Постановление суда № 138935402, 11.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

11 серпня 2026 р. Справа № 120/9579/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1

до: Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ»

про: визнання протиправним та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду (суддя Жданкіна Н.В.) перебуває адміністративна справа № 120/9579/26 за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт.

Згідно з ухвалою суду від 26.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати суддею Жданкіною Наталією Володимирівною одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 262 КАС України). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ».

В подальшому, ухвалою суду від 04.08.2026 задоволено клопотання третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, вирішено розгляд цієї справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18 серпня 2026 р. о 11:00 год.

Крім того, ухвалою суду від 06.07.2026 вжито заходи забезпечення позову за наслідком розгляду заяви позивача.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відмовлено в задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 06 липня 2026 року.

07.08.2026 через підсистему «Електронний суд» представником третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» до суду подано три ідентичні заяви (вх. № 54673/26, № 54674/26, № 54675/26) про відвід судді Жданкіної Н.В. від розгляду цієї справи, які суд розцінює як одну заяву. В обгрунтування заяви про відвід представник третьої особи послався на наявність сукупності обставин, які з позиції об`єктивного стороннього спостерігача здатні породити сумнів у неупередженості та безстронності суду під час подальшого розгляду цієї справи.

Зокрема, заявник вказує на призначення судом справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, незважаючи на складність спору та необхідність дослідження просторового співвідношення земельних ділянок і меж прибережної захисної смуги Вишенського озера, що, на думку третьої особи, може потребувати спеціальних знань та відповідної експертизи.

Також представник третьої особи зазначив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд фактично поклав в основу своїх висновків твердження позивача про розташування будівництва в межах прибережної захисної смуги, хоча належних спеціальних доказів на підтвердження цієї обставини, на думку заявника, подано не було. Окремо заявник звернув увагу на формулювання ухвали від 04.08.2026, якою відмовлено у скасуванні заходів забезпечення позову, вважаючи, що суд одночасно визнав питання розташування земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги таким, що підлягає дослідженню по суті, та використав цю обставину як встановлену при обґрунтуванні необхідності подальшого збереження обмежень.

Крім того, представник третьої особи послався на обставини подання значної кількості однотипних позовів щодо того самого об`єкта будівництва, а також на ситуацію у пов`язаній справі, де особа заперечувала факт подання позову від свого імені. У зв`язку з цим заявник вважав, що суд мав надати належну оцінку можливим ознакам недобросовісного використання процесуальних прав та реальності волевиявлення позивача.

Таким чином, на думку заявника, хоча кожна із наведених обставин окремо може бути зумовлена процесуальним розсудом суду, їх сукупність та послідовність створює об`єктивне враження про можливе попереднє сприйняття судом однієї з ключових фактичних обставин спору ще до завершення її повного доказування, що, на переконання третьої особи, є підставою для відводу судді відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Ухвалою суду у складі судді Жданкіної Н.В. від 10.08.2026 відвід, заявлений представником третьої особи, визнано необґрунтованим, а справу передано для визначення іншого складу суду для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду вказаної заяви про відвід судді визначено суддю Вінницького окружного адміністративного суду Заброцьку Л.О.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Частинами одинадцятою-дванадцятою статті 40 КАС України унормовано, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Отже, розгляд заяви представника третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про відвід судді здійснюється судом в порядку письмового провадження. При цьому враховується, що підготовче засідання у справі призначено на 18.08.2026.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши доводи заявника, суд зазначає, що підстави для відводу судді визначені у статті 36 КАС України. Так, згідно з частиною першою цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

В силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Як на підставу для заявлення відводу судді Жданкіній Н.В., представник третьої особи фактично посилається на наявність "інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді" (п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України).

Водночас для розкриття змісту вказаної правової підстави доцільно звернутись до Кодексу суддівської етики, міжнародних стандартів поведінки судді та практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до ст.ст. 6, 14, 15 зазначеного Кодексу суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику.

Суддя має уникати поведінки, що може викликати сумнів чи створити враження про наявність у судді прихильності чи упередженого ставлення до учасників справи чи їх представників.

Суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

Більш повно критерій об`єктивності пояснюється у Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23.

Згідно з пунктом 2.5 вказаних Принципів суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення. До числа таких справ належать, серед інших, випадки, коли:

(a) суддя насправді відчуває прихильність або упередженість щодо однієї зі сторін або має особисту інформацію щодо спірних доказових фактів, пов`язаних зі справою;

(b) раніше при розгляді того ж самого спору суддя виступав як юрист або залучався як важливий свідок;

(c) суддя або хтось із членів сім`ї судді матеріально зацікавлений у певному результаті розгляду справи.

У справі "Газета Україна-Центр проти України", заява № 16695/04, рішення від 15 липня 2010 року, п. 28, 31, 32, Європейський суд з прав людини вказав на те, що:

- існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, п. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42);

- у контексті об`єктивного критерію у цій справі окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58 Reports of Judgments and Decisions, 1996-III).

Отже, при наданні оцінки об`єктивності судді під час здійснення правосуддя необхідно розрізняти два критерії:

1) об`єктивна безсторонність, яка полягає у встановленні фактів, які можуть ставити під сумнів незалежність судді;

2) суб`єктивна безсторонність, яка полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи.

При цьому особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного (згадане вище рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 42).

Також практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").

Таким чином, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно встановити наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом дотримання процесуальних прав, свобод та інтересів сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). Інакше особиста безсторонність суду (судді) презюмується.

Водночас, як вбачається зі змісту заяви про відвід, обставини, на які посилається представник третьої особи як на підставу для відводу судді Жданкіної Н.В., ґрунтуються винятково на суб`єктивному сприйнятті третьою особою - судді як головуючого в судовому процесі, який відповідно до частин 1, 2, 9 ст. 171 та ч. 1 ст. 173 КАС України, зокрема, відкриває провадження в адміністративній справі, визначає за якими правилами позовного провадження ( спрощеного чи загального ) буде розглядатися справа, здійснює підготовку справи до судового розгляду, тощо.

Крім того, суть доводів заявника фактично обумовлюються незгодою третьої особи, як сторони судового процесу, з процесуальними рішеннями та діями судді під час розгляду справи, а саме з ухвалою про відкриття провадження в справі від 26.06.2026 в частині щодо визначення форми судочинства для розгляду цієї справи (спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи), ухвалою від 06.07.2026 про забезпечення позову та ухвалою від 04.08.2026 про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову.

При цьому, слід зауважити, що аргументи представника третьої особи засновані на припущеннях та власній оцінці поведінки судді при вирішенні процесуальних питань, а також власній оцінці обгрунтованості прийнятих суддею рішень та не можуть визнаватися такими, що підтверджують факт упередженості або необ`єктивності судді при розгляді справи.

Суд звертає увагу, що заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду справи, її особисту прихильність до будь-якого з учасників справи, наявність родинних чи інших зв`язків з ними.

При цьому сам факт ухвалення суддею певних процесуальних рішень, з якими не погоджується учасник справи, не може свідчити про упередженість судді.

Оцінка законності та обґрунтованості зазначених процесуальних рішень може надаватися лише при їх перевірці у порядку та спосіб, передбачені процесуальним законом, а не при розгляді заяви про відвід. При цьому незгода учасника справи з такими рішеннями сама по собі не свідчить про відсутність у судді безсторонності або наявність упередженості.

Наведені у заяві про відвід твердження про те, що суд фактично "прийняв" позицію позивача ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті та тлумаченні заявником змісту судових рішень та не підтверджують існування об`єктивних обставин, які б ставили під сумнів безсторонність судді.

Суд наголошує, що за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, а також публічно висловлена думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Це закономірно, адже незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями суду під час судового розгляду справи є підставою для їх оскарження в апеляційному чи касаційному порядку і саме суди вищих інстанцій можуть надавати оцінку процесуальним рішенням суду.

Тому незгода учасника справи з процесуальними рішеннями (діями) судді сама собою не може бути підставою для відводу, адже в іншому разі це може стати приводом для зловживання недобросовісним учасником своїми процесуальними правами на шкоду правосуддю та правам інших учасників процесу, використовуватись як механізм затягування розгляду справи та усунення від її розгляду судді лише з тих мотивів, що учасник не погоджується з його (її) процесуальними рішеннями (діями) під час розгляду справи.

Крім того, відповідно до положень статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Отже, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених під час розгляду конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю, а намагання зробити це у спосіб подання заяви про відвід судді може розцінюватися як протиправне втручання у здійснення правосуддя та посягання на процесуальну незалежність суду, що забороняється законом.

За встановлених обставин суд не вбачає у діях судді Жданкіної Н.В. ознак прямої чи опосередкованої заінтересованості, особистої упередженості, порушення порядку визначення судді для розгляду справи або інших обставин, які відповідно до статей 36, 37 КАС України унеможливлюють участь судді у розгляді даної адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд констатує, що наведені представником третьої особи аргументи не підтверджують наявності об`єктивно обґрунтованого сумніву в неупередженості або об`єктивності судді Жданкіної Н.В., відтак суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого відводу.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» про відвід судді Жданкіної Наталії Володимирівни.

Адміністративну справу №120/9579/26 передати для продовження розгляду тим самим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна