Постановление суда № 138914264, 11.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.08.2026 Справа № 914/694/25

За заявою: Фізичної особи-підприємця ФОП Мачеуса Василя Васильовича,

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2025

у справі № 914/694/25

за позовом: ПрАТ "Львівобленерго", м. Львів,

до відповідача ФОП Мачеуса Василя Васильовича, м.Львів.

про стягнення 145419,31 грн.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Муравець.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача (заявника): В. Мачеус.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснювалося з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУД ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/694/25 за позовом ПрАТ "Львівобленерго" до ФОП Мачеуса Василя Васильовича про стягнення 145419,31 грн. необлікованої електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/694/25 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ФОП Мачеуса Василя Васильовича на користь ПрАТ "Львівобленерго" 145419,31 грн. вартості необлікованої електричної енергії та 7500,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" 3028,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.12.2025 апеляційну скаргу ФОП Мачеуса В.В. на рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/694/25 повернуто без розгляду.

20.11.2025 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ФОП Мачеуса В.В. залишено без задоволення, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 у справі №914/694/25 залишено без змін; присуджено до стягнення з ФОП Мачеуса В.В. на користь Приватного акціонерного товариства "Львівобленерго" 5000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції.

07.07.2026 ФОП Мачеус Василь Васильович подав заяву про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/694/25 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що позивачем сфальсифіковано акт про закриття точки обліку від 25.01.2024, оскільки акт про розпломбування приладу обліку електричної енергії №2111640 за адресою: м. Львів, вул. Краківська, 26 не складався.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 07.07.2026 заява передана для розгляду судді Яворському Б.І.

Ухвалою від 13.07.2026 суд прийняв до розгляду заяву ФОП Мачеуса В.В. про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, судове засідання призначив на 04.08.2026.

22.07.2026 ПрАТ «Львівобленерго» через систему «Електронний суд» подано заперечення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно яких пояснило, що обставина, на яку посилається позивач (лист ПрАТ «Львівобленерго» №203-07-3430 від 24.06.2026), не є нововиявленою у розумінні ст. 320 ГПК України, оскільки: вона не є істотною для вирішення спору по суті (тобто оцінки факту самовільного підключення електроустановок). Заява є безпідставною та спрямована на зловживання процесуальними правами з метою перегляду по суті рішення суду, що набрало законної сили, просить відмовити у її задоволенні.

Ухвалою від 04.08.2026 судове засідання відкладено на 11.08.2026, про що повідомлено позивача.

04.08.2026 заявник подав клопотання про розгляд справи в загальному провадженні та просить витребувати рішення комісії ОСР, згідно якого складено акт від 25.01.2024.

04.08.2026 заявник подав клопотання про витребування доказів: акта звірки платежів попередньої оплати за період 30.11.2018-25.01.2024 та акт звірки за весь період платежів ФОП Мачеусом В.В. згідно договору №65285 від 11.01.2022; технічні умови на електропостачання від 11.01.2002 по об`єктах за адресами: вул. Л.Українки, 15 та вул. Краківська, 26 у м.Львові. Зазначив, що на подані ним запити від 11.06.2026 та 07.07.2026 щодо отримання запитуваних документів відповіді не отримав.

11.08.2026 ФОП Мачеус В.В. подав клопотання про взяття до уваги судом обставин справи, у якому, зокрема, додатково виклав свої міркування щодо акту про порушення, рішення комісії про закриття точки обліку, розрахунку заборгованості спожитої електроенергії.

У судовому засіданні 11.08.2026 ФОП Мачеус В.В. підтримав позицію, викладену у поданих суду документах.

Представник позивача (стягувача) у судове засідання не з`явився.

Щодо клопотань про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів.

Згідно ч.2 ст.325 ГПК України при розгляді заяви про перегляд справи за нововиявленими обставинами справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

За таких обставин, враховуючи імперативний характер наведеної норми, відсутні підстави для розгляду даної заяви у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (частина 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частини 1, 2 статті 73 ГПК України).

Суд відзначає, що у п.8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №904/2181/22 зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова ОП КГС у складі ВС від 05.07.2019 у справі №910/4994/18; постанови ВС від 19.10.23 у справі №914/249/21, від 18.01.2024 у праві №910/114/19).

Разом із тим за приписами статті 76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 зі справи №925/2301/14, від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18). Належність доказів нерозривно пов`язана з предметом доказування у справі, який, в свою чергу, визначається предметом позову.

У даному випадку розглядається заява про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а тому встановленню підлягає наявність відповідних обставин. Однак, у поданих клопотаннях заявник не вказує, яке значення витребувані ним докази матимуть для підтвердження наявності нововиявлених обставин.

За результатами розгляду клопотань про витребування доказів суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на неможливість їх оцінки як нововиявленої обставини, у тому числі у зв`язку з тим, що документи, які просить витребувати заявник не стосуються предмета доказування. При цьому, лист ПрАТ «Львівобленерго» №203-07-3430 від 24.06.2026 не може підтверджувати чи спростовувати обставини, що мали місце за рік до їх появи.

Розглянувши матеріали заяви, заслухавши пояснення заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на наступне.

Відповідач, обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, як підставу для перегляду зазначає п.1 ч.2 ст.320 ГПК України, а саме: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано ст.320 ГПК України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі та не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Верховний Суд сформулював правові висновки, що не є нововиявленими обставинами. Зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (пункт 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14.04.2021, а також подібні правові висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 752/4995/17, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі № 904/3923/20);

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи; крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019);

- не можуть бути визнані нововиявленими обставинами викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими; до того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а);

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі; обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.06. 2022 у справі № 9901/230/20).

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору також не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення.

Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (п. п. 51 - 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви № 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; п. п. 42-44 рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (п. п. 27 - 34 рішення ЄСПЛ у справі «Праведная проти росії» від 18.11.2004).

Також Велика Палата Верховного Суду зазначає, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Заявник посилається на те, що йому з листа ПрАТ «Львівобленерго» від 24.06.2026 стало відомо, що працівниками товариства акт про розпломбування приладу обліку електричної енергії №211640 за адресою: м. Львів, вул.Краківська, 26 не складався. Разом з тим, у акті про закриття точки обліку від 25.01.2024 в графі «Перелік знятих пломб» вказано: ОГ 9212. У акті № 037371 про порушення від 14.05.2024 інформація щодо пломб на засобах вимірювання електричної енергії відсутня. Даний факт, на думку заявника, свідчить про фальсифікацію акта про закриття точки обліку від 25.01.2024.

Дана обставина не є і не може бути «істотною» для вирішення справи, оскільки предметом позову у даній справі було стягнення вартості необлікованої електричної енергії і суд при прийнятті рішення встановив факт порушення ФОП Мачеус В.В. ПРРЕЕ на об`єкті споживача (м. Львів, вул. Краківська, 26): самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів і електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи (п. 8.4.2, 1.2.1, 2.3.3, 7.6, 8.2.4, 8.2.5, 5.5.5) та відсутність договору за цим об`єктом. У рішенні суду зазначено: «Підсумовуючи наведене вище, фактом залишається те, що відповідачу 25.01.2024 було припинено електропостачання по вулиці Краківській, 26 у місті Львові, про що свідчить акт про закриття точки обліку від 25.01.2024 (а. с. 50). Цю обставину визнає сам відповідач».

Отже, суд у рішенні від 10.06.2025 надавав правову оцінку вказаним юридичним фактам. В той час як лист від 24.06.2026, долучений до даної заяви як доказ, не є такою нововиявленою обставиною, адже не існував на період розгляду справи у судах.

З огляду на встановлені обставини суд констатує, що заявник обґрунтовує свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні ст.320 ГПК України, а фактично посилається на необхідність переоцінки доказів, яким уже надавалася оцінка під час розгляду справи та стосується обставин, які вже були встановлені судами. Заявник не навів жодної істотної для справи обставини, яка не була встановлена судом та не була і не могла бути йому відома, що виключає можливість задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 235, 320-321, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотань ФОП Мачеуса В.В. про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та витребування доказів відмовити.

2. У задоволенні заяви ФОП Мачеуса В.В. про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовити та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2025 у справі №914/694/25.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12.08.2026.

Суддя Яворський Б.І.