Постановление суда № 138923044, 10.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/996/25

10 серпня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/810 від 16.01.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/810 від 16.01.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням раніше виплаченої суми.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №500/996/25 залишено без змін.

До суду надійшла заява позивачки про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Тернопільській області надати звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №500/996/25. За наслідками розгляду звіту відповідача про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф і розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою суду від 17.07.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 500/996/25. Вирішено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу строк для подання пояснень що виконання судового рішення.

Відповідач подав заперечення на заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування доводів представник вказує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі №500/996/25 виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у березні 2026 року. Заборгованість станом на 20.07.2026 105399,53 грн. Виплачено 2772,14 грн.

Вказує, що з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі Постанова №821) протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду. Разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу Прикінцеві положення Закону № 4695 не скасований. Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта. Отже, враховуючи викладене в сукупності, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області вважає, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі. Враховуючи наведене, просить суд, відмовити в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у вищевказаній справі.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд враховує таке.

За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Одним з основних засад/принципів адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини третьої статті 2 КАС України є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 370 КАС України визначено, що невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У свою чергу частиною другою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Згідно з статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Викладені обставини свідчать про те, що відповідачем виконується рішення ухвалене у справі №500/996/25 в рамках вимог постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Верховний Суд у своїй постанові від 30.04.2026 прийнятої у справі №340/7985/25 зробив висновок про те, що застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України положень Порядку №821 під час здійснення виплати пенсії є самостійною підставою для звернення з до суду з позовом, адже судові рішення не містили висновку про необхідність виплати пенсії без застосування положень Порядку №821. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, після здійснення перерахунку пенсії виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду відповідачем нараховано заборгованість по пенсії у сумі 105399,53 грн, з якої виплачено 2772,14 грн. Виплата боргу здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

ГУ ПФУ повідомило, що погашення заборгованості, обчисленої на виконання рішення суду буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень, виділених на цю мету.

Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.

На підставі виділених з Державного бюджету України коштів для виплати за судовими рішеннями, з дотриманням черговості виплати коштів, визначеної датою набрання судовими рішеннями законної сили.

Постановою № 821 затверджено відповідний Порядок. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Зокрема, позивачці на виконання Постанови № 821 в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України, на виконання рішення не здійснено повністю виплату заборгованості. У подальшому погашення заборгованості буде здійснюватися в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, без додаткового звернення пенсіонера чи вчинення будь-яких інших дій.

Оцінюючи невиплату грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів на їх виплату, суд звертає увагу на таке.

Приписами статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно з пунктами 1, 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду. Управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду і головних управлінь Фонду.

Пунктом 3 Положення № 28-2 визначено, що основними завданнями управління Фонду є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення; ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Аналіз наведених вище норм, надає суду підстави для висновку, що фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зі змісту заяви, що розглядається, суд вбачає, що остання фактично обґрунтована протиправністю застосування відповідачем Порядку №821 при виплаті нарахованої позивачці пенсії.

Нормами Порядку № 821 встановлено, що облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 постанову №821 визнано протиправною та нечинною. Інший нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Наведені вище обставини та правомірність застосування відповідачем положень Порядку №821, а також згаданих сторонами інших нормативно правових актів - Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік", постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік" від 05.02.2026 № 127, які застосовані відповідачем при виплаті позивачу пенсії, вимагають проведення судом відповідної правової оцінки, яка має надаватись під час вирішення відповідного спору по суті.

Разом з тим, зазначені обставини взагалі не досліджувались у цій справі під час її розгляду по суті, зазначені правовідносини виникли після ухвалення рішенням суду, врегульовані нормами законодавства, яким у рішенні Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 жодної оцінки не надавалося, а отже зазначені правовідносини, за наявності певних обставин, можуть становити окремий предмет спору та, відповідно, не можуть бути вирішені у межах судового контролю за виконанням рішення суду.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 01.05.2026 у справі №340/7985/25 йдеться про те, що "42. Суди вдалися до надмірного узагальнення, трактуючи оскарження будь-яких обмежень при виплаті пенсії як питання порядку виконання попередніх рішень. Проте, застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області положень Порядку №821 під час здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 є самостійною підставою для звернення з цим позовом, яка не була предметом дослідження у попередніх справах, а тому позивач має право на розгляд цієї вимоги по суті в межах нового позовного провадження.

43. Таким чином суди першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на наявність раніше ухвалених судових рішень між тими самими сторонами, не проаналізували критерії тотожності та фактично підмінили їх міркуванням про існування пов`язаних судових рішень. Сам факт наявності попередніх рішень між тими самими сторонами не може виключати можливість виникнення нових вимог, що виникли після ухвалення таких рішень й стосуються іншого об`єкта порушення (виплата/невиплата пенсії, або виплата у меншому розмірі).

44. Суди також вважали, що позивач мав звертатися із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень у справах №340/1285/25, №340/4817/25, застосувавши правовий підхід, згідно з яким не можна змусити виконувати попереднє рішення шляхом ухвалення нового рішення.

45. Однак колегія суддів вважає такий підхід надто формалізованим та таким, що не відповідає природі заявлених вимог.

46. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року у справі №340/4817/25 та рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі №340/1285/25 не містили висновку про необхідність виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування положень Порядку №821, оскільки цими рішеннями встановлено лише обов`язок здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ №1.

47. Варто зазначити, що вказівка судів на застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, в даному випадку, здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки та без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ №1, виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку №821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

48. Ототожнення такого позову з повторним зобов`язанням виконати попереднє судове рішення спотворює зміст вимог позивача та позбавляє ефективного способу захисту порушеного права.

49. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на те, що спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, не врахували повною мірою позицію позивача про те, що виконання одного судового рішення може породжувати нові рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.

50. Верховний Суд наголошує, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову".

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що правові підстави для задоволення заяви позивачки про встановлення судового контролю відсутні, оскільки виплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення відповідача є неможливою, а накладення штрафу, у розглядуваному випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

До того ж, як зазначено у наведених правових висновках Верховного Суду, у разі незгоди заявниці із діями пенсійного органу щодо застосування Прядку №821 при виплаті їй пенсії, позивач не позбавлена права на звернення до суду із окремим позовом щодо їх оскарження.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволені заяви про встановлення судового контролю.

Суд відхиляє решту доводів заявниці, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, адже Верховний Суд наголосив, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку №821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку №821. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, заяву розглянуто у перший робочий день після її завершення.

Керуючись статтями 248, 256, 382, 382-1 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 500/996/25 відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 10 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Грицюк Р.П.