6180240781.

З приводу доводів відповідача, що «відомості про ціну продажу товару, викладені у Додатково наданій копії митної декларації Республіки Польща №24PL341010E0234510 можуть бути використані під час перевірки числових значень заявленої митної вартості у випадку надання митному органу перекладу на українську мову даного документу» суд зазначає наступне.

Відповідно до положень 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Митна декларація країни відправлення складена польською мовою. Польська мова є офіційною мовою Євросоюз з 2004 року. В 1995 році підписано Угоду між Урядом України і Урядом Республіки Польща про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах, відповідно до якої мовами спілкування є державна мова або мова прийнятна для відповідного митного органу.

Запит про надання додаткових документів, вимоги, як це передбачено ст. 254 МК України, щодо перекладу документів, поданих до митного оформлення не містив.

У запиті зазначено: «Враховуючи наведене вище, керуючись ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією», а в Рішенні, в якості підстави для його винесення вказано про те, що «Відповідно до 4.3 ст. 53 Митного кодексу України не надано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією».

Митна декларація країни відправлення складена за формою уніфікованого адміністративного документу, де назви граф, незалежно від мови складання (українська, польська, англійська) мають ідентичній зміст, отже, є незрозумілим, які саме відомості, внесені до експортної декларації були необхідні для перевірки заявленої декларантом митної вартості та, відповідно, не могли бути перевірені та/ або ідентифіковані, а також зіставлені з іншими товаросупровідними документами, за відсутності перекладу з польської мови.

На запит митниці декларант листами № 2409 та 2409-1 повідомив, що для підтвердження транспортних витрат по ВМД № № 24UA101070006293U7 від 24.09.2024 було надано: прайс-лист виробника від 10/09/2024; проформа-інвойс 6101646861 від 11.09.2024, SWIFT-оплата 001417078 від 20.09.2024, експортна декларація відправника 24PL341010E0234510 від 23.09.2024, Заявка на перевезення № 22 від 19.09.2024, рахунок про сплату вартості перевезення № IT-113 від 19.09.2024.

Суд наголошує, що метою витребування документів є уточнення заявлених відомостей та усунення виявлених розбіжностей, однак жоден з витребуваних документів не мають відношення для підтвердження (уточнення) витрат на пакування товару.

ТОВ «ВІТРУМ ТРЕЙД» до митного оформлення товарів надавались Проформа інвойс 11.09.2024 № 6101646861, на підставі якої проведено передоплату, квитанція SWIFT №001417078, як банківський документ на підтвердження передоплати, окрім того, проведена оплата товару підтверджується заявою на купівлю валюти від 20.09.2024 № 28 та випискою з особового рахунку, інвойс від 23.09.2024 № 6180240198, на підставі якого товар переміщено через митний кордон України, сертифікат EUR.1 № PL MF AT0067261, оформлений виробником та підтверджує країну походження товару, прайс лист виробника від 10.09.2024, а також експортна декларація № 24PL341010Е0234510, яка відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України може подаватися на підтвердження митної вартості товару.

Понесені транспортні витрати підтверджуються автотранспортною накладною CMR від 23.09.2024, яка свідчить про факт укладання договору перевезення, заявкою на перевезення від 19.09.2024 № 22, яка містить інформацію щодо перевезення, умови перевезення, вартість послуги, довідку про транспортні витрати від 23.09.2024 № 2309/1, що містить інформацію щодо маршруту та вартості перевезення, рахунком на сплату вартості перевезення від 19.09.2024 № ІT-113, оплата наданих послуг з перевезення також підтверджується платіжною інструкцією від 27.09.2024 № 5323.

Компанією виробником Pilkington Polska Sp. z.o.o до поставки надано прайс-лист, який подавався до митного оформлення, проте каталоги та специфікації виробником не надавались, відповідно не могли бути надані декларантом митному органу на запит. Більш того, надання продавцем каталогів та специфікацій на продукцію не передбачено контрактом.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що не надання запитуваних документів з причини їх відсутності внаслідок не вчинення певних дій не може бути достатньою підставою для відмови в митному оформленні товарів за 1 методом.

Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та достовірними доказами.

Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.

Суд також дослідив правомірність застосування відповідачем методу 2а визначення митної вартості товарів при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).

Судом встановлено, що Житомирська митниця в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024 лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості спірного товару, при цьому відповідач усупереч вищезазначеним вимогам Правил не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024 протиправно застосував метод 2а визначення митної вартості товарів, що також є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Отже, висновки відповідача щодо документального непідтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі референтної митної декларації, зазначеної в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024, є протиправним.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.

Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за методом 2а та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Зі змісту картки відмови № UA101070/2024/000150 від 24.09.2024 вбачається, що єдиною безпосередньою причиною відмови у митному оформленні визначено прийняття рішення про коригування митної вартості від №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024. Самостійних обставин, які перешкоджали прийняттю митної декларації або випуску товару незалежно від коригування митної вартості, картка відмови не містить.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості, правова підстава для оформлення картки відмови відпала, що зумовлює необхідність її скасування як похідного індивідуального акта.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 4484,80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №5791 від 29.01.2025 та №5779 від 14.01.2025.

Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4484,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці №UA101070/2024/000007/1 від 24.09.2024 про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101070/2024/000150 від 24.09.2024.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрум Трейд» (ідентифікаційний код 45588922, місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4А, офіс 139/2) за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці (ідентифікаційний код ВП 44005610, місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги, буд. 25) судовий збір у розмірі 4484,80 грн (чотири тисячі чотириста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.