Решение № 138921719, 10.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Київ №320/1356/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у продовженні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.02.2024; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити допомогу на проживання внутрішньо переміщеній особі з 01.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на відповідному обліку, має чинну довідку ВПО та отримувала допомогу на проживання до лютого 2024 року. Після припинення виплат звернулася до відповідача із заявою про призначення (продовження) допомоги, однак отримала відмову. Позивач вказує, що підставою відмови відповідач визначив відсутність повторного переміщення після 01.01.2022 з територій, включених до відповідного переліку Мінреінтеграції, однак вважає таку підставу необґрунтованою та такою, що суперечить законодавству про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб і Порядку надання допомоги на проживання ВПО. Позивач посилається на те, що має статус внутрішньо переміщеної особи, який підтверджується довідкою, а тому має право на отримання державної підтримки у вигляді допомоги на проживання. На її думку, відповідач безпідставно відмовив у продовженні виплати допомоги, діючи не у спосіб та не в межах повноважень, визначених законом. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у продовженні виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.02.2024 та зобов`язати відповідача поновити її нарахування і виплату з цієї дати з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для надання до суду відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Ухвалою суду залучено до участі у справі як співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Відповідач, Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, у відзиві на позовну заяву зазначає про те, що 11.05.2022 позивач звернулася із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам собі та дітям, у зв`язку з чим рішенням від 11.08.2022 їй було призначено відповідну допомогу, яка виплачувалася за період з 01.05.2022 по 29.02.2024. Вказав, що 04.04.2024 позивач повторно звернулася із заявою про призначення допомоги, однак рішенням №1460617154-2024 їй відмовлено у зв`язку з невідповідністю вимогам пункту 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №332, оскільки відсутній факт повторного переміщення після 01.01.2022 з територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації. Також, відповідач зазначив, що після внесення змін до Порядку №332 позивач втратила право на отримання допомоги, оскільки не належить до категорії осіб, яким така допомога призначається автоматично, а також не надала документів, які підтверджують повторне переміщення після 01.01.2022 та наявність права на отримання допомоги. Відповідач наголосив на тому, що виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до пункту 27 Порядку №332 здійснює Міністерство соціальної політики України, тоді як Управління лише формує та передає відповідні відомості через Єдину інформаційну систему. У зв`язку з наведеним відповідач вважає, що правові підстави для поновлення нарахування та виплати позивачу допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відсутні, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві, не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи (позові), суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є громадянкою України, має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

06.05.2022 Управлінням соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації позивачу видано довідку №3004-5001515588 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Місцем фактичного проживання позивача визначено адресу: АДРЕСА_2 .

У липні 2021 року позивачка разом із доньками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишила місце постійного проживання у м. Макіївка Донецької області та перемістилася до смт Гостомель Київської області.

Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації та окупації Гостомеля, у лютому 2022 року позивач повторно змінила місце проживання та оселилася у Дніпровському районі міста Києва.

Вперше допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам позивач оформила за місцем проживання у смт Гостомель. Після переміщення до міста Києва зазначена допомога була переоформлена в Управлінні соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

11.05.2022 позивач звернулася до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам їй та її дітям - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Управління від 11.08.2022 позивачці було призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка виплачувалася за період з 01.05.2022 по 29.02.2024.

Після припинення виплати допомоги у лютому 2024 року позивач звернулася до центру надання адміністративних послуг із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

04.04.2024 позивач повторно звернулася до Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеної особи.

За результатами розгляду зазначеної заяви Управлінням прийнято рішення №1460617154-2024, яким позивачу відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Підставою для відмови визначено невідповідність вимогам пункту 5 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, а саме відсутність повторного переміщення після 01.01.2022 з територій, включених до переліку територій, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, щодо яких не визначено дату завершення або припинення бойових дій чи тимчасової окупації.

Не погоджуючись із відмовою у призначенні допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, тобто, зазначений документ до його скасування або закінчення терміну дії підтверджує той факт що особа самостійно покинула своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього Закону, внутрішньо переміщена особа зобов`язана дотримуватися Конституції та законів України, інших актів законодавства, повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов`язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від`їзду.

у разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом.

Внутрішньо переміщена особа зобов`язана виконувати інші обов`язки, визначені Конституцією та законами України.

За положенням статті 12 Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповіднодо статті 16цього Закону.

У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, за положенням ч. 8 ст. 4 Закону № 1706-VII у редакції на час отримання довідки від 20.07.2015 №3248-2344, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається структурним підрозділом місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення в день подання заяви, підписується та засвідчується уповноваженою посадовою особою цього структурного підрозділу без сплати будь-яких платежів та зборів, включаючи як першу видачу такої довідки, так і в разі повторної її видачі у випадку втрати, пошкодження або з метою продовження її дії.

Термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі.

У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.

За положенням п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 1706-VII у редакції на час отримання довідки від 20.07.2015 №3248-2344, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Отже вказаними нормами передбачено, що підставою для скасування дії довідки є повернення внутрішньо переміщеної особи до покинутого місця постійного проживання, що вважається поданням відповідної заяви особи з цього питання або тривалою відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання. При цьому, на час отримання довідки законодавством було передбачено термін дії довідки шість місяців з моменту її видачі з можливістю продовження за заявою особи.

Механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам визначений Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», який набрав чинності 22.03.2022 (далі Порядок №332).

За положенням п.2 Порядку №332, з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

Відповідно до положень п.3 Порядку № 332, з 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

За положенням п.12 Порядку №332, облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб .

Відповідно до положень п.3 Порядку № 332, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з 1 січня 2022 р. з територій, включених допереліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування, а в разі його відсутності - обласною державною (військовою) адміністрацією факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації.

Допомога також призначається дитині, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

У разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії, до територій можливих бойових дій або до тимчасово окупованих Російською Федерацією, виплата призначеної допомоги автоматично відновлюється в наступному місяці за повний місяць, у якому відповідну інформацію внесено допереліку територій.

У разі зазначення дати завершення бойових дій (можливих бойових дій) або тимчасової окупації для території, з якої здійснилося внутрішнє переміщення, виплата допомоги припиняється через два місяці з місяця, що настає за місяцем, у якому таку дату було визначено.

У разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення, виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем повернення до покинутого місця проживання, крім виплати допомоги особам відповідно до абзацу третього цього пункту.

Допомога призначається на один шестимісячний період особі, яка отримувала допомогу до 1 вересня 2023 р. та втратила право/відмовилася від неї, - у разі її переміщення з території, на якій оголошена обов`язкова евакуація після 1 серпня 2023 р., та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7,7-1і8цього Порядку.

Допомога особам, зазначеним в абзаці восьмому цього пункту, призначається за наявності їх в переліку осіб, яких обов`язково/примусово евакуюють, що затверджується обласною державною (військовою) адміністрацією, з якої здійснюється обов`язкова евакуація, відповідно до пунктів 2-4цього Порядку на підставі заяви, поданої особисто.

Обласна державна (військова) адміністрація, яка проводить обов`язкову/примусову евакуацію, щотижня формує та надсилає Мінсоцполітики засобами електронного зв`язку перелік осіб, які евакуюються, за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Якщо особа, зазначена в абзаці восьмому цього пункту, самостійно евакуювалася та/або за допомогою благодійних, громадських організацій, про це вона повідомляє обласній державній (військовій) адміністрації з використанням засобів телефонного/поштового/електронного зв`язку (за технічної можливості з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису). Обласна державна (військова) адміністрація приймає рішення щодо включення особи, яка евакуювалася самостійно, до списку осіб, які евакуюються, за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Особа вважається такою, що звертається вперше, якщо їй не призначалася і не виплачувалася допомога відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам до дня звернення.

Переміщення вважається повторним, якщо внутрішньо переміщена особа повторно залишила або покинула своє місце проживання та перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також якщо внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) її житлове приміщення.

Допомога призначається особі, яка звертається за нею не вперше, на один шестимісячний період, але не більш як один раз, відповідно до пунктів 2-4 цього Порядку та за умови відповідності особи критеріям, зазначеним у пунктах 7, 7-1 і 8 цього Порядку, на підставі особисто поданої заяви, яка отримувала допомогу та відмовилася від неї та/або яку було знято з обліку як внутрішньо переміщена особа, у разі повернення особи до покинутого місця проживання, з якого здійснилося переміщення: у якої після припинення виплати допомоги житлове приміщення було знищено або пошкоджено (до ступеня непридатного для проживання) та інформацію про яке внесено до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (за технічної можливості), або щодо якого органом місцевого самоврядування, або обласною державною (військовою) адміністрацією подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації; яка повторно перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,перелікяких затверджено Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації) та які включені до переліку територій після 1 грудня 2023 року.

З оскарженого рішення УСЗН Дніпровського району м.Києва, яке надіслано позивачці у вигляді повідомлення, про відмову в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання, встановлено, що підставою для такої відмови фактично слугувало те, що з 01.01.2022 заявниця повторно не переміщалася з територій, включених до переліку територій, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення/припинення бойових дій або тимчасової окупації, тобто в даному випадку з м. Макіївка Донецької області.

Відповідно до паспорта позивачки та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 06.05.2022 №3004-5001518855 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвами про народження та довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 10.05.2022 №3004-5001529020 та №3004-5001529047, її доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також зареєстровані за вказаною адресою.

Як визнається сторонами та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з двома доньками з липня 2021 року є внутрішньо переміщеною особою, оскільки залишила своє постійне місце проживання у м.Макіївка Донецької області та перемістилася на підконтрольну Україні територію.

За поясненнями відповідача, відповідно до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_1 з травня 2022 року по даний час перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в УСЗН Дніпровсьокго району м.Києва, та отримувала допомогу внутрішньо переміщеної особи у період з 01 травня 2022 року по 29 лютого 2024 року.

При цьому, пункт 1 Постанови КМУ №709 від 11.07.2023р. «Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб» встановив, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», продовжується автоматично на один шестимісячний період. Виплата допомоги не продовжується особам, які:

перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім`ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров`я, судових та правоохоронних органах, у зв`язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

відбувають покарання в місцях позбавлення волі;

були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;

повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Згідно пункту 2 Постанови №709 з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови:

1) внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п`ять років (крім мопеда або причепа).

При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 1 січня року, з якого призначається допомога; самостійно зібрані транспортні засоби; транспортні засоби, придбані особою з інвалідністю I або II групи; одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення/одержані через благодійні організації, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля; транспортні засоби, які перебувають у розшуку у зв`язку з незаконним заволодінням або фізично знищені, що підтверджується відповідними документами, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, багатодітними сім`ями та сім`ями з дітьми з інвалідністю, сім`ями з особами з інвалідністю I або II групи, які досягли 80-річного віку;

2) внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

3) внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

4) внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

5) внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Положення підпунктів 1, 2 і 4 цього пункту не поширюються на осіб, які включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації відповідно до пункту 2-1 розділу VII Прикінцеві положення Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та які здійснили безоплатну передачу для потреб держави (для Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, військових адміністрацій, утворених відповідно до законодавства, правоохоронних органів, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону) придбаних в установленому законодавством порядку транспортних засобів (механізмів), коштів та іншого майна, що підтверджується відповідними документами;

6) внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

7) внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

З аналізу вказаних положень постанов КМУ суд доходить висновку, що позивачка разом із дітьми є особою яка мала право на виплату допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709, що відповідачем не спростовано, а тому з урахуванням пункту 13 Порядку №332 відповідач після отримання від неї заяви на виплату допомоги повинен був продовжити її виплату позивачці разом із дітьми, що ним не було вчинено.

Суд вказує, що положеннями Порядку №332 не передбачено такої підстави для відмови у призначені допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як відсутність нового (повторного) переміщення.

Крім того, суд наголошує, що відповідно до матеріалів справи відсутні докази того, що у позивачки чи її дітей є у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій. А твердження відповідача про те, що у позивачки відсутнє право на отримання такої допомоги, оскільки у батька її дочки є у власності квартира є помилковими, оскільки положення підпункту 5 пункту 7 вказаного порядку №332 визначають, що наявність саме у власності внутрішньо переміщеної особи житла, а не у її родичів.

Чинними нормами права, а саме положеннями пункту 3 Порядку №332 передбачено заборону лише на призначення та надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці 1 пункту 2 цього Порядку.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що відповідач не довів суду правомірності відмови у виплаті позивачці допомоги на проживання з 01.03.2024 року, а тому порушене право підлягає захисту шляхом визнати протиправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації у подовженні виплати допомоги на проживання сім`ї внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , та її дітям та зобов`язання ГУ ПФУ в м.Києві (як правонаступника Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації) призначити та виплатити ОСОБА_1 допомоги на проживання сім`ї внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 та її дітям, з 01.03.2024.

При цьому, суд враховує, що оскільки на час ухвалення судового рішення повноваження щодо призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам передані органам Пенсійного фонду України, саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві є належним суб`єктом владних повноважень, на який має бути покладено обов`язок щодо призначення та виплати позивачу відповідної допомоги.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, становить 1211,20 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціальної та ветеранської політики Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у продовженні виплати ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.03.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві призначити та виплатити ОСОБА_1 та її дітям: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам починаючи з 01 березня 2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 1211 (однієї тисячі двісті одинадцять) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.