Решение № 138922994, 10.08.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4306/26

10 серпня 2026 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції М.Батрин у ВП №80890324 від 19.06.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/5887/25.

Позов обґрунтований тим, що, на думку позивача, Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області у повній мірі та добросовісно виконало рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 у справі №500/5887/25 до моменту відкриття виконавчого провадження, а, отже, і відсутні підстави для винесення постанови про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з врахуванням особливостей, визначених ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що державним виконавцем вчинено всі дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Як встановлено судом, на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №80890324 з примусового виконання виконавчого листа 500/5887/25 від 17.04.2026, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, про: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 з 10.04.2025 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з 10.04.2025".

30.04.2026 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80890324 з примусового виконання виконавчого листа №500/5887/25 від 17.04.2026, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом.

В подальшому, 19.06.2026 державним виконавцем, за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/5887/25 від 17.04.2026 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 частини другої ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно з частиною першою ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою ст. 5 цього Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною першою ст. 18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1, 16 частини другої ст. 18 згаданого Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.

У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження», можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.05.2026, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати ОСОБА_1 буде проведена в порядку передбаченим Постановою №821.

Водночас, 29.05.2026 на адресу відповідача надійшла заява стягувача №б/н від 29.05.2026 щодо невиконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/5887/25 від 17.04.2026, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом.

Відповідно, у подальшому, керуючись вимогами ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 19.06.2026 державним виконавцем за не виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №500/5887/25 від 17.04.2026 виданого Тернопільським окружним адміністративним судом, винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 5100,00 грн.

19.06.2026 державним виконавцем направлено вимогу якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконати рішення суду з примусового виконання виконавчого листа № №500/5887/25 від 17.04.2026 в повному обсязі (з врахуванням правових висновків, зазначених судом у рішенні) протягом 10 робочих днів, про що письмово повідомити Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільських областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (з наданням підтверджуючих документів).

На адресу Відділу 02.07.2026 надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому зазначено, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду виконано позивачем у повному обсязі 29.06.2026; в результаті його виконання розмір пенсії склав 12635,99 грн.; сума боргу по перерахунку за період з 10.04.2025 по 31.07.2026 станом на 01.07.2026 становить 68383,14 грн. Дані обліковуються в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах).

На думку суду, наведені вище обставини свідчать про правомірність прийнятої державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні, так як станом на 19.06.2026 боржником не виконано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/5887/25 від 19.12.2025 в повному обсязі, а також не повідомлено про поважні причини такого невиконання.

Доказів виконання судового рішення у справі 500/5887/25 від 19.12.2025 судом не здобуто та учасниками справи суду не подано.

Слід також зазначити, що з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №80890324 від 30.04.2026 до дати винесення постанови про накладення штрафу від 19.06.2026, боржник не скористався своїми правами, встановленими Законом №1404-VIII, а саме: не звернувся до державного виконавця із заявою про відкладення провадження виконавчих дій, не звернувся до суду із заявою про відстрочку чи розстрочку виконання, а також не надав державному виконавцю відомостей, які б зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19.03.1997р. у справі «Горнсбі проти Греції», п.40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі «Immobiliare Saffi проти Італії», заява №22774/93, п.66, ECHR 1999-V).

Так, у п.53 цього рішення ЄСПЛ зауважив, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному і вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26.04.2005р., і у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19.02.2009р.).

Основною функцією судового рішення є відновлення порушених прав позивача (стягувача). Заради цього відновлення Держава визначає пріоритет інтересів постраждалої сторони - стягувача, порушені права якої було визнано та поновлено судом і видано відповідний виконавчий документ.

Таким чином, враховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника.

Принцип «res judicata» (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

У силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Враховуючи, що позивачем не виконано рішення суду в повному обсязі без поважних причин, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 10 серпня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ 14035769),

відповідач - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н,76018 код ЄДРПОУ:43316386).

Головуюча суддя Дерех Н.В.