Постановление суда № 138935910, 09.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2026 року Справа №160/12606/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація, Служба судової охорони, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

УСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/12606/22.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року включно.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168, за період з 24.02.2022 року по 20.01.2023 року включно.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у адміністративній справі №160/12606/22 набрало законної сили 26.12.2023.

На адресу суду надійшла заява в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/12606/22.

Заява обґрунтована тим, що позивач отримав у Дніпропетровському окружному адміністративному суді виконавчий лист, який пред`явив до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)/

Dід боржника на адресу державного виконавця надійшло повідомлення про заходи, які вживаються з метою фактичного виконання вимог виконавчого документу № 160/12606/22, зокрема, це листи про виділення коштів на сплату додаткової винагороди ОСОБА_1 . Крім цього, боржником надано розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику ТУ ССО ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 20.01.2023 року. Згідно з цим розрахунком ОСОБА_1 належить виплатити додаткову винагороду в сумі 318260,37 грн. Проте, станом на день звернення до суду з цією заявою, боржник рішення суду не виконав, додаткову винагороду в сумі 318260,37 грн. не виплатив

Тому, з урахуванням вищезазначеного, позивач і звертається із заявою в порядку ст. 382 КАСУ.

Суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної заяви в порядку письмового провадження.

Надаючи оцінку щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі, суд зважає на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає, що згідно з ст. 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ч.3 ст.14 КАС України).

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Разом з цим, підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Із наведених позивачем обставин суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки державним виконавцем вчиняються всі дії в межах виконавчого провадження за виконавчим листом № 160/12606/22.

Суд зауважує, що у розумінні приписів абз.1 ч.1, ч.5 ст.382 КАС України процесуальним законом передбачена можливість суду в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Натомість такий процесуальний механізм судового контролю застосовується судом на власний розсуд, виходячи з фактичних обставин справи, оскільки дефініція абз1. ч.1, ч.5 ст.382 КАС України передбачає право суду на його застосування, а не обов`язок, якщо це не стосується справ, виключний перелік яких наведено в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України.

Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав. Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі 806/2594/16.

Враховуючи, що у справах, крім справ, перелік яких наведено в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, а також те, що ця справа не належить до тих, які визначені в абз.2 ч.1 ст.382 КАС України, за наявних обставин, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/12606/22.

Керуючись ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/12606/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державна судова адміністрація, Служба судової охорони, Міністерство фінансів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова