Постановление суда № 138931399, 12.08.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4/19

Провадження № 6/539/264/2026

УХВАЛА

12 серпня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

при секретарі судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Лубнах Полтавської області справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Лубенський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі - ТОВ «Капіталресурс») звернулося до суду із заявою, в якій просить: замінити стягувача у виконавчому листі № 539/4/19, виданому 18 квітня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») заборгованості, з АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника - ТОВ «Капіталресурс»; видати ТОВ «Капіталресурс» дублікат зазначеного виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, умов якого останній не виконав, тому судовим рішенням стягнуто кредитну заборгованість та видано виконавчий лист від 18 квітня 2019 року № 539/4/19. На примусовому виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 59236756 з примусового виконання виконавчого листа № 539/4/19. 28 лютого 2020 року державним виконавцем зазначене виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Однак на адресу останнього він не надійшов. АТ КБ «ПриватБанк» (клієнт) і ТОВ «Капіталресурс» (фактор) 22 серпня 2025 року уклали договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань. Згідно з актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань та витягом з реєстру боргових зобов`язань до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, заборгованість за яким стягнута виконавчим листом № 539/4/19. Станом на теперішній час оригінал вказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі цього виконавчого листа немає. ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документа не може реалізувати свої права як стягувач, що гарантовані законодавством України.

Учасники судового процесу у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. У поданій до суду заяві представник заявника просить суд розглядати справу за його відсутності. Представник Лубенського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України також просив розглянути заяву за відсутності його представника, за наявними у справі матеріалами. Інші заінтересовані особи не повідомили суд про причини неявки, до суду із заявами та клопотаннями не зверталися, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Згідно з частиною другою статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 лютого 2019 року у справі № 539/4/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 03 листопада 2015 року у розмірі 15 199,33 грн та судовий збір - 1 773,85 грн.

18 квітня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області видано виконавчий лист № 539/4/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 15 199,33 грн.

На виконанні у Лубенському відділі державної виконавчої служби перебувало виконавче провадження № 59236756.

Постановою державного виконавця Поліщуком В. О. від 28 лютого 2020 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника). Строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлено до 28 лютого 2023 року.

У матеріалах справи відсутні докази вручення стягувачу оригіналу виконавчого листа. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вказаного виконавчого листа немає.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» і ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025. Відповідно до пункту 1 цього договору клієнт (АТ КБ «ПриватБанк») відступає фактору (ТОВ «Капіталресурс») належні йому права вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань. Права вимоги переходять до фактора в повному обсязі на умовах, що існують на момент відступлення.

Згідно з актом приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань та витягом з реєстру боргових зобов`язань до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, заборгованість за яким стягнута виконавчим листом № 539/4/19.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (процесуального правонаступництва) є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналогічних висновків щодо можливості заміни стягувача у виконавчому листі внаслідок відступлення права вимоги, набутого за договором факторингу, дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28 липня 2026 року у справі № 751/8865/13-ц, у постанові від 08 квітня 2026 року у справі № 364/179/15 та у постанові від 30 жовтня 2025 року у справі № 2-125/11.

Частиною першою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником; статтею 55 ЦПК України передбачено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Тому заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження та після його закінчення. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 364/179/15, а також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі у зв`язку з поверненням виконавчого документа стягувачу без виконання, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи та не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них; питання правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який досліджує по суті обставини та підстави такого правонаступництва.

Без заміни стягувача у виконавчому документі правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

У постановах Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 15 червня 2022 року у справі № 2-5062/10, від 11 квітня 2024 року у справі № 1519/2-4707/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Встановлено, що як у первісного кредитора, так і ТОВ «Капіталресурс» відсутній оригінал виконавчого листа, який було втрачено після повернення державним виконавцем стягувачу. До ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі, стягнутій за виконавчим листом № 539/4/19. Правонаступник первісного стягувача не має у своєму розпорядженні зазначеного виконавчого документа, як і відсутні докази його отримання АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, на підставі договору факторингу відбулося правонаступництво у матеріальних правовідносинах, отже, ТОВ «Капіталресурс» є належним стягувачем за виконавчим листом № 539/4/19. Звернення правонаступника із заявою про заміну сторони виконавчого провадження відповідає вимогам закону.

Відповідно до перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строки пред`явлення виконавчих документів до виконання перериваються на період дії воєнного стану. Таким чином, строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущено.

Крім того, повернення виконавчого документа стягувачу перериває перебіг строку його пред`явлення до виконання, після чого цей строк починається заново та обчислюється з дня повернення документа. У постанові державного виконавця від 28 лютого 2020 року роз`яснено право на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання у строк до 28 лютого 2023 року. З урахуванням переривання строків, установленого підпунктом 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» на період дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року, строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання станом на час звернення заявника до суду не сплив. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 30 жовтня 2025 року у справі № 2-125/11.

Оригінал виконавчого листа був повернутий стягувачу органом державної виконавчої служби, проте до нього не надійшов, що свідчить про втрату виконавчого документа не з вини стягувача чи його правонаступника, а внаслідок обставин, пов`язаних із пересиланням виконавчого документа. Сам факт відсутності виконавчого листа як у первісного стягувача, так і в органі державної виконавчої служби свідчить про його втрату та є достатньою підставою для видачі дубліката. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28 липня 2026 року у справі № 751/8865/13-ц.

Факт втрати оригіналу виконавчого листа підтверджується матеріалами справи: виконавче провадження № 59236756 завершено, оригінал виконавчого листа повернуто стягувачу, однак до теперішнього часу не надійшов, нових виконавчих проваджень за ним не відкрито. За таких обставин суд вважає, що виконавчий лист втрачено, а тому наявні підстави для видачі його дубліката.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258 - 260, 353, 442 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 539/4/19, виданому 18 квітня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Грушевського, 1д; ЄДРПОУ 14360570) заборгованості, з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (місцезнаходження: місто Київ, проспект Степана Бандери, 28А; ЄДРПОУ 43513923).

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 539/4/19, виданого 18 квітня 2019 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому цієї ухвали.

Суддя М. М. Пилипчук