Решение № 138918786, 12.08.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/925/26 Провадження №-2-а/613/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Богодухів

Богодухівський районний суду Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 613/925/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа - поліцейський 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрал поліції Сватковський Олександр Вячеславовичпро скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гайворонський О.А., звернувся до Богодухівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі по тексту відповідач), за участю третьої особи - поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрала поліції Сватковського Олександра Вячеславовича, у якому просить : 1) скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7065641 від 21 квітня 2026 року, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; 2) судові витрати по справі, які складаються із судового збору, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. Вважає, що дії третьої особи поліцейського Сватковського О.В. є протиправними, а оскаржувана постанова незаконною, безпідставною та такою, що винесена з грубим порушенням Конституції України та законів України, та підлягає скасуванню.

Так, за змістом оскаржуваної постанови, 21.04.2026 о 23 год. 38 хв. 25 сек. у м. Полтава по вул. Європейській, 38А ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, проїхав перехрестя вул. Європейської та вул. Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «г» ПДР.

До постанови додано відеозапис, який складається з 3 файлів. При відкритті файлу Video_114233 відеозапис розпочинається з 23 год. 35 хв. 08 сек., ним зафіксовано, як службовий автомобіль поліції рухається по проїзній частині, зупиняється на світлофорі, перед ним стоїть автомобіль білого кольору, а в правому ряду від службового автомобіля поліції стоїть легковий автомобіль темного кольору, марку, модель та номерний знак якого ідентифікувати неможливо через погану якість зображення («неідентифікований автомобіль»). О 23 год. 35 хв. 52 сек. цей автомобіль починає рух на жовтий сигнал світлофора, віддаляється та пропадає з поля зору відеореєстратора. О 23 год. 36 хв. 08 сек. відеозапис закінчується.

При відкритті файлу Video_114224 відео розпочинається о 23 год. 36 хв. 09 сек., на ньому зображено, як службовий автомобіль поліції рухається по проїзній частині, «неідентифікований автомобіль» на ньому відсутній. О 23 год. 36 хв. 35 сек. службовий автомобіль поліції проблисковими маячками зупиняє легковий автомобіль темного кольору, на якому не видно номерний знак. О 23 год. 36 хв. 47 сек. зі службового автомобіля виходить поліцейський та підходить до зупиненого автомобіля. О 23 год. 36 хв. 54 сек. відеозапис закінчено.

Відеозапис export-j3ave розпочинається о 23 год. 37 хв. 16 сек., та містить лише процедуру винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Таким чином, на вказаних відеозаписах зафіксований «неідентифікований автомобіль», який проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора о 23 год. 35 хв. 52 сек., а відповідно до постанови серії ЕНА №7065641 від 21 квітня 2026 року позивач проїхав на жовтий сигнал світлофора о 23 год. 38 хв. 25 сек., тобто, більше ніж через 2 хвилини.

Вважає, що належним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, виходячи з його природи, повинен бути відеозапис, на якому зафіксований момент порушення ПДР, саме автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 .

Однак, до оскаржуваної постанови не долучено відеодоказу того, що автомобіль Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул. Європейської та вул. Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Крім того, до матеріалів справи не додано повного та безперервного відеозапису, що є порушенням п.4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за № 1026.

Враховуючи викладене, стверджує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містили належних доказів для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Зазначений в якості доказу відеозапис зі службового відеореєстратора не відображає відомостей про вчинення правопорушення позивачем. В силу презумпції невинуватості всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є недоведеним.

Також стверджує про допущені порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача. Зокрема, на початку відеозапису поліцейський не представився та не назвав причини зупинки транспортного засобу. Між поліцейським та позивачем відбувається діалог, в ході якого позивач вимагає показати йому відеофіксацію адміністративного правопорушення. Після перегляду відеозапису о 23 год. 45 хв. 10 сек позивач вказує, що на відеозаписі не зафіксовано номеру автомобіля, який порушує ПДР, однак, поліцейський ніяк не реагує на таку заяву позивача та вимагає надати водійське посвідчення. О 23 год. 46 хв. 11 сек. позивач надав поліцейському водійське посвідчення, після чого поліцейський почав вносити відомості до службового планшету, о 23 год. 49 хв. 45 сек. поліцейський повідомляє позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. О 23 год. 50 хв. 50 сек. позивач повідомляє про необхідність скористатися правничою допомогою («адвокатом буду користуватися»), однак, поліцейський повідомляє, що виносить стосовно нього постанову про накладення штрафу, і роздруковує постанову.

Всупереч вимогам ч.ч.4, 5 ст.278 КУпАП поліцейським не було надано можливості позивачу подати пояснення, не з`ясовано наявності у нього клопотань, не з`ясовано, чи витребувано додаткові матеріали, необхідні для вирішення справи. Незважаючи на клопотання позивача про потребу у правничій допомозі, всупереч вимогам ст.ст.268, 271, 277-2 КУпАП, поліцейським не було відкладено розгляду справи забезпечення позивачу можливості скористатися правничою допомогою, не надано можливості реалізувати інші права, передбачені ст.268 КУпАП, і винесено постанову про адміністративне правопорушення «на місці вчинення правопорушення» (просто на дорозі), відразу після того, як правопорушення нібито було вчинено. Крім того, поліцейським не було враховано зауваження позивача про те, що на відеозаписі не видно номерного знаку автомобіля. Вказане твердження позивача ніяк не було спростовано, докази вчинення позивачем порушення ПДР в матеріалах справи відсутні. Зазначене свдічить про порушення поліцейським вимог ст.ст.268, 279, 283 КУпАП та є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 27.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

03.06.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначила, що позивач допустив порушення ПДР, а саме 21.04.2026 о 23.38 год. у м. Полтава по вул. Європейській, 38А, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вул. Європейської та вул. Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху України. Відповідальність за вказане порушення передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Думка правопорушника та його незгода з притягненням до адміністративної відповідальності не є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В основу прийнятого рішення було покладено відеозаписи з відеореєстратора та з нагрудної камери полійцейського, на які наявне посилання в п.7 оскаржуваної постанови. На відеозаписі 1.2026_04_21 о 23.35.25 год. видно, що службовий автомобіль працівників поліції рухається в середній смузі та під`їздить до світлофору на вул. Європейській, який встановлено перед перехрестям з вул. Героїв-Чорнобильців, увімкнений червоний сигнал світлофора. Службовий автомобіль перестроюєтся у крайнюю ліву смугу. О 23.35.43 год. у середній смузі автомобіль Volkswagen Passat розпочинає рух та гальмує, в цей час ще увімкнений червоний сигнал світлофора. О 23.35.53 год. при увімкненому червоному сигналі світлофора вмикається жовтий сигнал, який забороняє рух, в цей час автомобіль порушника різко розпочинає рух. О 23.35.56 год. вмикаєтся зелений сигнал світлофора, в цей час автомобіль порушника уже знаходиться на перехресті, тоді, коли інші автомобілі лише розпочинають рух. О 23.36.06 год. службовий автомобіль випереджає інші автомобілі, які були попереду, і рухається за автомобілем порушника, який о 23.36.00 год. перелаштовується у крайню ліву смугу (увімкнений лівий покажчик повороту та зміщується авто лівіше), далі автомобіль порушника рухається у лівій смузі до перехрестя вул. Європейської з вул. Патриарха Мстислава. О 23.36.06 год. авто порушника вмикає лівий покажчик повороту та о 23.36.19 год. виконує маневр повороту на вул. Патріарха Мстислава, заїжджає у дворову територію та зупиняється на вимогу працівників поліції. Враховуючи викладене, вважає таким, що спростовується матеріалами справи, твердження представника позивача про те, що автомобіль порушника втрачається з поля зору, в результаті чого поліцейські зупинили не той автомобіль. На відеозаписі чітко зафіксовано марку і модель транспортного засобу, водій якого порушив вимоги п.8.7.3 ПДР. На відео видно, що попереду службового автомобіля рухався лише один легковий автомобіль Volkswagen Passat. Крім того, поліцейські зупинили автомобіль, який відповідав транспортному засобу порушника за кольором, маркою, моделлю, та візуальним розташуванням задніх габаритних вогнів та стоп-сигналів.

Пояснила, що на місці зупинки транспортного засобу позивача було ознайомлено з правами, закріпленими у ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, від позивача жодних клопотань не надходило. Таким чином, інспектором було забезпечено позивачу можливість реалізації прав, визначених ст.268 КУпАП, під час розгляду справи. Положеннями КУпАП у цьому випадку передбачено спеціальну спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності винесення постанови про на місці вчинення правопорушення, тобто, провадження у справі про адміністративні правопорушення в порядку та за правилами, встановленими розділом ІV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова винесена на місці вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає приписам ч.4 ст.258 КУпАП. Отже, інспектором в повній мірі було дотримано порядок розгляду справи, передбачений ст.ст.279 280 КУпАП, з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи підлягає позивач адміністративній відповідальності, оцінено докази за своїм внутрішнім переконанням, та не порушено прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Позивач не був позбавлений можливості скористатися правничою допомою засобами телефонного зв`язку, але жодних дій, направлених на прибуття адвоката на місце зупинки транспортного засобу, не вчиняв. Від позивача не надходило клопотання про перенесення розгляду справ з метою залучення адвоката. Отже, інспектор не перешкоджав реалізації права на отрмання правничої допомоги на місці розгляду справи, та забезпечив позивачу можливість реалізації прав, передбачених ст.268 КУпАП, під час розгляду справи.

Зміст оскаржуваної постанови повністю відповідає нормам ст.283 КУпАП, відповідачем надано докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. У свою чергу, позивачем не надано доказів, які б свідчили про відсутність у його діях складу адміністративного праопорушення. Отже, оскільки позивач порушив ПДР, позовні вимоги є безпідставними та необгрунтованими, оскаржувана постанова винесена законно і скасуванню не підлягає.

04.06.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Відмітив, що виходячи зі змісту відеозаписів, неможливо ідентифікувати автомобіль, який стоїть на світлофорі («неідентифікований автомобіль») як Volkswagen Passat, та визначити, що автомобіль, який був у подальшому зупинений поліцейськими, є тим автомобілем, який був на відеозаписі в момент проїзду перехрестя на жовтий сигнал світлофора.

Крім того, незрозуміло, як з наявного відеозапису представник відповідача робить висновок, що обставини правопорушення мали місце саме на перехресті з вул. Героїв- Чорнобильців та вул. Європейської. На відеозаписі о 23:48:09 поліцейський питає : «Яка там у нас вулиця, це «Конкорд» чи дальше?», інший поліцейський відповідає : «Дальше вроде би» та підказує : «Героїв-Чорнобильців». Перший поліцейський уточнює : «А іменно?», другий підказує : «Європейська, 38-А, перехрестя вул. Героїв Чорнобильців та вул. Європейської».

До відзиву доданий PDF-файл «Додатки» з фрагментом карти, на якому наявні написи «вул. Європейська», «вул. Гер. Чорнобильців», «вул. Патриарха Мстислава». Однак, ця сторінка не може бути взята в якості доказу, оскільки вона не вказана у постанові як додаток до неї і не була взята до уваги при прийнятті оскаржуваної постанови.

Отже, при винесенні постанови поліцейський не вжив заходів для встановлення місця вчинення правопорушення, а вніс до постанови дані, які йому продиктував другий поліцейський, при цьому, не маючи доказів того, що правопорушення було вчинене саме на перехресті вул. Європейської та Героїв Чорнобильців.

З огляду на викладене, до постанови не долучено жодного відеодоказу того, що Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул. Європейської та вул. Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив ПДР України, і що поліцейськими був зупинений саме той автомобіль, який проїхав перехрестя на жовтий сигнал світлофора.

Представники сторін та третя особа в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у поданій до суду письмовій заяві просив провести розгляд справи без участі позивача та його представника, повідомив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у поданому до суду письмовому відзиві просила провести розгляд справи за її відсутності, повідомила, що проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та їх представників, а також третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрала поліції Сватковського О.В. від 21.04.2026 серії ЕНА № 7065641 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, 21.04.2026 о 23:38:25 год. у м. Полтава по вул. Європейській, 38А водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вул. Європейської та вул. Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 «г» ПДР.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про визнання її протиправною та скасування.

Відповідно до п. 8, п.11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту - ПДР).

Пунктом 8.7.3 ПДР визначено, що сигнали світлофора мають такі значення, зокрема, ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу приписів ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУпАП.

Як зазначалось вище, в оскаржуваній постанові зазначено, що о 23:38:25 год. 21.04.2026 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя вулиць Європейська та Героїв-Чорнобильців на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.ґ ПДР.

Зі змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що в якості доказу в ній зазначено відеозаписи з бодикамери 473459, відореєстратора.

Відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля підтверджується, що о 23.35 год. патрульний автомобіль рухається по проїзній частині за іншим автомобілем, марку, модель та номерний знак якого неможливо визначити з огляду на якість зображення. Вказаний автомобіль, за яким слідує службовий автомобіль поліції, рухаються у середньому ряду, потім патрульний автомобіль виконує перестроювання у лівий ряд. На світлофорі, після вмикання жовтого сигналу (після червоного), автомобіль у середньому ряду починає рух, згодом зникає з поля зору, службовий автомобіль продовжує рух прямо. Потім о 23.36.19 год. у полі зору відеореєстратора перед перехрестям, на значній відстані, з`являється автомобіль (марку та модель якого визначити неможливо з огляду на відстань та темний час доби), який рухається у крайньому лівому ряду та на перехресті повертає ліворуч, патрульний автомобіль повертає за ним, і о 23.36.24 год. передній автомобіль зупиняється на вимогу працівників поліції біля будинку.

Враховуючи викладене, наданим відеозаписом з реєстратора патрульного автомобіля не зафіксовано проїзду автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 перехрестя на жовтий сигнал світлофора у дату і час, вказані в постанові о 23:38:25 год. 21.04.2026.

На стоп-кадрі 1, наданому разом із відеозаписом з відеореєстратора, зафіксовані автомобілі на перехресті зі світлофором, на якому увімкнений червоний сигнал. На стоп-кадрі 2 зафіксований автомобіль, який зупинився біля будинку.

Відеозаписом з нагрудної камери поліцейського зафіксовано спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який перебуває на водійському місці автомобіля, прохання водія надати відеозапис з відеореєстратора, огляд відеозапису, зауваження ОСОБА_1 про те, що на відеозаписі не видно номерного знаку автомобіля, на що поліцейський зазначив, що у водія буде 10 днів на оскарження, пред`явлення ОСОБА_1 посвідчення водія в застосунку «Дія», процедуру складання постанови про адміністративне правопорушення, з`ясування поліцейськими під час складання постанови, яку адресу слід вважати місцем вчинення правопорушення, оголошення поліцейського про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, роз`яснення водію прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, запитання поліцейського, чи бажає водій скористатися своїми правами, відповідь ОСОБА_1 «адвокатом буду користуватися», на що поліцейский зазначив, що в такому разі виносить рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, роз`яснення строків оскарження постанови і сплати штрафу, ознайомлення водія зі змістом постанови та вручення йому копії постанови під підпис.

Суд зауважує, що як на відеозаписі з відеореєстратора патрульного автомобіля, так і на стоп-кадрах, а також на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського неможливо визначити марки, моделі та номерного знаку зображених автомобілів.

Безперервного слідування поліцейськими за тим автомобілем, який зображений на стоп-кадрах і стоїть на перехресті, від початку руху до моменту його зупинки, відеозаписом не зафіксовано.

При цьому, в полі огляду службового відеореєстратора (після того, як неідентифікований автомобіль зник з поля його огляду), на відстані, у темну пору доби з`являються вогні інших автомобілів, тому неможливо стверджувати, що автомобіль, який зафіксовано на початку руху на перехресті перед світлофором, і той автомобіль, який зупинився на вимогу працівників поліції, є одним і тим самим автомобілем.

Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, окрім вищевказаного відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля та відеозапису з нагрудної камери поліцейського з фіксацією процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи не додано.

У свою чергу, надані відеозаписи не дають змоги стверджувати про вчинення порушення п. 8.7.3.ґ ПДР ОСОБА_1 як водієм автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , та як наслідок не підтверджують правомірності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.

Доводи представника відповідача про те, що порушення ОСОБА_1 вимог п.8.7.3 «г» ПДР було зафіксовано самим поліцейським шляхом візуального спостереження, суд відхиляє, оскільки візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї (п. 1 ст. 32), неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (рішення у справах «Бочаров проти України», «Огороднік проти України», «Єрохіна проти України»).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи, що відеозаписом з відеореєстратора патрульного автомобіля не зафіксовано факту проїзду автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 на жовтий сигнал світлофора, висновок поліцейського про порушення ОСОБА_1 п.8.7.3 «г» ПДР та накладення на нього адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП є необгрунтованим.

Надані відповідачем відеозаписи не доводять факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а інших належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем вказаного вище адміністративного правопорушення суду не надано.

Отже, суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не доведена, не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку дотриманню процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юри дичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правничої допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В силу п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

За приписами п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1408/27853, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Слід відмітити, що відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (в тому обсязі, в якому він наданий до суду) на початку спілкування поліцейського з водієм не зафіксовано повідомлення водію причини зупинки і роз`яснення суті пред`явленого правопорушення.

При цьому, суд зауважує, що поліцейський спочатку поспілкувався з водієм, повідомив йому про розмір штрафу, який буде накладено на нього, потім повідомив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, а саме порушення п.8.7.3 «г» ПДР, а вже потім роз`яснив йому зміст ст.63 Конституції України.

В ході розгляду справи ОСОБА_1 зауважив, що на відеозаписі відсутній номерний знак автомобіля, який нібито порушив п.8.7.3.г ПДР, однак, поліцейський на це ніяк не відреагував, продовжив розгляд справи та повідомив про розмір штрафу, який буде накладено на позивача.

Після роз`яснення йому прав позивач зазначив про необхідність скористатися правничою допомогою, що зафіксовано наданим відеозаписом (23.50.50 год.), однак, поліцейський на це ніяк не відреагував, та повідомив, що в цьому разі буде прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення.

Суд зауважує, що в силу ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Таке провадження спрямоване, зокрема, на своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Однак, поліцейським було проігноровано клопотання ОСОБА_1 про необхідність скористатися правничою допомогою та продовжено розгляд справи за відсутності захисника, а відтак, не забезпечено позивачу можливості скористатися правами, наданими ст.268 КУпАП.

Такі обставини вказують на порушення інспектором патрульної поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7065641 від 21.04.2026.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах від 18 лютого 2020 року в справі № 524/9827/16-а та від 26 травня 2020 року в справі № 640/16220/16-а.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, та з огляду на допущені порушення процедури розгляду справи, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята не у спосіб, який передбачений нормами КУпАП, необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ..

Ухвалюючи дане судове рішення, суд керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача та відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі, сплачений ним судовий збір у розмірі 665,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 77, 139, 242-246, 268, 286 КАС України, ст.ст.7, 9, 245, 251, 252, 268, 278, 280, 283, 293 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа- поліцейський 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрал поліції Сватковський Олександр Вячеславович, про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрала поліції Сватковського О.В. від 21 квітня 2026 року серії ЕНА №7065641 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн..

Закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 .

Відповідач : Департамент патрульної поліції, адреса : 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Третя особа : поліцейський 1 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області капрал поліції Сватковський Олександр Вячеславович, адреса : 38751, Полтавська область, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2В.

Суддя О.С. Сеник