Решение № 138935683, 11.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року Справа № 160/10164/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046550009979 від 5 березня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання в Ставропольському політехнічному інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати призначену ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням періоду навчання з дня звернення про перерахунок призначеної пенсії за віком, тобто з 26.02.2026 року, та виплатити перераховану пенсію з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позову вказано, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Позивач звертався із заявою про зарахування до загального страхового стажу період навчання в Ставропольському політехнічному інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року, при цьому рішенням відповідача було відмовлено у перерахунку пенсії та врахування вказаного періоду, оскільки в період навчання позивач проходив військову службу. Позивач вважає відмову відповідача в зарахуванні позивачу періоду навчання протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки основним документом, що підтверджує стаж є трудова книжка та наданий позивачем диплом, у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для неврахування спірного періоду роботи до страхового стажу. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

27.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача матеріали пенсійної справи позивача.

07.05.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що до звернення долучено диплом НОМЕР_1 від 29.06.1991 року про навчання ОСОБА_1 з 1984 року по 27.06.1991 року. Оскільки, в цей період є проходження заявником військової строкової служби з 23.10.1984 по 19.10.1986, для зарахування диплому необхідна уточнююча довідка про періоди навчання. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно Закону № 1058.

11.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з 21.02.2026 року.

26.02.2026 року ОСОБА_1 звертався до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою в якій просив здійснити перерахунок пенсії з врахуванням до загального страхового стажу період навчання в Ставропольському політехнічному інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046550009979 від 5 березня 2026 року відмовлено в перерахунку пенсії та зазначено, що до звернення долучено диплом НОМЕР_1 від 29.06.1991 року про навчання ОСОБА_1 з 1984 року по 27.06.1991 року. Оскільки, в цей період є проходження заявником військової строкової служби з 23.10.1984 по 19.10.1986, для зарахування диплому необхідна уточнююча довідка про періоди навчання.

Позивач вважає відмову в зарахуванні спірного періоду до страхового стажу позивача протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Частиною 1ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Відповідно до диплому серії НОМЕР_1 від 29.06.1991 року, копія якого наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 в 1984 році вступив до Ставропільського політехнічного інституту та в 1991 році закінчив повний курс названого інституту за спеціальністю машини та апарати харчових виробництв.

Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 17.09.1991 року наявні записи:

- 01.09.1984 року 27.06.1991 року навчання в Ставропільському політехнічному інституті диплом НОМЕР_1 від 29.06.1991 року

- 23.10.1984 року 19.10.1986 року служба в радянській армії військовий квиток НОМЕР_3 від 23.10.1984 року.

Суд зазначає, що сторонами не заперечується той факт, що загальним періодом навчання позивача у Ставропільському політехнічному інституті є період з 01.09.1984 року 27.06.1991 року, також не є спірним проходження позивачем у період з 23.10.1984 року 19.10.1986 року строкової військової служби, який відповідач зарахував до загального страхового стажу позивача.

Згідно з пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих навчальних закладах.

На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком, регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» (далі Порядок №590).

Підпунктом «і» пункту 109 цього Порядку було визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також «навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди, вказані у підпункті «і», зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР.

За таких обставин, враховуючи ненаведення відповідачем інших підстав для неврахування зазначених періодів до стажу позивача, окрім того, що період навчання перетинається із періодом проходження військової служби, та неперевищення періодів навчання позивача в інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року у сукупності 5 років, що відповідає терміну навчання у вищому навчальному закладі, зазначені періоди протиправно не враховані до трудового (страхового) стажу позивача.

Встановлення судом протиправності неврахування до стажу позивача періодів навчання з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року свідчить про неправильність обчислення відповідачем стажу під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії та є підставою для визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 046550009979 від 05 березня 2026 року про відмову в перерахунку пенсії позивачу.

За таких обставин, суд доходить висновку, що порушені права позивача підлягають відновленню судом шляхом зобов`язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання в Ставропольському політехнічному інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням періоду навчання з дня звернення про перерахунок призначеної пенсії за віком, тобто з 26.02.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією №8 від 17.04.2026 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в сумі 1331,20 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21005, м.Вінниця, вул.Зодчих, 22, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 046550009979 від 5 березня 2026 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку призначеної пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період навчання в Ставропольському політехнічному інституті з 01.09.1984 року по 22.10.1984 року та з 20.10.1986 року по 27.06.1991 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням періоду навчання з дня звернення про перерахунок призначеної пенсії за віком, тобто з 26.02.2026 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривні двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв