Решение № 138913667, 06.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/66/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2026 Справа №908/1127/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,

за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕС» (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Антенна, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 36576775)

до відповідача: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)

про стягнення коштів,

за участю представників учасників справи:

від позивача:Маркварт Є.А., керівник, самопредставництво юридичної особи на підставі виписка з ЄДР;

від відповідача:Богославський В.А., адвокат на підставі довіреності №528 від 09.12.2025.

РУХ СПРАВИ.

08.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕС» (скорочене найменування ТОВ «ПАЕС») до відповідача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (скорочене найменування АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»), про стягнення заборгованості в розмірі 543391,06 грн. Просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 8150,87 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 справу №908/1127/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 13.05.2026 позовну заяву ТОВ «ПАЕС» залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів реєстрації електронного кабінету позивача в ЄСІТС; а також доказів надсилання відповідачеві АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», копії позовної заяви з додатками з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме підсистеми «Електронний суд», або на юридичну адресу зазначеного учасника справи у паперовій формі листом з описом вкладення.

27.05.2026 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано докази реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС та докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві.

Ухвалою суду від 28.05.2026 відкрито провадження у справі №908/1127/26; присвоєно справі номер провадження 3/66/26; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідачу встановлено строк подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

02.06.2026 відповідачем АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» сформовано в системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№12106/08-08/26 від 03.06.2026).

Ухвалою суду від 05.06.2026 задоволено заяву АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» про розгляд справи №908/1127/26 за правилами загального позовного провадження; постановлено здійснювати розгляд справи №908/1127/26 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі №908/1127/26 призначено на 24.06.2026 о/об 11:45 год.

16.06.2026 позивачем подано клопотання про долучення доказів акту прийому-передачі виконаних робіт за лютий 2026 р. з клопотання про визнання причин недодання доказу у встановлений строк.

19.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 24.06.2026 судом задоволено клопотання позивача від 16.06.2026 про долучення доказу.

Підготовче судове засіданні відкладено до 08.07.2026 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 06.08.2026 о 10:45 год.

У судовому засіданні 06.08.2026 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві.

У судовому засіданні 06.08.2026 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні 06.08.2026 суд визнав наявні документи достатніми для об`єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

ТОВ «ПАЕС» (позивач у справі) звернулося з позовом до відповідача АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (відповідач у справі) про стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013 у розмірі 543391,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані підписаними сторонами у відповідності до умов договору №1-117 від 01.01.2013 актами прийому-здачі виконаних робіт за період з січня 2024 по березень 2026 року, та відсутності оплати з боку відповідача.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що затримки з оплатою за договором про спільне використання технологічних мереж від 01.01.2013 №1-117 виникли з об`єктивних причин не залежних від волі АТ «Запоріжжяобленерго», а саме у зв`язку з військовою агресію Російської федерації проти України, яку відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною.

У зв`язку з вищезазначеним за 2022 рік АТ «Запоріжжяобленерго» отримало збитки у розмірі 204,75 млн. грн. За 2024 року отримало збитки у розмірі 580 млн. грн, що спричиняє негативні наслідки і в подальших періодах. Таким чином, у АТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013 у розмірі 543 391,06 грн.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж, строк його дії, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

01 січня 2013 року між ТОВ «ПАЕС» та АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» укладено договір про спільне використання технологічних мереж №1-117.

Згідно з пунктом 1.1 договору Власник мереж (позивач у справі) зобов`язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту ) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача (відповідача у справі) та (або) інших суб`єктів господарювання (далі Субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач- своєчасно сплачувати вартість послуг Власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.

У пункті 1.2 договору зазначено, що передача електричної енергії забезпечується відповідно до Додатка №1 «Однолінійна схем», наданого Власником мереж, з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задяні в передачі електричної енергії. Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених «Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», яка наведена у Додатку №2 «Перелік точок приєднання електроустановок Користувача та Субспоживачів до технологічних мереж».

Пунктом 4.1 договору передбачено, що користувач зобов`язується здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж Власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання технологічних електричних мереж Власника мереж здійснюється згідно з Додатком №4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».

Пункт 7.1 договору визначає, що розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Пунктом 7.3. договору унормовано, що за підсумками розрахункового періоду Власник мереж у термін до 5 числі місяця, наступного за розрахунком, направляє Користувачу рахунок. Сума платежу визначається, виходячи з додатку №4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж» з урахуванням сум платежів, що надійшли від Користувача. Разом з рахунком Власник мереж направляє Користувачу: податкову накладну, виписану по факту надання послуг (у разі, якщо Власник мереж є платником ПДВ); підписання уповноваженою особою Власника мереж та скріплені його печаткою два примірники «Акту прийому-здачі наданих послуг (додаток №5).

Пункт 7.4. договору встановлює, що оплата Користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Власником мереж рахунка та оформленого «Акта прийому-здачі наданих послуг» у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання документів, зазначених у п.7.3 договору. Якщо рахунок, податкова накладна та (або) «Акт прийому-здачі послуг» не надані та (або) неналежно оформлені, то оплата за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється Користувачем у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання належно оформлених документів.

Пунктом 11.5 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії Договору, можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням Сторін. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей Договір втрачає чинність (при цьому підписання додаткової угоди з цього приводу не потрібне).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно з додатковою угодою №18 від 01.11.2023 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж додаток №4 до договору викладено у новій редакції, відповідно до якого, сума, що підлягає відшкодуванню Власнику мереж за надання послуг з листопада 2023 року по жовтень 2024 року, складає 17 659,68 грн на місяць з урахуванням ПДВ.

Згідно з додатковою угодою №19 від 01.11.2024 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж додаток №4 до договору викладено у новій редакції, відповідно до якого, сума, що підлягає відшкодуванню Власнику мереж за надання послуг з листопада 2024 року по жовтень 2025 року, складає 20828,68 грн на місяць з урахуванням ПДВ.

Згідно з додатковою угодою №21 від 01.11.2025 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж додаток №4 до договору викладено у новій редакції, відповідно до якого, сума, що підлягає відшкодуванню Власнику мереж за надання послуг з листопада 2025 року по жовтень 2026 року, складає 19 475,02 грн на місяць з урахуванням ПДВ.

Щомісячно з січня 2024 року по березень 2026 року сторонами підписувалися акти прийому-здачі виконаних робіт, а саме: відповідно до матеріалів справи сторонами підписано такі акти:

періодсумаСіч.2417659,68Лют.2417659,68Бер.2417659,68Кві.2417659,68Тра.2417659,68Чер.2417659,68Лип.2417659,68Сер.2417659,68Вер.2417659,68Жов.2417659,68Лис.2420828,68Гру.2420828,68Січ.2520828,68Лют.2520828,68Бер.2520828,68Кві.2520828,68Тра.2520828,68Чер.2520828,68Лип.2520828,68Сер.2520828,68Вер.2520828,68Жов.2520828,68Лис.2519475,02Гру.2519475,02Січ.2619475,02Лют.2619475,02Бер.2619475,02

Акти підписані сторонами та скріплені печатками без зауважень та заперечень до них.

Загальна сума підписаних актів становить 523 916,06 грн.

Позивачем направлялися на адресу відповідача претензії з вимогою сплатити заборгованість за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013 (претензія №3 від 23.06.2025 та претензія №5 від 11.08.2025).

Відповідей на вказані претензії матеріали справи не містять.

Доказів оплати заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013 відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

Позивач зазначає, що відповідач на момент подачі позову свої зобов`язання за договором не виконав, що й стало причиною виникнення спору.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 - 3 статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» для цілей цієї статті основним споживачем вважається споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи розподілу, електричні мережі якого використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи розподілу.

Відносини між основним споживачем та користувачами, що живляться від його мереж, та оператором системи розподілу та/або оператором системи передачі регулюються кодексом систем розподілу, кодексом системи передачі, правилами роздрібного ринку та договорами, укладеними на їх основі.

Основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

Вартість послуг за цим договором визначається за затвердженою Регулятором методикою.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2022 у справі №904/299/21 зазначив, що використання оператором системи розподілу мереж, які належать іншому суб`єкту господарювання, здійснюється на підставі договору про спільне використання технологічних мереж.

Як встановлено судом, 01 січня 2013 року між ТОВ «ПАЕС» та АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» укладено договір про спільне використання технологічних мереж №1-117.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Також відсутні докази припинення дії договору за узгодженням сторін.

Вартість послуг, що підлягає відшкодуванню встановлена сторонами у додаткових угодах до договору (додаткові угоди №18 від 01.11.2023, №19 від 01.11.2024, № 19 від 01.11.2024).

На виконання умов договору сторонами підписано акти прийому-здачі виконаних робіт за період з січня 2024 року по березень 2026 року на загальну суму 523 916,06 грн.

Акти прийому-здачі виконаних робіт підписані відповідачем без заперечень та зауважень.

Підписання відповідачем актів прийому-здачі виконаних робіт, які у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами та фіксують факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.

Строк оплати Користувачем послуг з утримання технологічних мереж спільного використання встановлений пунктом 7.4. договору, та становить 20 днів з дня отримання Користувачем послуг документів, зазначених у пункті 7.3. договору (податкової накладної виписаної по факту надання послуг та підписаного уповноваженою особою Власника мереж та скріплені його печаткою два примірника «Акту прийому-здачі наданих послуг).

Відповідач не заперечив факту отримання ним послуг, отримання ним документів передбачених пунктом 7.3. договору, а також факту підписання представником відповідача актів прийому-здачі виконаних робіт.

Проте доказів оплати підписаних актів прийому-здачі виконаних робіт відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

Щодо розміру заборгованості, то позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості у розмірі 543 391,06 грн, проте відповідно до наданих доказів актів прийому-здачі виконаних робіт за період з січня 2024 по березень 2026, загальна сума підписаних та не оплачених актів складає 523 916,06 грн.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 523 916,06 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості у сумі 523 916,06 грн.

Щодо заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 19 475,02 грн слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

Щодо посилань відповідача на відсутність вини в несвоєчасному виконанні грошового зобов`язання.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на відсутність вини щодо несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за договором та на збройну агресію рф проти України, яка є в розумінні відповідача форс-мажорною обставиною, яка звільняє від відповідальності.

В якості обґрунтування відповідач посилається на лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2024.

З цього приводу суд зауважує таке.

На підставі ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин. З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Зокрема, листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі «Інтернет», та адресований «Всім кого це стосується», Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Разом з цим, незважаючи на те, що такий загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин стосується невизначеного кола осіб, це не означає, що такий лист звільняє від цивільно-правової відповідальності сторону договору. Зокрема, у будь-якому разі стороні необхідно буде довести, що зобов`язання невиконане саме у зв`язку з воєнними діями.

Більш того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що в період дії воєнного стану у разі порушення зобов`язань згаданий вище лист від 28.02.2022 можна роздрукувати із сайту ТПП України та долучати до повідомлення про форс-мажорні обставини, які унеможливили виконання договірних зобов`язань у встановлений термін, для спроможності обґрунтованого перенесення строків виконання зобов`язань та вирішення спірних питань мирним шляхом. Також вказується, що у разі необхідності сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.

З огляду на це, абстрактний та загальний лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), зумовлених військовою агресією РФ проти України, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання (а доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим).

Також суд звертає увагу, що введення на території України режиму воєнного стану є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікував на своєчасну оплату йому відповідачем боргу за укладеним Договором.

Таким чином посилання відповідача на збройну агресію РФ, як на підставу для відмови у позові, відхиляються судом як необґрунтовані.

Крім того, суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити відповідача тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором.

У даному випадку позивачем заявлена вимога про стягнення основної суми боргу, без стягнення будь-яких штрафних санкцій.

Також суд відхиляє, як безпідставні, аргументи відповідача про відсутність грошових коштів на оплату заборгованості, у зв`язку з наявністю більш пріоритетних напрямків витрачання коштів, оскільки відсутність коштів у відповідача не може бути підставою для відмови від виконання зобов`язань за укладеним та виконаним контрагентом договором.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про спільне використання технологічних мереж № 1-117 від 01.01.2013 (а.с.5-18), додатковими угодами до договору (а.с.19-28), актами прийому-здачі виконаних робіт (а.с.29-54, 89), претензіям (а.с.55-59).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Враховуючи вище встановлені обставини, зважаючи на предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід в частині стягнення заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013 за період з 01.01.2024 по 31.03.2026 року у розмірі 523 916,06 грн.

У частині стягнення заборгованості в сумі 19 475,02 грн. слід відмовити, як заявленої необґрунтовано.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату суми 8150,87 грн судового збору.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 96,42% від заявлених сум, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 7 859,07 грн витрат зі сплати судового збору (8150,87 грн х 96,42%= 7859,07 грн).

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕС» (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Антенна, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 36576775) суму 523 916,06 грн (п`ятсот двадцять три тисячі дев`ятсот шістнадцять гривень 06 коп.) заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж №1-117 від 01.01.2013. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, будинок 14; ідентифікаційний код юридичної особи 00130926) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАЕС» (69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Антенна, будинок 11; ідентифікаційний код юридичної особи 36576775) суму 7 859,07 грн (сім тисяч вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 07 коп.) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 12.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич