Решение № 138931933, 12.08.2026, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/174/26

Провадження № 2/747/166/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

12.08.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінпром Маркет» Ґедзь О.В. завернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за договором кредиту № 6516499 в розмірі 21 451, 50 грн, з яких 9 000, 0 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951, 50 грн - сума заборгованості за процентами, 4 500 грн сума заборгованості за пенею (неустойкою), і понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6516499, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 9 000 грн строком на 360 днів (з 13.09.2025 по 07.09.2026) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту- 17, 25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552, 50 грн) У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450, 0 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 861182, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 6516499 від 13.09.2025 виконав свої зобов`язання передав відповідачу грошові кошти в сумі 9 000 грн за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК» в рамках договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.24, так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку (електронний платіжний засіб фізичної особи) технічно неможливий. Таким чином кредитор свої зобов`язання за договором виконав, а відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 21 451, 50 грн, з яких 9 000, 0 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951, 50 грн - сума заборгованості за процентами, 4 500 грн сума заборгованості за пенею (неустойкою). 25.02.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором, укладеним ОСОБА_1 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 25.02.2026 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6516499 від 13.09.2025 року на суму 21 451, 50 грн, з яких 9 000, 0 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951, 50 грн - сума заборгованості за процентами, 4 500 грн сума заборгованості за пенею (неустойкою). Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості та понесені судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 21 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 19 травня 2026 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалено справу розглядати з повідомленням сторін. Ухвалою від 19 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про належність ОСОБА_1 карткового рахунку банку та виписку про рух коштів по рахунку за період з 13.09.2025 по 16.09.2025 року, розгляд справи відкладено на 06 липня. Судовий виклик на вказану дату, який направлявся відповідачу, повернувся до суду не врученим, тому ухвалою від 06 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 12 серпня 2026 року, вирішено проводити заочний розгляд справи відповідача ОСОБА_1 повідомлено шляхом поміщення оголошення на сайті судової влади України.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просили суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позов не подав, про дату час і місце судового розгляду повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке розміщене 06 липня 2026 року, тому у відповідності до положень ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Суд, за згодою позивача, ухвалює провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 ЦПК України, коли у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов. Крім того, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6516499, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 9 000 грн строком на 360 днів (з 13.09.2025 по 07.09.2026) із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,95 %, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту- 17, 25 % від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1552, 50 грн) У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 450, 0 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір підписано електронним підписом позичальника позичальником одноразовим ідентифікатором 861182 (а.с. 15-22). Як вбачається з повідомлення АТ «ЮНЕКС БАНК» від 03.03.2026 на ім`я директора ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» згідно умов Договору про організацію переказу коштів на картки отримувачів № 03 від 21.03.2024 року, операція «Переказ на картку» в сумі 9 000 грн 13.09.2025 року на платіжну картку НОМЕР_1 здійснений успішно (а.с.24 зв) 25.02.2026 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників (а.с. 25 зв-29) Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 25.02.2026 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6516499 від 13.09.2025 року на суму 21 451, 50 грн, з яких 9 000, 0 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 7951, 50 грн - сума заборгованості за процентами, 4 500 грн сума заборгованості за пенею (неустойкою). (а.с.29 зв- 30 зв)

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що згідно позовної заяви позичальнику первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - на виконання укладеного договору кредиту надано грошові кошти в сумі 9 000 грн, які перераховано на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка була вказана позичальником при оформленні кредиту. Згідно долученої до позовної заяви копії договору № 6516499 від 13.09.2025 року сума кредиту 9 000 грн, (п. 2.2.1). Пунктом 2.10 договору передбачено, що перерахування кредиту позичальнику відбувається протягом 3 днів з моменту укладення договору. Судом задовольнялось клопотання представника позивача про витребування доказів та ухвалою від 19 травня 2026 року зобов`язати АТ «Державний ощадний банк України» надати суду інформацію щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 та виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» за період з 13.09.2025 року до 16.09.2025 року. Згідно наданої АТ «Державний ощадний банк України» інформації на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок (зазначений його номер), який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 (повний номер картки зазначений в інформації банку на а.с 51). Згідно наданої АТ Державний ощадний банк України виписці про рахунках за період з 13.09.2025 по 16.09.2025 року (банківська таємниця) не вбачається, що за наданий період на рахунок ОСОБА_1 надходили кошти в сумі 9 000 грн згідно кредитного договору № 6516499 від 13.09.2025 року. Тобто судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження перерахування первісним кредитором позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 9 000 грн на реквізити платіжної картки, що була ним зазначена, а саме на картку № НОМЕР_1 . Зазначення факту переказу коштів у самій позовній заяві з посиланням на відповідне повідомлення АТ «ЮНЕКС БАНК» (а.с. 24 зв) не можна вважати належним доказом, оскільки будь-які вимоги в кредитних договорах повинні бути підтверджені доказами.

На підставі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до вимог ч.2 ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Матеріали справи не містять доказів, які б підтвердили факт переказу відповідачу ОСОБА_1 коштів в сумі 9 000 грн за договором № 6516499 від 13.09.2025 року. Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором є недоведеними належними та допустимими доказами, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог п.2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. Тому відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.

На основі викладеного, керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 526, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В.Тіщенко