Постановление суда № 138919978, 06.08.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

06 серпня 2026 р. Справа № 120/11787/26

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Відповідно до прохальної частини позову, позивач просить, зокрема: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 від 22.05.2026 №ХЛ54530 та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки.

При цьому обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022, 01.02.2023 на підставі оновлених довідок від 22.02.2026 №ХЛ54530. Також посилається на лист відповідача від 16.06.2026, яким відмовлено у здійсненні перерахунку та виплати пенсії починаючи з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023, з урахуванням оновлених довідок.

Підсумовуючи позивач вказує, що відповідач відмовився здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023, з урахуванням направлених оновлених довідок про розмір грошового забезпечення від 22.05.2026 № ХЛ 54530, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021 року, на 01.01.2022 та на 01.01.2023 року, виходячи з 77% від відповідних сум грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром та без урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії. І позивач вважає таку позицію відповідача протиправною.

Отже, зміст заявлених позовних вимог, викладений в прохальній частині позовної заяви, та обгрунтування, наведене в описовій частині, не узгоджуються між собою і не дають можливості встановити дійсний зміст спірних правовідносин та що саме є предметом спору.

Суд зауважує, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Так, обов`язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.

Суд наголошує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, обов`язок щодо належного та найбільш точного формулювання позовних вимог лежить саме на позивачу, оскільки від якості та змісту сформованих позовних вимог залежить обсяг та повнота судового захисту порушених прав позивача.

Таким чином, позивачу необхідно конкретизувати заявлені позовні вимоги з урахуванням викладених фактичних обставин справи та обґрунтування позову.

Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01.01.2026 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3328,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1331,20 грн (за кожну немайнову вимогу).

Як свідчать подані матеріали позивач в позовній заяві просить, зокрема:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, у відповідності до вимог 19 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із 77% суми грошового забезпечення, яке має враховувати основні та додаткові види грошового забезпечення, зазначені у довідці про грошове забезпечення починаючи з 01.02.2023 на підставі довідки про грошове забезпечення від 22.05.2026 № ХЛ 54530, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на 01.01.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 нараховану пенсію з 01.02.2023 по 28.02.2026 без обмеження її максимальним розміром пенсії, без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплачувати нараховану пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2026 без обмеження її максимальним розміром пенсії, без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».

Тобто, фактично позивач заявляє дві різні позовні вимоги щодо перерахунку пенсії з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, а також вимогу щодо виплати пенсії за період з 01.02.2023 по 28.02.2026 та з 01.03.2026 без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення.

Суд зауважує, що при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 2662,40 грн (1331,20 грн. х 2).

Натомість згідно з доданою до позовної заяви квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №18 від 17.07.2026 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1331,20 грн. Відтак, сума недоплати судового збору становить 1331,20 грн.

Виявлені недоліки позовної заяви позбавляють суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків останньої, визначених в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- конкретизації заявлених позовних вимог з урахуванням викладених фактичних обставин справи та обґрунтування позову;

- надання документу, який підтверджує доплату судового збору в сумі 1331,20 грн. за такими реквізитами: ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA028999980313181206084002856; призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна