Решение № 138917928, 12.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8037/26

2/212/5712/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року м.Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Ніколенко К.І.,

представника позивача Криворучко І.М.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_1 , 3 особа ТОВ Керуюча компанія ДОМ.КОМ про визнання ооби такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідно до рішення Криворізької міської ради № 381 від 31.03.2016 року «Про обсяг і межі повноважень районних у місті рад та їх виконавчих органів» зі змінами, районні у місті ради та їх виконавчі органи правомочні розглядати й вирішувати питання, віднесені до відання органів місцевого самоврядування Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами в обсязі і межах, визначених цим рішенням, а саме: ведуть оперативний облік житлового фонду та нежитлових приміщень, здійснюють контроль за їх ефективним утриманням і використанням, беруть участь у судових засіданнях, у яких стороною є Криворізька міська рада та її виконком, зокрема, відносно визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням у випадках не проживання особи в житловому приміщенні комунальної форми власності протягом тривалого часу. Кімнати АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста Кривий Ріг. Інформація про реєстрацію права власності за фізичними або юридичними особами відсутня, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За інформацією відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_2 з 01.11.2007 року до теперішнього часу. Крім того за випискою з фінансового-особового рахунку борг за послуги з утримання будинку та прибудинкової території станом у відповідача складає 17861,99 грн. за постачання електричної енергії складає 47231,58 грн. Також за актом обстеження житлово-побутових умов проживання відповідача в кімнатах АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 не мешкає з 2022 року, його місцезнаходження невідоме. Оскільки відповідач житлом не цікавиться та витрат по його утриманню не несе, то таким чином ОСОБА_1 без поважних причин понад шість місяців відсутній за місцем реєстрації. Отже, на підставі ст. 71, 72 ЖК України просив суд визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши судові витрати по справі на відповідача в сумі 3328 грн.

Представник позивача Криворучко І.М. у судовому засіданні, підтримуючи заявлені позовні вимоги та надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити позов повністю, оскільки відповідач втратив право на користування спірним житлом.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився повторно, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином, не надавши суду жодних заяв чи клопотань.

Представник ТОВ «КК «Дом.Ком», Іванчук І.О. надіслала письмові пояснення, в яких підтримала вимоги позивача, просила суд розглянути справу за її відсутності.

На підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В той же час суд зазначає, що у даному випадку відсутні підстави, перелічені у ст. 223 ЦПК, для відкладення розгляду справи.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи та допитавши свідка, вважає поданий позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Так згідно із рішенням Криворізької міської ради № 381 від 31.03.2016 року районні у місті ради правомочні розглядати й вирішувати питання, віднесені до відання органів місцевого самоврядування Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами в обсязі і межах, визначених цим рішенням, а саме: ведуть оперативний облік житлового фонду та нежитлових приміщень, здійснюють контроль за їх ефективним утриманням і використанням. Зокрема, беруть участь у судових засіданнях районних судів м. Кривого Рогу, у яких стороною є Криворізька міська рада та її виконком відносно, зокрема, щодо осіб, які втратили право користування жилим приміщенням.

Суд встановив, що належність на праві комунальної власності територіальній громаді АДРЕСА_1 підтверджується інформацією від 25.03.2026 року та від 16.04.2026 року з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно. ( а.с.15-16 зв)

Крім того за інформацією від 16.07.2026 року КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» вбачається, що відсутня інформація щодо зареєстрованих прав власності на житло, кімнат АДРЕСА_1 . ( а.с.112)

Також матеріалами справи встановлено, що за відомостями від 23.03.2026 року з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Покровському районі м. Кривого Рогу вбачається, що в кімнатах АДРЕСА_1 зареєстрований з 01.11.2007 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.05.2026 року. ( а.с.14,32)

Однак на підставі акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 25 березня 2026 року комісією представників виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради та ТОВ «КК «Дом.Ком» було встановлено, що у кімнатах АДРЕСА_1 фактично ніхто не мешкає, зокрема ОСОБА_1 з 2022 року, місце знаходження якого невідоме, а приміщення кімнати перебуває у занедбаному стані ( а.с.13)

Також за випискою ТОВ «КК «Дом.Ком» від 05.03.2026 року з фінансового-особового рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що у наймача ОСОБА_1 на кімнату АДРЕСА_1 мається заборгованість з оплати її утримання будинку та прибудинкової території в сумі 17861,99 грн. та з електроенергії в сумі 47231,58 грн., що підтверджується випискою зі стану особового рахунку за такою адресою станом на 05.03.2026 року. ( а.с.17-21)

При цьому суд встановив, що відносно ОСОБА_1 відсутній актовий запис про смерть, що вбачається з відповіді Покровського відділу ДРАЦС у м. Кривому Розі від 28.01.2026 року.

Допитана у судовому засіданні свідок, ОСОБА_2 , вказувала, що вона працює на посаді завідуючої відділенням житлових питань виконкому Покровської районної у місті Кривому Розі ради, яка проводила обстеження кімнат АДРЕСА_1 , однак за такою адресою ніхто не проживає, що було підтверджено складеним актом за участі представників ТОВ «КК «Дом.Ком» в березні 2026 року. При цьому вказувала в суді, що у кімнаті 505 двері не зачинені, відсутні речі чи одяг для проживання, тому там ніхто не живе. У кімнаті 506 двері зачинені, мешканці використовують кімнату в якості комірки. Відповідач за даними сусідів щонайменше не мешкає там з 2022 року та де він може перебувати нікому невідомо.

Згідно з інформацією Головного центра обробки спеціальної інформації Держаної прикордонної служби України від 07.07.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 07.08.2020 року перетнув кордон України в напрямі виїзд та до теперішнього часу кордон України не перетинав ( а.с.111)

Згідно з ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Приписами статті 379 Цивільного кодексуУкраїни передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

За змістом статті 310 ЦК України, фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно з ч. 1 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналізуючи отримані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , починаючи з 07.08.2020, а саме майже шість років не проживає за місцем реєстрації, відповідач не сплачує комунальні послуги та не несе будь-яких витрат на утримання житла. При цьому, доказів на підтвердження поважності причин відсутності відповідача у жилому приміщенні понад визначені ст. 71 ЖК України строки та доказів на вчинення йому перешкод у користуванні кімнатами, суду не надано.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2020 року у справі № 209/2642/18 підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, позивачем було доведено факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строк у 6 місяців без поважних причин у жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 кімнати 505,506 . Така його тривала відсутність у зареєстрованому місці проживання обумовлена тим, що він виїхав за межі України в 2020 році, а небажання в подальшому користуватися цим житловим приміщенням суд розцінює як свідому поведінку особи, яка свідчить про втрату ним інтересу до такого житлового приміщення, а тому є всі підстави для визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням кімнатами АДРЕСА_1 , що у свою чергу є підставою для зняття його з реєстрації за вказаною адресою.

Керуючись ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268, 280-283 ЦПК України, ст. 61,71, 72 ЖК України, ст.160 СК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради до ОСОБА_1 , 3 особа ТОВ Керуюча компанія ДОМ.КОМ про визнання ооби такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування кімнатами АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Покровської районної в місті Кривому Розі ради витрати з оплати судового збору в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконавчий комітет Покровської районної в місті Кривому Розі ради, ЄДРПОУ: 04052531, розташований в м. Кривий Ріг по вул. Костя Гордієнко 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 12.08. 2026 року.

Суддя: Н. М. Рибкіна