Решение № 138915581, 12.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

12 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/296/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О. за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши у порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Ніжинської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 0291011423), вул. Овдіївська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

в інтересах держави в особі

позивача: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931), вул. Прощенка Станіслава, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртичович (РНОКПП НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 158 609,29 грн штрафних санкцій

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Бугрим М.П.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Ніжинська окружна прокуратура звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до Фізичної особи - підприємця Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртичович про:

- визнання недійсною Додаткову угоду №1 від 22.08.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та фізичною особою-підприємцем Тер-Мкртчяном Мнацаканом Мкртичовичем.

- визнання недійсною Додаткову угоду №2 від 17.11.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та фізичною особою-підприємцем Тер-Мкртчяном Мнацаканом Мкртичовичем.

- стягення з фізичної особи-підприємця Тер-Мкртчяна Мнацакана Мкртичовича на користь Управління житлово- комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області штрафні санкції у розмірі 158 609,29 грн, в тому числі: пеня - 141615,44 грн, 3% річних - 16 993,85 грн.

Ухвалою суду від 02.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05.05.2025 на 10:30 год.

Прокурору та позивачу ухвала суду від 05.04.2026 доставлена до їх Електронних кабінетів ЄСІТС 02.04.2026 о 16:41 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 02.04.2026, направлена на адресу відповідача 03.04.2026, повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

23.04.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано заяву про слухання справи без участі їх представника. Судом прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи вказану заяву.

Разом з тим, відповідно до ухвали Господарського суду Чернігівської області від 05.05.2026 року судом виправлено описку у вступній частині ухвал Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/296/26 від 02.04.2026 та від 05.05.2026 та замість адреси відповідача Фізичної особи - підприємця Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртичович « АДРЕСА_2 » зазначено правильну адресу: « АДРЕСА_1 ».

Ухвала суду від 03.04.2026 повторно направлена на правильну адресу відповідача 04.05.2026 та отримана ним 23.05.2026, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № R068091482707.

В розумінні статті 242 ГПК України учасники належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Чернігівської області, у тому числі підвищеної небезпеки в м. Чернігові, підготовче засідання у справі 927/296/26, призначене на 05.05.2026 о 10:30 год., не відбулось.

Ухвалою суду від 05.05.2026 підготовче засідання призначено на 03.06.2026 на 10:30 год.

13.05.2026 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано до суду клопотання про поновлення строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву.

Суд, враховуючи належне отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі, незначний пропуск на подання відзиву, 03.06.2026 постановив протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов та долучив відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

Відповідно до поданого відзиву останній проти позовних вимог заперечив, з огляду на таке;

- для продовження строку виконання робіт існували об`єктивні обставини, а саме: часті повітряні тривоги та загроза обстрілів інфраструктури, що зумовлювало необхідність призупинення робіт для збереження життя та здоров`я працівників відповідача під час небезпеки; під час ремонту додаткове погодження будівельних робіт та міським водоканалом, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю та з врахуванням надзвичайних невідворотних та об`єктивних обставин для Замовника, що підтверджені листом Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а саме військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану;

- за час виконання будівельних робіт відповідно до інформації з вебсервісу повітряних тривог у період з 18.08.2022 по 02.12.2022 сигнал «Повітряна тривога» у Чернігівській області оголошувався 130 разів;

- Договір та додаткові угоди є двосторонніми правочинами, сторонами яких є ФОП та комунальне підприємство. Ніжинська міська рада не є стороною зазначених правовідносин, тому навіть у випадку порушення умов договору, стягнення неустойки має здійснюватися на користь саме комунального підприємства, а не органу місцевого самоврядування, адже неустойка не є коштами, які повертаються до бюджету та не контролюються міською радою, а стягується на користь комунального підприємства як сторони господарського договору;

- у разі задоволення позову про визнання недійсними спірних додаткових угод наслідком є відновлення дії Договору у первісній редакції, умови якого є обов`язковими для сторін, зокрема щодо строків виконання зобов`язань, у той час як Ніжинська міська рада не є стороною договору, укладені між сторонами додаткові угоди не визначали/не змінювали обсяг її зобов`язань, а тому обраний прокурором спосіб захисту не спрямований на відновлення порушених прав та інтересів держави, отже, є неефективним.

Крім того, відповідач з посиланням на практику Верховного Суду заперечив проти наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в даній справі, вказавши, що виключно вимога про визнання недійсними додаткових угод, якими сторони продовжили строк виконання зобов`язань, тобто яка не потребує залучення додаткових коштів з бюджету, не спрямована на відновлення порушених прав та інтересів держави.

18.05.2026 до Господарського суду Чернігівської області через систему Електронний суд від Ніжинської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив від 18.05.2026, у якій прокуратура зазначає про наступне:

- прокурор не подавав позову в інтересах держави в особі Ніжинської міської ради, позов поданий в інтересах Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, яке є стороною договору;

- посилання представника позивача на висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 911/826/23 (ст. 15 відзиву на позовну заяву), щодо неможливості відновити права та інтереси держави в особі відповідного органу, стягуючи при цьому неустойку на користь юридичної особи, яка не є суб`єктом владних повноважень (комунальна організація) є некоректною правовою кваліфікацією, оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області не є комунальною організацією, так як організаційно-правова форма юридичної особи - орган місцевого самоврядування;

Крім того, прокурор зазначає, що оскільки ФОП Тер-Мкртчян М.М. не повідомив замовника робіт про настання об`єктивних обставин неможливості виконання робіт у передбачений правочином строк, неможливості їх перенесення на інший час, неможливості залучення своїх працівників до роботи тощо, а також не надав жодних документів на підтвердження таких обставин, УЖКГ та Б та ФОП Тер-Мкртчян М.М. не мали жодних підстав для укладення додаткових угод до Договору, предметом яких є продовження строку дії договору.

Відповідь на відзив прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.

20.05.2026 до Господарського суду Чернігівської області через систему Електронний суд від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) проти доводів прокурора за змістом, аналогічним відзиву на позов, стверджуючи, що Прокурором не доведено, що задоволення позову виключно в частині визнання недійсними спірних додаткових угод до Договору, якими сторонами продовжено строк виконання робіт та строк дії Договору, спрямоване на відновлення порушених інтересів держави.

Заперечення прийняті судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

28.05.2026 від представника відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача посилається на наведені у відзиві обставини, беручи до уваги те, що пройшов не значний проміжок часу та враховуючи, що представник відповідач не мав ці докази на час подання відзиву на позовну заяву, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя задля дотримання принципів господарського судочинства, з метою повного та всебічного розгляду справи.

У підготовчому засіданні 03.06.2026 суд, розглянувши клопотання представника відповідача, зазначив наступне:

Докази мають бути подані в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК України (у даному випадку разом з поданням відзиву на позов). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Зважаючи на подання відзиву на позов 13.05.2026, строк для подання доказів відповідачем станом на 27.05.2026 є таким, що сплив.

Відповідно до приписів ст. ст. 113, 118, ст. 119 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Так, за змістом частин 1, 4 ст. 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови 1) вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, 2) подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та 3) визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. Попри те, що вказаною нормою законодавець передбачив можливість суду поновити пропущений строк не автоматично, а лише за наявності відповідного клопотання заявника та вчинення відповідної процесуальної дії, питання про поновлення вирішується за умови визнання причин пропуску строку поважними.

Однак, подаючи 27.05.2026 клопотання про поновлення строку на подання доказів, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 3 ст. 80 ГПК України, представник відповідача не навів та не обґрунтував жодних поважних причин пропуску цього строку, зокрема щодо наявності обставин, які об`єктивно були непереборними, незалежними від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для подання доказів або повідомлення суду про неможливість подання доказів разом з відзивом на позов. Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про поновлення строку, а відтак відмовив в задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі доказів, про що постановив протокольну ухвалу. Додані до клопотання докази суд залишив без розгляду, оскільки відповідач реалізував своє право на подання доказів з порушенням приписів ч.ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України.

Ухвалою від 03.06.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 30.06.2026 на 10:30 год.

У судовому засідання 30.06.2026 судом оголошено перерву в розгляді спору по суті до 04.08.2026 до 11:30 год., враховуючи перебування судді Новик Т.О. в період з 06.07.2026 по 31.07.2026 у відпустці відповідно до наказу голови суду № 78 від 19.06.2026.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

У судовому засіданні 04.08.2026 суд після переходу до ухвалення судового рішення на підставі ст. 219 ГПК України відклав його проголошення до 12.08.2026 10 год. 30 хв.

12.08.2026 у судовому засіданні проголошено скорочене рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Моніторингом відомостей, розміщених на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua), встановлено, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - УЖКГ та Б) (код ЄДРПОУ 32009931) оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі UA-2022-08-04-008150-а за предметом закупівлі: Поточний ремонт тротуару біля будинку №11, вул. Шевченка в м. Ніжин (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь, очікуваною вартістю 5 637 150,00 грн.

Відповідно до оприлюдненого звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2022-08-04-008150-а від 18.08.2022, переможцем обрано ФОП Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртинович (РНОКПП НОМЕР_1 ), з яким 18.08.2022 укладено Договір підряду №178 (далі - Договір, Договір №178 від 18.08.2022).

Згідно з пунктами 1.1-1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з Поточного ремонту тротуару біля будинку №11 вул. Шевченка в м. Ніжин (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язаний приймати належно надані послуги та своєчасно оплачувати їх вартість за цінами та у термін, зазначені у Договорі.

Спосіб і вид надання послуг визначаються на підставі оголошення, затвердженого Замовником.

Загальний обсяг надання послуг визначається по факту, на підставі актів виконаних робіт, оформлених належним чином (п. 1.3 Договору).

Пунктом 2.2 Договору сторони дійшли згоди щодо строків виконання робіт: строк надання послуг до 23.08.2022 року.

Місце надання послуг: вул. Шевченка, 11. м. Ніжин (п. 2.3 Договору).

Виконавець повинен надати передбачені цим договором послуги, якість яких відповідає умовам технічної та іншої нормативно-правової документації (п. 3.1. Договору).

Відповідно до пунктів 4.1-4.2 вартість надання послуг становить 5 587 157.00 грн (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят сім тисяч сто п`ятдесят сім грн 00 коп.) без ПДВ. Договірна ціна є твердою.

Розрахунки за надані послуги здійснюються у разі наявності та в межах бюджетних асигнувань і на умовах, визначених в Договорі (п. 4.3 Договору).

Розрахунок за надані послуги проводиться Замовником на підставі підписаних Сторонами актів на протязі 14 календарних днів після підписання Замовником актів приймання-передачі наданих послуг (п. 4.4 Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Виконавець зобов`язаний: розпочати надання послуг з моменту підписання Договору; надавати на свій ризик за завданням Замовника послуги згідно п. 1.1. якісно і в узгоджений Сторонами строк, що становить 48 годин після звернення Замовника, гарантувати якість послуг.

Пунктами 6.1 6.2 Договору сторони узгодили, що Виконавець повідомляє Замовника про виконання послуг і направляє на його адресу акти виконаних робіт.

Виконавець до 25 числа місяця представляє Замовнику акти виконаних робіт в трьох примірниках з врахуванням актів, складених в поточному місяці. Замовник протягом п`яти днів після одержання актів виконаних робіт від Виконавця, розглядає та підписує їх, один примірник повертає Виконавцю.

Підписані Сторонами акти виконаних робіт є підставою для проведення остаточних розрахунків за надані Виконавцем послуги (п. 6.4 Договору).

Згідно з п. 7.1 Договору Виконавець несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У разі порушення зобов`язань за Договором може настати такий правовий наслідок - сплата неустойки. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (п. 7.2 Договору).

Виконавець за невиконання договірних зобов`язань сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а також компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору у випадку виникнення форс-мажорних обставин на час дії таких обставин.

Під форс-мажорними обставинами Сторони розуміють: надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, захист від дії якої не передбачено в документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу і дія якої може бути викликана:

- винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту);

- непередбаченими ситуаціями, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного Договору (страйк, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб тощо);

- умовами, регламентованими відповідними органами виконавчої влади, а також пов`язаними з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбаченими ситуаціями.

Факт виникнення і припинення форс-мажорних обставин підтверджується відповідним документом, виданим уповноваженим органом.

Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини як причину неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, звільняється від відповідальності за таке неналежне виконання тільки у випадку, якщо форс-мажорні обставини, на які посилається Сторона, виникли після укладення цього Договору, їх виникнення в момент укладення Договору було малоймовірним, і Сторона вжила всіх необхідних заходів, для того щоб уникнути або усунути негативні наслідки цих обставин.

Всі зміни та доповнення до цього Договору викладаються у письмовій формі, є його невід`ємною частиною та набувають чинності з моменту їх підписання повноважними представниками Сторін (п. 9.1. Договору).

Відповідно до п. 9.2. Договору будь-які повідомлення, які направляються Сторонами одна одній в рамках цього Договору, повинні бути здійснені в письмовій формі і надіслані рекомендованим, цінним листом або доставлені особисто під розписку на адресу Сторін. Факсокопії мають юридичну силу, якщо є підтвердження іншої Сторони про їх одержання уповноваженими представниками.

Відповідно до п. 9.3. Договору даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 23 серпня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками Сторін та діє до 31.12.2022 року, а у частині розрахунків та гарантійних термінів до повного виконання зобов`язань. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторін від виконання зобов`язань, які лишились невиконаними (п. 11.1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 22.08.2022 до Договору сторонами внесено зміни до п.п. 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції:

2.2. Строки надання послуг до 21.11.2022 року.

9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 21 листопада 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Додаток №1 до договору Календарний графік надання послуг викладено у новій редакції (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 1 інші умови договору залишаються незмінними.

Додатковою угодою № 2 від 18.11.2022 сторонами внесені зміни до пунктів 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції:

2.2. Строки надання послуг до 31.12.2022 року.

9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 31 грудня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні та постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Додаток №1 до договору Календарний графік надання послуг викладено у новій редакції (Додаток № 1 до цієї додаткової угоди).

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 інші умови договору залишаються незмінними.

02.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 3, відповідно до п. 1 якої у зв`язку із необхідністю виконання додаткових робіт, не врахованих у кошторисі, сторони дійшли згоди внести зміни до Договірної ціни Договору №178 від 18.08.2022, у зв`язку з чим договірну ціну викласти в новій редакції.

Зміна договірної ціни не призведе до збільшення вартості договору № 178 від 18.08.2022 (п. 2 додаткової угоди № 3).

Інші умови договору залишаються незмінними (п. 3 додаткової угоди № 3).

На виконання умов договору ФОП Тер-Мкртчян М.М. надано УЖКГ та Б акти приймання виконаних робіт (далі - Акт), а саме:

- Акт №1 від 21.09.2022 про виконання робіт на суму 4 488 798,00 грн без ПДВ;

- Акт №2 від 25.10.2022 про виконання робіт на суму 903 987,00 грн без ПДВ;

- Акт №3 від 02.12.2022 про виконання робіт на суму 194 381,00 грн без ПДВ.

Платіжними інструкціями № 483 від 28.09.2022 на суму 4488789,00 грн, № 556 від 28.10.2022 на суму 903987,00 грн та № 704 від 15.12.2022 на суму 194381,00 УЖКГ та Б Ніжинської міської ради на рахунок ФОП Тер-Мкртчян М.М. перераховані кошти на загальну суму 5587157,00 грн з призначенням платежів: «за поточний ремонт тротуару... вул. Шевченка, 11... дог.№ 178 від 18.08.2022, без ПДВ».

Як зазначає прокурор, під час дії Договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк поставки Товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження. Відповідач не повідомив замовника робіт про настання об`єктивних обставин неможливості виконання робіт у передбачений правочином строк, неможливості їх перенесення на інший час, неможливості залучення своїх працівників до роботи тощо, а також не надав жодних документів на підтвердження таких обставин, УЖКГ та Б та ФОП Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртинович не мали жодних підстав для укладення додаткових угод до Договору, предметом яких є продовження строку дії договору.

А отже, за твердженням прокурора, Додаткова угода № 1 від 22.08.2022 та Додаткова угода №2 від 17.11.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022 укладені сторонами договору з очевидним порушенням п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, внаслідок чого підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, прокурор у позовній заяві зазначає, що зважаючи на визначений первісними умовами Договору строки надання послуг - до 23.08.2022, з дня наступного за останнім, передбаченим Договором, днем виконання робіт - 24.08.2022, почався період прострочення виконання взятого на себе зобов`язання з боку відповідача, який завершився 02.12.2022.

Враховуючи строки фактично виконаних робіт, прокурором нараховано 141 615,44 грн. пені за період з 24.08.2022 по 02.12.2022 та 16 993,85 грн 3% річних за період з 24.08.2022 до 02.12.2022, які прокурор і просить стягнути з відповідача.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 1 від 22.08.2022, № 2 від 17.11.2022 до договору підряду № 178 від 18.08.2022, а також стягнення з відповідача штрафних санкцій за неналежне виконання умов укладеного договору.

Підстави представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 3 статі 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру.

Статтею 1 Закону України Про прокуратуру встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття інтерес держави.

У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Отже, за змістом ч. 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 дійшла, зокрема, таких висновків: бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 77); невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 80).

Сам факт незвернення до суду уповноваженого суб`єкта з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення майна, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18).

Згідно з частинами 4, 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У даній справі Ніжинською окружною прокуратурою подано позов в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради в зв`язку з невиконанням останнім обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді протягом більш ніж трьох років.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави та наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, прокурор вказує на порушення в бюджетній сфері та сфері публічних закупівель, наголошуючи на тому, що недотримання сторонами Договору вимог чинного законодавства при укладенні додаткових угод, несвоєчасне виконання Підрядником договірних зобов`язань перед державою в умовах воєнного стану суспільному інтересу очевидно не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради орган місцевого самоврядування.

Відповідно до пунктів 1, 1.3, 2, 6.1 Положення про Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, затвердженого рішенням №42-26/2022 Ніжинської міської ради Чернігівської області VIII скликання від 07.12.2022 Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931) (далі - Управління) є юридичною особою, яке здійснює повноваження з питань житлово-комунального господарства та будівництва з правом ведення поточних бюджетних, позабюджетних та спеціальних рахунків в органі Державного казначейства України відповідно до затверджених Ніжинською міською радою Чернігівської області та виконавчим комітетом Ніжинської міської ради Чернігівської області цільових призначень розрахунків.

Управління є розпорядником бюджетних коштів.

Управління відповідно до покладених на нього завдань та в межах повноважень, зокрема, здійснює наступні функції: готує програми благоустрою населених пунктів громади, подає Ніжинській міській раді звіти про результати виконання цих програм; організує виконання комплексу робіт з благоустрою, поховання безрідних громадян; вносить пропозиції до планів, розвитку населених пунктів громади, місцевих програм, а також до планів підприємств, установ та організацій з питань, пов`язаних із задоволенням потреб населення; забезпечує підготовку та подання на розгляд Ніжинської міської ради пропозицій щодо забезпечення збалансованого економічного та соціального розвитку населених пунктів громади, ефективного використання природних, трудових і фінансових ресурсів. залучає на договірних засадах підприємства, установи, організації незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально- економічному розвитку населених пунктів громади.

Управління є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів бюджету громади.

Відповідно до пунктів 13, 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі БК України) видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. Головні розпорядники бюджетних коштів бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно зі ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному та збалансованому використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 7 БК України).

Неефективне та незбалансоване використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси та порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

Закупівлю UA-2022-08-04-008150-a та оплату за Договором підряду № 178 проведено за рахунок коштів бюджету Ніжинської міської територіальної громади, при цьому головним розпорядником бюджетних коштів виступило УЖКГ та Б.

Отже Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт за Договором), уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.

Розпорядник бюджетних коштів є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, а тому є належним позивачем у справі. До таких висновків прийшов Верховний Суд, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, Верховного Суду Касаційного господарського суду від 09.08.2023 №924/1283/21. Велика Палата Верховного Суду також визначила правомірним й стягнення незаконно сплачених бюджетних коштів до бюджету в особі його розпорядника.

Оскільки Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області відповідно до покладених на нього повноважень у сфері державної політики у сфері будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, виступало замовником та розпорядником бюджетних коштів за Договором підряду № 178 від 18.08.2022, тому є уповноваженим органом на захист порушених інтересів держави.

У свою чергу, практика реалізації вищевказаних принципів бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» публічні закупівлі здійснюються за принципами добросовісної максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Порушення законодавства про публічні закупівлі (якщо таке буде встановлено) при укладенні додаткових угод після укладення договору про закупівлю не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів.

Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 21.12.2022 у справі №904/8332/21: «проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора».

Разом з тим, укладення Додаткових угод, якими продовжено строк виконання зобов`язання без належно обґрунтованого документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання робіт спотворює результати торгів та нівелює економію часу, яку було отримано під час підписання договору. А можливість зміни строку виконання робіт внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону.

У свою чергу, використання бюджетних коштів становить значний суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб, зокрема у даному випадку мешканців Ніжинської міської територіальної громади, а неналежне виконання договірних зобов`язань відповідачем (якщо таке буде доведено), беззаперечно вказує на наявність порушень таких інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор у листах №52-72-19вих-26 від 01.01.2026 та №52-72-1327вих-26 від 02.03.2026 просив Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області надати інформацію щодо укладання договору підряду №178 від 18.08.2022 та про стан виконання договірних зобов`язань відповідачем за Договором підряду №178 від 18.08.2022, а також просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи щодо усунення порушень, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду.

Відповідно до листів Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області від 30.01.2026 №01-14/72 та №01-14/185 від 23.03.2026, наданих на запит прокуратури Управління повідомило про не вжиття ним заходів стягнення штрафних санкцій, у зв`язку із чим уповноважений орган просив захистити інтереси держави в особі Управління шляхом звернення до суду про стягнення з ФОП Тер-Мкртчяна Мнацакана Мкртичовича штрафу та пені за неналежне виконання умов Договору підряду № 178 від 18.08.2022.

Вказане свідчить про те, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області, будучи проінформованим про допущені порушення, належних заходів для захисту порушених інтересів держави не вживає та не планує вживати.

Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив і не планує робити. При цьому управління саме висловило прохання до прокурора звернутися до суду з відповідним позовом за захистом інтересів держави.

У порядку ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор листом №52-72-2109вих-26 від 27.03.2026 повідомив позивача про звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області до ФОП Тер-Мкртчяна Мнацакана Мкртичовича про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 158 609,29 грн.

За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та виключності випадку, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

За доводами прокурора Додаткова угода № 1 від 22.08.2022 та Додаткова угода №2 від 17.11.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022 укладені сторонами договору з порушення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, внаслідок чого підлягають визнанню недійсними в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Згідно із ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом частин 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України (чинного на час укладення Договору та додаткових угод до нього) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

На момент підписання договору № 178 від 18.08.2022 сторонами було погоджено всі його істотні умови: предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за договором та строк його дії відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Так, у п. 2.2. договору сторони погодили термін надання послуг: до 23.08.2022.

У подальшому сторони підписали додаткову угоду № 1 від 22.08.2022 до Договору, якою внесено зміни до п.п. 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції: п. 2.2. Строки надання послуг до 21.11.2022 року; п. 9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 21 листопада 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні та ПКМ 169 від 28 лютого 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Також цією угодою внесені зміни до додатку 1 Календарний графік надання послуг, зокрема погоджено терміни надання послуг на об`єкті з серпня по листопад 2022 року.

Додатковою угодою № 2 від 18.11.2022 сторонами внесено зміни до пунктів 2.2, 9.3 Договору, виклавши їх у наступній редакції: п. 2.2. Строки надання послуг до 31.12.2022 року; п. 9.3 Даний Договір вважається укладеним та набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг по 31 грудня 2022 р. У разі продовження воєнного стану відповідно до Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні та постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року, термін надання послуг може продовжуватись.

Також цією угодою внесені зміни до додатку 1 Календарний графік надання послуг, зокрема погоджено терміни надання послуг на об`єкті з серпня по грудень 2022 року.

Із системного аналізу й тлумачення норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що визначена сторонами в договорі умова щодо строку надання послуг (виконання робіт) є істотною умовою договору про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте норми Закону України "Про публічні закупівлі", які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, є спеціальними щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №926/3421/22).

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).

Зміст підпункту 4 пункту 19 Особливостей аналогічний положенням п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Отже, вказані правові норми передбачають за можливе внесення змін до договору про закупівлю, зокрема щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Тому під час дії спірного договору сторони могли змінити таку істотну умову як строк виконання зобов`язань (строк виконання робіт) шляхом його продовження, однак лише за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (див. постанову Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Судом встановлено, що умова щодо строку виконання робіт, обумовлених договором, включена замовником до тендерної документації під час проведення публічної закупівлі UA-2022-08-04-008150-a.

Відповідач, прийнявши участь у тендері, за результатами якого став переможцем та уклав з Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради договір підряду № 178 від 18.08.2022, взяв на себе зобов`язання надати послуги з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка, 11, м. Ніжин (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) у строк до 23.08.2022, а з урахуванням укладених між сторонами додаткових угод № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 17.11.2022 цей строк був продовжений до 21.11.2022 та до 31.12.2022 відповідно.

Водночас зі змісту Додаткових угод слідує, що останні не містять обґрунтувань об`єктивних причин неможливості виконати повний комплекс робіт на об`єкті в первісно обумовлений Договором строк.

Як об`єктивні обставини для продовження строку виконання робіт відповідач посилається на: часті повітряні тривоги та загроза обстрілів інфраструктури, що зумовлювало необхідність призупинення робіт для збереження життя та здоров`я працівників відповідача під час небезпеки; додаткове погодження будівельних робіт під час ремонту з міським водоканалом, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю та з врахуванням надзвичайних невідворотних та об`єктивних обставин для Замовника, що підтверджені листом Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, а саме військовою агресією російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану

Щодо настання надзвичайних невідворотних та об`єктивних обставин у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на яку посилається відповідач, суд зазначає таке.

Листом Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Суд зауважує, що збройна агресія російської федерації та введення воєнного стану є загальновідомою обставиною, що в т.ч. підтверджується вище зазначеним листом ТПП України. Однак, лист не мотивує та не обґрунтовує як саме вказані обставини вплинули на виконання обов`язку з виконання робіт саме за конкретним договором між сторонами, належне виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас, самі по собі збройна агресія проти України, воєнний стан на території держави не можуть автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, чи існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, загроза обстрілів, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин підприємство/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

За правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Належним доказом настання таких обставин для відповідача у справі в контексті обставин виконання Договору є з-поміж іншого наявність Сертифікату ТПП України про форс-мажор. Однак і його суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Водночас сторона, яка посилається на форс-мажор, з урахуванням умов Договору у даній справі, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання (схожі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 15.06.2023 у справі №910/8580/22).

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Доказів звернення до Торгово-промислової палати України з приводу підтвердження обставин непереборної сили та отримання сертифікату про форс-мажорні обставини відповідачем суду не надано.

Водночас, відповідач не був позбавлений можливості звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, саме за спірним зобов`язанням між сторонами для документального підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили продовження договірних зобов`язань.

Також суд зауважує, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність, виконувати роботи чи набувати кошти та в будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи в розрізі конкретного зобов`язання. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

З огляду на викладене, суд констатує, що відповідачем не надано доказів, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку виконання робіт за Договором № 178 від 18.08.2022 внаслідок настання форс-мажорних обставин через військову агресію російської федерації проти України, враховуючи положення п. 8.1. Договору про те, що «форс-мажорні обставини, на які посилається сторона, виникли після укладення цього Договору, а їх виникнення в момент укладення Договору було малоймовірним». Тобто останній не довів, що саме надзвичайні і невідворотні обставини, які викликані військовою агресією російської федерації і виникли після укладення Договору, не давали йому змоги в погоджені договором строки виконати роботи по об`єкту, обумовленому предметом цього договору.

Разом з тим, листами Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради від 30.01.2026 № 01-14/72 та від 26.05.2026 № 01-14/375 повідомлено, що підставою укладення додаткових угод до Договору № 178 від 18.08.2022 є домовленість двох сторін (а.с.52, 144), в приводу чого суд зазначає.

Частина п`ята статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну заборону на зміну істотних умов договору про закупівлю після його підписання, визначаючи при цьому вичерпний перелік винятків.

Закон чітко розмежовує підстави для зміни істотних умов договору. Так, покращення якості предмета закупівлі регулюється пунктом 3 частини п`ятої статті 41 Закону. Натомість зміна (продовження) строку виконання зобов`язань допускається виключно на підставі пункту 4 цієї ж норми і лише у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.

Суд наголошує, що згода сторін, у тому числі намір сторін покращити предмет закупівлі не є тотожним поняттю "об`єктивні обставини, що спричинили продовження строку" в розумінні законодавства про публічні закупівлі. Покращення якості предмета закупівлі, так само як і волевиявлення сторін, само по собі не є обставиною, яка автоматично дозволяє сторонам ігнорувати вимоги закону щодо строків та безпідставно подовжувати їх.

Зважаючи на те, що у цьому випадку шляхом укладання спірних додаткових угод сторони фактично змінили саме строк виконання робіт по Договору підряду, до спірних правовідносин підлягають застосуванню імперативні вимоги щодо порядку зміни строків, передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Для правомірної зміни строку виконання робіт відповідач мав надати документально підтверджені об`єктивні обставини, які унеможливлювали виконання зобов`язання у первісно встановлений строк.

Схожа позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.05.2026 у справі № 925/832/25.

За правовою позицією, викладеною Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10 квітня 2025 року у cправі № 924/602/24 об`єктивні обставини (підстави) для продовження строку виконання робіт за договором про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі) є оціночною категорією та можуть бути підтвердженні будь-якими документальними доказами неможливості виконання умов договору щодо строку виконання зобов`язання на момент їх вчинення (укладення), навіть якщо такі докази подані після виникнення обставини, які вони засвідчують (підтверджують).

Водночас, будь-які належні та достовірні докази, які б слугували достатньою підставою для зміни істотної умови за договором в частині зміни строку виконання робіт в розумінні законодавства про публічні закупівлі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.

Суб`єкт господарювання, зокрема відповідач, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір, мав здійснювати власний комерційний розрахунок наслідків здійснення відповідних дій з урахуванням того, що договір між сторонами укладено відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", на момент укладення Договору в Україні вже був введений військовий стан і оголошення повітряних тривог мало систематичний характер, а первісно визначений Договором строк виконання робіт становив лише 6 (шість) днів.

З наданих фізичною особою-підприємцем Тер-Мкртчяном М.М. роздруківок з сайту «Статистика повітряних тривог в Україні - Чернігівщина» вбачається лише констатація факту настання обставин загрози, які обумовлені широкомасштабною триваючою військовою агресією російської федерації проти України та існували на момент укладення договору сторонами, за відсутності документального підтвердження, яким чином зазначені обставини вплинули на реальну можливість виконання зобов`язання за договором.

Безумовно загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин - введення воєнного стану, що неодмінно супроводжується оголошенням повітряних тривог, не рідко відключенням світла внаслідок ракетних атак (атак БПЛА), що обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

Однак, вказані обставини загроз, про які сповіщає сигнал повітряних тривог існували до моменту оголошення закупівлі та на момент підписання договору, тобто не є обставиною, яка виникла після укладення договору і яку неможливо було врахувати під час його підписання. Відтак, наслідки легковажного розрахунку на те, що обставина загроз небезпеки може легко змінитися чи зникнути протягом попередньо обумовленого Договором строку виконання робіт, тобто протягом шести днів, повністю охоплюються ризиками підприємницької діяльності з відповідними несприятливими наслідками.

Доводи відповідача про необхідність додаткового погодження робіт з міськводоканалом як об`єктивну обставину для продовження строку виконання підрядних робіт не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні положень статей 73-79 ГПК України, так само як і затримка фінансування. При цьому твердження відповідача про затримку фінансування витрат замовника спростовується наявними в матеріалах справи доказами оплати зданих Підрядником та прийнятих Замовником робіт, зокрема, вартість робіт по Акту №1 від 21.09.2022 на суму 4 488 798,00 грн без ПДВ сплачена позивачем в повному обсязі платіжною інструкцією № 483 від 28.09.2022; по Акту №2 від 25.10.2022 на суму 903 987,00 грн без ПДВ - платіжною інструкцією № 556 від 28.10.2022 та по Акту №178/3 від 02.12.2022 на суму 194 381,00 грн без ПДВ платіжною інструкцією № 704 від 15.12.2022, тобто оплата проводилась у строки, визначені умовами Договору, що не перевищували 7 днів.

Зважаючи на викладене, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні будь-яке документальне підтвердження об`єктивних обставин, що призвели до неможливості своєчасного виконання робіт та спричинили продовження строку дії договору та договірних зобов`язань з виконання робіт по об`єкту, обумовленому предметом договору, а також обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконувати зобов`язання та такими обставинами.

Наведене вказує на те, що будь-яких законних підстав для продовження строку виконання робіт за договором на дату укладання спірних додаткових угод не було.

З урахуванням установлених обставин, суд дійшов висновку, що сторонами правочину на момент укладення оскаржуваних додаткових угод не були дотримані вимоги п. 4 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі при погодженні продовження термінів виконання робіт, а відтак збільшення строку виконання зобов`язання з Поточного ремонту тротуару вул. Шевченка, 11, м. Ніжин (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) шляхом укладання додаткових угод № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 17.11.2022 до договору підряду № 178 від 18.08.2022 суперечить вказаній нормі Закону.

Цивільний кодекс України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають, зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

У статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи викладене, укладені додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 17.11.2022 до договору підряду № 178 від 18.08.2022 підлягають визнанню недійсними, оскільки сторонами цих правочинів на момент їх укладення при погодженні продовження термінів виконання робіт не були дотримані вимоги п. 4 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Відтак, позовні вимоги прокурора в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги прокурора про стягнення з відповідача пені.

Як вказано вище, господарський суд визнав додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 17.11.2022 до договору підряду № 178 від 18.08.2022, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради та ФОП Тер-Мкртчяном Мнацаканом Мкртичовичем, недійсними.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором (у первісній редакції), зокрема, щодо граничних строків виконання робіт.

Пунктом 2.2. Договору строки надання послуг встановлені до 23.08.2022 року.

Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Доказів виконання робіт у первісно встановлений договором строк матеріали справи не містять.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 7.4. Договору Виконавець за невиконання договірних зобов`язань сплачує Замовнику пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення, а також компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором.

Прокурор відповідно до п. 7.4. Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 141 615,44 грн за період з 24.08.2022 по 02.12.2022.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та встановлено, що пеня за прострочення виконання зобов`язання за період з 24.08.2022 по 01.12.2022 становить 137788,63 грн, яка відповідає умовам п. 7.4. Договору та вимогам чинного законодавства.

В контексті наведеного суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 549 ЦК України та кореспондуючу їй умову пункту 7.4 Договору, які визначають механізм нарахування (обчислення) пені.

Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати.

Застосування формулювання в тексті договору за кожен день прострочення повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), встановлюючи строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), передбачених частиною 3 статті 549 ЦК України.

Правовий аналіз статей 253, 255, 549 ЦК України та погоджені умови Договору свідчать про те, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичного виконання роботи не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, адже повним днем прострочення виконання зобов`язання не є (див. постанову Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 910/9078/18).

Судом встановлено, що пеня була нарахована за дні, в які відбулося фактичне виконання робіт згідно актів, не враховуючи суму, на яку були виконані роботи в ці дні, що суперечить нормам чинного законодавства та змісту п. 7.4 Договору.

За висновками суду, день фактичного виконання не може включатися до часу прострочення виконання зобов`язання при здійсненні розрахунку розміру пені (за відсутності інших договірних домовленостей), оскільки відповідний розрахунок здійснюється у днях, протягом яких не виконувалось (неналежно виконувалось) зобов`язання, нарахування - за весь день (24 години) прострочення, а тому фактичне виконання робіт (частини робіт) в цей день виключає правомірність нарахування пені за 24 години цього дня, позаяк нарахування можуть здійснюватись лише за кожен повний день прострочення.

З наведеного слідує, що нарахування прокурором пені в сумі 3826,81 грн є неправомірним, оскільки не відповідає умовам Договору та положенням ч. 3 ст. 549 ЦК України.

Щодо нарахування 16 993,85 грн 3% річних за період з 24.08.2022 до 02.12.2022 суд зауважує таке.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу наведеної правової норми можна зробити висновок, що положення ст. 625 ЦК України щодо нарахування процентів річних застосовується лише в разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13, від 23.06.2020 у справі № 536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17).

Враховуючи відсутність будь-якого грошового зобов`язання відповідача перед позивачем за Договором підряду № 178, підстави для нарахування та стягнення 3% річних за прострочення виконання робіт за цим Договором відсутні.

Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

За наведених обставин суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема оскаржувані додаткові угоди № 1 від 22.08.2022 та № 2 від 17.11.2022 до договору підряду № 178 від 18.08.2022 підлягають визнанню недійсними і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 137788,63 грн пені.

В решті вимог, зокрема, в частині стягнення 16993,85 грн 3% річних та 3826,81 грн пені (як безпідставно нарахованих) позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі основні питання, винесені на його розгляд, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 7637,71 грн покладається на відповідача.

В решті 349,49 грн судовий збір покладається на прокурора.

Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 22.08.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та фізичною особою-підприємцем Тер-Мкртчяном Мнацаканом Мкртичовичем.

3. Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 17.11.2022 до Договору підряду №178 від 18.08.2022, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області та фізичною особою-підприємцем Тер-Мкртчяном Мнацаканом Мкртичовичем.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртичович (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 32009931, вул. Прощенка Станіслава, буд. 20, м. Ніжин, Чернігівська обл., 16600; отримувач: ДКСУ в м. Київ МФО 820172, р/р UA028201720344290004000036490; код отримувача: 32009931) пеню у розмірі 137788,63 грн.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тер-Мкртчян Мнацакан Мкртичович (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, отримувач Чернігівська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача UA248201720343140001000006008) судовий збір в сумі 7637,71 грн.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.08.2026.

Суддя Т.О.Новик