Постановление суда № 138935653, 11.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 серпня 2026 рокуСправа №160/5908/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

11.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України, в якій позивач просить:

- зобов`язати Апарат Верховної Ради України, на підставі ст.5 КАС України та ст.19 Закону України Про правовий режим воєнного стану утриматися від вчинення будь-яких організаційних, розпорядчих та реєстраційних дій щодо опрацювання (включно з реєстрацією в системі електронного документообігу), тиражування та підготовки до винесення на розгляд Верховної Ради України проектів, постанов, чи інших документів про підготовку або призначення виборів Президента України до моменту припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року адміністративну справу №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій передано на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року відмовлено у прийнятті до свого провадження справи №160/5908/25 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій, повернуто справу №160/5908/26 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

24.04.2026 року ОСОБА_1 до Великої Палати Верховного Суду подано апеляційну скаргу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2026 року.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 05.05.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/5908/26 залишено без руху.

При цьому 30.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/5908/26, в якій заявник просить:

- роз`яснити чи врахував суд при винесенні ухвали про перенаправлення справи до Верховного Суду специфічний статус Позивача (чинний військовослужбовець ЗСУ) та імперативні вимоги доктрин НАТО щодо безперервності управління військами, враховуючи курс України на набуття повноправного членства в Альянсі (НАТО), закріпленому в Преамбулі, статтях 85, 102 та 116 Конституції України;

- роз`яснити у який спосіб обставини, викладені в п. 1 ПРОШУ, вплинули на логіку суду при визначенні підсудності даної справи, враховуючи повну відсутність згадки про ці обставини у тексті судового рішення (Ухвалі суду) та онлайн-реєстрах судової влади в частині (розділі) стану розгляду судових справ (court.gov.ua), єдиного державного реєстру судових рішень (reyestr.court.gov.ua).

Вказана заява обґрунтована тим, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року адміністративну справу № 160/5908/26 передано на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції. Заявник зазначає, що зміст вказаної ухвали є незрозумілим у частині її мотивування, оскільки суд повністю проігнорував ключові фактичні та правові підстави позову, що робить судовий акт логічно незавершеним та таким, що перешкоджає доступу до правосуддя, та потребує роз`яснення з метою формування правильної позиції позивача для доповнення апеляційної скарги до Великої Палати Верховного Суду, поданої 22 квітня 2026 року (фактично отриманої судом 24 квітня 2026 року о 12:05). Заявник зазначає, що зміст вказаної ухвали потребує негайного роз`яснення, оскільки вона вступила в пряму суперечність із подальшими діями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (ухвала від 13.04.2026 року, провадження П/990/117/26), що створює ситуацію правової невизначеності та перешкоджає доступу до правосуддя. У даній справі об`єктивна незрозумілість ухвали полягає в тому, що суддя ДОАС не виклав у тексті суть позовних вимог, які стосуються захисту стійкості управління Збройних Сил України (доктрина NATO AJP-3) при організації та підготовці Апаратом Верховної Ради України виборів Президента України під час дії воєнного стану, що фактично загрожує (створює сумнівність) та має наслідком заміни Верховного Головнокомандувача ЗСУ (Президента України), та має додаткові ризики для життя позивача як чинного військовослужбовця ЗСУ, що порушує ст. 2 Конвенції про захист прав людини. Також в ухвалі взагалі відсутня будь-яка згадка про те, що позивач є чинним військовослужбовцем ЗСУ, що фактично знеособлює позивача у його основній мотивації при поданні позову. Заявник наголошує на критичній необхідності роз`яснення, оскільки наразі виникла ситуація правового паралічу: 22.04.2026 року позивачем через Укрпошту подано апеляційну скаргу безпосередньо до Великої Палати Верховного Суду, що, згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, зупиняє набрання ухвалою КАС ВС законної сили (ухвала від 13.04.2026 року) про повернення судової справи на розгляд до ДОАС. Тобто станом на 28 квітня 2026 року судова адміністративна справа, яка отримана судом 11 березня 2026 року, по суті не розглядається вже більше як 45 днів, що в 9 разів перевищує допустимі норми, визначені статтею 171 КАС України; 27.04.2026 року позивачем подано заяву про роз`яснення ухвали КАС ВС від 13.04.2026 з метою доповнення апеляції, яка вже перебуває у Великій Палаті Верховного Суду, оскільки станом на 28.04.2026 року на 12:00 вже більше як 115 годин (з 48 допустимих) відсутня будь-яка інформація в судових реєстрах про розгляд Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду заяви позивача про забезпечення позову, яка фактично отримана судом 23.04.2026 року (провадження 3п/990/3/26). Враховуючи, що КАС ВС намагається повернути справу до ДОАС, який раніше вже визнав цей спір собі непідсудним, виникає непереборна суперечність. Будь-яка спроба ДОАС прийняти справу до розгляду до моменту роз`яснення попередньої позиції та завершення апеляційного провадження у ВП ВС буде свідчити про грубе порушення принципу правової визначеності (legal certainty), ймовірно, матиме ознаки кримінального правопорушення, що особливо неприйнятно, враховуючи, що позивач чинний військовослужбовець ЗСУ, який перебуває на фронті.

Також 11.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М.

Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду Семенко Т.В. від 12.05.2026 року адміністративна справа №160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій 03.04.2026 року направлена до Верховного Суду за інстанційною підсудністю, як суду першої інстанції. Станом на 12.05.2026 року справа №160/5908/26 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду не надходила.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2026 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/5908/26.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2026 року справу №160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматись від вчинення дій призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 25 червня 2026 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2026 року у справі №160/5908/26 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 квітня 2026 року залишено без змін.

23.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/5908/26.

Відповідно до довідки начальника відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду Шевченко А.В. від 03.08.2026р. №213 суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М. з 20.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у щорічній відпустці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.08.2026 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. в адміністративній справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій необґрунтованою та передано матеріали адміністративної справи №160/5908/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Чернявська Т.І.) від 05.08.2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Турової О.М. від розгляду справи №160/5908/26 за позовом ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2026 року призначено заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення у справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Перевіривши повноваження особи, якою подано заяву, дослідивши матеріали справи та розглянувши наведені у заяві доводи, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірне питання, суд доходить висновку про відмову у задоволені заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Аналіз конструкції наведеної норми дає підстави стверджувати, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, до того ж, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз`яснення.

При цьому необхідність роз`яснення судового рішення має бути зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Отже, на виконання приписів статті 254 КАС України, роз`ясненим може бути винятково рішення, яке підлягає виконанню, тобто таке рішення, яким суд розв`язав спір по суті, якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин, але не те, яке ухвалене з процесуальних питань, що не стосується суті спору, який виник між сторонами у справі, й лише вказує на процесуальні дії, вчинені судом у межах наданих йому повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 01.07.2026 року у цій справі (№160/5908/26).

Враховуючи, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 року про передачу адміністративної справи №160/5908/26 на розгляд за інстанційною підсудністю до Верховного Суду як суду першої інстанції, є процесуальним рішенням, яким суд не розв`язує спір по суті та яке не підлягає примусовому виконанню, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом передумов для роз`яснення зазначеного судового рішення та задоволення заяви ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №160/5908/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України про зобов`язання утриматися від вчинення дій відмовити у повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Турова