Решение № 138913852, 11.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.08.2026Справа № 910/7657/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" (04119, вул. Ґарета Джонса, буд.8, літ.20 Д, м. Київ, код 45179093)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, шосе Набережне, буд.2, м. Київ, код 31725604)

про стягнення 11 970 948,87 грн

Представники сторін:

від позивача: Марковська В.В. (поза межами суду (ВКЗ) - адвокат, довіреність №20260101046 від 01.01.2026;

від відповідача: Кузьменко А.М. - самопредставництво, наказ про призначення, посадова інструкція;

ВСТАНОВИВ:

23.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСНО+" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київпастранс" про стягнення грошових коштів у розмірі 11 970 948,87 грн

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після припинення дії договору про постачання електричної енергії № 5225-239/777519П-Т125 від 11.08.2025 відповідач у період з 01.10.2025 по 06.10.2025 продовжив споживання електричної енергії в обсязі 1 408 626 кВт·год без правової підстави. Позивач посилається на листи ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 30229/3/01/5 від 02.06.2026 та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 04/530/5274 від 12.06.2026, якими підтверджено обсяг спожитої електричної енергії, та просить на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України стягнути її вартість у розмірі 11 970 948,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 відкрито провадження у справі № 910/7657/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.07.2026 о 11:00 год; учасникам справи встановлено строки для подання письмових заяв по суті позовних вимог.

06.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформована заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 08.07.2026 заява представника позивача від 06.07.2026 судом задоволена, забезпечено проведення судового засідання, призначеного на 28.07.2026 об 11:00 год. та усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що строк дії Договору про постачання електричної енергії № 52.25-239/777519П-Т125 закінчився 30.09.2025, а зобов`язання сторін були припинені належним виконанням, оскільки поставлена за серпень-вересень 2025 року електроенергія оплачена в повному обсязі. Відтак, з 01.10.2025 договірні правовідносини між сторонами були відсутні. Також відповідач зазначає, що відображення ТОВ «ЯСНО+» у системі DataHub до 06.10.2025 не свідчить про продовження дії договору, а як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» КП «Київпастранс» не мало правових підстав здійснювати оплату без чинного договору. Крім того, відповідач заперечує наявність підстав для застосування статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, посилаючись на недоведеність факту безпідставного набуття майна та необґрунтованість розрахунку заявленої до стягнення суми, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

20.07.2026 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач не заперечує факту споживання електричної енергії у період з 01.10.2025 по 06.10.2025. На думку позивача, припинення дії Договору підтверджує відсутність договірної підстави для набуття електричної енергії, що є підставою для застосування статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Позивач також вказує, що дані системи DataHub та листи операторів системи розподілу підтверджують віднесення спірних обсягів електроенергії до його постачання, а розрахунок вартості здійснено на підставі об`єктивних ринкових показників, який відповідач не спростував. Крім того, позивач зазначає, що положення Закону України «Про публічні закупівлі» не звільняють відповідача від обов`язку повернути вартість фактично спожитої електричної енергії, оскільки спірні правовідносини є позадоговірними. У зв`язку з цим позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

22.07.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях відповідач зазначає, що доводи відповіді на відзив повторюють позовну заяву та не містять нових доказів. На його думку, сам факт споживання електричної енергії після припинення дії Договору не є достатньою підставою для застосування статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Відповідач також вказує, що листи операторів системи розподілу підтверджують лише результати комерційного обліку, але не доводять набуття відповідачем майна саме за рахунок позивача, а розрахунок вартості електроенергії не підтверджений належними доказами та не ґрунтується на вимогах законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що положення статті 79 Господарського процесуального кодексу України не звільняють позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається. З огляду на викладене відповідач просить не брати до уваги відповідь на відзив та відмовити у задоволенні позову.

23.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

24.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі. У додаткових поясненнях позивач заперечує доводи відповідача щодо недоведеності набуття останнім електричної енергії саме за рахунок позивача. Позивач зазначає, що віднесення спірних обсягів електроенергії до ТОВ «ЯСНО+» здійснено відповідно до вимог законодавства у сфері функціонування ринку електричної енергії та підтверджується даними комерційного обліку, достовірність яких відповідачем не спростована. Крім того, позивач вказує, що розрахунок заявленої до стягнення суми здійснено відповідно до вартості безпідставно набутого майна, визначеної на підставі об`єктивних ринкових показників, у зв`язку з чим просить суд прийняти та врахувати подані додаткові пояснення.

У судовому засіданні 28.07.2026 брав участь повноважний представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Протокольною ухвалою від 28.07.2026 суд закрив підготовче провадження у справі №910/7657/26 та призначив справу до судового розгляду по суті на 05.08.2026 , 11:00 год.

Ухвалою суду від 28.07.2026 відповідача повідомлено про закриття підготовчого провадження у справі №910/7657/26 та призначення справи до судового розгляду по суті на 05.08.2026, 11:00 год.

Ухвалою суду від 04.08.2026 призначено судове засідання на 11.08.2026, 13:40 год у зв`язку з перебуванням судді Демидової М.О. у відпустці.

У судовому засіданні 11.08.2026 брали участь повноважні представники сторін; за результатами розгляду справи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

11.08.2025 між КП «Київпастранс» (далі за текстом-Споживач) та ТОВ «ЯСНО+» (далі за текстом-Постачальник) укладено договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 52.25-239/777519П-Т125 (далі за текстом-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався продавати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач - оплачувати вартість спожитої електричної енергії та здійснювати інші платежі відповідно до умов Договору. Предметом Договору є постачання електричної енергії (код ДК 021:2015 - 09310000-5 «Електрична енергія»).

Згідно з п. 2.1 та п. 12.1 Договору постачання електричної енергії здійснюється у період з 11.08.2025 по 30.09.2025 включно. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.09.2025, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 4.1 Договору його загальна вартість становить 214 463 587,75 грн з ПДВ. Згідно з п. 4.2 Договору остаточна сума визначається відповідно до фактично поставлених обсягів електричної енергії за актами приймання-передачі, однак не може перевищувати зазначену суму.

Пунктом 4.3 Договору та Додатком № 2 передбачено, що ціна за 1 кВт·год електричної енергії визначається за формулою: Цф = (Црдн + М + Тп) Ч 1,2, де Црдн - середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за відповідний розрахунковий період, М - незмінна маржа Постачальника у розмірі 0,10 грн/кВт·год без ПДВ, Тп - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП, а 1,2 - коефіцієнт ПДВ.

Відповідно до п. 4.5.1 Договору Постачальник щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, складає та надає Споживачу акт приймання-передачі електричної енергії, який Споживач зобов`язаний підписати протягом п`яти робочих днів або у цей же строк надати мотивовану письмову відмову. Згідно з п. 4.6 та п. 4.7 Договору оплата вартості поставленої електричної енергії здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальний рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів після підписання Сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 5.2 Договору передбачено обов`язок Споживача своєчасно та в повному обсязі оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов Договору.

Пунктом 8.5 Договору Сторони погодили, що Постачальник не вимагатиме відшкодування інфляційних втрат, штрафних санкцій та збитків, а за порушення грошового зобов`язання застосовуються проценти річних у розмірі 0,001 % відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 12.2 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання, крім випадків, прямо передбачених Договором, зокрема у разі зменшення обсягів закупівлі або продовження строку дії Договору за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин без збільшення його ціни.

Сторонами підписано акти приймання-передачі електричної енергії за серпень та вересень 2025 року, які КП «Київпастранс» оплачено в повному обсязі.

09.09.2025 ТОВ «ЯСНО+» повідомило КП «Київпастранс» та учасників ринку електричної енергії про припинення постачання електричної енергії, а 16.09.2025 на платформі ДАТАХАБ ініціювало процес «Закінчення постачання». Водночас, за інформацією позивача, у зв`язку з технічними причинами дата припинення постачання була зафіксована лише 06.10.2025.

За даними операторів системи розподілу у період з 01.10.2025 по 06.10.2025 через ТОВ «ЯСНО+» на об`єкти КП «Київпастранс» поставлено 1 408 626 кВт·год електричної енергії, з яких 1 407 350 кВт·год - через ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та 1 276 кВт·год - через ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Листом від 14.10.2025 ТОВ «ЯСНО+» повідомило КП «Київпастранс» про технічну неможливість своєчасного переведення споживача до постачальника «останньої надії» з 01.10.2025 та зазначило, що звернулося до відповідних учасників ринку з метою коригування дати зміни постачальника і обсягів електричної енергії.

У грудні 2025 року ТОВ «ЯСНО+» звернулося до КП «Київпастранс» із вимогою щодо оплати вартості електричної енергії, спожитої після закінчення строку дії договору. КП «Київпастранс», у свою чергу, повідомило, що договір припинив дію 30.09.2025, розрахунки за ним проведено в повному обсязі, а також звернулося до оператора системи розподілу для з`ясування підстав нарахування спірних обсягів.

У травні-червні 2026 року ТОВ «ЯСНО+» отримало від операторів системи розподілу інформацію про фактичні обсяги електричної енергії, поставленої КП «Київпастранс» у період з 01.10.2025 по 06.10.2025.

01.06.2026 ТОВ «ЯСНО+» направило КП «Київпастранс» вимогу про повернення вартості безпідставно набутої електричної енергії у сумі 11 970 948,87 грн, яка була отримана відповідачем 05.06.2026. Зазначена вимога залишилася без задоволення, а зазначені у ній грошові кошти позивачу не сплачено.

У зв`язку з наведеним 23.06.2026 ТОВ «ЯСНО+» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до КП «Київпастранс» про стягнення 11 970 948,87 грн вартості безпідставно набутого майна.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є набуття, збереження майна за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи інтересу.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що Договір відповідно до пунктів 2.1, 12.1 діяв до 30.09.2025 включно. Обставини виконання сторонами зобов`язань щодо поставки та оплати електричної енергії за серпень-вересень 2025 року сторонами не оспорюються: як зазначає відповідач у листі від 29.12.2025 №053/01/01.1-937 та у відзиві на позовну заяву, на виконання п. 4.5.1 Договору між сторонами підписано акти приймання-передачі товару (електричної енергії) за серпень-вересень 2025 року, за якими КП «Київпастранс» розрахувалося у повному обсязі. Позивач зазначених обставин не заперечує та не пред`являє вимог щодо цього періоду, обмежуючи предмет спору виключно періодом з 01.10.2025 по 06.10.2025.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки зобов`язання сторін за Договором виконано і строк його дії закінчився 30.09.2025, то починаючи з 01.10.2025 між позивачем та відповідачем були відсутні договірні правовідносини щодо постачання електричної енергії.

Разом з тим факт закінчення строку дії Договору сам по собі не спростовує та не виключає можливості виникнення між сторонами позадоговірних (кондикційних) зобов`язань, якщо в подальшому мало місце фактичне набуття чи збереження майна однією стороною за рахунок іншої без достатньої правової підстави. Такий висновок узгоджується з правовою природою зобов`язань, врегульованих главою 83 Цивільного кодексу України, які виникають незалежно від наявності чи відсутності між сторонами договірних відносин у минулому.

Судом встановлено та по суті не заперечується відповідачем, що електроустановки КП «Київпастранс», перелічені у Додатку № 3 до Договору, підключені до мереж операторів системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», продовжували фактично отримувати та споживати електричну енергію у період з 01.10.2025 по 06.10.2025.

Відповідно до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 30229/3/01/5 від 02.06.2026 фактичний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку відповідача постачальником ТОВ «ЯСНО+» за період з 01.10.2025 по 06.10.2025 становив 1 407 350 кВт·год, а згідно з листом ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» № 04/530/5274 від 12.06.2026 -додатково 1 276 кВт·год, а всього - 1 408 626 кВт·год.

Відповідно до пункту 2.3.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі за текстом - ПРРЕЕ, НКРЕКП), комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку. Пунктом 4.3 ПРРЕЕ передбачено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, а пунктом 4.12 ПРРЕЕ визначено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з такими даними.

До дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції адміністратора комерційного обліку, відповідно до пункту 12.3.4 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, виконують оператори системи розподілу за місцем провадження ними відповідної господарської діяльності.

За таких обставин суд вважає, що листи операторів системи розподілу, якими підтверджено обсяги електричної енергії, віднесені до постачання позивача на об`єкти відповідача у спірний період, є належними та допустимими доказами обсягу фактичного споживання електричної енергії, оскільки відображають дані комерційного обліку, які відповідно до наведених положень спеціального законодавства є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.

Відповідачем зазначені дані не спростовано; жодних доказів недостовірності показань засобів обліку, їх оскарження, коригування чи заперечення з боку відповідача перед операторами системи розподілу матеріали справи не містять. Клопотань про призначення експертизи чи витребування додаткових доказів щодо обсягів спожитої електричної енергії відповідач не заявляв.

За таких обставин суд визнає доведеним факт споживання відповідачем у період з 01.10.2025 по 06.10.2025 електричної енергії в обсязі 1 408 626 кВт·год.

Відповідач заперечує наявність підстав для застосування статті 1212 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що позивачем не доведено набуття або збереження відповідачем майна саме за рахунок позивача, оскільки електрична енергія є знеособленим (замінним) товаром, який фізично неможливо ідентифікувати та простежити від конкретного постачальника до конкретного споживача.

Суд відхиляє наведені доводи відповідача з огляду на таке.

Суд зазначає, що специфіка функціонування об`єднаної енергетичної системи України та роздрібного ринку електричної енергії об`єктивно не передбачає фізичної ідентифікації та відстеження конкретних обсягів електричної енергії від виробника до кінцевого споживача. Водночас належність відповідних обсягів спожитої електричної енергії до конкретного постачальника визначається не шляхом фізичного простеження її руху, а відповідно до даних системи комерційного обліку електричної енергії, яка є передбаченим законодавством механізмом визначення обсягів споживання та взаєморозрахунків між учасниками ринку електричної енергії.

Матеріалами справи підтверджено, що в системі комерційного обліку (за даними операторів системи розподілу та інформаційної платформи Датахаб) обсяги електричної енергії, спожитої відповідачем у період з 01.10.2025 по 06.10.2025, віднесено саме до ТОВ «ЯСНО+» як електропостачальника, зареєстрованого за відповідними точками комерційного обліку відповідача на дату споживання. Відповідачем не надано жодних доказів на спростування цього факту, зокрема доказів того, що обсяги спожитої ним у спірний період електричної енергії було віднесено до іншого постачальника або постачальника «останньої надії».

За таких обставин суд вважає, що встановлений належними доказами обліково-фінансовий зв`язок між фактичним споживанням відповідача та віднесенням відповідних обсягів до позивача як електропостачальника є достатнім для висновку про набуття відповідачем майнового блага (електричної енергії) саме за рахунок позивача в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною другою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 922/3314/21, згідно з якою кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою за рахунок іншої; 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Суд відхиляє доводи відповідача про неможливість застосування зазначеного правового висновку з мотивів відмінності фактичних обставин справи № 922/3314/21, оскільки визначальним для застосування правової позиції суду касаційної інстанції є подібність правовідносин та відповідних норм матеріального права, а не тотожність фактичних обставин спорів.

Судом встановлено, що обидві зазначені умови кондикційного зобов`язання у цій справі доведені: правова підстава для споживання відповідачем електричної енергії позивача (Договір) припинилася 30.09.2025, а фактичне споживання електричної енергії відповідачем за рахунок позивача мало місце у період з 01.10.2025 по 06.10.2025.

Доводи відповідача про те, що спірні правовідносини регулюються спеціальним законодавством (Законом України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ), а тому виключають застосування загальних положень глави 83 Цивільного кодексу України, суд відхиляє, оскільки зазначені спеціальні нормативно-правові акти регулюють порядок укладення, зміни та припинення договірних відносин на ринку електричної енергії, комерційного обліку та розрахунків між його учасниками, проте не містять окремого регулювання наслідків безпідставного (позадоговірного) споживання електричної енергії та не виключають застосування загальних норм цивільного законодавства про недопустимість безпідставного збагачення до відносин, що виникли поза межами дії договору.

Відповідач вказує, що Закон України «Про публічні закупівлі» забороняє придбання товарів без проведення відповідної процедури закупівлі (частина десята статті 3 Закону), а тому відповідач, як замовник у розумінні цього Закону, не мав законних підстав здійснювати оплату електричної енергії позивачу за відсутності чинного договору про закупівлю.

Суд відхиляє наведені доводи, оскільки предметом позову у цій справі є не стягнення договірної заборгованості за поставлений товар та не спонукання відповідача до придбання товару поза встановленою законодавством процедурою закупівлі, а стягнення вартості безпідставно набутого майна на підставі норм глави 83 Цивільного кодексу України. Кондикційне зобов`язання виникає безпосередньо із закону внаслідок встановленого судом факту безпідставного набуття майна, а не з правочину (договору про закупівлю), а тому задоволення позовних вимог не є придбанням товару в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та не покладає на відповідача обов`язку вчиняти дії, що суперечать вимогам цього Закону.

Суд також враховує, що протилежне тлумачення надавало б замовникам у сфері публічних закупівель можливість фактично безоплатно споживати товари поза межами чинних договорів, посилаючись на власне недотримання процедури закупівлі, що суперечило б принципам добросовісності учасників цивільних правовідносин, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернення безпідставно набутого майна в натурі відшкодовується його вартість. З огляду на специфічні споживчі властивості електричної енергії як товару, виробництво, транспортування та споживання якого відбувається одномоментно, повернення спожитої відповідачем електричної енергії в натурі є об`єктивно неможливим, а тому належним способом захисту порушеного права позивача є відшкодування її вартості.

Позивачем здійснено розрахунок вартості спожитої відповідачем електричної енергії за формулою (Црдн + Тп) Ч 1,2, де Црдн - середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед» за жовтень 2025 року (6 395,70 грн/МВт·год без ПДВ), що підтверджується експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати № О-374 від 31.10.2025, складеним на підставі офіційних даних АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua), а Тп - тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений постановою НКРЕКП від 19.12.2024 № 2200 у розмірі 686,23 грн/МВт·год без ПДВ. Відповідно до наведеного розрахунку ціна електричної енергії за 1 кВт·год у жовтні 2025 року становила 8,498316 грн з ПДВ, а вартість спожитого відповідачем обсягу електричної енергії (1 408 626 кВт·год) склала 11 970 948,87 грн.

Суд звертає увагу, що застосована позивачем формула (Црдн + Тп) Ч 1,2 є похідною від погодженого сторонами у Додатку № 2 до Договору порядку ціноутворення (Цф = (Црдн + М + Тп) Ч 1,2), проте не включає передбачену Договором маржу постачальника (М) у розмірі 0,10 грн/кВт·год, що свідчить про застосування позивачем більш консервативного підходу до визначення вартості спожитої електричної енергії.

Оскільки окремої методики визначення вартості безпідставно набутого майна у вигляді електричної енергії для цілей застосування статті 1213 Цивільного кодексу України немає, суд вважає, що застосування об`єктивних, публічно доступних та таких, що ґрунтуються на офіційних джерелах (АТ «Оператор ринку», НКРЕКП), показників є розумним та обґрунтованим способом визначення такої вартості.

Відповідачем контррозрахунку вартості спожитої електричної енергії не надано, а доводи відповідача про необґрунтованість застосованої позивачем методики зводяться виключно до формальної незгоди з нею без спростування достовірності вихідних показників або арифметичної правильності розрахунку.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, з урахуванням вимог статті 79 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем докази у своїй сукупності є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування, а факт та розмір заявлених позовних вимог підтверджені належними та допустимими доказами.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЯСНО+» про стягнення з КП «Київпастранс» вартості безпідставно набутого майна у розмірі 11 970 948,87 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76, 79, 129, 236- 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 11 970 948,87 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, шосе Набережне, буд. 2, код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯСНО+» (04119, м. Київ, вул. Ґарета Джонса, буд. 8, літера 20Д, код 45179093) вартість безпідставно набутого майна у розмірі 11 970 948 (одинадцять мільйонів дев`ятсот сімдесят тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн 87 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 143 651 (сто сорок три тисячі шістсот п`ятдесят одну) грн 39 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА