Решение № 138918136, 12.08.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2137/25

Номер провадження 2/184/246/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаша В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про стягнення моральної шкоди»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини. Вироком Орджонікідзевського міського суду від 23.08.2024 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , відповідачка була визнана винною у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та їй було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирок набрав законної сили 23.09.2024 року. Згідно вироку суду 10.08.2024 року о 13.00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення торгівельного кіоску, розташованого по АДРЕСА_1 , де в той же день та час там же перебувала ОСОБА_1 , з якою у ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . В цей же день та час ОСОБА_4 , знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно своєю правою рукою нанесла не менше трьох ударів в область голови потерпілої ОСОБА_1 та один удар по спині потерпілої ОСОБА_1 , чим своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді внутрішкіряного крововиливу обличчя, підшкірної гематоми та садна волосяної частини голови, садна спини, які згідно висновку експерта №719 від 15.08.2024 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження. До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором була додана письмова заява ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та її згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Після побиття вона дуже погано себе почувала, сильно злякалася за своє здоров`я та життя, нервувала з цих причин, приблизно десять днів не працювала, що призвело до втрати прибутку. Так як вона є фізичною особою підприємцем, сильно переживала у зв`язку з побиттям її ОСОБА_4 та їй було соромно з`являтися серед людей з побитим лицем, що також завдало їй як людині похилого віку моральних страждань. В зв`язку з цим вона вимушена була звернутися до відділення СМЕ для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та сплатити відповідні витрати в сумі 201 грн.70 коп. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди в результаті протиправних дій відповідача їй складає 201 грн.70 коп. Крім того протиправними діями відповідачки їй була заподіяна і моральна шкода, яку вона оцінює в 50000 грн., оскільки вона зазнала немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті, що виразилося у перенесенні фізичного болю, душевних страждань та в порушенні нормального способу життя, оскільки вона була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав та для лікування. У зв`язку з отриманою травмою вона проходила обстеження та лікування, була вимушена витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування почувалася незручно, дискомфортно. Після отриманих нею від протиправних дій відповідачки тілесних ушкоджень вона досі не оговталася, оскільки все це було зроблено серед білого дня в присутності багатьох людей та крім того ОСОБА_4 її ображала та привселюдно звинуватила її в продажі крадених речей, що дуже погано позначилося на її репутації, що морально дуже важко сприйняти. Вона і досі страждає від сильного головного болю, в подальшому потрібно буде провести оперативне лікування на оці, оскільки після почервоніння ока від нанесених відповідачкою ударів вона не може сфокусувати зір. Після травми у неї почав підвищуватися артеріальний тиск, потребує курси відновлюючого лікування, вимушена нести витрати на купівлю ліків. Страждає від емоційних та тілесних реакцій при згадуванні психотравмуючої події, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, страху можливого повторення подій. Із-за цього також страждає від зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, дратівливості, почуття образи, обурення, приниженої гідності. Відповідачка принизила її честь і гідність та до теперішнього часу навіть не вибачилася за скоєне нею, добровільно відшкодувати спричинену шкоду на хотіла. З цих підстав просить стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду в сумі 201,70 грн. та моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги позивача та її представника не визнала, надала відзив на позов.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, вироком Орджонікідзевського міського суду від 23.08.2024 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_4 , відповідачка була визнана винною у пред`явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України та їй було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирок набрав законної сили 23.09.2024 року. Згідно вироку суду 10.08.2024 року о 13.00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення торгівельного кіоску, розташованого по АДРЕСА_1 , де в той же день та час там же перебувала ОСОБА_1 , з якою у ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 . В цей же день та час ОСОБА_4 , знаходячись там же, з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно своєю правою рукою нанесла не менше трьох ударів в область голови потерпілої ОСОБА_1 та один удар по спині потерпілої ОСОБА_1 , чим своїми умисними діями спричинила потерпілій ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді внутрішкіряного крововиливу обличчя, підшкірної гематоми та садна волосяної частини голови, садна спини, які згідно висновку експерта №719 від 15.08.2024 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень). Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором була додана письмова заява ОСОБА_4 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та її згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Відповідно зі ст. 82 ЦПК України вищезазначені обставини, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Судом встановлено, що після побиття позивачка дуже погано себе почувала, сильно злякалася за своє здоров`я та життя, нервувала з цих причин, приблизно десять днів не працювала, що призвело до втрати прибутку. Так як вона є фізичною особою підприємцем, сильно переживала у зв`язку з побиттям її ОСОБА_4 та їй було соромно з`являтися серед людей з побитим лицем, що також завдало їй як людині похилого віку моральних страждань. В зв`язку з цим вона вимушена була звернутися до відділення СМЕ для визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень та сплатити відповідні витрати в сумі 201 грн.70 коп. Таким чином, загальна сума матеріальної шкоди в результаті протиправних дій відповідача їй складає 201 грн.70 коп.

Крім того протиправними діями відповідачки позивачці була заподіяна і моральна шкода, яку вона оцінює в 50000 грн., оскільки вона зазнала немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті, що виразилося у перенесенні фізичного болю, душевних страждань та в порушенні нормального способу життя, оскільки вона була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав та для лікування. У зв`язку з отриманою травмою вона проходила обстеження та лікування, була вимушена витерплювати болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування почувалася незручно, дискомфортно. Після отриманих нею від протиправних дій відповідачки тілесних ушкоджень вона досі не оговталася, оскільки все це було зроблено серед білого дня в присутності багатьох людей та крім того ОСОБА_4 її ображала та привселюдно звинуватила її в продажі крадених речей, що дуже погано позначилося на її репутації, що морально дуже важко сприйняти. Вона і досі страждає від сильного головного болю, в подальшому потрібно буде провести оперативне лікування на оці, оскільки після почервоніння ока від нанесених відповідачкою ударів вона не може сфокусувати зір. Після травми у неї почав підвищуватися артеріальний тиск, потребує курси відновлюючого лікування, вимушена нести витрати на купівлю ліків. Страждає від емоційних та тілесних реакцій при згадуванні психотравмуючої події, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, страху можливого повторення подій. Із-за цього також страждає від зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, дратівливості, почуття образи, обурення, приниженої гідності. Відповідачка принизила її честь і гідність та до теперішнього часу навіть не вибачилася за скоєне нею, добровільно відшкодувати спричинену шкоду на хотіла.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснення постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» зі змінами, відповідно до яких під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення,тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуючи стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

В пункті №10 зазначеної постанови зазначено, що при заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, висловлені нею у відзиві на позов, оскільки вони є голослівними, безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються письмовими поясненнями позивача та її представника, матеріалами справи в їх сукупності.

Але судом враховується при визначенні розміру моральної шкоди те, що відповідач має на утриманні малолітню дитину, мати та її матеріальний стан.

Таким чином суд дійшов висновку, що з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути матеріальну шкоду в сумі 201 грн. 70 коп. та моральну шкоду в сумі 15 000 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.

За ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн., від сплати якого позивача при подані даного позову до суду звільнено за законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про стягнення моральної шкоди» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 матеріальну шкоду в сумі 201 грн. 70 коп. та моральну шкоду в сумі 15 000 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави судові витрати у виді судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 12.08.2026р.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш