Постановление суда № 138914129, 11.08.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25006,

тел. 30-10-22, 30-10-23 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 серпня 2026 рокуСправа № 912/957/26

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.

при секретарі судового засідання Філіповій А.Г.,

розглянувши у відкритому попередньому засіданні у справі №912/957/26 від 03.06.2026

про банкрутство ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "МІТУС" (далі - ФГ "МІТУС"), код ЄДР 33624155, 28104, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, село Попівка, вул. Підгірна, будинок 9,

заяву Вих. №1 від 25.06.2026 кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" (далі - ТОВ "АГРОРОСЬ"), код ЄДР 21374294, 19402, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Корсунь-Шевченківський, вул. Шевченка, будинок 39,

до боржника - ФГ "МІТУС", код ЄДР 33624155, 28104, Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, село Попівка, вул. Підгірна, будинок 9,

про додаткові грошові вимоги

ПРЕДСТАВНИКИ:

відповідно до протоколу судового засідання.

У попередньому засіданні оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 03.06.2026 господарський суд, зокрема, відкрив провадження у справі №912/957/26 про банкрутство ФГ "МІТУС". Ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Ввів процедуру розпорядження майном боржника строком до 170 календарних днів. Призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панченка Р.М. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному вебпорталі судової влади України ухвалив оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення). Попереднє засідання суду призначив на 04.08.2026 11:00.

03.06.2026 (номер публікації: 79597, дата публікації на сайті ВГСУ: 03.06.2026 17:30) на офіційному вебпорталі судової влади України оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення) ФГ "МІТУС". Строком подання заяв кредиторів з вимогами до боржника встановлено: Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

До господарського суду 26.06.2026 надійшла заява Вих. №1 від 25.06.2026 кредитора ТОВ "АГРОРОСЬ" про додаткові грошові вимоги з вимогами:

"1. Прийняти до розгляду заяву про визнання додаткових кредиторських вимог у справі про банкрутство ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "МІТУС" (код ЄДР 33624155);

2. Визнати додаткові кредиторські вимоги ТОВ АГРОРОСЬ до ФГ МІТУС (код ЄДРПОУ 33624155) в розмірі 838 548,68 гривень, з яких 838 548,68 грн. грошові вимоги, 0,00 грн. - неустойка (штраф, пеня).

3. Судовий збір за подачу заяви про визнання додаткових грошових вимог покласти на ФГ МІТУС (код ЄДРПОУ 33624155)..

Ухвалою від 15.07.2026 господарський суд прийняв заяву Вих. №1 від 25.06.2026 кредитора ТОВ "АГРОРОСЬ" про додаткові грошові вимоги. Ухвалив розглянути заяву Вих. №1 від 25.06.2026 кредитора ТОВ "АГРОРОСЬ" про додаткові грошові вимоги у попередньому засіданні 04.08.2026 об 11:00. Зобов`язав розпорядника майна, арбітражного керуючого Панченка Р.М. до засідання суду надати господарському суду: письмове повідомлення заявника про результати розгляду вимог такого кредитора, відповідно до вимог ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Заява кредитора з додатковими грошовими вимогами до боржника, зокрема, обґрунтована таким.

Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" має додаткові грошові вимоги до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "МІТУС", що підтверджується наступним.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 03 червня 2026 року по справі № 912/957/26 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" (код ЄДР 21374294) до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "МІТУС" (код ЄДР 33624155) в розмірі 67 352, 81 грн 3% річних, а також 26 624, 00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Крім того ТОВ АГРОРОСЬ має додаткові грошові вимоги до ФГ МІТУС, які підтверджуються наступним.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2025р. по справі 912/1352/25 було вже встановлено факт неналежного виконання ФГ МІТУС грошового зобов`язання за Договором поставки № 24/174-ЧК від 18.04.2024 р. (далі Договір).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тлумачення пункт 6 частини першої статті 3 ЦК свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 04.08.2021 у справі №185/446/18, від 07.10.2020 у справі №450/2286/16-ц).

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та 24% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання як спосіб захисту грошового інтересу і полягає у відшкодуванні грошових втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляції та отримані компенсації за неналежне виконання зобов`язань (пост. ВП ВС від 19.06.2019 No703/2718/16, від 19.06.2019 No646/14523/15).

У Постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про правомірність нарахування на суму основної заборгованості індексу інфляції, оскільки позивач скористався своїм процесуальним правом обирати валюту зобов`язання та пред`явив позовну вимогу щодо стягнення заборгованості в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 31 травня 2015 року. Відтак, з цієї дати валютою заборгованості стала національна валюта України - гривня, тому нарахування індексу інфляції на таку заборгованість є правомірним.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що ФГ "МІТУС" було перераховано на рахунок ТОВ "АГРОРОСЬ" 1 495 863,20 грн основної заборгованості та 17 950,36 грн компенсації по сплаті судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті №9 від 26.05.2026 р.

Пунктом 6.3. Договору поставки № 24/174-ЧК від 18.04.2024 встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості Товару, Покупець сплачує Постачальнику за кожен день прострочення 24 % річних від суми простроченого платежу.

Таким чином з ФГ МІТУС на користь ТОВ АГРОРОСЬ відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають сплаті нарахування встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 24 відсотки річних від простроченої суми, які нараховуються на суму заборгованості 1 495 863,20 грн. за період з 25.10.2024 р. по 26.05.2026 р. (погашення основої заборгованості) та складають: 568 512.00 грн. - 24 відсотка річних, та 270 036.68грн. - інфляційних втрат відповідно до розрахунку (додаємо).

На дату подання цієї заяви загальний розмір заборгованості ФГ МІТУС перед ТОВ АГРОРОСЬ з нарахуванням відповідно до ст. 625 ЦК України і пунктом 6.3. Договору поставки №24/174-ЧК від 18.04.2024,складає 838 548,68 гривень, з яких 838 548,68 грн. - грошові вимоги, 0,00 грн. - неустойка (штраф, пеня).

До господарського суду 02.08.2026 через систему Електронний суд від розпорядника майна, арбітражного керуючого Панченка Р.М. надійшло повідомлення про розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника (з доказами направлення кредитору) за яким додаткові вимоги ТОВ "АГРОРОСЬ" документально підтверджені, та підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів з розміром вимог: 5 324,80 грн. перша черга задоволення, 838 548,68 грн. четверта черга задоволення.

Розпорядник майна, арбітражний керуючий Панченко Р.М. зазначив, що позиція про результати розгляду грошових вимог кредитора не узгоджувалась з боржником, позаяк останній проігнорував вимогу розпорядника майна щодо надання доступу до документів бухгалтерського обліку, і визначена на підставі документальних доказів доданих до заяви кредитора.

Боржником 03.08.2026 в системі Електронний суд сформовані письмові пояснення щодо вимог кредиторів за якими вимоги такого кредитора не визнані з огляду на наступне.

З розрахунку ТОВ АГРОРОСЬ, який було додано до заяви від 25.06.2026 р., вбачається, що 838 548,68 грн. складаються з 1) 24% річних, нарахованих за період з 25.10.2024 р. по 26.05.2026 р., у сумі 568 512,00 грн.; 2) інфляційних втрат, нарахованих за період з листопада 2024 р. по травень 2026 р., у сумі 270 036,68 грн.

В ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2026 р. у справі №912/957/26 про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначено наступне:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.05.2025 у справі №912/1352/25 позовні вимоги задоволені, стягнуто з ФГ Мітус на користь ТОВ "АгроРось" - 1495863,20 гри основної заборгованості та 17950,36 грн компенсації по сплаті судового збору. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2026 вказане рішення залишено без змін.

Крім цього, кредитор у своїй заяві зазначив, що ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3. Договору поставки №24/174ЧК від 18.04.2024 встановлено, що у випадку прострочення оплати вартості Товару, Покупець сплачує Постачальнику за кожен день прострочення 24% річних від суми простроченого платежу.

Таким чином з ФГ МІТУС на користь ТОВ АГРОРОСЬ відповідно до ст. 625 ЦК України на переконання кредитора підлягають сплаті нарахування встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також 24 відсотки річних від простроченої суми, які нараховуються на суму заборгованості 1 495 863,20 грн. за період з 25.10.2024 р. по 26.04.2026 р. та складають: 539 986,12 грн. - 24 відсотка річних, та 230 121,59 грн. - інфляційних втрат відповідно до розрахунку зазначеного в Додатку 1.

На дату подання цієї заяви загальний розмір заборгованості ФГ МІТУС перед ТОВ АГРОРОСЬ, підтверджений судовим рішенням та за нарахуванням відповідно до ст. 625 України і пунктом 6.3. Договору поставки № 24/174-ЧК від 18.04.2024, складає 2 283 921,27 гривень, з яких 2 283 921,27 грн. - грошові вимоги, 0,00 грн. - неустойка (штраф, пеня).

Як зазначалося вище, кредитор у подальшому уточнив розмір заявлених кредиторських вимог, зазначивши, що враховуючи положення ст. 253 Цивільного кодексу України, а також того, що 2024 рік був високосним, вірним розрахунком 24% річних буде наступний розрахунок, який здійснюється з 26.10.2024;

24% річних = (сума заборгованості) x (відсоток річних, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році):

За 2024 р.: 1495863.2 x 24% x 67 : 366 = 65 719,89 грн.

З 01.01.2025 р. по 26.04.2026 р.: 1495863.2 x 24% x 481 : 365 = 473 102,60 грн.

ВСЬОГО 24% річних за період з 26.10.2024 р. по 26.04.2026 р. 538 822,49 грн.

Розмір інфляційних нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України не змінився від суми, заявленої в заяві про відкриття провадження в справі про банкрутство.

Також кредитор не заперечив, що ФГ "МІТУС" перераховано на рахунок ТОВ "АГРОРОСЬ" 1 495 863,20 грн основної заборгованості та 17 950,36 грн компенсації по сплаті судового збору, що підтверджується копією платіжної інструкції в національній валюті №9 від 26.05.2026.

Щодо інфляційних нарахувань відповідно до ст. 625 ЦК України господарський суд вважає за необхідне зазначити, що 18.04.2024 ТОВ АгроРось, виступаючи у якості постачальника, та ФГ Мітус, як покупець, уклали договір поставки №24/174-ЧК за пунктами якого:

2.2. На імпортований Товар ціна зазначається у гривнях із зазначенням еквівалента в доларах США або ЄВРО за міжбанківським валютним курсом на дату підписання відповідного Додатку згідно відомостей фінансового порталу Мінфіну України https://minfin.com.ua/ua/currency/rnb

2.3. Загальна ціна Договору являє собою суму вартості всього Товару, що поставляється за даним Договором згідно видаткових накладних.

2.4. Ціна Товару включає в себе усі витрати Постачальника, в тому числі, але не виключно: витрати щодо доставки Товару, вартість тари, пакування, маркування, страхування (за необхідності).

2.5. У випадку, якщо на час проведення оплати Товару, зазначеному у п.2.2. Договору, проданого з відстроченням оплати, або при простроченні оплати, відбулось збільшення курсу валюти до гривні, визначеного відповідно до п.2.1. Договору., ціна Товару підлягає коригуванню без укладання додаткових угод та домовленостей Сторонами, за наступною формулою :

Z = (Y2: Y1) х XI - Х2, де:

XI - ціна Товару в гривнях, яка зазначена у Додатку або накладній, якщо Додаток відсутній;

Y1 - курс продажу відповідної іноземної валюти на день укладання відповідного Додатку ( накладній за відсутності Додатку);

Y2 - курс продажу відповідної іноземної валюти па дату оплати, але в будь-якому разі Y2 > Y1; Х2 - сума, сплачена на час проведення коригування Продавцем за даний Товар.

Z- ціна Товару в гривнях, що підлягає оплаті.

2.6. Коригування ціни, зазначене у п.2.5 Договору, здійснюється: кожного разу при проведенні оплати Товару за наявності відповідних обставин.

2.7. Сторони можуть зазначити у Додатках пороговий курс гривні до валют, після досягнення якого може бути здійснено коригування ціни Товару відповідно до положень п.2.5. Договору.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Проте оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає.

У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

У підготовчому засіданні представник кредитора заперечила таку обставину, зазначивши правомірність вимог кредитора до боржника щодо інфляційних втрат нарахованих на суму боргу.

Відповідно, враховуючи зазначені умови договору поставки №24/174-ЧК від 18.04.2024 укладеного сторонами, а також позицію кредитора та заперечення боржника господарський суд констатує факт наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, щодо законності нарахування кредитором вимог до боржника щодо інфляційних втрат.

Крім зазначеного, відповідно до п. 6.3. договору поставки у випадку прострочення оплати вартості Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення а також 24% ( двадцять чотири ) річних від суми простроченого платежу.

В силу вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.

Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

Відповідно, господарський суд робить висновок, що в даному випадку між сторонами існує спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, щодо вимоги кредитора до боржника у сумі 539 986,12 грн, що становить 24% річних. При цьому спір між ТОВ "АГРОРОСЬ" та ФГ "МІТУС" щодо визначених законодавством 3% річних в сумі 67 352, 81 грн відсутній.

Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, господарський суд встановив наявність підстав, а саме безспірність вимог кредитора до боржника в сумі 67 352, 81 грн - 3% річних, для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Господарський суд вважає за необхідне визнати грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 67 352, 81 грн - 3% річних, а також 26 624, 00 грн судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.".

ТОВ АГРОРОСЬ не оскаржувало ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2026 р. у справі №912/957/26 про відкриття провадження у справі про банкрутство. Дана ухвала набрала законної сили.

Відтак, ТОВ АГРОРОСЬ погодилось з висновками суду про те, що між сторонами існує спір щодо законності нарахування кредитором вимог до боржника щодо інфляційних втрат та 24% річних.

ТОВ АГРОРОСЬ не зверталось до ФГ МІТУС з новим позовом про стягнення інфляційних втрат та 24% річних.

За таким умов, на переконання боржника відсутні підстави для визнання додаткових кредиторських вимог ТОВ АГРОРОСЬ до ФГ МІТУС (код ЄДРПОУ 33624155) в розмірі 838 548,68 гривень.

Протокольною ухвалою від 04.08.2026, на підставі ч. 2 ст. 47 КУзПБ, оголошено перерву в попередньому засіданні до 11.08.2026 - 16:00 год. Явку керівника кредитора ФГ "АГРО ПЛЮС 7" гр. ОСОБА_1 та керівника боржника гр. ОСОБА_2 , а також повноважного представника кредитора ТОВ "АГРОРОСЬ" в засідання суду визнано обов`язковою.

Розпорядником майна 11.08.2026 в системі "Електронний суд" сформовано повідомлення (уточнене) про розгляд заяви з кредиторськими вимогами до боржника за яким, ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 03.06.2026 р. по справі №912/957/26 було визнано грошові вимоги ТОВ АГРОРОСЬ до ФГ МІТУС в тому числі в сумі 67 352, 81 грн 3% річних. Однак кредитором додатково заявлено до боржника в тому числі вимоги у сумі 539 986,12 грн, що становить 24% річних. Таким чином заявлена сума відсотків річних (з врахуванням вже визнаних Судом вимог) підлягає зменшенню і становить 472 633,31 грн.

Таким чином, повідомляю, що додаткові вимоги ТОВ "АГРОРОСЬ" документально підтверджені, та підлягає визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів частково з розміром вимог: 5 324,80 грн. перша черга задоволення, 771 195,87 грн. четверта черга задоволення.

За ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У результаті дослідження всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що додаткові грошові вимоги кредитора у сумі 499 993, 54 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими документальними доказами та такими, що підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів до 4 черги задоволення.

Решта вимог кредитора не підлягають визнанню, позаяк, зокрема, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частини перша, друга статті 533 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою та другою статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тлумачення частини другої статті 524 та частини другої статті 533 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Таким чином, ЦК України надає сторонам договору можливість встановити валютне застереження у вигляді грошового еквівалента в іноземній валюті при укладенні договору. При цьому грошовий еквівалент в іноземній валюті буде виступати складовим елементом ціни в договорі.

За загальним правилом при наявності валютного застереження, тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Інші правила визначення суми платежу можуть встановлюватися, зважаючи на прямий припис в частині другій статті 533 ЦК України, тільки договором, законом чи іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати (див. постанови Великої палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15 (провадження № 14-68цс18), від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15 (провадження № 14-16цс18)).

Традиційним в доктрині приватного права та судовій практиці є розмежування валюти боргу та валюти платежу як елементів грошового зобов`язання. Валюта боргу - це грошові одиниці, в яких обчислена сума зобов`язання (що дозволяє визначити його ціннісне значення). У свою чергу, під валютою платежу розуміються грошові знаки, які є засобом погашення грошового зобов`язання і в яких повинне здійснюватися його фактичне виконання. За загальним правилом при наявності валютного застереження, тобто визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року в справі № 755/9348/15-ц (провадження № 61-30272св18), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (див. постанову Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 760/15679/15 (провадження № 61-504св19)).

Індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає. Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях (див., зокрема, постанову Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15, постанову Верховного Суду України від 18 травня 2016 року у справі № 6-474цс16, постанову Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1672цс16, постанову Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-284цс17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі №296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19) зазначено, що: оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає. У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, то зазначена норма ЦК України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти, тому індексація у цьому випадку застосуванню не підлягає (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 09 червня 2021 року в справі № 361/4822/18 (провадження № 61-12756св19)).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2023 року в справі № 753/369/21 (провадження № 61-5785св23) вказано, що оскільки апеляційний суд установив, що валютою зобов`язання між сторонами є гривня з вираженням її еквіваленту в іноземній валюті (доларах США), а відповідачка вказану обставину в касаційній скарзі не заперечувала, то втрати позивача в цій справі від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат слід відмовити саме в зв`язку з її безпідставністю.

За умовами Договору поставки №24/174-ЧК від 18.04.2024 у розділі 2. Ціна договору міститься валютне застереження на яке посилається боржник у своєму запереченні щодо визнання додаткових грошових вимог кредитора у частині нарахування інфляційних втрат.

Валютою зобов`язання між сторонами є гривня з вираженням її еквіваленту в іноземній валюті (доларах США або ЄВРО), тому втрати кредитора від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти. Тому додаткові грошові вимоги кредитора щодо інфляційних втрат суд відхиляє в зв`язку з їх безпідставністю.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 6.3. Договору поставки №24/174-ЧК від 18.04.2024 сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки від суми простроченого платежу у випадку прострочення оплати вартості товару покупцем і встановили її в розмірі 24% річних.

Таким чином, заявлена кредитором до боржника вимога щодо 24% річних є правомірною та обґрунтованою, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства України.

Заперечуючи такі вимоги кредитора, боржник не ставив питання про зменшення відсотку таких річних, лише наголошував на неспівмірності таких відсотків та воєнний стан запроваджений в України.

Вказані твердження боржника, на переконання суд, є виключно бажанням уникнути відповідальності, позаяк, укладаючи договір 18.04.2024 останній не міг не усвідомлювати, що в Україні діє воєнний стан, який запроваджено 24.02.2022 через повномасштабну російську військову агресію.

Кредитор зазначив період нарахування 24% річних на суму боргу 1 495 863, 20 грн з 25.10.2024 по 26.05.2026.

Разом з цим, поза увагою кредитора залишилися ті обставини, що у рішенні Господарського суду Кіровоградської області від 25.06.2025 у справі №912/1352/25 встановлено, що у ФГ Мітус виник обов`язок зі сплати 20% вартості товару з 21.04.2024 та 80% вартості товару з 25.10.2024, а у ТОВ АгроРось виникло право на отримання і стягнення такої вартості.

Борг у сумі 1 495 863, 20 грн за платіжної інструкції №9 сплачений боржником кредитору 26.05.2026.

Відповідно, нарахування 24% річних на вказану суму боргу має здійснюватися за період 26.10.2024 по 25.05.2026.

За змістом повідомлення розпорядника майна не можливо встановити за який період і на яку суму він перевіряв нарахування 24% річних.

Здійснивши розрахунок 24% річних у відповідності до чинного законодавства за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій платформи LIGA:ZAKON онлайн ресурсу ІПС: LIGA360 суд встановив, що розмір 24% річних в період з 26.10.2024 по 25.05.2026 становить 567 346, 35 грн.

Крім цього, вимагаючи визнання додаткових грошових вимог кредитор не врахував, що у підготовчому засіданні судом визнані грошові вимоги кредитора до боржника у розміри 3% річних, що становило 67 352, 81 грн.

Відповідно сума додаткових грошових вимог кредитора, яка підлягає визнанню становить: 567 346, 35 грн - 67 352, 81 грн=499 993, 54 грн.

За звернення до суду із заявою про додаткові грошові вимоги до боржника кредитором сплачений судовий збір у розмірі 5 324,80 грн, який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень КУзПБ, до 1 черги задоволення.

Керуючись ст. 2, 9, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 6, 12, 234-235, 255, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати додаткові грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" (код ЄДР 21374294) до боржника ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "МІТУС" (код ЄДР 33624155) у розмірі 499 993, 54 грн четверта черга задоволення та 5 324,80 грн судового збору перша черга задоволення.

Решту вимог кредитора відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Копію ухвали направити кредитору (ТОВ "АГРОРОСЬ"), АТ КБ "ПРИВАТБАНК", ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННЮ ДПС У КІРОВОГРАДСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ГОЛОВНОМУ УПРАВЛІННЮ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ФГ "АГРО ПЛЮС 7", боржнику та розпоряднику майна - арбітражному керуючому Панченку Р.М.

Повний текст ухвали складено 12.08.2026.

Суддя Н.М. Коваленко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.