Решение № 138929427, 12.08.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2728/21

Провадження № 2-др/369/118/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.08.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., розглянувши заяву адвоката Моргуна Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/2728/21 за позовом ОСОБА_6 в інтересах малолітніх: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в інтересах малолітніх: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму - відмовлено повністю. При цьому судом вирішено питання розподілу судових витрат.

28.04.2026 року представником третіх осіб який діє в їх інтересах: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), адвокатом Моргуном Д.М. 30.04.2026р. було подано заяву про відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 11.05.2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В. повернув вказану заяви адвоката Моргуна Д.М. без розгляду з підстав ненадання доказів надіслання цієї заяви сторонам у справі.

14.05.2026 року судом отримано заяву представника третіх осіб адвоката Д.М. Моргуна, в якій зазначається про усуненням недоліків зазначених судом в ухвалі від 11.05.2026р., тобто про зникнення обставин, що були підставою для повернення заяви без розгляду та поновлення строків на розгляд заяви.

Постановою Київського апеляційного суду від 15.07.2026 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2026 року змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції постанови. В іншій частині рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.04.2026 року залишено без змін.

Позивач заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подав.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).

У судове засідання 12.08.2026 року учасники справи не викликалися.

Судом констатується, що представником третіх осіб адвокатом Д.М. Моргуном, надано докази понесених витрат в строк, а також до закінчення судових дебатів у справі зроблено заяву про відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу.

Зокрема, відповідно поданій 28.04.2026р. за допомогою системи «Електронний суд» адвокатом Д.М. Моргуном який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 заяви, яка зареєстрована 01.05. 2026р. підлягають стягненню з ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_10 , РНОКПП НОМЕР_7 солідарно на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок НОМЕР_8 в ПАТ «Державний Ощадний банк України» (картка за номером НОМЕР_9 ) судові витрати пов`язані з розглядом справи № 369/2728/21, а саме судові витрати за надання правничої допомоги в розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок.

Водночас, судом в провадженні №2-др/369/109/26 по справ № 369/2728/21 в ухвалі 11.05.2026 року зазначалося, що враховуючи правові висновки Верховного Суду, положення ст. 183 ЦПК України та відсутність доказів направлення заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками адвокатом Моргуном Дмитром Миколайовичем, суд приходить до висновку про повернення заяви заявнику без розгляду.

14.05.2026 року за допомогою системи «Електронний суд» адвокатом Д.М. Моргуном, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 заяви подано заяву про поновлення строків в якій зазначено про виправлення встановленого судом недоліку, що підтверджується наданими суду доказами.

Судом поновлюються строки враховуючи таке. Представником третіх осіб адвокатом Д.М. Моргуном заяву про відшкодування судових витрати за надання правничої допомоги в розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок. подано 28.04.2026 року, тобто відповідно до ч.1 ст.123 ЦПК України в межах строку на вчинення процесуальної дії. Ухвалою 11.05.2026 року залишення без розгляду процесуальний документ, заяву про відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу. Вже 14.05.2026 року, тобто по сплину трьох днів було подано заяву про поновлення про поновлення строків. Водночас абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України, встановлює п`ять днів після ухвалення рішення суду.

При цьому, суд враховує, що заява була подана своєчасно, а строки були зупинені згідно ч.1 ст125 ЦПК України. Перебіг строку почався з 12.05.2026р.

Водночас, як зазначено ст.257 ЦПК України залишення без розгляду процесуального документа не перешкоджає поданню його знову по сплину обставин що перешкоджали розгляду. Судом взято до уваги, що в самій поданій заяві, що судом була оглянута п. 5 зазначається, що є докази відправлення заяви учасникам справи, а також Заявником надано докази направлення копій заяви поштовими відправленнями всім учасникам провадження.

Отже, суд поновлює строк на розгляд заяви про відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу.

Станом на день розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрати за надання правничої допомоги письмових пояснень чи заперечень від учасників провадження не надходило.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення та відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу, оцінивши надані суду докази суд вказує наступне.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи..

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).

Як визначено в ч.ч. 1,3 ст.134 Цивільного процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до приписів ч. 3 вказаної норми для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема, ч.ч. 5,6 ст. 137 ЦПК України зазначають, що у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Водночас, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. В даному провадженні, як встановлено судом клопотання від учасників провадження про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не заявлено.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, треті особи зазначили, у поданому попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що сума судових витрат становить 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок. При цьому, суд зауважує, що сума Договору № 8472 від 19.04.2021р. про надання правової допомоги згідно додатку 1 даного Договору складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок і розраховується виходячи із вартості повного обслуговування, враховуючи результат розгляду справи. При цьому, як зазначається п.3 додатку 1 до Договору № 8472 від 19.04.2021р. гарантований платіж здійснюється протягом 5 банківських днів з дня підписання договору. Зазначений платіж не повертається Замовнику. Остаточна оплата у розмірі 15 000 гривень здійснюється єдиним платежем та є винагородою адвоката, що сплачується після закінчення справи.

Судом береться до уваги, що згідно дублікату квитанції АТ КБ «ПриватБанку» № Р24А1138127055с7776 від 20.04.2021року третьою особою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах всіх третіх осіб, сплачено адвокату Моргуну Дмитру Миколайовичу 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок. При цьому, разом із заявою подано розрахунок послуг адвоката згідно договору № 8472 від 20.04.2021р. Зокрема, у вказаному розрахунку зазначається перелік робіт та їх вартісний вираз, з деталізацією цих послуг, як то: Підготовка до участі у справі в загальному 1 800 грн. із них: 1.обробка запиту клієнта встановлення проблематики 1000 грн. 2. процесуальне врегулювання формальностей та запит на матеріали - 300 грн. 3.Аналіз отриманих матеріалів 500 грн. ІІ. Правова допомога - в загальному 4 400 грн. із них: 1. визначення правовідносини та формування правової позиції 1000 грн. 2. складання позовної заяви та узгодження її з клієнтом - 400 грн. 3. підготовка справи до розгляду 1 500 грн. 4. супроводження справи - 1500 грн.

Отже, як зазначено в розрахунку загальний розмір оплати на день подання позову складає суму у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. Умовою оплати визначено, що вказана сума повинна бути сплачена до подачі позову, але не пізніше 25.04.2021р. Як зазначено в дублікаті квитанції АТ КБ «Приват Банку» № Р24А1138127055с7776 сплата відбулася 20.04.2021р., тобто в день отримання розрахунку.

Таким чином, треті особи наданими доказами підтвердили витрати на надання послуги правового характеру, а саме, консультаційних та послуг правової допомоги, а також супроводження матеріалів судового провадження у всіх судах України згідно х умовами Договору № 8472 про надання правової допомоги від 19.04.2021 р.

Судом також враховується термін розгляду справи та необхідний час затрачений на надання правової допомоги, складність справи та значенням справи для третіх осіб та коефіцієнт участі/активної позиції адвоката.

При цьому суд наголошує, як вказано вище, відповідно до ч. 8 ст. 1419 ЦПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Крім того, згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

При цьому відповідно до приписів ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Як відображено в протоколі судового засідання, представник третіх осіб вказував про понесення позивачем судових витрат. При цьому, ст.ст.141, 270 ЦПК України не встановлено неможливість поновлення строку на подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, за виключенням закінчення строку на виконання рішенням.

При цьому, повний текст рішення суду у даній справі був складений судом 30.04.2026р., а заява була подана 28.04.2026р. Отже, станом на момент подання третіми особами заяви про ухвалення додаткового рішення, рішення не набрало законної сили, а відповідно строк його виконання ще не настав. Саме враховуючи вказані обставини судом поновлено строк.

Зокрема, судом прийняте таке рішення з врахуванням практики Європейського суду з прав людини згідно з якою поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення допускається, як виняток із принципу правової визначеності за умови наявності вагомих і належно обґрунтованих підстав, при цьому таке поновлення є дискреційними повноваження та правом суду.

Щодо наданих суду доказів суд вказує наступне.

Відповідно до укладеного між третіми особам та адвокатом Моргуном Д.М. договору № № 8472 від 19.04.2021р. останнім взято на себе зобов`язання надавати позивачу послуги правового характеру, а саме супроводження матеріалів замовника в усіх судах України. Порядок розрахунків між замовником і захисником та вартість наданих послуг регулюється додатком, який є невід`ємною та конфіденційною частиною даного договору, підписується в двох примірниках, діє протягом дії даного договору та не може розголошуватись без дозволу жодної зі сторін (п. 4.1 договору). Відповідно до п. 5.1 договору строк дії договору з 19 квітня 2021 р. не раніше 31 грудня 2022 року При цьому, згідно із п.5.3 Договір є пролонгованим, оскільки протилежного судом не встановлено, а акт про надання правової допомоги за договором від 16 квітня 2026 року № 8472 від 19.04.2021р. свідчить про закінчення правовідносин по договору саме 16 квітня 2026 року.

Як зазначалося вище адвокатом надано третім особам розрахунок послуг адвоката згідно договору № 8472 від 20.04.2021р., який своєчасно оплачений ними.

Отже, сторонами добросовісно виконано умови договору № 8472, що підтверджено актом від 16 квітня 2026 року.

За змістом п.4 ст.1 Закону України № 5076-VI від 5 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Разом із цим згідно ізч.1 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Проте, відповідно до ст.11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених ЦПК України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Водночас ч.2 ст.15 ЦПК України визначає, що представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 141 ЦПК України).

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст. 141 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що у розумінні положеньч.5ст.137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Як вже наголошувалося судом обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5 та 6 ст. 137 ЦПК України). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України. Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Водночас, згідно із ст.81 ЦПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 76-80 ЦПК України.

Суд зазначає, що надані учасниками справи докази на підтвердження понесених витрат в цілому у сукупності відповідають вимогам статей 76 -80 ЦПК України, є належними, допустимими та достатніми і достовірними.

Суд, у контексті оцінки доказів, поданих учасниками на обґрунтування заяви звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, зокрема, такого змісту:

«127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19)»

«133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку»

«135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18»

«145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права»

Слід зазначити, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Рішенням суду від 16.04.2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 в інтересах малолітніх: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 , Служба у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму відмовлено повністю.

Отже, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивачів. Отже, витрати третіх осіб на правову допомогу розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок підлягають покладанню на позивачів в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок з кожного.

Крім того, суд бере до уваги, що треті особи погодили між собою зарахування коштів на рахунок відповідального квартиронаймача їх батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Таким чином, на позивачів в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок з кожного в загальному розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень 00 копійок покладаються відшкодування понесених третіми особами витрат на правову допомогу, які мають бути перераховані на рахунок відповідального квартиронаймача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 246, 265, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Заяву адвоката Моргуна Дмитра Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_5 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/2728/21 -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правову допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення складено: 12.08.2026.

Суддя А.В. Янченко