Постановление суда № 138924102, 11.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/20639/26

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"11" серпня 2026 р. м. ХарківCуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради(вул. Дніпровська, буд.213,м. Мерефа,Харківський р-н, Харківська обл.,62472) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради, в якому просить суд:

1. Визнати рішення відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) №45 від 27.12.2022 р. протиправним і скасувати його.

2. Зобов`язати відділ соціального захисту населення Мереф`янської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) нарахувати компенсацію по догляду на непрофесійній основі і стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з липня 2022 року по грудень 2023 року включно, в сумі 57762,00 гривень (п`ятдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні).

3. Зобов`язати відділ соціального захисту населення Мерефянської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) сплатити податки згідно ст. 3 Закона України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, в поточній редакції 14.08.2021, підстава- 1667-IX і звітувати належним чином в Податкову інспекцію про сплату ЄСВ за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з липня 2022 року по грудень 2023 року включно.

4. Зобов`язати відділ соціального захисту населення Мерефянської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) внести відомості в Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як надавача соціальних послуг по догляду на непрофесійній основі і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) як отримувача соціальних послуг по догляду на непрофесійній основі.

5. Стягнути з відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) завдані збитки у вигляді недоотриманої субсидії у розмірі 16319,64 грн (шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять гривень 64 копійки).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.

31.07.2026 року до суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зокрема зазначено, що 08.10.2024 р. позивач звернувся до відділу соціального захисту Мерефянської міської ради із заявою. Однак, рішення №45 надане не було, як не було повідомлено про відмову і усно. Відділом соціального забезпечення чинились перешкоди в отриманні цих документів, а без цього було незрозуміло ні про задоволення звернення, ні про відмову.

Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом.

Крім цього, початок перебігу шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про їх порушення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2020 р. у справі № 826/10808/18.

Зі змісту позову судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржується рішення відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради (ЄДРПОУ: 44607509) №45 від 27.12.2022 р.

Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У зв`язку з чим, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач мав дізнатися ще 27.12.2022 року, а до суду звернувся лише 14.07.2026 року, тобто з порушенням шестимісячного строку встановленого п.2 ст.122 КАС України.

Крім того суд зазначає, що позивачка визнає факт отримання 19.06.2024 листа Департаменту соціального захисту населення, яким її було повідомлено про наявність рішення №45 та Висновку про результати комплексного визначення індивідуальних потреб.

Отже, не пізніше 19.06.2024 позивачка була обізнана про існування рішення, з яким вона не погоджується, та про факт непризначення їй відповідної компенсації. Саме з цієї дати позивачка мала об`єктивну можливість звернутися до суду за захистом свого права або вжити належних заходів для витребування копій відповідних документів у встановленому законом порядку.

Доводи позивачки про те, що вона не могла остаточно дізнатися про порушення свого права до отримання копії рішення №45 та Висновку 12.05.2026, суд оцінює критично, оскільки для початку перебігу строку звернення до адміністративного суду визначальним є не дата, коли особа отримала всі документи, які вона вважає необхідними для обґрунтування позову, а дата, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Неотримання повного тексту рішення саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість звернення до суду, якщо особа вже була обізнана про факт прийняття рішення та про його правові наслідки для неї.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.

З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2026 року надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу соціального захисту населення Мереф`янської міської ради(вул. Дніпровська, буд.213,м. Мерефа,Харківський р-н, Харківська обл.,62472) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.