Решение № 138916940, 12.08.2026, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/529/26

Провадження № 2/493/638/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області в складі:

ГОЛОВУЮЧОГО-СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.

ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Факторинг Партнерс» через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернулося до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 08.02.2022 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір № 97049 про споживчий кредит.

Підписавши цей договір позичальник засвідчив, що до його укладення він отримав та ознайомився, зокрема, з індивідуальною частиною Договору про споживчий кредит, графіком платежів за першим траншем, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця, а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення договору та отримання кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, окремими траншами. Перший транш в сумі 5334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення кредитного договору шляхом перерахування на рахунок/карту позичальника та шляхом погашення заборгованості позичальника, згідно п. 2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 550,00 % річних. Загальний строк кредитування за цим договором складає 126 днів.

Заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

28.01.2025 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДИПЛЮС» було укладено договір № 28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 97049. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 97049.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №97049 від 08.02.2022 року на день формування позовної заяви становить 6762,64 грн, з яких: 5334,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 1427,64 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,00 грн заборгованість за комісіями.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 6762,64 грн та понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Ухвалою судді Мясківської І.М. від 23.03.2026 року провадження у даній цивільній справі відкрито, постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав особисто 28.03.2026 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом відповідача.

01.05.2026 року у зв`язку із прийняттям 28.04.2026 року Вищою радою правосуддя рішення № 773/0/15-26 про звільнення з посади головуючого по справі судді Мясківської І.М., у зв`язку з поданням заяви про відставку, дану цивільну справу було перерозподілено в провадження головуючого судді Ільніцької О.М.

Ухвалою судді Ільніцької О.М. від 05.05.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом до суду сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, однак разом з позовом подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання, призначене на 06.05.2026 року не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов у справі не подавав, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

У судове засідання, призначене на 15.06.2026 року, відповідач не з`явився. Конверт із судовою повісткою про його виклик до суду повернувся на адресу суду з довідкою Укрпошти про причини невручення з відміткою «адресат відсутній».

У судові засідання, призначені на 23.07.2026 року та 12.08.2026 року відповідач не з`явився, про причини неявки до суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом розміщення оголошення про його виклик до суду як відповідача на офіційному сайті Судової влади України.

У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомлення суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, судом відповідно до ст. 280 ЦПК України застосовано заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2022 року між ТОВ «ФК «КРЕДИТПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 97049 (Індивідуальна частина).

Відповідно до п. 1.1. Договору цей договір складається з цієї індивідуальної частини договору про споживчий кредит, графіку(ів) платежів, паспорту споживчого кредиту, які містить персональні умови кредитування позичальника та загальної для всіх клієнтів кредитодавця публічної частини договору про споживчий кредит (далі публічна частина). Позичальник укладає Договір, приєднується до публічної частини, приймає умови індивідуальної частини та графіку(ів) платежів, як невід`ємних частин (складових) Кредитного договору, шляхом підписання цієї індивідуальної частини. З моменту підписання цієї індивідуальної частини. Договір про споживчий кредит набуває чинності.

П. 2.1. Договору передбачено, що типом кредиту с кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 60890,00 грн.

Згідно з п. 2.2. кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі, окремими траншами (частинами).

Відповідно до п. 2.2.2. Договору перший транш в сумі 5334,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 4000,50 грн на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті; у розмірі 1333,50 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Другий транш в сумі, що не може перевищувати 55556,00 грн, надається не пізніше наступного дня після погодження кредитодавцем заяви звернення позичальника про отримання другого траншу (п. 2.2.3 Договору).

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 550,00% річних. Проценти за користування другим траншем кредиту нараховуються за ставкою, що не може перевищувати 550,00% річних. Тип процентної ставки фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту (траншу) Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. (п. 2.3. Договору).

Згідно з п. 2.5. Договору комісія за надання першого траншу складає 1333,50 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.2 цієї індивідуальної частини. Комісія за надання другого траншу не може перевищувати 7500, 00 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день отримання другого траншу за ставкою, що не може перевищувати 25,00% від загальної суми другого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено умовами заяви звернення позичальника, згідно п.2.2.3 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п. 2.6. загальний строк кредитування за цим договором складає 858 днів з 08.02.2022 року (дата надання кредиту) до 14.06.2024 року і складається з строків на які надаються перший та другий транш.

Згідно з п. 2.10. Договору, якщо позичальник не сплатив/не повністю сплатив періодичний платіж в день настання дати його належної сплати, визначеної Графіком платежів, а також протягом 5 календарних днів після настання дати платежу, то на 6-й день від дати неналежної сплати позичальник, якщо тільки він не звільнений від обов`язку сплачувати неустойку, згідно чинного законодавства, зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 100,00 грн, а в подальшому починаючи з 7-го дня пеню в розмірі, що становить 10,00 грн за кожний календарний день прострочення та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з довідки ТОВ «ЕЛАЄНС» від 02.04.2025 року, ТОВ «ФК КРЕДІПЛЮС» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, перерахувавши 08.02.2022 року на картковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 4000,50 грн.

Відповідно до картки обліку виконання договору № 97049 від 08.02.2022 року відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість в загальному розмірі 6762,64 грн, з яких: 5334,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 1427,64 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,00 грн заборгованість за комісією.

28.01.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір надання послуг з факторингу № 28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, зазначених у відповідному реєстрі боржників.

Згідно з реєстром боржників до договору надання послуг з факторингу № 28012025 від 28.01.2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 97049 у загальному розмірі 6762,64 грн,з яких: 5334,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 1427,64 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 1,00 грн заборгованість за комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 27.02.2026 року заборгованість відповідача непогашена та складає 6762,64 грн.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.

Відповідно до положень ст.. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст. 1055 ЦК України).

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що між сторонами існували договірні зобов`язання внаслідок укладання 08.02.2022 року договору № 97049 про споживчий кредит.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. ч.1, 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з умовами договору про споживчий кредит відповідач зобов`язувався повернути отримані кошти, сплатити комісію, проценти за їх користування в повному обсязі у строки і на умовах, передбаченими договором.

Незважаючи на це, відповідач своїх зобов`язань за договором не виконав.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів факторингу підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.

Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Зі змісту ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 0622590087 від 10.03.2026 року за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в сумі 2662,40 гривень.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Ч. 1 та 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Нормами ч. 3 цієї статті Кодексу передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн представник позивача надав копії: договору про надання правничої допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявки на надання юридичної допомоги № 2906 від 01.01.2026 року, витягу з акту про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 року, згідно яких вартість послуги складає 9000,00 грн.

Водночас заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 512, 514, 516, 526, 530, 610-612, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1055 1077-1078, 1081 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромзадовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за договором № 97049 про споживчий кредит від 08.02.2022 року у розмірі 6762,64 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього 12425,04 грн (дванадцять тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 04 копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складений 12.08.2026 року.

СУДДЯ