Решение № 138911622, 12.08.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 643/8680/26

н/п 2/953/3908/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 серпня 2026 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуба Г.А.

за участю секретаря - Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 до Київського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшла позовна заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №895028578 від 01.11.2021 у розмірі 90138, 40 гривень; витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662, 40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000, 00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № 895028578 (далі - Кредитний договір) на суму 10 000, 00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора «MNV98FV7». Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна остобистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. У Кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 10000, 00 грн. шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому Відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000, 00 грн. Отже, Первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір факторингу 1). У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № 167 від 04.01.2022, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 30/1023-01 (далі - Договір факторингу 2). ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору факторингу 2 підписали Реєстр прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу 2, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е (далі - Договір факторингу 3), відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 90 138, 40 грн.

Укладання договорів факторингу між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до виникнення кредитних правовідносин з позичальниками не можуть ставити під сумнів відступлення прав вимоги за такими договорами факторингу новому кредитору, оскільки станом на момент укладення подібних кредитних договорів договори факторингу були чинними. При цьому, право вимоги по Кредитному договору відступлено Первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги (Реєстрів Боржників/ Акту прийому-передачі Реєстру Боржників), які оформлені належним чином та саме з дати підписання Реєстрів прав вимоги, тобто вже після укладення Кредитного договору.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 90 138, 40 грн., яка складається з: 22 000, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 68 138, 40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

19.05.2026 до суду за підсудністю надійшла вказана позовна заява та розподілена судді Зубу Г.А.

Ухвалою судді від 22.05.2026 прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано у Банка-емітента АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» докази.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату та місце проведення судового засідання повідомлена своєчасно та належним чином. У поданій позовній заяві просила розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала (а.с. 7 на звороті).

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспонденція, яка повернута оператором поштового зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії (далі - Договір) № 895028578, згідно з умовами якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 22000, 00 грн. строком на 30 днів на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Правила) (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.7 Договору) (а.с. 72 на звороті - 75).

Відповідно до п. 4.1 Договору невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Згідно з п. 3.19 Правил за вибором Клієнта, Кредит може надаватися шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Клієнта, за реквізитами Платіжної картки вказаної Клієнтом у Заявці, що відбувається до 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Електронного договору (а.с. 79-85).

Відповідно до даних, які містяться в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 01.11.2021 номер карти ОСОБА_1 за Договором № 895028578 від 01.11.2021 - НОМЕР_2 (а.с. 86).

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п. 1.9.1. Договору); за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 559,66 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять цілих шістдесят шість сотих) процентів річних, що становить 1,53 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п. 1.9.2. Договору) (п. 1.9. Договору).

Згідно з п. 1.9.3. Договору, якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766, 50 (сімсот шістдесят шість цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2, 10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1, 98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3. Договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 1.3. Договору, за умови застосування до відносин між Сторонами правил нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою, складає 14590 грн. 00 коп. (чотирнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто грн. нуль коп.) та включає в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4590 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 10000 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 9808,46 % річних, при цьому загальна вартість першого Траншу за Кредитом у процентному вираженні за строк Дисконтного періоду складає 145,90 % від суми першого Траншу (п. 1.14.1. Договору).

Відповідно до п. 1.14.2 Договору, у разі настання передбаченої п. 1.9.3. Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у Позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п. 1.2. Договору строк, у розмірі що розрахований за Базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 15940 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сорок грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 5940 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Розділом 3 Правил визначений порядок надання Кредиту та підписання Електронного договору: з метою отримання Кредиту Клієнт, ознайомившись з Правилами, заповнює Заявку, вказуючи всі дані, визначені в Заявці як обов`язкові. При подачі Заявки Клієнт вказує суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення Електронного договору (перший Транш). Максимально доступна сума Кредиту, яка доступна Позичальнику і яку Клієнт може отримати другим та наступними Траншами, вказується в Електронному договорі як сума Кредитного ліміту (п. 3.1.); Клієнт у Заявці зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання Кредиту, а також бажаний спосіб отримання Кредиту. Клієнт також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних (п. 3.2.); з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних, під час заповнення Заявки, проставляючи відповідну відмітку у спеціальному полі на першій сторінці Заявки, Клієнт підтверджує, що ознайомлений з повідомленням про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права Клієнта, визначені законодавством про захист персональних даних, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються персональні дані враховуючи також інформацію про транскордонну передачу персональних даних, про спосіб обробки персональних даних, а також про те, що Кредитодавець має право передавати персональні дані Клієнта, повністю або частково, третім особам без повідомлення про це Клієнта з метою належного виконання своїх обов`язків відповідно до норм чинного законодавства України (п. 3.3.); за результатами заповнення Заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної карти Клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем (п. 3.4.); на підставі даних, зазначених у первинній Заявці, Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця здійснює ідентифікацію Клієнта та формує його Особистий кабінет. Кредитодавець має право також окремо запропонувати Клієнту, в тому числі засобами Інформаційно-телекомунікаційної системи, надати додаткову інформацію, документи та/або відомості, необхідні для підтвердження повноти, точності та достовірності інформації, зазначеної в Заявці (п. 3.5.); Кредитодавець в якості суб`єкта первинного фінансового моніторингу до укладення Електронного договору та встановлення ділових відносин здійснює всі необхідні дії спрямовані на виконання вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, в тому числі здійснює заходи належної перевірки Клієнта, в тому числі Клієнту може бути запропоновано здійснити верифікацію засобами, що використовуються Кредитодавцем. Відмова Клієнта від проходження верифікації чи не надання інформації та документів необхідних для проведення верифікації має наслідком відмову Кредитодавця від встановлення ділових відносин з Клієнтом та відмову від надання йому Кредиту (п. 3.6.); рішення про надання чи відмову у наданні Кредиту приймається Кредитодавцем на підставі обробки персональних даних Клієнта, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Клієнтом, чи отриманої Кредитодавцем з інших джерел (п. 3.8.); Кредитодавець у строк від тридцяти секунд до трьох робочих днів з дати отримання Заявки приймає рішення про надання чи ненадання Кредиту (п. 3.9.); сума кредиту визначається Кредитодавцем на основі оцінки фінансового стану та кредитоспроможності Клієнта за діючою на момент оцінки внутрішньою методикою прийняття кредитного рішення (п. 3.10.); обробка Інформаційно-телекомунікаційною системою Кредитодавця Заявки не є укладенням Електронного договору і не має наслідком обов`язок Кредитодавця надати Кредит Клієнту, а також не обмежує права Кредитодавця зменшити розмір Кредиту, вказаний у Заявці (п. 3.11.); Кредитодавець інформує Клієнта про прийняте рішення щодо видачі Кредиту СМС повідомленням на телефонний номер та/або електронним листом на електронну пошту Клієнта, зазначені у Заявці, а також відповідним повідомленням в Особистому кабінеті (п. 3.13.); за затримку в надходженні повідомлення про прийняте рішення, спричинене проблемами в роботі електронних та/або телефонних служб і сервісів, Кредитодавець відповідальності не несе (п. 3.14.); у випадку схвалення Заявки на отримання Кредиту, Інформаційно телекомунікаційна система Кредитодавця генерує індивідуальну частину Електронного договору, що є Офертою та містить усі істотні умови, про що інформує Клієнта в Особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону Клієнта та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці (п. 3.15.); кожен з Клієнтів ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надає згоду шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується Кредитодавцем в Інформаційно-телекомунікаційній системі та надсилається Клієнтам в СМС повідомленні (п. 3.16.); після підпису Електронного повідомлення Клієнтом, зазначене повідомлення надходить в Інформаційно-телекомунікаційну систему Кредитодавця та свідчить/повідомляє Кредитодавця про те, що Клієнт надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладання Електронного договору з Клієнтом. Після зазначених дій Електронний договір між Кредитодавцем та Клієнтом вважається укладеним і Кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного Електронного договору щодо надання Кредиту (п. 3.17.); Вчинення Клієнтом вказаних вище дій по зміні даних в ІТС Кредитодавця та введення Одноразового ідентифікатора є проставленням Електронного підпису одноразовим ідентифікатором в Електронному Договорі його Сторонами, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 3.18.).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

На підтвердження укладення Кредитного договору № 895028578 від 01.11.2021, позивачем надано Довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», з якої вбачається, що 01.11.2021 ОСОБА_1 підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором MNV98FV7, який було відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 - 01.11.2021 о 22:19:40 год., введено 01.11.2021 о 22:19:59 год., перерахування грошових коштів - 01.11.2021 о 22:20:41 год. (а.с. 94).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між сторонами Договір кредитної лінії № 895028578 від 01.11.2021 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму позики, дату її видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суму договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» Кредитного договору.

На виконання умов кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»:

- 01.11.2021 о 23:49:39 год. перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_2 , вказану позичальником в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 01.11.2021, що підтверджується копією платіжного доручення № e01f60ec-5ad7-4a3c-a892-bd7d4a58e900, в розмірі 12000, 00 грн. (а.с. 77, 98 на звороті);

- 01.11.2021 о 22:20:41 год. перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 на банківську картку НОМЕР_2 , вказану позичальником в Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 01.11.2021, що підтверджується копією платіжного доручення № d5436833-5c80-4224-9c42-8b3165ea340d, в розмірі 10000, 00 грн (а.с. 77 на звороті, 97).

З інформаційної довідки АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», яка надійшла за ухвалою суду про витребування доказів від 22.05.2026, вбачається що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), Банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. Також банком були емітовані інші платіжні картки на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ). На зазначену картку № НОМЕР_2 є факт успішних зарахувань: - за період від 01.11.2021 до 06.11.2021 в сумі 12000, 00 грн.; - за період від 01.11.2021 до 06.11.2021 в сумі 10000, 00 грн. Номер телефону НОМЕР_5 був фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_2 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), маска-картки № НОМЕР_2 - НОМЕР_6 (а.с. 129). До інформаційної довідки додано Рух коштів по картці від 27.05.2026 за період з 01.11.2021 по 06.11.2021 (а.с. 132-135).

Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свої зобов`язання та не здійснив погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», станом на 04.01.2022 заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 становить 57358, 40 грн., яка складається з: 22000, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 35358, 40 грн. - заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам (а.с. 55-56).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (Клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 16-21).

28.11.2019 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №19 до Договіору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 21 на звороті).

31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01 (а.с. 22-26).

31.12.2021 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с. 27).

31.12.2022 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 (а.с. 27 на звороті).

31.12.2023 сторони Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 (а.с. 28).

Отже, Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, що діє протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.

Пунктом 2.1. Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору.

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №167 від 04.01.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до боржника з порядковим номером 1048 ОСОБА_1 , номер Кредитного договору № 895028578 від 01.11.2021, сума заборгованості за тілом кредиту 22000, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками 35358, 40 гривень, всього 57358, 40 гривень (а.с. 29-30).

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2022 зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 167 від 04.01.2022 за Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, складеного 31.12.2022 встановлено, що сторони підтверджують, що станом на 31.12.2022 Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 167 від 04.01.2022 за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с. 31).

Відповідно, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги.

Відповідно до п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що Фактор (ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

30.10.2023 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 30/1023-01, предметом якого є відступлення Прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги (п. 2.1.). Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку (п. 4.1.) (а.с. 32-36).

Відповідно до п. 1.3 Договору факторингу, право вимоги означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 8.2 Договору факторингу 2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Згідно із розрахунком заборгованості, виданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором за період з 04.01.2022 по 30.10.2023 в розмірі 90138, 40 грн., яка складається з: 22000, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 68138, 40 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 до Договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до боржника з порядковим номером 16577 ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 895028578 від 01.11.2021, сума заборгованості за тілом кредиту 22000, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками 68138, 40 гривень, всього 90 138, 40 гривень (а.с. 37-38).

Згідно з п. 3.1.1. Договору факторингу 2 Фінансування - належна до сплати Клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному Реєстрі прав вимог окремо.

Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги № 1 від 30.10.2023 сторони погодили, що сума фінансування , належна до сплати Клієнту за цим Реєстром прав вимог складає 3139070, 13 грн. (а.с. 37-38).

Платіжною інструкцією в національній валюті № 4939 від 31 жовтня 2023 року підтверджено оплату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023 та Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023. Без ПДВ (а.с. 39).

Відповідно до п.п. 5.3.3 Договору факторингу 2 Фактор має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб.

11.07.2025 між ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту (п. 1.1. Договору факторингу 3) (а.с. 40-45).

Відповідно до п. 3.4. Договору факторингу 3 моментом виконання Фактором грошового зобов`язання сторони визначають момент надходження Ціни продажу за цим Договором на рахунок Клієнта, зазначений в п. 3.3. даного Договору.

Пунктом 1.2. Договору факторингу 3 передбачено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

З Акта прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 вбачається, що Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників в кількості 55036, після чого, з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Заборгованостей від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей (а.с. 48).

Згідно з п. 3.2. Договору факторингу 3 загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, а також Ціна Продажу встановлюються відповідно до Реєстрів Боржників, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п. 3.2. цього Договору протягом 36 місяців з моменту підписання Акта прийома-передачі Реєстру Боржників, але не пізніше 11 липня 2028 року, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта (п. 3.3. Договору факторингу 3).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, складеного 14.07.2025, Ціна продажу, належна до сплати Клієнту за цим Реєстром Боржників та визначена згідно з пунктом 3.2. Договору, складає 5677850, 80 грн. (а.с. 46-47).

Платіжною інструкцією в національній валюті № 4939 від 31 жовтня 2023 року підтверджено оплату ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 30.10.2023 та Договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023. Без ПДВ (а.с. 39).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 317 від 12.08.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 2000000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 53 на звороті).

З платіжної інструкції в національній валюті № 344 від 04.09.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 500000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 54).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 355 від 18.09.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 500000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 52 на звороті).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті № 356 від 19.09.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 500000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 53).

З платіжної інструкції в національній валюті № 357 від 19.09.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 500000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 51 на звороті).

Відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 358 від 19.09.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 500000, 00 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 52).

З платіжної інструкції в національній валюті № 360 від 24.09.2025 вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатило на рахунок ТОВ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 1177850, 80 грн., призначення платежу: часткова Оплата фінансування за відступлення Права Вимоги згідно з Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, без ПДВ (а.с. 51).

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року, складеного 14.07.2025, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до боржника з порядковим номером 38784 ОСОБА_1 , номер кредитного договору № 895028578 від 01.11.2021, сума заборгованості за тілом кредиту 22000, 00 гривень, сума заборгованості за відсотками 68138, 40 гривень, всього 90 138, 40 гривень (а.с. 46-47).

Відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором станом на 26.12.2025 складає 90138, 40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22000, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 68138, 40 грн.; заборгованість за штрафними санкціями - 0, 00 грн (а.с. 58).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника за договорами, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1)передання нимсвоїх правіншій особі за правочином (відступленняправа вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимогавважається переданоюфактору здня виникненняправа вимогидо боржника. Якщо переданняправа грошовоївимоги обумовленепевною подією,воно вважаєтьсяпереданим змоменту настанняцієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло з підстав невиконання відповідачем кредитного зобов`язання за Кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021.

Оскільки договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», який було пролонговано на підставі додаткових угод до даного Договору на момент укладання кредитного договору був чинним, а тому відповідно до витягу з Реєстру права вимоги ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» передало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , яке в подальшому перейшло від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», відповідно, та від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача.

Судом встановлено факт укладення кредитного договору, встановлено факт отримання та користування відповідачем коштами за цим договором та факт їх неповернення у відповідності до умов договору та у визначені ним строки.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право кредитора за Кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Положення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

До близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 (провадження № 61-475св22)).

Так, відповідно до Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 ОСОБА_1 , заборгованість перед ТОВ «ФК «ЕЙС» за Кредитним договором станом на 26.12.2025 складає 90138, 40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22000, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 68138, 40 грн.; заборгованість за штрафними санкціями - 0, 00 грн.

З огляду на викладене, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 не виконав, суд приходить до висновку стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 90138, 40 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22000, 00 грн.; заборгованість за відсотками - 68138, 40 грн.

Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

У пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000, 00 гривень.

Так, судом встановлено, що 20.08.2025 між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір №20/08/25-01 про надання правничої допомоги (а.с. 59-60).

Згідно з Додатковою угодою №25770934101 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, складеною 01.09.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» доручило, а Адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021, позичальник: ОСОБА_1 .

В обґрунтування вказаної вимоги додано: Договір №20.08/25-01 від 20.08.2025 про надання правової допомоги, Додаткову угоду №25770934101 від 01.09.2025 до Договору про надання правової допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, Акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10, копію довіреності від 11.08.2025 (а.с. 59-60, 61, 62, 60 на звороті, 63, 64).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ця вимога обґрунтована, однак підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Проте суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові від 22 березня 2023 року Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьоюп`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 141 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає висновку, викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи», Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У такому разі, суди мають таке право відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 907/746/17, від 30 листопада 2020 року у справі № 922/2869/19, від 11 листопада 2021 року у справі № 910/7520/20, від 13 грудня 2022 року у справі № 910/429/21.

У справі, що переглядається, суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись, в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Подібні правові висновки також було викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18, від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц, від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що перелік послуг, зазначений у договорі, відповідають критеріям дійсності та необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що ця справа, з огляду на предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо спірних правовідносин, не є спором значної складності та не потребувала дослідження великого обсягу доказів та витрачання значного обсягу часу для подання цього позову.

Отже, вимога про розподіл судових витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню у сумі 4000, 00 гривень, що в даному випадку є співрозмірним розміром.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державахучасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №46942 від 24 квітня 2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 гривень (а.с. 111).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 гривень.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 76, 81, 141, 306, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 895028578 від 01.11.2021 в розмірі 90138 (дев`яносто тисяч сто тридцять вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження за адресою: 02094, місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок 6, кабінет 13, Рахунок: НОМЕР_7 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», ЄДРПОУ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 21133352 , МФО: 322001;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 серпня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ