Решение № 138916012, 12.08.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2026 р. Справа153/1214/26

Провадження2/153/630/26-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі головуючого судді Дзерина М.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту у розмірі 52044 грн. 14 коп. та понесені судові витрати. Свої вимоги мотивує тим, що 27 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72677871, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 8500 грн.. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець на виконання умов договору позики №72677871від 27.10.2022 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача НОМЕР_1 .

03.04..2023 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали договір факторингу № 033-030423 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72677871від 27.10.2022 року.

17.12.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу №17/12/25-01 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72677871від 27.10.2022 року. Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за Договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед Кредитодавцем/Первісним кредитором, ані перед Позивачем/Фактором ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», що набуло право вимоги за договором позики №72677871 від 27.10.2022 року на підставі договору факторингу. З посиланням на відповідні правові норми та докази, зважаючи на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ», представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а саме 34000 грн. та понесені судові витрати.

Відповідно до ухвали Ямпільського районного суду Вінницької області від 29 червня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_1 надіслано копію ухвалу про відкриття провадження у справі на адресу зареєстрованого місця проживання рекомендованим листом з повідомленням, однак до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній».

Враховуючи норми п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не подала.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №72677871, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 8500,00 грн. строком на 30 днів, із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 2,5 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту. Відповідач електронним підписом підписав вказаний договір та додатки до нього одноразовим ідентифікатором dFqPf609gB.

Видача кредитних коштів за договором позики підтверджується даними копій платіжних інструкцій ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» КД-000153893/ТНПП

Від 17.04.2026 р. з якого встановлено, що 27.10.2022 року на банківську картку НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти 8500 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №72677871 від 27.10.2022 року наданого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за період з 27.10.2022 року по 11.04.2023 року загальна заборгованість відповідача становить 34 000 грн. з яких: 8500 грн. заборгованість за тілом позики; 25 500 грн. заборгованість за процентами.

03.04.2023 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» уклали договір факторингу № 033-030423 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72677871від 27.10.2022 року.

Відповідно до реєстру прав вимог № 11/04/23, що відступаються Клієнтом Факторові відповідно до Договору Факторингу № 033-030423 від «03» квітня 2023 р. встановлено, що ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №72677871 від 27.10.2022 року на суму 34000 грн., з яких: 8500 грн. заборгованість за тілом позики; 25 500 грн. заборгованість за процентами.

17.12.2025 року між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу №17/12/25-01 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики №72827885 від 11.10.2022 року.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 року ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №72677871 від 27.10.2022 року на суму 34000 грн., з яких: 8500 грн. заборгованість за тілом позики; 25 500 грн. заборгованість за процентами.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд враховує наступне.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до абз.1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з правилами ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію»).

У силу ч.5 ст.18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз.2 ч.2 ст. 639 ЦК України).

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

У силу ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до правил ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 договору позики №72677871 від 27.10.2022 року, який підписаний з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора і відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» цей договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов`язання та надало відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість по тілу кредиту та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Наявними у матеріалах справи доказами також підтверджується факт переходу права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» за договором позики, укладеним між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання, в тому числі новому кредитору, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення щомісячних платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань.

Надані позивачем докази в сукупності мають взаємний зв`язок, є належними і допустимими у зазначених спірних правовідносинах сторін, їх достовірність стороною відповідача не спростована (в тому числі і розмір заборгованості за договором).

З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за договором позики №72677871 від 27.10.2022 року на суму 34 000 грн., з яких: 8500 грн. заборгованість за тілом позики; 22500 грн. заборгованість за процентами є обґрунтованими та доведеними.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Доказами у справі встановлено, що 02.02.2026 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокат Богомолов В.В. уклали договір про надання правової допомоги №ДО-20260202/001.

Предметом договору визначено, що Клієнт доручає, а Адвокат, керуючись положеннями Закону України «Про адвокатську діяльність», Цивільного кодексу України та іншими актами чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання здійснювати на користь Клієнта професійну правничу допомогу, у тому числі представництво інтересів клієнта у судах, органах державної влади, органах місцевого самоврядування, перед фізичними та юридичними особами.

З Витягу з Акту про надання правової допомоги №1203 від 01.05.2026 вбачається, що було надано послуги загальною вартістю 15000 гривень.

Тобто, позивач надав докази понесених витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно до ч.3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі №490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі №205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений в заяві обсяг виконаних адвокатом робіт: надання консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, підготовку позовної заяви.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності (справа є малозначною) та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача 381,74 грн. судових витрат пов`язаних із підготовкою та направленням документів боржнику, на підтвердження яких надав додаток №3 до Договору №ДТ-СК-30102025 від 28.01.2026 року, вимога позивача щодо стягнення таких витрат є обґрунтованою, а тому суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пов`язані з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 264-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (код ЄДРПОУ 43950742) заборгованість за договором позики № 72677871 від 27.10.2022 у розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» понесені судові витрати у розмірі 8044 (вісім тисяч сорок чотири) гривні 14 (чотирнадцять) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: 02154, м.Київ, проспект Соборності, буд.30-А, прим. 321, Код ЄДРПОУ: 43950742.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 12 серпня 2026 року.

Головуючий М.М.Дзерин