Решение № 138930485, 12.08.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/390/26

Провадження № 2/581/328/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 серпня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У червні 2026 року ТОВ «Іннова-Нова» звернулося через систему «Електронний суд» до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 17 липня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено договір про надання грошових коштів у кредит №8732340725, згідно з умовами якого у кредит для споживчих (особистих) потреб, на строк 360 днів, надано кредит в розмірі 5000 грн зі сплатою стандартної процентної ставки в день застосування у межах строку кредиту: у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів із дати укладення договору; у розмірі 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); зі сплатою комісії за надання кредиту, яка становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредит; дата надання кредиту: 17 липня 2025 або наступний за ним календарний день. Свої зобов`язання перед відповідачем позивач виконав шляхом надання останньому кредиту відповідно до умов укладеного договору, проте відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому кошти в строки, передбачені договором. Станом на дату підготовки позовної заяви (включно), заборгованість відповідача перед позивачем складає 30840 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп - заборгованість за тілом кредиту; 15090 грн 00 коп заборгованість за процентами,750 грн 00 коп комісія за надання кредиту, 10000 грн 00 коп неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки. Посилаючись на вказані обставини, просило суд стягнути з відповідачки на користь позивача вищевказану суму заборгованості та понесені судові витрати.

Позиція позивача, відповідача по даній справі та процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, судом вжито заходів для його повідомлення про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Від сторін до суду не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

17 липня 2025 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит №8732340725, яким сторони погодили такі умови, а саме:

п.2.2. позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії), проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором;

п.2.3. сума кредиту (загальний розмір) складає 5000 грн;

п.2.4. тип кредиту - кредит;

п.2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів;

п.2.6 тип процентної ставки фіксована;

п.2.6.1. стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше);

п.2.7. комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту нараховується на суму виданого за договором кредиту у день надання кредиту, якщо в пункті договор значення розміру комісії за видачу кредиту становить 0%, це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня;

п.2.8. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби;

п.3.1. кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 ;

п.3.2. сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору; дати надання кредиту: 17 липня 2025 року або наступний за ним календарний день;

п.6.1. повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії) та процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно графіка платежів;

п.7.3. у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань згідно договору, уключаючи прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, визначених графіком платежів, з наступного календарного дня позичальник повинен виплатити товариству штраф у розмірі 28% від суми простроченого платежу (частини суми кредиту, визначеної графіком платежів, та нарахованих процентів), за кожен факт такого прострочення;

7.4. за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу; позичальник зобов`язується сплатити нараховану пеню у день закінчення строку дії цього договору або в день дострокового повернення кредиту у повному обсязі;

п.10.10. невід`ємною частиною договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору; уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися правил, текст яких розміщений на Веб-сайті товариства: https://finsfera.ua/.

Даний договір підписано відповідачем в електронному вигляді із використанням одноразового електронного ідентифікатора (а.с.22-33,37,55-61).

Згідно із графіком платежів розрахованого, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі про надання грошових коштів у кредит №8732340725 від 17 липня 2025 року загальна вартість кредиту складає 22580 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп сума кредиту, 16830 грн 00 коп проценти за користування кредитом, 750 грн 00 коп комісія за надання кредиту; реальна річна процентна ставка складає 5840,33 % (а.с.33 зворотна сторона-36).

При оформленні кредиту відповідач підписав із використанням одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту у його стандартній формі із визначеними умовами кредитування (а.с.49-51).

У заяві-анкеті, складену в електронному вигляді, ОСОБА_1 наводив особисті анкетні дані та номер банківського рахунку для перерахування коштів НОМЕР_2 (а.с.14).

Із використанням послуг ТОВ «Фінансова компанія «Контрактний дім» позивач 17 липня 2025 року перерахував 5000 грн 00 коп грошових коштів відповідачу на банківський рахунок № НОМЕР_3 (а.с.17-20,21,84).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8732340725 від 17 липня 2025 року заборгованість відповідача складає 30840 грн 00 коп, з яких: 5000 грн 00 коп боргу за кредитом, 15090 грн 00 коп процентів, за період часу з 17 липня 2025 року і по 01 червня 2026 року, проплати у рахунок погашення боргу по кредиту відповідач нездійснював (а.с.64-70).

Рішенням №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року змінено назву ТОВ «Іннова Фінанс» на ТОВ «Іннова-Нова» (а.с.12,13).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Висновки суду по суті заявлених вимог

1. За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені та штрафу.

Матеріалами справи підтверджується факт ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору із зазначенням бажаного розміру кредиту, надання ним необхідних особистих відомостей для укладання зазначеного правочину.

Договір надання грошових коштів у кредит, графік платежів, паспорт споживчого кредиту (в якості загальної інформації про кредит) підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, і відповідно сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його з дотриманням вимог закону.

Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається повне неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що позов в цій частині підлягає задоволенню. Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору та чинному законодавству з питань споживчого кредитування, докази зворотнього у суду відсутні.

2. Із приводу стягнення з відповідача заборгованості по комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У даній справі умовами п.1.13. та 2.7. кредитного договору від 17 липня 2025 року в якості складової витрат позичальника за кредитом передбачена комісія за надання кредиту 15% від суми наданого кредиту, яка нараховується на суму виданого за договором кредиту у день надання кредиту. Аналіз змісту зазначених пунктів договору підтверджує відсутність визначеного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з наданням кредиту, їх опису та механізму застосування при виконанні кредитного договору, а також погодження із відповідачем певних видів послуг при укладенні зазначеного договору.

Також, на думку суду, положення договору позики, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними. Надання кредиту кредитодавцем є по суті його основним обов`язком за умовами укладеного із споживачем-позичальником договором, а ненарахування оплати за послуги, виконання яких не може здійснюватися за окрему плату при укладеному саме кредитному договорі на споживчі цілі. Також нарахування та порушення до стягнення такого виду комісії з відповідача фактично є стягненням плати зі споживача за дії фінансової установи (товариства) щодо встановлення та виконання правовідносин (укладення та виконання кредитного договору), які в силу закону банк не має права встановлювати.

У силу норм частини першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд визнає вищенаведені норми кредитного договору нікчемними та, застосовуючи наслідки недійсного правочину, не вбачає підстав для стягнення зазначеного виду комісії за надання кредиту із відповідача на користь позивача. Із огляду на вищенаведене у задоволенні цієї вимоги слід відмовити у зв`язку із її безпідставністю.

Вищевказані висновки суду узгоджуються із наближеними правовими позиціями суду касаційної інстанції, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у постановах Верховного Суду від 14 травня 2025 року у справі № 750/11580/21, від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22, від 19 листопада 2025 року у справі № 523/9452/14-ц.

3. Із приводу позовної вимоги про стягнення неустойки за неналежне виконання грошового зобов`язання у період воєнного стану, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом норм п.п.7.3.,7.4. кредитного договору нарахування штрафу та пені є різновидом договірної відповідальності боржника за прострочення сплат чергових платежів по кредиту.

Ураховуючи те, що з 24 лютого 2022 року по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за №64/2022» за №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року та Указу Президента України 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався і діє станом на теперішній час.

Пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, ТОВ «Іннова-Нова» не мало права нараховувати неустойку з 17 липня 2025 року і по 01 червня 2026 року у період дії в Україні воєнного стану ОСОБА_1 , який прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором від 17 липня 2025 року, оскільки за законом відповідач звільнений від такого виду договірної відповідальності, такі кошти в якості заходу цивільної відповідальності для нього не нараховуються та підлягають списанню позивачем. Тому у задоволенні заявленої вимоги слід також відмовити у зв`язку з тим, що вона не грунтується на законі, тобто у зв`язку з її безпідставністю. Аналогічні правові висновки узгоджуються із актуальною судовою практикою суду касаційної інстанції, викладену у постановах Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

4. Також, суд уважає, що право позивача на майно у виді наданих у користування грошових коштів та процентів на них також захищається та практично гарантується ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки такі грошові кошти в автономному значенні є майном фінансової установи, яке добровільно та у визначені строки не повертається іншою особою (відповідачем у даній справі) (п.27-35 рішення Європейського суду з прав людини від 05 жовтня 2011 року у справі від 11 липня 2017 року у справі «Moreira Ferreira v. Portugal»).

Розподіл судових витрат по справі

На підставі ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова-Нова» слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 65 % від заявлених у позові у сумі 1730 гривень 65 копійки. Документальні підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у даній справі станом на день ухвалення рішення суду сторони не надали, а тому предмет для їх поділу відсутній.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит №8732340725 від 17 липня 2025 року у розмірі 20090 (двадцять тисяч дев`яносто) гривень 00 копійок, з яких: 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту, 15090 (п`ятнадцять тисяч дев`яносто) гривень 00 копійок заборгованість за процентами.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1730 грн 65 коп повернення судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ вул.Верхній Вал, буд. 10 поверх 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повний текст рішення суду складено 12 серпня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко