Постановление суда № 138935757, 11.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 серпня 2026 року Справа 160/18801/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючї судді Ніколайчук С.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про зміну предмету позову у справі № 160/18801/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Троїцька, будинок 20 а ЄДРПОУ 401088660), відповідача 2: Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, 51400 ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправний та скасування акта

ВСТАНОВИВ:

02.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача 2: Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу начальника Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.06.2026 №281 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області» у частині застосування до інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани.

Ухвалою від 09 липня 2026 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 160/18801/26 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Засобами електронного зв`язку підсистеми «Електронний суд» позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій просив суд розглядати справу № 160/18801/26 з урахуванням зміни предмету позову, а саме:

«Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.07.2026 №125 ст/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Павлоградського РВП ГУНП» у частині застосування до інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани».

Заява обґрунтована тим, що після відкриття провадження первісний наказ №281 був скасований відповідачем, однак замість нього прийнято новий наказ №125 ст/с, яким за ті самі обставини повторно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у виді догани.

Тому позивач просить замінити предмет оскарження з наказу №281 на пункт 2 нового наказу №125 ст/с. При цьому підстави позову фактично не змінюються, оскільки спір і надалі стосується правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за ДТП від 14.01.2026.

Розглядаючи подану позивачем заяву про зміну предмету позову, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України: крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

За правилами ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені ст. 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Такий правовий підхід щодо застосування норми процесуального права, а саме ст. 47 КАС України викладений у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

При ухваленні рішення стосовно поданої позивачем заяви про зміну (доповнення) підстав позову, суд враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) та підтриманий у постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою адміністративного суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Відтак, суд робить висновок, що оскільки заяву про зміну предмету позову подано відповідно до вимог статті 47 КАС України, заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, суд робить висновок про наявність підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

Таким чином, подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 24.07.2026 року.

Керуючись статтями 47, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про зміну предмету позову у справі № 160/18801/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Троїцька, будинок 20 а ЄДРПОУ 401088660), відповідача 2: Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Шевченка, 51, 51400 ЄДРПОУ 40108866) про визнання протиправний та скасування акта - задовольнити.

Викласти позовні вимоги в новій редакції, а саме:

«Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.07.2026 №125 ст/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Павлоградського РВП ГУНП» у частині застосування до інспектора відділу реагування патрульної поліції Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани».

Подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням доповненої позовної вимоги від 24.07.2026.

Запропонувати відповідачу у разі невизнання адміністративного позову протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання (вручення) копії цієї ухвали, надати відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову разом із доказами, що підтверджують надіслання (надання) копії відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу, що відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів, з дня його отримання, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів, з дня отримання відповіді.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Особи, які беруть участь у справі, або їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.

Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua.

Розгляд адміністративної справи розпочати з спочатку.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ніколайчук