Решение № 138913653, 12.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/63/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2026 Справа № 908/1339/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін справу № 908/1339/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «КОМПАНІЯ СОТОВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 408)

до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068, м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15)

про стягнення грошових коштів.

Процесуальні дії по справі.

03.06.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №1575/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 02.06.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «КОМПАНІЯ СОТОВИХ КОНСТРУКЦІЙ» до відповідача: Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» про стягнення суми 293 397,69 грн, яка складається з: 211 351,04 грн заборгованості з оплати за поставлену продукцію, 22 183,71 грн 3% річних та 59 862,94 грн інфляційних втрат.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 03.06.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1339/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2026 позовну заяву ТОВ «НВП «КОМПАНІЯ СОТОВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (вхід. №1575/08-07/26 від 03.06.2026) залишено без руху, надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

11.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. №12834/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 11.06.2026), в якій на виконання вимог ухвали суду позивач надав інформацію про реквізити рахунку позивача в банку та докази сплати АТ «МОТОР СІЧ» вартості отриманої продукції 10.10.2023 в сумі 100 000,00 грн та 19.10.2023 в сумі 100 000,00 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1339/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 6/63/26. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1339/26. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня отримання ухвали надати суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Згідно з положеннями п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі №908/1339/26 від 16.06.2026 була направлена учасникам справи до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд та отримана ними 16.06.2026 о 12 год. 05 хв. (відповідачем) та 16.06.2026 о 12 год. 08 хв. (позивачем), про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 16.07.2026 сплив тридцятиденний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд визнав надані документи достатніми для всебічного та об`єктивного розгляду спору.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує повне рішення без його проголошення 12.08.2026.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив про наявність між сторонами господарських правовідносин, які врегульовані договором №12468/19-Д(УЗ) на поставку продукції від 19.11.2019. Позивач доводить, що на виконання Специфікації №11 від 16.05.2023 до договору №12468/19-Д(УЗ) передав у власність Відповідача продукції (заповнювач стільниковий 02-Х) на загальну суму 1 172 183,04 грн, що підтверджується видатковими накладними №13 від 08.06.2023 та №14 від 16.06.2023. Відповідач зобов`язання щодо оплати отриманої продукції виконав частково, перерахувавши позивачеві загальну суму 960 832,00 грн, внаслідок чого заборгованість склала 211 351,04 грн. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції позивач нарахував та заявив до стягнення 3% за період з 01.07.2023 по 25.05.2026 та інфляційні втрати за період листопад 2025 р. - квітень 2026 р.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом на подання відзиву на позов.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.11.2019 між Публічним акціонерним товариством «МОТОР СІЧ» (Покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «КОМПАНІЯ СОТОВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (Постачальник, позивач у справі) укладено договір №12468/19-Д(УЗ) на поставку продукції (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник зобов`язується виготовити та поставити, а Покупець сплатити та прийняти продукцію відповідно до Специфікації.

Розгорнута номенклатура (асортимент) Продукції зазначається у специфікаціях, доданих до цього договору та є невід`ємними його частинами (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що поставка продукції здійснюється протягом 30 робочих днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника.

Датою поставки Продукції вважається дата оформлення транспортної накладної (п. 3.4 договору).

За умовами п. 3.6 договору поставка Продукції здійснюється окремими партіями відповідно до специфікації.

Згідно з п. 5.1 договору форма розрахунків за заявлену партію Продукції: 50% попередня оплата. Залишок 50% сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів після надходження Продукції на склад Покупця.

Відповідно до п. 12.1 договору цей договір набиває чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині фінансових розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Додаткової угодою №3 від 04.11.2021 до договору сторони встановили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, а в частині фінансових розрахунків до повного виконання зобов`язань.

Відповідно до специфікації №11 від 16.05.2023 до договору №12468/19-Д(УЗ) від 19.11.2019 Позивач повинен поставити Покупцю продукцію заповнювач стільниковий 02-Х, ОСТ 100729-75, в кількості 127,00 кг, загальною вартістю з ПДВ 1 121 664,00 грн.

Постачальник на виконання специфікації №11 від 16.05.2023 до договору №12468/19-Д(УЗ) від 19.11.2019 поставив Покупцю продукцію на загальну суму 1 172 183,04 грн, про що свідчать видаткові накладні №13 від 08.06.2023 на суму 316803,84 грн, №14 від 16.06.2023 на суму 855379,20 грн та товарно-транспортні накладні від 08.06.2023 та від 16.06.2023, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідач на виконання п. 5.1 договору 30.05.2023 перерахував Постачальнику попередню оплату в сумі 560 832,00 грн, про що свідчить виписка АТ «АБ «РАДАБАНК» по рахунку.

На виконання зобов`язань за договором Покупець в рахунок оплати поставленого позивачем товару за договором №12468/19-Д(УЗ) від 19.11.2019 сплатив 01.08.2023 суму 200 000,00 грн, 10.10.2023 100 000,00 грн та 19.10.2023 100 000,00 грн, про що свідчать копії виписок по особовому рахунку за період з 01.08.2023 по 19.10.2023, які містяться в матеріалах справи.

У зв`язку з частковим виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати отриманої продукції за договором №12468/19-Д(УЗ) від 19.11.2019 сума боргу відповідача склала 211 351,04 грн.

Доказів повної оплати вартості отриманої відповідачем продукції за вказаним договором відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду, за яким відкрито провадження у даній справі.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором №12468/19-Д(УЗ) на поставку продукції від 19.11.2019.

Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 3 ст. 670 ЦК України визначено, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як установлено судом, у п. 5.1 Договору сторони погодили порядок розрахунків, зокрема, 50% попередня оплата; залишок 50% сплачується протягом 10 (десяти) банківських днів після надходження Продукції на склад Покупця.

Суду надані докази виконання позивачем обов`язку щодо поставки відповідачеві продукції на загальну суму 1 172 183,04 грн, про що свідчать видаткові накладні №13 від 08.06.2023 на суму 316803,84 грн та №14 від 16.06.2023 на суму 855 379,20 грн.

Копії вказаних видаткових накладних, підписаних представниками позивача та відповідача, містяться в матеріалах справи.

Відтак, відповідач мав обов`язок здійснити повний розрахунок за отриманий товар не пізніше 30.06.2023.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем вартості отриманої продукції на загальну суму 960 832,00 грн, з яких 30.05.2023 перерахована сума попередньої оплати в розмірі 560 832,00 грн; 01.08.2023 часткова оплата продукції в розмірі 200000,00 грн; 10.10.2023 100000,00 грн; 19.10.2023 100000,00 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача за отриману продукцію за договором №12468/19-Д(УЗ) від 19.11.2023 складає 211 351,04 грн.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманої продукції. Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 211 351,04 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати отриманої продукції позивач нарахував заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 22183,71 грн за період прострочення з 01.07.2023 по 25.05.2026 та інфляційні втрати у розмірі 59 862,94 грн за період з листопада 2023 р. по квітень 2026 р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин між сторонами, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний, в т.ч., сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання такого зобов`язання.

Факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманої продукції за договором №12468/19-Д(УЗ) підтверджується матеріалами справи та є доведеним.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності правових підстав для застосування положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, який виконано позивачем правильно, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 59862,94 грн за період прострочення листопад 2023 р. квітень 2026 р.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних за період прострочення з 01.07.2023 по 25.05.2026 є неправильним, внаслідок неправильного визначення позивачем кількості днів прострочення за період з 10.10.2023 по 18.10.2023. Відповідно до перерахунку, здійсненого судом ,правомірним є стягнення з відповідача 3% річних за вказаний у позові період у розмірі 20622,69 грн. В цій частині позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних суд задовольняє. В іншій частині вимог про стягнення в сумі 1561,02 грн суд відмовляє.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позовної заяви, в розмірі 3502,04 грн. В іншій частині витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «МОТОР СІЧ» (69068, м.Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 15, ідентифікаційний код юридичної особи 14307794) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «КОМПАНІЯ СОТОВИХ КОНСТРУКЦІЙ» (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 408, ідентифікаційний код юридичної особи 39422851) заборгованість у розмірі 211 351,04 грн (двісті одинадцять тисяч триста п`ятдесят одну гривню 04 коп.), 3% річних у розмірі 20622,69 грн (двадцять тисяч шістсот двадцять дві гривні 69 коп.), інфляційні втрати у розмірі 59 862,94 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 94 коп.) та судовий збір у розмірі 3502,04 грн (три тисячі п`ятсот дві гривні 04 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 12.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько