Решение № 138927601, 11.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/2099/26

2/154/1365/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

11 серпня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Баранюк О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 84 985,00 грн.

І. Стислий виклад позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1592-6069.

Позивач зазначає, що кредитний договір був укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором А7083.

За твердженням позивача, відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит у сумі 25 000,00 грн на строк 365 днів. Базовий період становив 30 днів, комісія за видачу кредиту була визначена у розмірі 15 % від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1 % на день. Стандартна процентна ставка протягом перших 180 календарних днів становила 1 % за кожен день користування кредитом, а починаючи зі 181 календарного дня - 0,74 % за кожен день користування кредитом до закінчення строку дії договору або фактичного повернення кредиту.

01 жовтня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1592-6069, відповідно до якої позичальниці надано додаткові кошти у кредит у сумі 5 000,00 грн.

Позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за договором та перерахував кредитні кошти на банківський рахунок, зазначений відповідачкою, а остання здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості, проте належним чином своїх зобов`язань за договором не виконала.

У зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань позивач направив відповідачці вимогу про дострокове повернення кредиту, яка залишилася невиконаною.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 10 квітня 2026 року заборгованість за договором становить 84 985,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - заборгованість за кредитом; 47 235,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 12 000,00 грн - проценти річних, нараховані на підставі статті 625 ЦК України; 750,00 грн - заборгованість за комісією.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 84 985,00 грн заборгованості та 2 662,40 грн судового збору.

ІІ. Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Володимирського міського суду Волинської області від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві позивач просив здійснювати розгляд справи без участі його представника та зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не подала. Правом на подання відзиву на позовну заяву та доказів на спростування заявлених вимог не скористалася.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною четвертою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, повторно у судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомила, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом за доказами сторін.

З наданого позивачем договору про відкриття кредитної лінії № 1592-6069 продукту «MiniKasa» вбачається, що його датою та часом укладення зазначено 25 серпня 2025 року о 09 год. 27 хв. Сторонами договору зазначені ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як кредитодавець, та ОСОБА_1 , як позичальниця.

У договорі містяться ідентифікаційні дані позичальниці: паспорт № НОМЕР_1 , виданий 0712 10 березня 2020 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець відкриває для позичальниці кредитну лінію та надає кредит на умовах строковості, зворотності і платності для задоволення її особистих потреб, а позичальниця зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування, сплатити проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі.

У пункті 3.5 договору зазначено, що до його укладення кредитодавцем було здійснено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальниці шляхом отримання її ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ.

За змістом пункту 3.8 договору після прийняття кредитодавцем рішення про можливість його укладення у Особистому кабінеті позичальниці надавалась можливість ввести або обрати збережені реквізити електронного платіжного засобу, на рахунок якого мали бути зараховані кредитні кошти.

Цим же пунктом передбачено, що перед укладенням договору позичальниця ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та підтверджує ознайомлення з ним шляхом введення одноразового ідентифікатора і натискання кнопки «Підписати», після чого ознайомлюється з пропозицією кредитодавця укласти договір та надає відповідь про її повне і безумовне прийняття шляхом введення іншого одноразового ідентифікатора та натискання кнопки «Підписати».

У договорі зазначено, що одноразові ідентифікатори надсилаються позичальниці погодженим каналом комунікації, зокрема шляхом СМС-повідомлення, через сервіси передачі даних, телефонним дзвінком або електронною поштою, а накладення електронного підпису здійснюється шляхом введення отриманого одноразового ідентифікатора у відповідне поле на вебсайті кредитодавця або у мобільному додатку.

Пунктом 3.9 договору передбачено, що безпосередньо після отримання акцепту позичальниці кредитодавець накладає на договір кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника із кваліфікованою електронною позначкою часу та направляє позичальниці підтвердження укладення договору і його примірник із додатками в електронній формі.

Відповідно до пункту 3.10 договору сторони визначили документи, підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором, еквівалентними документам у письмовій формі, підписаним власноручно. Пунктом 3.12 передбачено направлення підписаного договору до Особистого кабінету позичальниці та на електронну адресу 22021993192@gmail.com.

У розділі 13 договору в реквізитах позичальниці зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором А7083.

Відповідно до пункту 4.1 договору загальний розмір кредиту становить 25 000,00 грн, а пунктом 4.2 датою його надання визначено 25 серпня 2025 року.

Згідно з пунктом 4.6 договору кредит надається шляхом безготівкового переказу грошових коштів на банківський рахунок позичальниці з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання переказу здійснюється безпосередньо після укладення договору та направлення позичальниці примірника договору з додатками. Кредит вважається наданим з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за реквізитами для їх подальшого зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальницею.

Пунктами 4.3-4.5 договору передбачена можливість отримання позичальницею протягом строку його дії додаткових грошових коштів у межах кредитної лінії та одночасного збільшення строку кредитування. Надання таких коштів і зміна строку кредитування оформлюються окремою додатковою угодою, проект якої формується в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця та підписується позичальницею шляхом введення отриманого нею одноразового ідентифікатора.

Відповідно до пункту 4.7 договору плата за кредит передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за його видачу. Тип процентної ставки визначений як фіксований, а комісія за видачу кредиту - як одноразова.

Пунктом 4.8 договору базовий період сплати процентів визначено тривалістю 30 календарних днів.

За пунктом 4.9 договору позичальниця зобов`язана сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за його видачу не пізніше останнього дня відповідного базового періоду шляхом безготівкового переказу обов`язкового платежу на банківський рахунок кредитодавця.

Відповідно до пункту 4.10 договору проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати його видачі.

Стандартна процентна ставка встановлена у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору та 0,74 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії договору до закінчення строку його дії або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, залежно від того, яка з цих дат настане раніше.

Пунктом 4.11 договору комісію за видачу кредиту встановлено у розмірі 15 % від суми виданого кредиту. Комісія нараховується у день видачі кредиту. Договором також передбачено можливість встановлення комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит відповідною додатковою угодою.

Згідно з пунктом 4.14 договору строк кредитування становить 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальниці. Первісною датою повернення кредиту визначено 24 серпня 2026 року. Строк кредитування може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди, при цьому актуальний строк кредитування визначається останньою укладеною сторонами додатковою угодою.

Пунктом 4.15 договору реальну річну процентну ставку на дату його укладення визначено у розмірі 3 181,67 %, а пунктом 4.17 денну процентну ставку - 0,918 %.

Відповідно до пунктів 4.16 та 4.18 договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування визначена у сумі 108 730,83 грн, а загальні витрати за споживчим кредитом - у сумі 83 730,83 грн.

Згідно з пунктом 5.1 договору позичальниця зобов`язана повернути отриманий кредит в останній календарний день строку кредитування.

Пунктами 5.2-5.3 договору передбачено право позичальниці достроково повністю або частково повернути кредит. При частковому достроковому поверненні з наступного дня після зарахування коштів зменшується залишок неповернутого кредиту, а проценти надалі нараховуються на такий зменшений залишок.

Відповідно до пункту 12.21 договору його невід`ємними частинами визначено Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача і реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів).

01 жовтня 2025 року о 12 год. 22 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1592-6069 від 25 серпня 2025 року.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на момент її укладення сума кредиту, яка була надана відповідачці за основним договором та залишалася неповернутою, становила 20 000,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів - 400,00 грн, а заборгованість зі сплати комісії за видачу кредиту була відсутня.

Пунктом 2.1 додаткової угоди сторони погодили надання відповідачці додаткових грошових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн, датою їх надання визначено 01 жовтня 2025 року.

Відповідно до пункту 2.3 додаткової угоди після надання додаткових кредитних коштів сума кредиту становила 25 000,00 грн та складалася із 20 000,00 грн неповернутого залишку раніше отриманого кредиту і 5 000,00 грн додатково наданих коштів.

Згідно з пунктом 2.4 додаткової угоди відповідачка зобов`язалася повернути 25000,00 грн кредиту протягом 365 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди, а також сплачувати проценти та комісію на умовах договору з урахуванням внесених цією угодою змін.

Пунктом 2.6 додаткової угоди комісію за видачу додаткових 5 000,00 грн кредитних коштів встановлено у розмірі 15 % від суми додатково наданих коштів.

Відповідно до пункту 2.8 додаткової угоди з дати її укладення проценти за користування кредитом нараховуються на залишок суми кредиту за кожен день користування ним за стандартною процентною ставкою 1,00 % на день протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди та 0,74 % на день починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку дії договору або до фактичного повернення кредиту.

Пунктом 2.11 додаткової угоди сторони продовжили строк кредитування на 365 календарних днів з дати її укладення. Унаслідок цього загальний строк кредитування за договором визначено тривалістю 402 календарні дні.

Після укладення додаткової угоди сума кредиту становила 25 000,00 грн, строк користування кредитом, що залишився, - 365 календарних днів, орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 409,49 %, орієнтовна загальна вартість кредиту - 105 911,23 грн, а денна процентна ставка - 0,887 %.

Факт надання кредитних коштів підтверджується також документами фінансово-розрахункової установи.

Так, згідно з довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» 25 серпня 2025 року о 09 год. 28 хв. за рахунок ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснено платіж у сумі 25 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_4 . Операції присвоєно номер транзакції 1662993798, її статус зазначено як «Виконано», призначення платежу - видача кредитних коштів за договором № 1592-6069 ОСОБА_1 .

Іншою довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» підтверджено, що 01 жовтня 2025 року о 12 год. 22 хв. на ту саму платіжну картку НОМЕР_4 здійснено переказ додаткових кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн. Операції присвоєно номер транзакції 1684221376, її статус зазначено як «Виконано».

Наданою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» довідкою про перерахування суми кредиту також підтверджено дві операції за договором № 1592-6069: 25 серпня 2025 року - видача кредиту у сумі 25 000,00 грн та 01 жовтня 2025 року - додаткова видача кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн. Загальний розмір фактично перерахованих відповідачці кредитних коштів становив 30 000,00 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 1592-6069 станом на 10 квітня 2026 року вбачається, що загальна сума фактично наданих відповідачці кредитних коштів становила 30 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку, з 25 серпня 2025 року проценти за користування первісно наданим кредитом у сумі 25 000,00 грн нараховувалися за ставкою 1,00 % на день, тобто по 250,00 грн щоденно.

25 серпня 2025 року позивачем також було нараховано комісію за видачу кредиту у сумі 3 750,00 грн.

29 вересня 2025 року відповідачкою здійснено платіж у сумі 20 750,00 грн. Після його зарахування залишок основного боргу зменшився з 25 000,00 грн до 20 000,00 грн, а залишки раніше нарахованих процентів, процентів, зазначених позивачем як нараховані на підставі статті 625 ЦК України, та комісії були погашені.

30 вересня 2025 року на залишок основного боргу у сумі 20 000,00 грн позивачем нараховано 200,00 грн процентів за користування кредитом.

01 жовтня 2025 року у зв`язку з наданням відповідачці додаткових кредитних коштів у сумі 5 000,00 грн розмір основного боргу знову становив 25 000,00 грн. У цей день позивачем нараховано 250,00 грн процентів за користування кредитом та 750,00 грн комісії за видачу додаткових кредитних коштів.

Після 01 жовтня 2025 року інших платежів відповідачки у наданому позивачем розрахунку не відображено.

З 01 жовтня 2025 року по 29 березня 2026 року проценти за користування кредитом нараховувалися на суму 25 000,00 грн за ставкою 1,00 % на день, тобто по 250,00 грн за кожен день користування кредитом.

Починаючи з 30 березня 2026 року процентна ставка була зменшена до 0,74 % на день, у зв`язку з чим позивачем нараховувалося по 185,00 грн процентів за кожен день користування кредитом.

Станом на 09 квітня 2026 року залишок нарахованих та несплачених договірних процентів становив 47 235,00 грн. 10 квітня 2026 року подальше нарахування договірних процентів у розрахунку не здійснювалося.

Окрім договірних процентів, у розрахунку позивачем відображено нарахування процентів, визначених як проценти за статтею 625 ЦК України.

Такі нарахування вперше здійснено 24 вересня 2025 року у сумі 500,00 грн за день. З 24 по 28 вересня 2025 року їх загальний розмір досяг 2 500,00 грн, однак після платежу відповідачки 29 вересня 2025 року цей залишок був погашений.

Повторне нарахування процентів, визначених позивачем як проценти за статтею 625 ЦК України, розпочато 30 жовтня 2025 року у розмірі 500,00 грн за день. До 22 листопада 2025 року їх розмір досяг 12 000,00 грн, після чого подальше нарахування цієї складової позивачем припинено.

За весь період дії договору позивачем було нараховано 56 235,00 грн договірних процентів, 15 000,00 грн процентів, визначених як нараховані на підставі статті 625 ЦК України, та 4 500,00 грн комісій.

З урахуванням здійсненого відповідачкою платежу у сумі 20 750,00 грн станом на 10 квітня 2026 року позивач визначив заборгованість у загальному розмірі 84 985,00 грн, яка складається з 25 000,00 грн основного боргу, 47 235,00 грн договірних процентів, 12 000,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, та 750,00 грн комісії.

17 квітня 2026 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» складено вимогу про дострокове повернення кредиту, адресовану ОСОБА_1 .

У вимозі кредитодавець зазначив, що станом на 10 квітня 2026 року прострочення виконання відповідачкою зобов`язань зі сплати платежів за кредитним договором перевищувало один календарний місяць, та, посилаючись на умови договору і статтю 16 Закону України «Про споживче кредитування», вимагав протягом 30 календарних днів з дня одержання вимоги погасити кредитну заборгованість.

До позовної заяви долучено список рекомендованих поштових відправлень з рекомендованим повідомленням, з якого вбачається направлення поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

IV. Застосовані судом норми права, мотиви та висновки суду.

1. Щодо доказування та оцінки доказів

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно з частиною першою статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені правила доказування однаковою мірою застосовуються й при заочному розгляді справи. Неявка відповідачки у судове засідання та неподання нею відзиву не є визнанням позову та не звільняють позивача від обов`язку довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факт виникнення кредитного зобов`язання, його зміст, виконання кредитодавцем своїх обов`язків, порушення зобов`язання позичальником та розмір кожної заявленої до стягнення складової заборгованості.

Суд вирішує справу виключно на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, та перевіряє заявлений позивачем розмір заборгованості незалежно від того, чи подані відповідачкою заперечення щодо такого розрахунку.

2. Щодо укладення кредитного договору та виникнення зобов`язань між сторонами

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному цим Законом, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Моментом підписання електронного правочину є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд встановив, що 25 серпня 2025 року о 09 год. 27 хв. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1592-6069 продукту «MiniKasa».

Договір містить повні ідентифікаційні дані відповідачки, її РНОКПП, електронну адресу, реквізити електронного платіжного засобу та інші відомості, необхідні для її ідентифікації.

Із пункту 3.5 договору вбачається, що до його укладення кредитодавцем проведено дистанційну ідентифікацію та верифікацію позичальниці шляхом отримання її ідентифікаційних даних через систему BankID НБУ.

Договором передбачено послідовний порядок ознайомлення позичальника з Паспортом споживчого кредиту, офертою кредитодавця та акцептування такої оферти шляхом введення одноразового ідентифікатора.

У реквізитах відповідачки у договорі зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором НОМЕР_5 .

Відповідно до пункту 4.1 договору сума первісно наданого кредиту становила 25 000,00 грн.

Наведені докази є взаємопов`язаними, містять ідентичні персональні дані позичальниці та в сукупності підтверджують вчинення саме ОСОБА_1 дій, спрямованих на укладення кредитного договору.

Суд встановив, що договір про відкриття кредитної лінії № 1592-6069 укладений сторонами в електронній письмовій формі з дотриманням передбаченого законом порядку та породив для сторін відповідні цивільні права та обов`язки.

3. Щодо надання кредитних коштів та виконання договору сторонами

За умовами договору кредит підлягав наданню шляхом безготівкового переказу коштів на банківський рахунок позичальниці з використанням зазначених нею реквізитів електронного платіжного засобу.

Із наданої ТОВ «ФК «Контрактовий дім» інформації вбачається, що 25 серпня 2025 року о 09 год. 28 хв. здійснено платіж у сумі 25 000,00 грн на платіжну картку НОМЕР_4 . Операції присвоєно номер транзакції 1662993798, її статус зазначений як «Виконано», а призначення платежу визначено як видача кредитних коштів за договором № 1592-6069 ОСОБА_1 .

Номер платіжної картки, на яку здійснено переказ, відповідає номеру електронного платіжного засобу, зазначеного у реквізитах позичальниці в кредитному договорі.

Отже, факт надання відповідачці 25 000,00 грн кредитних коштів підтверджений не лише документами самого кредитодавця, а й документами фінансової установи, яка забезпечувала проведення платіжної операції.

Відповідачка надалі здійснювала виконання кредитного договору.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що 29 вересня 2025 року відповідачкою внесено на погашення зобов`язань за договором 20 750,00 грн.

Сам факт здійснення такого платежу також підтверджує фактичне виконання сторонами укладеного кредитного договору.

4. Щодо додаткової угоди від 01 жовтня 2025 року та визначеного нею розміру основного зобов`язання

01 жовтня 2025 року о 12 год. 22 хв. сторони в електронній формі уклали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1592-6069.

У пункті 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що на момент її укладення неповернута сума раніше наданого кредиту становила 20 000,00 грн, а сума нарахованих і несплачених процентів - 400,00 грн.

Пунктом 2.1 додаткової угоди кредитодавець зобов`язався надати позичальниці додаткові кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн.

Згідно з пунктом 2.3 додаткової угоди після надання додаткових коштів позичальниця зобов`язалася повернути кредитодавцю 25 000,00 грн, які складаються з 20000,00 грн заборгованості за раніше отриманим кредитом та 5 000,00 грн додатково наданих кредитних коштів.

Факт виконання кредитодавцем цієї умови підтверджений інформацією ТОВ «ФК «Контрактовий дім», згідно з якою 01 жовтня 2025 року о 12 год. 22 хв. на ту саму платіжну картку відповідачки перераховано 5 000,00 грн. Операція має номер транзакції 1684221376 та статус «Виконано».

Таким чином, загалом за договором відповідачці фактично було перераховано 30000,00 грн кредитних коштів, з яких 25 000,00 грн - при укладенні основного договору та 5 000,00 грн - на підставі додаткової угоди.

Разом із тим при перевірці наданого позивачем розрахунку суд встановив обставину, яка має правове значення для оцінки розміру заборгованості.

До укладення додаткової угоди позивач здійснював нарахування сум, які у своєму розрахунку визначив як проценти на підставі статті 625 ЦК України.

Зокрема, такі нарахування здійснювалися з 24 вересня 2025 року, а при внесенні відповідачкою 29 вересня 2025 року платежу у сумі 20 750,00 грн частину цього платежу позивач зарахував на погашення нарахувань за статтею 625 ЦК України. Унаслідок такого розподілу платежу основний борг був зменшений лише до 20 000,00 грн.

Такий спосіб нарахування відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у період дії воєнного стану не відповідав пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Крім того, відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

- у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Отже, суд встановив, що визначення кредитодавцем залишку основного боргу станом на 29 вересня 2025 року було пов`язане, зокрема, із зарахуванням частини внесених відповідачкою коштів на погашення відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, від якої позичальник у відповідний період був звільнений законом.

Разом із тим ця обставина не є правовою підставою для самостійної зміни судом розміру основного зобов`язання, надалі безпосередньо погодженого сторонами чинною додатковою угодою.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Отже, закон розмежовує нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом, та оспорювані правочини, юридичні наслідки яких зберігаються доти, доки вони не визнані судом недійсними за відповідною вимогою особи, яка має право їх оспорювати.

Верховний Суд у постанові від 25 травня 2022 року у справі № 904/5314/20 виходив із того, що чинний правочин та укладені до нього додаткові угоди є обов`язковими для сторін, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними.

Подібний за змістом підхід щодо юридичного значення дій боржника міститься у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 916/4644/15, у якій зазначено, що до дій, які можуть свідчити про визнання боргу, належить, зокрема, зміна договору, зі змісту якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також підписання документа, у якому визначено заборгованість.

У цій справі додаткова угода від 01 жовтня 2025 року не є одностороннім бухгалтерським документом кредитодавця. Вона є двостороннім правочином, укладеним кредитодавцем та позичальницею, яким сторони після здійсненого 29 вересня 2025 року платежу визначили неповернуту суму раніше отриманого кредиту у розмірі 20 000,00 грн, погодили надання додаткових 5 000,00 грн та безпосередньо встановили обов`язок позичальниці після отримання цих коштів повернути 25 000,00 грн кредиту.

Недійсність додаткової угоди від 01 жовтня 2025 року або її окремих положень законом прямо не встановлена. Відповідачка її не оспорила, вимоги про визнання цього правочину чи окремої його частини недійсними у цій справі не заявила.

За таких обставин суд не вправі з власної ініціативи усунути юридичні наслідки чинного оспорюваного правочину та визначити інший, ніж безпосередньо погоджений сторонами, розмір основного кредитного зобов`язання.

Встановлена судом неправомірність попереднього нарахування кредитодавцем відповідальності за статтею 625 ЦК України та спрямування частини платежу відповідачки на її погашення не змінює цього висновку.

Така обставина може мати значення для захисту прав відповідачки у разі оспорювання нею додаткової угоди або застосування іншого належного способу захисту порушеного права, однак не надає суду повноважень у межах заявленого кредитором позову самостійно змінити зміст чинного правочину.

Тому при визначенні розміру основної заборгованості у цій справі суд виходить із погодженого сторонами додатковою угодою від 01 жовтня 2025 року розміру кредиту - 25000,00 грн.

5. Щодо процентів за користування кредитом та комісії

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Додатковою угодою від 01 жовтня 2025 року сторони погодили, що починаючи з дати надання додаткових кредитних коштів проценти нараховуються на залишок кредиту за кожен день користування ним.

Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення додаткової угоди та 0,74% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня до закінчення строку дії договору або до фактичного повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100 %,

де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Згідно з частиною п`ятою статті 8 цього Закону максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У додатковій угоді від 01 жовтня 2025 року денну процентну ставку визначено у розмірі 0,887 %, що не перевищує встановленого законом максимального розміру.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок договірних процентів.

Після укладення додаткової угоди проценти на суму 25 000,00 грн нараховувалися до 29 березня 2026 року включно за ставкою 1,00 % на день, а з 30 березня 2026 року - за ставкою 0,74 % на день. Останнє нарахування здійснено 09 квітня 2026 року.

Наведений у розрахунку розмір непогашених договірних процентів - 47 235,00 грн - відповідає погодженим сторонами процентним ставкам, періоду користування кредитом та залишку основного боргу.

Верховний Суд у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 921/542/20, посилаючись, зокрема, на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, зазначив про необхідність перевірки судом наданого кредитором розрахунку заявленої до стягнення суми та визначення належного розміру вимог на підставі встановлених обставин справи.

Суд здійснив таку перевірку та підстав для зменшення заявлених до стягнення 47 235,00 грн договірних процентів не встановив.

Отже, вимога позивача про стягнення 47 235,00 грн процентів за користування кредитом є обґрунтованою.

Щодо комісії суд встановив, що пунктом 2.6 додаткової угоди від 01 жовтня 2025 року сторони погодили комісію за видачу додаткових кредитних коштів у розмірі 15 % від суми додатково наданих коштів.

Позивач фактично надав відповідачці додатково 5 000,00 грн, тому погоджений розмір цієї комісії становить 750,00 грн.

Комісія передбачена безпосередньо додатковою угодою, її розмір був включений до загальних витрат за споживчим кредитом та врахований при визначенні денної процентної ставки.

Підстав для відмови у стягненні цієї складової заборгованості суд не встановив.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 750,00 грн заборгованості зі сплати комісії.

6. Щодо процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України

Позивач включив до загальної суми заборгованості 12 000,00 грн процентів, які у позовній заяві та розрахунку прямо визначив як нараховані на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Наведена норма є спеціальною тимчасовою нормою ЦК України, яка безпосередньо регулює відповідальність позичальника за прострочення виконання кредитного зобов`язання у період дії воєнного або надзвичайного стану.

Вона прямо звільняє позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України.

Усі 12 000,00 грн, які позивач просить стягнути у цій частині, нараховані у період дії в Україні воєнного стану.

Тому правових підстав для їх стягнення немає.

Посилання позивача на зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» цього висновку не змінюють.

Виключення з цього Закону окремих положень щодо звільнення споживача від відповідальності під час воєнного стану не скасувало та не змінило пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який є чинним та безпосередньо поширюється на договори, відповідно до яких позичальнику надано кредит або позику.

Сам факт укладення кредитного договору після внесення відповідних змін до Закону України «Про споживче кредитування» також не виключає застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки ця норма не встановлює винятків залежно від дати укладення кредитного договору.

Отже, заявлені позивачем 12 000,00 грн процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, стягненню з відповідачки не підлягають.

У задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

7. Висновки суду щодо позовних вимог

Оцінивши кожний доказ окремо та докази у їх сукупності, суд встановив, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, позивач належним чином виконав обов`язок з надання кредитних коштів, а відповідачка прийняті на себе грошові зобов`язання в повному обсязі не виконала.

Наявні у справі докази підтверджують заборгованість відповідачки у розмірі:

-25 000,00 грн - заборгованість за кредитом;

-47 235,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом;

-750,00 грн - заборгованість зі сплати комісії.

Загальний розмір обґрунтованої заборгованості становить 72 985,00 грн.

Вимога про стягнення додатково 12 000,00 грн процентів, нарахованих позивачем на підставі статті 625 ЦК України, суперечить пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та задоволенню не підлягає.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає частковому задоволенню у сумі 72 985,00 грн.

8. Судові витрати

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачки 84 985,00 грн заборгованості.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки 72 985,00 грн, що становить 85,88 % від заявлених майнових вимог.

Отже, з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2 286,47 грн судового збору.

Інші документально підтверджені судові витрати, які підлягали б розподілу між сторонами, позивачем не заявлені та матеріалами справи не підтверджені.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 11, 204, 205, 215, 509, 525, 526, 625, 629, 639, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 8, 19 Закону України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1592-6069 від 25 серпня 2025 року у загальному розмірі 72 985,00 грн (сімдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), яка складається з:

- 25 000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованості за кредитом;

- 47 235,00 грн (сорок сім тисяч двісті тридцять п`ять гривень 00 копійок) - заборгованості за процентами за користування кредитом;

- 750,00 грн (сімсот п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованості зі сплати комісії.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 12 000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 копійок) процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 286,47 грн (дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень 47 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Володимирським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідачки.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідачка має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя І.Р. Вітер