Постановление суда № 138914641, 12.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.08.2026 Справа № 759/24215/25

Унікальний номер 759/24215/25

Провадження номер 2-п/756/192/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Венгерський В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року у справі за позовом Акціонерного Товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року позовні вимоги АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 листопада 2020 року, яка виникла станом на 22 вересня 2025 року в розмірі 69707,34 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

21 липня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просить поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року. В обґрунтування поданої заяви зазначає, що відповідач не був присутній при проголошенні рішення, копію рішення отримав 01 липня 2026 року. Під час судового засідання, призначеного на 25 травня 2026 року відповідач перебував за межами м. Києва, у зв`язку з безпековою ситуацією. Щодо заперечень проти позовних вимог зазначає, що не погоджується з відсотковою ставкою, зазначає про наявність сумнівів щодо погоджених умов кредитування, заявлених позивачем, вважає, що надані докази, включно з розрахунком заборгованості, порядком нарахування відсотків потребують перевірки.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 29 липня 2026 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12 серпня 2026 року.

Представник позивача до суду не з`явився про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Відповідач та його представник до суду не з`явились про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року позовні вимоги АТ «КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 30 листопада 2020 року, яка виникла станом на 22 вересня 2025 року в розмірі 69707,34 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

З наявної в матеріалах справи розписки, встановлено що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а.с.232) на 25 травня 2026 року, не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, безпосередньо та (або) через представника, поважні причини неподання відзиву також відсутні.

Зі заяви про ознайомлення із матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи 21 квітня 2026 року.

Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідач в судові засідання, призначені на 21 квітня 2026 року, 25 травня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що доводиться наявною розпискою.

Отже, поважні причини не надання відзиву у визначений судом строк стороною відповідача не надано, як і не надано доказів поважності неявки в судове засідання.

Як на підставу для скасування заочного рішення представник відповідача посилається, зокрема, на те, що не погоджується із визначеним судом розміром заборгованості, проте жодних доказів погашення кредитної заборгованості та або розрахунку представник відповідача не наводить.

Будь-яких доказів, які б спростовували правильність висновків суду, до заяви про перегляд заочного рішення стороною відповідача не додано.

Сукупності обставин, визначених ст. 288 ЦПК України, судом встановлено не було, а відповідачем їх наявність не доведена.

Крім того, у відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, жодних доказів про причину неподання відзиву не надано та зважаючи на ту обставину, що заявником не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при постановленні заочного рішення, а відтак суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений 12 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик