Приговор № 138915052, 12.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11879/25

Провадження №1-кп/760/2152/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1

за участі сторін та інших учасників провадження

секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

представника потерпілої - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

обвинуваченої - ОСОБА_6

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження №12024100000001443 від 19.12.2024, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Тутаул, Зейського району, Амурської області, рф, громадянки України, із вищою освітою, працюючої ФОП, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.2024 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (1,64 проміле), керуючи технічно справним автомобілем «Nissan-Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по проїзній частині дворової території зі сторони будинку № АДРЕСА_2 в напрямку будинку № 44-А по вулиці Вадима Гетьмана в місті Києві.

В цей час попереду автомобіля «Nissan-Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 , по правому краю проїзної частини дворової території, зі сторони будинку № АДРЕСА_2 в напрямку будинку № 44-А по вулиці Вадима Гетьмана в місті Києві, в попутному напрямку рухалась пішохід ОСОБА_7 .

Під час руху ОСОБА_6 допустила порушення вимог пунктів 2.3 підпункт «б», 2.9 підпункт «а», 12.1, 12.3 та 13.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортом у дорозі;

- п. 2.9. водієві забороняється:

- підпункт «а» керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

- п. 13.1: водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_6 виявились у тому, що вона, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння (1,64 проміле), керуючи технічно справним автомобілем «Nissan-Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині дворової території зі сторони будинку № АДРЕСА_2 в напрямку будинку № 44-А по вулиці Вадима Гетьмана в місті Києві, під час руху проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрала безпечну швидкість керованого нею транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При виникненні перешкоди для руху, чим для ОСОБА_6 була пішохід ОСОБА_7 , яка рухалась попереду в попутному напрямку, та яку вона об`єктивно спроможна була завчасно виявити, ОСОБА_6 не вжила заходів для зменшення швидкості свого автомобіля аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, продовжила рух, не дотрималась безпечного інтервалу, внаслідок чого 19 грудня 2024 року приблизно о 12 годині 30 хвилин на проїзній частині дворової території між будинками № АДРЕСА_2 та № 44-А по вулиці Вадима Гетьмана в місті Києві здійснила наїзд на пішохода ОСОБА_7 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала, позовну заяву визнала частково та показала, що 19.12.2024 приблизно о 12 год. 30 хв. керуючи автомобілем «Nissan-Rogue», д.н.з. НОМЕР_1 та рухалась по проїзній частині дворової території зі сторони будинку № АДРЕСА_2 в напрямку будинку № 44-А по вулиці Вадима Гетьмана в місті Києві з мінімальною швидкістю. На повороті побачила жінку, яка дуже повільно рухалася попереду неї на відстані приблизно 5 метрів. Після чого почала здійснювати маневр ліворуч, щоб її об`їхати. У цей момент почула крик, після чого, одразу вибігла з автомобіля та побачила, що жінка лежить на землі. Намагалася її підняти, однак потерпіла почала кричати. Зазначила, що на цій ділянці дороги був односторонній рух, а пішохід рухалася у попутному напрямку по дорозі у дворі. Пішохода вона бачила, однак побоялася посигналити, оскільки не хотіла її налякати. Після того як сталась ДТП сіла в автомобіль, від`їхала та продовжила рух у своїх справах. Також показала, що перед подією вживала алкогольні напої, останній раз близько 03:00 год. ночі. Щодо відшкодування шкоди потерпілій пояснила, що одразу після події пропонувала їй 3 000 доларів США, однак потерпіла повідомила, що бажає отримати 500 000 грн. Вказану суму вона вважала для себе надмірною, у зв`язку з чим у подальшому направила потерпілій лист із пропозицією виплатити 60 000 грн, однак потерпіла від цієї пропозиції відмовилася. Визнала, що залишила місце ДТП, та висловила жаль з приводу того, що сталося. Вибачилася перед потерпілою, зазначила, що зробила для себе відповідні висновки та усвідомила наслідки своєї поведінки.

Винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в ході судового розгляду.

У судовому засіданні допитано потерпілу ОСОБА_7 , яка показала суду, що 19.12.2024 приблизно о 12 год. 30 хв. прямувала до магазину через прибудинкову територію. За її словами, тротуар у зазначеному місці відсутній, у зв`язку з чим вона рухалася краєм проїзної частини між будинками. У цей момент ззаду на неї здійснив наїзд автомобіль червоного кольору. До моменту наїзду транспортний засіб вона не бачила, оскільки удар був завданий зі спини. Внаслідок наїзду вона впала на землю, при цьому, на неї наїхали передні колеса автомобіля. Після дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу вийшла з автомобіля, за зовнішніми ознаками водій перебувала у стані алкогольного сп`яніння, оскільки хиталася, ледве трималася на ногах та поводилася невпевнено. При цьому запаху алкоголю вона не відчувала, однак про стан сп`яніння зробила висновок саме за поведінкою та зовнішнім виглядом водія. Зазначила, що водій сказала їй підвестися, взяла її за руку та намагалася підняти, однак через отримані тілесні ушкодження вона не могла самостійно встати. Після цього водій сіла до автомобіля та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди. Подія сталася приблизно о 12 год. 30 хв., видимість на вулиці була доброю. Після наїзду, вона не могла підвестися на ноги. До неї підійшли двоє перехожих, які надали допомогу та викликали бригаду екстреної медичної допомоги. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, у зв`язку з чим їй було проведено оперативне втручання. Після операції вона тривалий час не могла самостійно пересуватися, її нога перебувала у гіпсі протягом шести тижнів. Навіть після зняття гіпсу вона не могла самостійно ходити та проходила курс реабілітації у спеціаліста-реабілітолога. Просила призначити покарання на розсуд суду, вказала, що завдану їй шкоду обвинувачена не відшкодувала.

Крім того, винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19.12.2024 з додатками у вигляді схеми пригоди та фото таблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди;

- даними висновку КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ»» від 19.12.2024, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_6 19.12.2026 перебувала у стані алкогольного сп`яніння (1,64% етанолу);

- даними висновку за результатами огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Drager» Alkotest 6820, тест №11322, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а саме 1,64% проміле;

- даними протоколу слідчого експерименту від 13.02.2025 з додатком у вигляді схеми та фото-таблиці, в ході якого потерпілою ОСОБА_7 було відтворено події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 19.12.2024. Так, потерпіла ОСОБА_7 показала свій рух по проїзній частині до ДТП та показала розташування в момент наїзду на неї автомобілем «Nissan»;

- даними протоколу слідчого експерименту від 13.02.2025 з додатком у вигляді схеми та фото-таблиці, в ході якого підозрюваною ОСОБА_6 було відтворено події дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 19.12.2024. Так, підозрювана ОСОБА_6 показала місце розташування керованого нею автомобіля в момент виявлення нею жінки-пішохода. Крім того, підозрювана ОСОБА_6 показала місце розташування керованого нею автомобіля та жінки пішохода в момент, коли остання почала зміщуватись в ліву сторону;

- даними протоколу огляду цифрових носіїв інформації та перегляду відеозапису від 21.04.2025 з додатками у вигляді двох DVD-R дисків, в ході якого оглянуто відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників УПП у м. Києві ДПП НП України, якими проводились на місці дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.12.2024 приблизно о 12 год. 30 хв. в м. Києві на проїздній частині дворової території між будинком АДРЕСА_2 та буд. №44-А по вул. Гетьмана, та в інших місцях, перебування в яких було пов`язано із забезпеченням оформлення даної ДТП;

- даними висновку експерта ДУ Київське міське бюро судово-медичної експертизи за №042-137-2025, в ході якого встановлено, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 19.12.2024 о 13 год.08 хв. (під час огляду лікарем/лікарями швидкої медичної допомоги), з урахуванням даних, які віддзеркалюють послідуюче проведення інструментальних досліджень, оперативного втручання, є підстави стверджувати, що у ОСОБА_7 , клінічними лікарями було виявлено таке тілесне ушкодження, а саме: закрита травма лівої гомілки та стопи: розлогий синець у ділянці лівої стопи та лівого гомілковостопного суглобу; двохкісточковий перелом лівої гомілки (зі зміщенням уламків); перелом голівки проксимальної фаланги 1-го пальця лівої стопи.

Виходячи з того, що у звичайному клінічному перебігу, відновлення порушеної анатомічної цілісності травмованих великих трубчастих кісток (байдуже, чи було проведено оперативне втручання чи було обрано консервативну тактику лікування) та початок відновлення порушеної функції травмованої ділянки (по місцю утворення виявлених переломів, враховуючи функціональне навантаження травмованої ділянки лівої гомілки та лівої стопи) у звичайному клінічному перебігу спостерігається у строк понад 21 добу. Вказані строки віддзеркалюють тривалість розладу здоров?я, як загальновизначеного судово-медичного критерію визначення ступеню тяжкості, а тому, є підстави, виявлене тілесне ушкодження, відносити до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, відповідно п. п. 1.5.2, 2.2.1/в. та 4.6. "Правил";

- даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-24/74586-ІТ від 08.01.2025 з додатком у вигляді ілюстративної таблиці, відповідно до якого встановлено, що на момент огляду автомобіля «Nissan Rogue», державний номерний знак НОМЕР_1 гальмівна система, система рульового керування та ходова частина знаходяться в працездатному стані;

- даними висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №СЕ-19/111-25/10070-ІТ від 18.02.2025, відповідно до якого встановлено, що у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій автомобіля «Nissan Rogue», державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 , в момент виявлення пішохода ОСОБА_7 , мала технічну можливість запобігти наїзду на неї шляхом виконання вимог пункту 12.3 ПДР та (або) шляхом виконання вимог пункту 13.1 ПДР;

- даними висновку судово-психіатрічного експерта ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» №393 від 18.03.2025, відповідно до якого на період кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , а саме в період 19.12.2024, остання не виявляла ознак тимчасового розладу психічної діяльності, чи іншого хворобливого стану психіки.В той період часу ОСОБА_6 виявляла ознаки психічного розладу у вигляді: «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, гостра інтоксикація алкоголем, неускладнена» (згідно з МКХ-10: F10.2, F10.00) і за своїм психічним станом в той період часу могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_6 , виявляє ознаки психічного розгляду у вигляді: «Психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності» (згідно з МКХ-10: F10.2). За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_6 , не потребує застосування по відношенню до неї примусових заходів медичного характеру, при цьому потребує протиалкогольного лікування;

Винуватість ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, судом визнається щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Суд, при призначенні покарання врахував обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності вчиненного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжкого злочину, дані про особу ОСОБА_6 , яка раніше не судима, однак постановою Корольовського районного суду м. Житомир від 01.06.2022, ОСОБА_6 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік та 14.01.2025 постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 14.01.2025, ОСОБА_6 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік, працевлаштована, має на утриманні малолітню дитину, з 11.01.2024 перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом з діагнозом: Розлади психіки і поведінки, внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни; під нагляом лікаря-психіатра не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючої покарання обставини, виправлення та перевиховання обвинуваченої не можливе без ізоляції від суспільства.

Крім того, суд враховує, що вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення посягає на безпеку дорожнього руху та експлуатації транспорту, а його наслідком стало заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого, тому вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Така позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Початок строку відбування покарання обвинуваченою слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту ухвалення судом обвинувального вироку та набрання ним законної сили.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_6 в дохід держави витрати на проведення експертизи в сумі 5969 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 25 (двадцять п`ять) коп., а саме:

- за проведення судової авто технічної експертизи технічного стану транспортного засобу у сумі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 (шістдесят) коп.;

- за проведення судової авто технічної експертизи у сумі 2785 ( дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп..

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Також, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно, накладене ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.12.2024 у справі №761/47896/24 (провадження №1-кс/761/31617/2024), а саме: автомобіль марки «Nissan Rogue», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у якому позивач просить стягнути із обвинуваченої ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 300 000 (триста тисяч) гривень, та моральну шкоду в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень суд враховує таке.

Згідно вимогам ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписами статей 91, 374 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають доказуванню, а в обвинувальному вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПКУкраїни за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками визнаються: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд вважає, що заявлений та підтриманий позивачем ОСОБА_7 (потерпілої у кримінальному провадженні) розмір матеріальної шкоди не підтверджений жодними доказами, тому не може бути покладений в основу висновку про фактичний розмірі заподіяної матеріальної шкоди.

Разом з тим, вимоги щодо відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_6 потерпілій було завдано моральну шкоду.

Таким чином, в ході судового розгляду знайшла своє підтвердження сума моральної шкоди, заявлена до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 , оскільки така сума підтверджена належними доказами в розумінні ст.ст.76 - 80 ЦПК України, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Доказів добровільного відшкодування шкоди, як повного, так і часткового матеріали справи не містять.

Приймаючи викладене, з огляду на те, що позивач зазнав збитків внаслідок вчиненного кримінального правопорушеня з вини відповідача, що підтверджується належними і допустимими доказами, між збитками позивача і протиправною поведінкою відповідача є причинний зв`язок, суд вважає наявними підстави для стягнення з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

Керуючись ст. ст. 12, 50, 65-67, 70, 286-1 КК України, ст. ст. 91,127, 128, 129, 349, 368, 370, 374, 394, 395 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286-1 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 5 (п`ять) років.

Строк покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_6 в дохід держави витрати на проведення експертизи в сумі 5969 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) грн. 25 (двадцять п`ять) коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.12.2024 у справі №761/47896/24 (провадження №1-кс/761/31617/2024) на автомобіль марки «Nissan Rogue», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Речові докази: автомобіль марки «Nissan-Rogue», державний номерний знак НОМЕР_1 , повернути за належністю ОСОБА_6 .

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , моральну шкоду в сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд м. Києва протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1