Постановление суда № 138923013, 11.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/346/25

11 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №500/346/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2025, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідки №11/1/24511 від 27.12.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/24511 від 27.12.2024 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

16.07.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №500/346/25 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на виконання вищезазначеного рішення суду Головне управління ПФУ у Тернопільській області в листопаді 2025 провело перерахунок пенсії, внаслідок якого підсумок пенсії становив 23520,36 грн. Натомість, в листопаді 2025 - в червні 2026 пенсія була виплачена в значно меншому розмірі, ніж зазначено до виплати у даному розрахунку.

Так, з перерахунку пенсії станом на 01.01.2026 та довідки про доходи слідує, що призначені до виплати суми за рішенням суду і реальні пенсійні виплати суттєво різняться, тобто виплати здійснюються фактично в розмірі, що передував перерахунку за рішенням суду.

21.07.2026 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надійшли заперечення, в яких представник просить відмовити в задоволенні вимог щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі та вказує, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду виконане Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листопаді 2025 року. Заборгованість станом на 20.07.2026 - 217050,63 грн, виплачено - 20260,92 грн.

Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Положеннями частини другої та третьої статті 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З вищезазначених норм слідує, що судовий контроль здійснюється судом, зокрема, шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15, звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті саме забезпечення належного виконання судового рішення. При цьому, вказана стаття має свою підставу для застосування, а саме: невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Звертаючись із заявою про встановлення судового контролю позивач вказує на невиконання рішення суду від 24.02.2025 у справі №500/346/25.

У запереченнях відповідач вказує, що з визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

Зазначає, що разом з тим обов`язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу "Прикінцеві положення" Закону № 4695 не скасований.

Вказує, що ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

Зазначає, що формування та виконання бюджетів Пенсійного фонду на 2025, 2026 роки здійснюється в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 та діючого на сьогоднішній день, високого ступеня невизначеності щодо основних прогнозних макропоказників, значного зменшення надходжень від показників фінансування (темпи зменшення показників фінансування значно перевищують темпи зростання економіки), залежності дохідної частини державного бюджету від зовнішньої фінансової допомоги та її зменшення в середньостроковій перспективі, дотримання принципу суворої економії та пріоритетності видатків, ключовою з яких є сфера оборони та загальнодержавна модель післявоєнної відбудови та розвитку економіки, про що зазначало Міністерство фінансів України в інструкціях з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації на 2025 - 2029 роки, викладених у листах від 22.04.2024 № 04110-08-6/13078, від 07.08.2024 № 04110-08-6/23207, від 09.05.2025 № 04110-08-6/13307, від 17.04.2026 № 04110-08-6/10858, а також пояснювальних записках до проектів Законів України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", "Про Державний бюджет України на 2026 рік".

Визначаючись щодо заяви про встановлення судового контролю суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №500/346/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області було здійснено перерахунок пенсії у листопаді 2025 року.

Також, як вказує відповідач, позивачу нараховано борг, який з урахуванням фактично виплачених сум станом на 20.07.2026 становить 217050,63 грн, і обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі).

Частина нарахованої заборгованості в сумі 20260,92 грн виплачена.

В результаті перерахунку пенсії позивача її розмір склав 23520,36 грн.

Таким чином, з листопада 2025 року позивачу мала б виплачуватись поточна пенсія у розмірі 23520,36 грн.

Поряд з цим, пенсійним органом поточна пенсія позивачу після перерахунку виплачувалась з урахуванням Постанови (Порядку) №821.

Так, відповідно до п.6 Порядку №821, Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Зокрема, згідно довідки про доходи пенсійного органу №1079860458002088 наданій позивачем до заяви, з листопада 2025 позивачу виплачувалась пенсія в розмірі 17829,76 грн., а з березня 2026 (у зв`язку з проведенням індексації), - у розмірі 19745,16 грн. (аркуш справи 66)

Однак слід зазначити, що 08.06.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 про визнання протиправною та нечинною Постанови КМУ від 14.07.2025 №821.

Таким чином, з 08.06.2026 Постанова (Порядок) №821 втратила чинність.

Поряд з цим, згідно тієї ж довідки пенсійного органу, з червня 2026 пенсійним органом продовжується виплата позивачу поточної пенсії у зменшеному розмірі - 19745,16 грн.

Поряд з цим, як у же зазначено, рішенням суду зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №11/1/24511 від 27.12.2024.

Таким чином, оскільки Постанова КМУ від 14.07.2025 №821 втратила чинність 08.06.2026 то з вказаної дати вона не може регулювати питання виплати поточної пенсії позивача, перерахованої на виконання рішення суду, а тому, остання має виплачуватись у перерахованому розмірі, в тому числі з урахуванням індексації.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до наступних висновків.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області в межах наданої компетенції проведений комплекс заходів для виконання рішення суду, прийнятого у цій справі, здійснено перерахунок пенсії позивача, у межах його зобов`язальної частини, яке в частині нарахування пенсії виконано у повному обсязі.

Щодо виплати заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, суд зауважує, що позивач не позбавлений права на звернення до суду із відповідною заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Також судом встановлено, що частину заборгованості виплачено боржником (20260,92 грн.).

Що стосується обмеження позивачу поточних пенсійних виплат після перерахунку пенсії з листопада 2025 шляхом застосування Постанови №821 до дати втрати нею чинності - 08.06.2026, то такі дії можуть бути оскаржені позивачем до суду шляхом подання окремого позову, оскільки Постанова №821 у вказаний період була чиною, а такі правовідносини не були предметом розгляду у даній судовій справі, виникли після прийняття судового рішення і ним не регулюються та потребують окремого аналізу та дослідження на предмет їх правомірності.

Поряд з цим, судом встановлено, що з 08.06.2026 (з дати втрати чинності Постановою КМУ від 14.07.2025 №821) пенсійним органом продовжується виплата позивачу поточної пенсії у зменшеному розмірі ніж передбачено рішенням суду, що фактично свідчить про неналежне виконання рішення суду у цій частині у зв`язку із застосуванням нормативного акту який втратив чинність.

Посилання пенсійного органу на те, що відсутній порядок проведення таких виплат суд відхиляє, оскільки за відсутності іншого правового регулювання поточна пенсія позивачу має виплачуватись у належному розмірі, в тому числі перерахованому на виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю шляхом зобов`язання пенсійного органу подати звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 16.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати у місячний строк з дня отримання даної ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №500/346/25.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 11 серпня 2026 року.

Головуючий суддя Баб`юк П.М.