Постановление суда № 138914918, 11.08.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/13984/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 року слідчий суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100070001934 від 15.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 подав до Подільського районного суду міста Києва клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100070001934 від 15.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.190 КК України.

В обгрунтування клопотання вказує, що Слідчими слідчого відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100070001934 від 15.09.2023, за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

15.09.2023 близько 10 год. 00 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: вул. Кирилівська,40, разом з депутатом ОСОБА_4 виявили діяльність шахрайського «Колл центра». Просить СОГ. Заявник: ОСОБА_5

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час спільного відпрацювання на предмет виявлення протиправної діяльності так званих «шахрайських коллцентрів» щодо заволодіння грошовими коштами громадян шляхом обману з використания слектронно-обчислювальної техніки під час військового стану, спільно з працівниками УПК в м. Кисві, УСР в місті Кисві та УКР ГУНП у м. Кисві, було встановлено, що за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, БЦ «Іллінський», під?їзд 5, 5 поверх, офісне приміщення вправоруч з ліфта, виявлено ознаки, що свідчать про можливу діяльність так званих «шахрайських коллцентрів».

Так, 04.08.2026 на підставі постанови слідчого про проведення невідкладної слідчої дії - проникнення до житла чи іншого володіння з метою обшуку було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого було виявлено та вилучено: 30 системних блоків, без маркувань, чорного кольору; 2 ноутбуки сірого кольору, марки «Dell»; монітори у кількості 60 шт.; 2 блоки до камер відеоспостереження; 2 мобільних телефони марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані; 8 телефонів марки «Redmi» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником приміщення , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8 є ТОВ «ЛАСТІВКА ЛТД» ЄДРПОУ: 32252797.

Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 04.08.2026 винесено постанову про визнання вищевказаних вилучених документів та речей речовим доказом.

З метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, просить накласти арешт на вищевказане тимчасово вилучене майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутності.

Представник власника майна, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився.

Дослідивши клопотання про арешт майна та матеріали кримінального провадження на його обґрунтування, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України має застосовуватись з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України та ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечує тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100070001934 від 15.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.190 КК України.

04.08.2026 на підставі постанови слідчого про проведення невідкладної слідчої дії - проникнення до житла чи іншого володіння з метою обшуку було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 в ході проведення якого було виявлено та вилучено: 30 системних блоків, без маркувань, чорного кольору; 2 ноутбуки сірого кольору, марки «Dell»; монітори у кількості 60 шт.; 2 блоки до камер відеоспостереження; 2 мобільних телефони марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані; 8 телефонів марки «Redmi» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником приміщення , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8 є ТОВ «ЛАСТІВКА ЛТД» ЄДРПОУ: 32252797.

Слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві 04.08.2026 винесено постанову про визнання вищевказаних вилучених документів та речей речовим доказом.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що вилучений ноутбук може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, вилучений ноутбук відповідає ознакам, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК.

Доказів, які б спростовували наведені висновки власником майна надано не було і судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на вказане вище майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено, а тому, на підставі викладеного вище, слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності задоволення клопотання.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку щодо задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. 170, 172-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023100070001934 від 15.09.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 04.08.2026 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Іллінська, 8 ( власником зазначеного майна є ТОВ «ЛАСТІВКА ЛТД» ЄДРПОУ: 32252797), з метою збереження речових доказів, а саме на: Ноутбуки марки «Hp» у кількості - 30 системних блоків, без маркувань, чорного кольору; 2 ноутбуки сірого кольору, марки «Dell»; монітори у кількості 60 шт.; 2 блоки до камер відеоспостереження; 2 мобільних телефони марки «Samsung» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані; 8 телефонів марки «Redmi» в корпусі чорного кольору, які знаходяться в заблокованому стані.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору, третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Роз`яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1