Постановление суда № 138914021, 11.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання / відхилення вимог кредитора

"11" серпня 2026 р. Справа № 911/1261/26

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д., за участю секретаря судового засідання Шульги Т.С., розглянувши матеріали за заявою Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 11067 від 07.07.2026 року)

у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участі: Арбітражний керуючий: Біленко Р.І.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа про неплатоспроможність ОСОБА_1 (далі боржник).

Ухвалою від 09.06.2026, зокрема, відкрито провадження у справі № 911/1261/26 введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Біленка Романа Івановича (далі арбітражний керуючий, керуючий реструктуризацією).

Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 09.06.2026.

07.07.2026 до суду від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, в якій просить суд визнати грошові вимоги у розмірі 120 828,45 грн.

Ухвалою від 13.07.2026, вказану заяву було прийнято до розгляду та призначено удове засідання.

31.07.2026 до суду від арбітражного керуючого надійшло повідомлення про результати розгляду вимог кредитора.

У попередньому засіданні 11.08.2026 взяв участь арбітражний керуючий.

Суд зазначає, що неявка належним чином повідомлених учасників у справі про неплатоспроможність не перешкоджає проведенню судового засідання.

Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги кредитора до боржника в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, Суд зазначає наступне.

Заява обгрунтована неналежним виконанням боржником двох Договорів кредиту у частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим просить суд визнати грошові вимоги сумі 120828,45 грн.

Арбітражний керуючий визнав грошові вимоги кредитора до боржника в повному обсязі.

У відзиві на заяви кредиторів з гротшовими вимогами до боржника, ОСОБА_1 зазначила, що визнає вимоги АТ "ПУМБ" в повному обсязі у розмірі 120828,45грн. та 5324,80грн. судового збору.

1. Судом встановлено, що між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) було укладено Договір кредиту 2001020224201 від 18.04.2018 (Договір), за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, який укладено на наступних умовах.

Ліміт кредиту 10 000,00 грн

Річна процентна ставка 49,40%

Строк кредитування 12 місяців. зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строї у разі відсутності заперечень будь-якої із Сторін.

Умови повернення кредиту згідно графіку платежів протягом 12 місяців.

Позикодавець надав позичальнику кошти у позику внаслідок користування яким утворилась заборгованість у сумі 44338.50 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку № НОМЕР_1 з 18.04.2018 по 08.06.2026.

Позикодавець нарахував позичальнику проценти за період з 02.05.2018 по 30.11.2022 у сумі 26646.60 грн.

Згідно розрахунку позикодавця заборгованість позичальника складає 44 338,50 грн тіла позики, 26646.60 грн процентів, всього разом 70 985.10 грн, з урахуванням часткових оплат з боку позичальника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 44338.50 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 44338.50 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 26646.60 грн.

2. Судом встановлено, що між кредитором (позикодавцем) та боржником (позичальником) було укладено Договір кредиту 1001860695101 від 20.04.2021 (Договір), за змістом якого позикодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, який укладено на наступних умовах.

Сума кредиту 40 000,00 грн

Річна процентна ставка 0,01

Комісія за обслуговування 2,99% щомісячно

Строк кредитування 24 місяці

Дата надання кредиту 20.04.2021

Дата повернення кредиту 20.04.2023

Позикодавець перерахував позичальнику кошти у розмірі 40000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № TR.48855659.59855.8810 від 20.04.2021.

Згідно розрахунку позикодавця заборгованість позичальника складає 31581.23 грн тіла позики, 13.48 грн процентів, 18248.64 грн. комісії, всього разом 49 843.35 грн, з урахуванням часткових оплат з боку позичальника.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам в аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Судом встановлено, що між позикодавцем та позичальником було укладено Договір позики на виконання вимог якого позикодавець надав боржнику кошти у позику у сумі 31581.23 грн. Втім, боржник не повернув своєчасно вказану суму грошових коштів, у зв`язку з чим вимога кредитора щодо визнання заборгованості у розмірі 31581.23 грн. є правомірною та обгрунтованою.

Щодо визнання процентів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування процентів за договором у сумі 13.48 грн.

Щодо визнання стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 2 та абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відтак, враховуючи вказані положення законодавства та умови Договору кредиту, Суд приходить до висновку про правомірне нарахування комісії за договором у сумі 18248.64 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст.1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст. 120 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника строк виконання всіх грошових зобов`язань боржника вважається таким, що настав.

Враховуючи вищезазначене, а також те що станом на дату постановлення ухвали обов`язок по поверненню кредитних коштів у заявленому розмірі настав, заборгованість позичальника за кредитом в розмірі 120828,45 грн. перед кредитором належним чином доведена, документально підтверджена та позичальником не спростована, а тому вимоги кредитора до боржника є обґрунтованими та правомірними повністю.

За змістом ст. 133 КУзПБ вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами.

Враховуючи положення ст. 47 КУзПБ суд визнає повністю грошові вимоги кредитора до боржника в розмірі 120828,45 грн., друга черга задоволення вимог кредиторів.

Щодо сплачених 5324,80 грн. судового збору за подачу заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, Суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів (ч.2 ст. 133 КУзПБ).

Таким чином, понесені кредитором витрати на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн. пов`язані з провадженням у справі про банкрутство підлягають визнанню Судом з віднесенням до першої черги задоволення вимог.

Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника здійснено 09.06.2026, граничним строком для подання відповідних заяв є 09.07.2026 (включно).

Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 07.07.2026 такі вимоги кредитора є конкурсними, та мають право голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 45 КУзПБ.

Конкурсні кредитори, заінтересовані стосовно боржника, не мають права вирішального голосу на зборах (комітеті) кредиторів (абз. 13 ч. 2 ст. 47 КУзПБ)

Так, кредитор у заяві з грошовими вимогами повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника.

Керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати кредиторські вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 у розмірі 120 828,45 грн, друга черга задоволення вимог кредиторів.

Включити до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність понесені витрати Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на оплату судового збору у розмірі 5324,80 грн., які відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено 12.08.2026 року.

Суддя Т.Д. Гребенюк