Решение № 138917297, 11.08.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 348/3248/25

Провадження № 2/506/136/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Бурдинюк О.С.

секретаря Тинкован Г.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Окни Одеської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

22.12.2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в системі «Електронний суд» звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №75397732 від 15.08.2021 року в загальному розмірі 20388,99 грн.

20.01.2026 року дана справа надійшла до Окнянського районного суду Одеської області за підсудністю згідно ухвали від 23.12.2025 року.

29.01.2026 року отримано відповідь щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Ухвалою від 29.01.2026 року відкрито провадження по даній справі.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 15.08.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75397732. Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату від суми позики. Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: Загальний розмір наданої Позики становить 9000 грн, що включає в себе кошти, надані Позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти на підставі укладених між Сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми Позики, відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього. Процентна ставка становить 1.99 %, яка нараховується за кожен день користування Позикою. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75397732. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75397732. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75397732. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

11.02.2026 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів існування заявленої заборгованості, зокрема кредитного договору, графіка платежів, доказів фактичного отримання ним кредитних коштів, обґрунтованого розрахунку заборгованості, а також доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Крім того, відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності, посилаючись на те, що кредитний договір укладено 15.08.2021 року, прострочення виконання зобов`язання настало у 2021 році, тоді як позов подано лише 22.12.2025 року. Зауважив, що після 2021 року не вчиняв дій, спрямованих на визнання боргу, та не здійснював жодних платежів. Також указав, що позивачем не доведено правонаступництва у спірному зобов`язанні. У зв`язку із цим просив застосувати строк позовної давності, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі та витребувати у позивача оригінали кредитного договору, розрахунку заборгованості, доказів отримання кредитних коштів і документів, що підтверджують перехід права вимоги. Окремо відповідач заявив клопотання про витребування у позивача оригіналів кредитного договору, розрахунку заборгованості, доказів отримання кредитних коштів та документів, що підтверджують перехід права вимоги. У зв`язку із наведеним просив застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

19.02.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він заперечив проти доводів відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що відповідач уклав кредитний договір в електронній формі та отримав кредитні кошти, водночас жодних доказів на спростування факту їх перерахування не надав. Щодо нарахованих процентів позивач указав, що їх розмір і період нарахування відображені в розрахунку заборгованості, а умовами договору та Правилами передбачено можливість продовження строку користування позикою і автоматичної пролонгації договору, при цьому матеріали справи не містять доказів звернення відповідача із заявою про відмову від такої пролонгації. Також зазначив, що відповідач добровільно уклав договір, був ознайомлений з його умовами, розміром процентної ставки та можливими наслідками невиконання зобов`язань. На спростування доводів щодо недоведеності переходу права вимоги позивач послався на долучені до матеріалів справи договори відступлення права вимоги, акти приймання-передачі реєстрів боржників та відповідні реєстри. Заперечуючи проти застосування позовної давності, позивач зазначив, що її перебіг було продовжено на строк дії карантину, встановленого у зв`язку з поширенням COVID-19, а тому вважав, що станом на день звернення до суду строк позовної давності не сплив та підстави для застосування наслідків його спливу відсутні.

19.02.2026 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 24.03.2026 року частково задоволено клопотання відповідача та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, необхідних для розгляду справи.

02.04.2026 року від представника позивача надійшла заява на виконання ухвали суду від 24.03.2026 року разом із наявними у позивача доказами та письмовими поясненнями щодо виконання вимог ухвали суду.

21.04.2026 року на виконання ухвали суду від 24.03.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла витребувана судом інформація щодо перерахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

У додаткових письмових поясненнях від 15.07.2026 року відповідач, з урахуванням отриманої від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації, визнав факт одержання кредитних коштів та позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 9000 грн. Водночас заперечив проти стягнення 11387,52 грн процентів, посилаючись на те, що строк дії кредитного договору становив 30 днів, а тому після його закінчення кредитор втратив право нараховувати передбачені договором проценти. Крім того, зазначив, що його дружина є військовослужбовцем, яка має статус учасника бойових дій, у зв`язку із чим вважав нарахування процентів таким, що суперечить положенням пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також заперечив проти стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 13000 грн, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Просив задовольнити позов частково, стягнувши з нього лише 9000 грн основного боргу, відмовити у стягненні процентів, відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу або суттєво зменшити їх розмір, а судовий збір розподілити пропорційно до задоволених позовних вимог.

У поданих 20.07.2026 року письмових поясненнях представник позивача заперечив проти доводів відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що надані відповідачем документи не підтверджують наявності в нього права на пільгу, передбачену пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки вони не містять повного переліку відомостей і документів, необхідних для її застосування. Крім того, дружина відповідача проходить військову службу за контрактом із 2023 року, тоді як проценти за кредитним договором нараховано до 23.02.2022 року, у зв`язку із чим позивач вважав відсутнім причинно-наслідковий зв`язок між проходженням нею військової служби та невиконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Щодо витрат на правничу допомогу представник позивача зазначив, що їх розмір підтверджується договором про надання правової допомоги, прайс-листом та актом про надання юридичної допомоги, відповідає обсягу виконаних адвокатом робіт і складності справи, а тому підлягає стягненню в заявленому розмірі. У зв`язку із наведеним просив долучити письмові пояснення до матеріалів справи та задовольнити позов у повному обсязі.

Заперечуючи проти письмових пояснень позивача, відповідач у поданих 27.07.2026 року запереченнях підтримав раніше викладену позицію щодо часткового задоволення позову. Зазначив, що його дружина проходила військову службу за контрактом у Збройних Силах України з 2016 року до 2023 року, а після десятиденної перерви уклала новий контракт та продовжує проходити військову службу, тому на момент укладення кредитного договору і протягом усього періоду нарахування процентів мала статус військовослужбовця. У зв`язку із цим відповідач вважав, що на нього як на чоловіка військовослужбовиці поширюється пільга, передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на підтвердження чого долучив копію військового квитка дружини. Також повторно заперечив проти стягнення 11387,52 грн процентів, посилаючись на те, що строк кредитування становив 30 днів, після закінчення якого кредитор втратив право нараховувати передбачені договором проценти. Посилання позивача на лист Національного банку України вважав необґрунтованим, оскільки такий лист має рекомендаційно-інформаційний характер і не може обмежувати дію закону. Крім того, відповідач заперечив проти стягнення 13000 грн витрат на правничу допомогу, вважаючи їх неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих послуг та розміром заявлених вимог. Просив задовольнити позов лише в частині стягнення 9000 грн основного боргу, відмовити у стягненні процентів, а у стягненні витрат на правничу допомогу відмовити або зменшити їх розмір до 1000 грн.

Представник позивача, належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. У ході розгляду справи подала відповідь на відзив, заяву на виконання ухвали суду про витребування доказів та письмові пояснення, у яких заперечувала проти доводів відповідача, підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Під час розгляду справи подав відзив, додаткові письмові пояснення та заперечення, у яких остаточно визнав позовні вимоги в частині стягнення 9000 грн. основного боргу, водночас заперечував проти стягнення процентів і витрат на правничу допомогу та просив у цій частині позову відмовити або зменшити розмір таких витрат.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини:

15.08.2021 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 75397732.

Згідно п. 1. Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: загальний розмір наданої Позики становить 9000 грн, що включає в себе кошти, надані Позичальнику за основним Договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між Сторонами додаткових угод до Договору. Надання коштів могло здійснюватися одним або декількома траншами в межах погодженої суми Позики, відповідно до умов Договору та додаткових угод до нього.

Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1.99 % яка нараховується за кожен день користування Позикою.

Відповідно до положень Договору цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Відповідно до п. 6.5. ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційнотелекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, перерахувавши 15.08.2021 року позичальнику кредитні кошти в розмірі 9000 грн., що підтверджується наданою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацією та випискою за картковим рахунком відповідача за період з 15.08.2021 по 23.08.2021 року. Факт отримання зазначених коштів відповідач також визнав у додаткових письмових поясненнях.

У встановлений договором строк відповідач отримані кредитні кошти не повернув та проценти за користування ними не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

22.02.2022 було укладено договір № 22/02/2022 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75397732.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75397732.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75397732.

Посилаючись на неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів у встановлений договором строк, позивач зазначив про наявність заборгованості за кредитним договором та звернувся до суду з вимогою про її стягнення.

Згідно з розрахунком позивача, розмір заборгованості відповідача за договором № 75397732 від 15.08.2021 року становить 20388,99 грн, з яких 9000 грн основна сума кредиту, 11387,52 грн проценти, нараховані до відступлення права вимоги та 1,47 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо недоведеності факту укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та переходу права вимоги до позивача. Матеріали справи містять кредитний договір № 75397732 від 15.08.2021 року, інформацію та виписку АТ КБ «ПРИВАТБАНК», якими підтверджується перерахування 9000 грн на картковий рахунок відповідача, а також договори відступлення права вимоги, акти приймання-передачі та витяги з реєстрів боржників, що підтверджують послідовний перехід права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Крім того, після отримання витребуваної судом інформації відповідач у додаткових письмових поясненнях визнав факт одержання кредитних коштів та позовні вимоги в частині стягнення 9000 грн основного боргу. Отже, первісні заперечення відповідача в цій частині спростовуються наявними у справі доказами та його подальшими поясненнями. Відсутність окремого графіка платежів сама собою не спростовує факту укладення договору й отримання кредитних коштів, водночас правомірність розміру та періоду нарахування процентів підлягає окремій оцінці судом.

Необґрунтованою є також заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності. З огляду на продовження та зупинення перебігу строків позовної давності на період дії карантину і воєнного стану, на день звернення позивача до суду 22.12.2025 року встановлений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності не сплив. Тому підстави для застосування наслідків його спливу, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України, відсутні.

Оцінюючи доводи сторін щодо розміру заборгованості, суд ураховує, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 9000 грн основної суми боргу, водночас заперечував проти стягнення процентів, посилаючись, зокрема, на проходження його дружиною військової служби та поширення на нього пільги, передбаченої пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Малиновським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вбачається, що 22.04.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 від 26.01.2016 року ОСОБА_2 у період з 16.12.2015 року до 04.04.2023 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_3 . У цьому ж документі містяться відомості про її участь під час виконання службових завдань у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, а також у забезпеченні здійснення таких заходів. Статус ОСОБА_2 як учасника бойових дій підтверджується посвідченням № НОМЕР_4 . Відповідно до довідки за формою № 5, починаючи з 14.04.2023 року, ОСОБА_2 продовжує проходити військову службу за контрактом у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, на час укладення кредитного договору № 75397732 від 15.08.2021 року та протягом усього періоду, за який позивачем нараховано проценти, відповідач перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , яка проходила військову службу. Подальша короткострокова перерва у проходженні нею військової служби не має значення для вирішення спору, оскільки заявлені позивачем проценти нараховано до 23.02.2022 року.

Як вбачається з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний просить і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що кредитні кошти за спірним договором надавалися відповідачу для придбання житла, автомобіля або іншого майна, щодо кредитування якого передбачена законом пільга не застосовується.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 9000 грн.

Водночас вимога про стягнення 11387,52 грн. процентів задоволенню не підлягає, оскільки в період їх нарахування дружина відповідача проходила військову службу, а відповідач перебував із нею у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку із чим на нього поширюється пільга, встановлена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Посилання позивача на те, що після набуття права вимоги ним не здійснювалося додаткового нарахування процентів, цього висновку не спростовує. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, заміна кредитора не змінює правової природи нарахованих платежів і не надає новому кредитору права вимагати сплати сум, від нарахування яких позичальник звільнений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом. Три проценти річних за своєю правовою природою є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання та не належать до процентів за користування кредитом, штрафних санкцій або пені, від нарахування яких звільняє пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». За таких обставин вимога про стягнення 1,47 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 9001,47 грн, що складається з 9000 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 1,47 грн 3% річних. У задоволенні вимоги про стягнення 11387,52 грн процентів належить відмовити.

Щодо судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. У разі недотримання цих вимог суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару визначається в договорі про надання правничої допомоги, а під час установлення його розміру враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Позивач просив стягнути з відповідача 13000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, прайс-лист Адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», затверджений рішенням загальних зборів № 01-11/2023 від 01.11.2023 року, заявку на надання юридичної допомоги № 1072 від 03.11.2025 року та витяг з акта № 16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 року.

Відповідач заперечував проти заявленого розміру витрат, посилаючись на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи та ціною позову, у зв`язку із чим просив відмовити в їх стягненні або зменшити до 1000 грн.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених витрат, суд ураховує, що ця справа належить до малозначних справ та не відзначається значною складністю. Водночас справа розглядалася за наявності заперечень відповідача, а представником позивача, крім підготовки позовної заяви, було подано відповідь на відзив, заяву на виконання ухвали суду про витребування доказів та додаткові письмові пояснення. Отже, визначення витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн, як просив відповідач, не відповідало б фактичному обсягу виконаної представником позивача роботи.

Разом із тим заявлена до стягнення сума 13000 грн є завищеною з огляду на ціну позову, характер спірних правовідносин, часткове задоволення позовних вимог, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ураховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат, фактичний обсяг наданої правничої допомоги, а також результати розгляду справи, суд вважає обґрунтованим визначити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, у сумі 5000 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1069,46 грн: (9001,47 грн ? 2422,40 грн) ? 20388,99 грн = 1069,46 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в загальному розмірі 6069,46 грн, що складаються із судового збору в сумі 1069,46 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 12, 13, 141, 265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №75397732 від 15.08.2021 року у загальному розмірі 9001,47 грн. (дев`ять тисяч одна гривня 47 копійок), з яких: 9000 грн. заборгованості за основною сумою кредиту та 1,47 грн. 3% річних.

У іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, оф.306, код ЄДРПОУ 44276926) судовий збір у розмірі 1069,46 грн. (одна тисяча шістдесят дев`ять гривень 46 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію судового рішення, протягом двох днів з дня його складання, надіслати особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

СуддяО.С. Бурдинюк