Решение № 138930632, 06.08.2026, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1527/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Миколаївська сільська рада Сумського району, приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Хоменко Оксана Володимирівна про встановлення факту непроживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та встановлення факту неприйняття спадщини.

Встановив:

Представник позивача звернулась до суду з даним позовом мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 мати ОСОБА_1 .Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно, яке складається з: квартири, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки загальною площею 0,167 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0316, земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0317, земельної ділянки загальною площею 0,164 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0318. Відповідно до довідки виданої виконкомом Миколаївської сільської Сумського району Сумської області №56/02-55 від 19 вересня 2025 року ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . разом з повнолітніми дітьми ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Заповіт від імені ОСОБА_3 в Миколаївській сільській раді не складався та не посвідчувався. Пережившого чоловіка, інших спадкоємців за законом, які б своєчасно прийняли спадщину, немає. За повідомленням ОСОБА_2 у 2015 році виїхав до міста Алчевськ, а потім в рф. В с. Постольне Сумського району Сумської області, до місця реєстрації, не приїздив з 2015 року, зв`язку з ним немає. Протягом встановленого законодавством строку заяву про відмову від спадщини за законом не подавав. Постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.03.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно, у зв`язку з тим, що син померлої ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом реєстрації разом з померлою.

Просила встановити факту непроживання ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини та визнання його таким, що не прийняв спадщину.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їх участі позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного рішення по справі..

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час розгляду справу.

Треті особи в судове засідання не з`явилися, просили справу слухати без їх участі, проти позову не заперечували.

Дослідивши матеріали справ суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

У суді встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 мати ОСОБА_1 ( а.с.10-11). Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне їй майно, яке складається з: квартири, загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , ( а.с.12-13) ; земельної ділянки загальною площею 0,167 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0316; земельної ділянки загальною площею 0,15 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0317; земельної ділянки загальною площею 0,164 га, кадастровий номер 5924786700:02:001:0318.( а.с.14-23)

Відповідно до довідки виданої виконкомом Миколаївської сільської Сумського району Сумської області №56/02-55 від 19 вересня 2025 року ОСОБА_3 на момент смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті разом з померлою були зареєстровані також її сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також невістка ОСОБА_4 . Заповіт від імені ОСОБА_3 в Миколаївській сільській раді не складався та не посвідчувався.( а.с.24)

09 лютого 2026 року була заведена спадкова справа №50/2026 спадкоємцями за законом після померлої ОСОБА_3 є її сини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований разом з померлою матір`ю в квартирі та проживав разом з нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований, але фактично не проживав за місцем реєстрації.

Пережившого чоловіка, інших спадкоємців за законом, які б своєчасно прийняли спадщину, немає.

Відповідно до актів про не проживання особи за місцем реєстрації складених ОСОБА_5 , мешканцем АДРЕСА_2 ; ОСОБА_6 , мешканки АДРЕСА_3 ; ОСОБА_7 мешканки АДРЕСА_4 ; ОСОБА_8 мешканки АДРЕСА_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно не проживає з 2015 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 cт.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ч.1 cт.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно пп.1.2 п.1 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Згідно з пп.1.2 п.1 глави 10 розділу II Порядку місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 ЦК України.

Відповідно до пп.1.13 п.1 глави 10 розділу II Порядку місце відкриття спадщини підтверджується: Місце відкриття спадщини підтверджується: витягом з реєстру територіальної громади; довідкою про реєстрацію місця проживання спадкодавця; іншим документом, що може підтверджувати відповідний факт (рішення суду, документи, до яких вносились відомості про місце проживання тощо). Місце відкриття спадщини не може підтверджуватись свідоцтвом про смерть.

Відповідно до ч.3 cт.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з пп.4.11 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Цивільного кодексу України.

Встановлено, що ОСОБА_2 який є сином спадкодавця, у встановлений законом шестимісячний строк не звернувся з заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 , проте його зареєстроване місце проживання збігається з останнім місцем проживання спадкодавця, що, може свідчити про фактичне прийняття ОСОБА_2 спадщини у відповідності до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Разом із тим, у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19-ц (провадження № 61-3620св21) Верховний Суд виснував, що сама лише реєстрація місця проживання особи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України не свідчить про своєчасність прийняття спадщини.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Даний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі №504/3606/14-ц (провадження № 61-6658сво23).

Тобто, у частині третій статті 1268 ЦК України вимагається проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрація місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем, що можуть бути відмінними один від одного.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17 (провадження № 61-39308св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 523/19010/15-ц (провадження № 61-5777св20), від 02 квітня 2021 року у справі № 191/1808/19 (провадження № 61-6290св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19 (провадження № 61-15380св20), від 07 червня 2022 року у справі № 175/4514/20 (провадження № 61-2387св22), від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20 (провадження № 61-12472св22), від 26 червня 2024 року у справі №752/12045/17 (провадження № 61-18363св23), від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23 (провадження № 61-10383св24).

Практика правозастосування частини третьої статті 1268 ЦК України є сталою.

Крім того, згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" висновки судів про те, що вирішальне значення при визначенні місця проживання особи є офіційні дані органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи, а не дані про її фактичне місце проживання, є передчасними.

Отже, за умови наявності реєстрації місця проживання особи за певною адресою і при цьому фактичне постійне проживання особи за іншою адресою без проведення такої реєстрації у визначеному порядку не означає, що зазначена особа постійно проживає за місцем своєї реєстрації, якщо про це свідчать протилежні факти.

Згідно ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Зібрані у справі, досліджені судом кожен окремо та в сукупності докази у повній мірі підтверджують факт непроживання ОСОБА_2 із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2015 року і до дня її смерті та на час відкриття спадщини.

Згідно з п.п.2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Метою встановлення факту непроживання ОСОБА_2 зі спадкодавцем є необхідність реалізації позивачем його права на спадщину, отже такий факт породжує юридичні наслідки.

За вказаних обставин єдиним існуючим і ефективним способом захисту порушеного права позивача, а також способом для усунення розбіжностей в наявних документах, в зв`язку з наявністю відомостей про реєстрацію місця проживання відповідача, є встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в судовому порядку.

З огляду на викладене, виходячи з інтересів позивача ОСОБА_1 щодо захисту його права на спадкування, зважаючи на те, що позивач не має іншої можливості, окрім в судовому порядку, встановити факт непроживання іншого спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та доказово підтвердженими показами свідка та письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, не викликають сумніву в їх правдивості, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст..ст. 392, 1216,1223,1268, 1270, 1296 ЦК України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт непроживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Встановити факт неприйняття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщини після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко