Решение № 138921873, 11.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року м. Київ справа №320/25164/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2023 № 17583/10-36-04-01.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є передчасним, протиправним та прийнятим із порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПК України). Позивач вказує на те, що акт камеральної перевірки від 07.09.2023 № 18990/0-36-04-01/42624978 був отриманий підприємством 11.09.2023. Законодавчо встановлений 10-денний строк для подання заперечень спливав 25.09.2023. Позивач реалізував своє право та направив заперечення 25.09.2023. Проте, відповідач, порушуючи приписи п. 86.7 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, прийняв спірне рішення 22.09.2023, тобто до закінчення строку на подання заперечень платником, позбавивши його права на розгляд заперечень та участь у процесі прийняття рішення. Крім того, позивач наголошує на відсутності вини у несвоєчасній сплаті податкових зобов`язань за 2022 рік. Так, до серпня 2022 року підприємство було зареєстроване у м. Херсон, яке з 01.03.2022 по 11.11.2022 перебувало під тимчасовою окупацією. Внаслідок форс-мажорних обставин (військової агресії) та законодавчих обмежень щодо переказу коштів з окупованих територій, позивач не мав технічної та правової можливості сплачувати податки. Після зміни податкової адреси на м. Біла Церква та відновлення електронних ключів (КЕП) 13.09.2022, вжито заходи для погашення зобов`язань. Також, 28.09.2022 позивач направив заяву про неможливість виконання податкових обов`язків, яку відповідач отримав 04.10.2022 (вх. № 32941/6), але безпідставно переслав до ГУ ДПС у Полтавській області за належністю, проігнорувавши її суть.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач проти позову заперечував, направивши до суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що за даними ІС «Податковий блок» ТОВ «ХерсоніндустріалПарк» 15.02.2022 задекларувало податкові зобов`язання на суму 611050,05 грн. Оскільки узгоджені суми були сплачені з порушенням встановлених строків, було проведено камеральну перевірку та складено акт. Відповідач наголошує, що об`єкти нерухомості позивача розташовані у м. Біла Церква, яка не входила до переліку територій бойових дій чи окупації. Також, підприємство протягом березня-липня 2022 року подавало звітність та здійснювало окремі платежі, що свідчить про наявність у нього реальної можливості виконувати податкові обов`язки. До того ж, відповідного рішення за встановленим порядком про визнання позивача таким, що не має можливості виконувати обов`язки, не приймалось.

У межах строку, встановленого судом, позивач на підставі ст. 163 КАС України подав відповідь на відзив, у якій навів спростування доводів відповідача та додатково обґрунтував безпідставність його позиції. Позивач зазначає, що у тексті відзиву відповідач посилається на акт камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати від 07.09.2023 № 18990/10-36-04-01/42624978, а також на акт камеральної перевірки від 25.07.2023 № 15771/10-36-04-11-303847608. Позивач наголошує, що він ніколи не отримував актів перевірки з такими вихідними реквізитами. Єдиний документ, який був направлений підприємству та отриманий ним 11.09.2023 це акт від 07.09.2023 № 18990/0-36-04-01/42624977. Посилання відповідача на невручені акти та винесення рішень на їх основі є порушенням вимог ст. ст. 42, 86 ПК України. Позивач у відповіді на відзив повторно звертає увагу на те, що відповідач у відзиві визнає факт отримання акту перевірки підприємством 11.09.2023 та факт реєстрації заперечень позивача № 100 від 25.09.2023, що доводить, що станом на дату винесення рішення 22.09.2023, встановлений законом 10-денний строк для подання заперечень не закінчився, а право позивача на захист було знівельовано. Позивач категорично заперечує твердження про те, що підприємство не зверталося із заявою про неможливість виконання податкових обов`язків. Позивач вказує, що заяву вих. № 18 було направлено відповідачу ще 28.09.2022. Таким чином, доводи у відзиві про відсутність звернення є безпідставними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Херсоніндустріалпарк» (ЄДРПОУ 42624978) з моменту створення (13.11.2018) мало податкову адресу: Україна, 73026, м. Херсон, вул. Тираспольська, буд. 1.

15.02.2022 позивачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2022 рік № 9030721834, задекларована сума 611050,05 грн.

Територія Херсонської міської територіальної громади перебувала у тимчасовій окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022, що підтверджується Переліком № 309.

Загальними зборами учасників ТОВ «ХерсоніндустріалПарк» (Протокол № 29/07) прийнято рішення про вимушену зміну місцезнаходження підприємства на підконтрольну Україні територію: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 20. Зміни внесено до ЄДР 05.08.2022.

13.09.2022 після перереєстрації позивач отримав нові ключі КЕП від ТОВ «ЦСК «Україна» для відновлення подачі звітності та банківських розрахунків.

28.09.2022 позивач направив на адресу ГУ ДПС у Київській області заяву про неможливість виконання податкових обов`язків вих. № 18. Заяву було отримано відповідачем 04.10.2022 за вх. № 32941/6.

Листом від 23.11.2022 № 29378/6/10-36-04-04, ГУ ДПС у Київській області повідомило позивача, що його заяву переслано за належністю до ГУ ДПС у Полтавській області через особливості обліку («платник з наступного року»). По суті заява відповідачем розглянута не була. Протилежного матеріали справи не містять, а відповідачем не спростовано.

Не є спірним, що у 2023 році позивач сплатив податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно за 2022 рік у загальній сумі 569500,07 грн.

07.09.2023 ГУ ДПС у Київській області склало акт камеральної перевірки № 18990/0-36-04-01/42624978. Акт було вручено позивачу через поштове відділення 11.09.2023.

22.09.2023 на 9-й робочий день після вручення акту платнику, тобто до закінчення строку на надання заперечень, ГУ ДПС у Київській області винесло оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 17583/10-36-04-01.25.09.2023 (у межах визначеного законом 10-денного строку).

Позивач направив на адресу відповідача письмові заперечення вих. № 100 на акт перевірки.

Заперечення були вручені відповідачу 29.09.2023 та 02.10.2023.

Листом від 10.10.2023 № 25371/12/10-36-04-01 (вже після винесення рішення), відповідач залишив заперечення компанії без задоволення. У тексті відзиву відповідач посилається на акт від 25.07.2023 № 15771/10-36-04-11-303847608 та акт від 07.09.2023 № 18990/10-36-04-01/42624978. Доказів направлення та вручення цих документів позивачу суду надано не було.

Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України закріплено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Відповідно до норм п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

За приписами п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно норм п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За нормами підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України розроблено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення» ПК України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі - Порядок № 225) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Згідно з п. п. 7 п. 1 розділу ІІ Порядку № 225 підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, окрім іншого, інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації (п. 3 розділу ІІ Порядку № 225).

Зокрема, згідно з Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, таким документом можуть бути документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок встановлений розділом ІІІ Порядку № 225.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до ПК України в адміністративному чи судовому порядку.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПК України або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання.

Тобто , позивач був наділений правом подання заяви та відповідних документів (копії документів), інформації одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов`язків таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Відповідно до п. 7 розділу II Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого ПК України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов`язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов`язки у терміни, визначені ПК України або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

За нормами п. п. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України платник податку має право подати свої заперечення протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта.

За приписами п. 86.8 ст. 86 ПК України за наявності заперечень податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку комісії контролюючого органу протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією та надання письмової відповіді платнику.

Судом досліджено, що акт перевірки було отримано позивачем 11.09.2023.

Отже, право на подання заперечень товариство позивача мало до 25.09.2023 включно.

Відповідач, прийнявши спірне податкове повідомлення-рішення 22.09.2023, діяв передчасно, позбавивши гарантованого права на розгляд заперечень комісією контролюючого органу.

Окремо, суд наголошує на необґрунтованості посилань на акт перевірки від 25.07.2023 № 15771/10-36-04-11-303847608 та інший номер акту від 07.09.2023. Оскільки відповідач не надав суду доказів їх направлення платнику, суд їх не бере до уваги, адже відповідач не може посилатися на матеріали, які не були належним чином вручені особі та щодо яких вона не мала можливості подати пояснення.

Слід зауважити, що порушення процедурних гарантій платника податків є самостійною підставою для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування.

Прийнявши оскаржуване рішення 22.09.2023 на 9-й робочий день, на переконання суду, відповідач знівелював процедуру, встановлену ст. 86 ПК України. Контролюючий орган на момент винесення рішення не міг знати, чи скористається платник своїм правом на заперечення у граничний день, і фактично закрив процес процедури подання заперечень. Такі дії податкового органу повністю нівелює суть адміністративної процедури, оскільки заперечення розглядалися листом від 10.10.2023, тобто через 18 днів після того, як саме рішення про нарахування штрафу вже було сформоване, підписане та надіслане платнику.

За даних обставин, суд не може визнати правомірним рішення, прийняте з порушенням права особи бути почутою перед прийняттям несприятливого для неї акту, що знаходить відображення як в ПК України, так і принципах самої адміністративної процедури.

Щодо суті спірних правовідносин, суд відхиляє твердження відповідача про те, що позивач не звертався із заявою про неможливість виконання обов`язків, адже заява вих. № 18 від 28.09.2022 була належним чином направлена позивачем та зареєстрована відповідачем 04.10.2022 за № 32941/6, що підтверджено листом ГУ ДПС у Київській області від 23.11.2022 № 29378/6/10-36-04-04.

Та обставина, що відповідач не розглянув заяву по суті, а переслав її до ГУ ДПС у Полтавській області, свідчить про непослідовні дії та передчасні висновки контролюючого органу. Суд зауважує, що неналежна організація внутрішнього документообігу та взаємодії між регіональними управліннями ДПС України, не може для позивача створювати негативні наслідки.

Суд вважає, що контролюючий орган не мав права ініціювати камеральну перевірку та застосовувати штрафні санкції, доки подана платником заява з повним пакетом документів форс-мажору не була розглянута по суті із винесенням відповідного адміністративного акту.

Оскільки податкова адреса ТОВ «Херсоніндустріалпарк» у період виникнення податкових зобов`язань знаходилися в окупованому м. Херсон, підприємство було об`єктивно позбавлене можливості здійснювати платежі через нормативні законодавчі заборони та втрату доступу до КЕП.

Не є спірним те, що щойно позивач здійснив релокацію/перераєстрацію та відновив електронні ключі, він сплатив суми податку, тому, за висновком суду, в діях позивача відсутня вина, тому штрафні санкції застосовані контролюючим органом безпідставно.

Твердження відповідача про те, що об`єкти нерухомості компанії розташовані у м. Біла Церква (яка не була в окупації), а отже, компанія мала можливість платити, суд не бере до уваги, позаяк, обов`язок із розрахунків, підписання платіжних документів, розпорядження банківськими рахунками та застосування КЕП здійснюється не нерухомим майном, а безпосередньо керівними органами юридичної особи за її податковою адресою. Не є спірним, що до серпня 2022 року податковою адресою позивача було м. Херсон. Факт окупації м. Херсон з 01.03.2022 по 11.11.2022 є загальновідомим та не потребує доказування відповідно до ч. 3 ст. 78 КАС України. У цей період діяв правовий режим, який забороняв будь-які електронні платежі та перекази коштів між окупованою та підконтрольною територіями України. Отже, позивач перебував у стані правової та технічної неможливості здійснити будь-яку транзакцію.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК України, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, враховуючи положення п. п 69.1. п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України платежі здійсненні ТОВ «ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК» в 2023 році в рахунок оплати податку на нерухоме майно відмінного від земельної ділянки за 2022 рік є такими, що здійснені без порушень, щодо термінів їх сплати.

Відповідач не надав суду доказів подання звітності та вчасної сплати податків за спірний період вчинення порушення про яке зазначає у відзиві, зокрема, копій платіжної інструкції/їй (доручення) з відміткою банку, яка б доводила, що посадові особи ТОВ «Херсоніндустріалпарк», перебуваючи в окупованому м. Херсон або в спірний період, здійснювали ініціювання платежів на сплату інших податків/зборів тощо, тому посилання лише на наявність даних в інформаційних системах ДПС не є належним, допустимим та достовірним доказом.

Суд також застосовує принцип презумпції правомірності рішень платника податків, закріплений у п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України та підтриманий практикою ЄСПЛ (справа «Щокін проти України»), згідно з яким, у разі неоднозначного регулювання відносин позиція держави має тлумачитися на користь суб`єкта господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем під час розгляду даного спору не було доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, з огляду на що, таке підлягає скасуванню, як з процедурних підстав (передчасність), так і з матеріальних - відсутність вини платника.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Витрати на правничу допомогу наразі не розподіляються.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 22.09.2023 № 17583/10-36-04-01.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.